Рішення

від 21.11.2018 по справі 902/504/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2018 р. Cправа № 902/504/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД", м. Вінниця

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОЛВА", м. Вінниця

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 Підприємство "Ужгородський коньячний завод", м.Ужгород

про стягнення 72 951,34 грн

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, паспорт серії АА 972985 виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 14.05.1999 р., керівник згідно витягу з ЄДРЮОФОП

відповідача: не з'явився

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 Підприємство "Ужгородський коньячний завод": ОСОБА_3, доручення № юр-237/18 від 03.09.2018 р. видане строком на один рік; паспорт АА № 432337 виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 09.04.1997 р.

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОЛВА" про стягнення 72 951 грн 34 коп. за поставлений товар з яких 54 722 грн 00 коп. основного боргу, 5 417 грн 15 коп. інфляційних втрат, 1 448 грн 00 коп. - 3% річних та 11 364 грн 19 коп. пені.

Ухвалою суду від 22.08.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/504/18 в порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 13.09.2018 р.

Цією ж ухвалою залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 Підприємство "Ужгородський коньячний завод".

07.09.2018 р. на адресу Господарського суду Вінницької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" надійшла заява б/н від 04.09.2018 р. (вх. № 02.1-50/85/18 від 07.09.2018 р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОЛВА" в межах суми заявлених позовних вимог, яку ухвалою суду від 10.07.2018 р. повернуто заявнику на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України.

Ухвалою суду від 13.09.2018 р. відкладено підготовче судове засідання до 10.10.2018 р.

За результатами проведення судового засідання 10.10.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 10.10.2018 р. призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.10.2018 р.

Відповідно до ухвали суду від 22.10.2018 р. відкладено розгляд справи до 21.11.2018 р.

В судове засідання 21.11.2018 р. представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась йому рекомендованою кореспонденцією.

Разом з тим адресована відповідачу ухвала від 05.10.2018 р. підприємством зв'язку до суду не повернута та згідно інформації отриманої з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень значиться в стані "відправлення не вручено під час доставки: інші причини".

При цьому попередні ухвали від 22.08.2018 р., 13.09.2018 р. та 10.10.2018 р., що адресувались відповідачу повернуті до суд з відміткою "за закінченням терміну зберігання"

З огляду на вказане при неявці відповідача судом враховується наступне.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17 .

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/504/18 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 22.10.2018 р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними .

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті , крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу , суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В ході розгляду справи представники позивача та третьої особи - ОСОБА_1 Підприємство "Ужгородський коньячний завод" поданий позов підтримали та просили суд його задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на поставку відповідачу на підставі накладних товару (алкогольних напоїв), за який останній розрахувався частково.

В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 54 722 грн 00 коп.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 72 951 грн 34 коп., з яких 54 722 грн 00 коп. основного боргу, 5 417 грн 15 коп. інфляційних втрат, 1 448 грн 00 коп. - 3% річних та 11 364 грн 19 коп. пені.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні письмового пояснення з долученням відповідних доказів в яких би відповідач вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що у період 2013 -2014 р.р. ОСОБА_1 Підприємством "Ужгородський коньячний завод" (постачальник, третя особа) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІГОЛВА" (покупець, відповідач) на підставі накладних товар на загальну суму 57 318 грн 29 коп. (а.с. 31-38, т. 1).

Згідно наявної в матеріалах справи оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за березень 2018 р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОЛВА" рахується заборгованість перед ОСОБА_1 підприємством "Ужгородський коньячний завод" в сумі 54 722 грн 21 коп. (а.с. 30, т. 1).

Також матеріалами справи встановлено, що 02.02.2015 р. між ОСОБА_1 підприємством "Ужгородський коньячний завод" (завод, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" (комерційний агент, позивач) укладено агентський договір № 01/15 відповідно до якого комерційний агент в порядку та на умовах визначених Договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобов'язується надавати послуги заводу із сприяння у вчиненні від імені та за рахунок заводу комерційних послуг (послуги) (а.с. 27-28, т. 1).

Умовами п. 2.1. вказаного Агентського договору визначено, що комерційний агент зобов'язаний: вивчати територію з метою виявлення потенційних замовників на продукцію заводу; формувати інформаційний банк даних щодо потенційних та наявних контрагентів заводу в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі; проводити рекламні заходи щодо продукції заводу, надавати маркетингові послуги; сприяти організації зустрічей і переговорів між представниками завод й контрагентами з метою укладення договорів на реалізацію продукції.

В свою чергу у п. 3.2. Агентського договору вказано, що за виконання своїх обов'язків за цим Договором завод зобов'язаний сплатити комерційному агентові агентську винагороду в розмірі 10 % від суми реалізованої на території продукції.

Крім того, 02.02.2015 р. між ОСОБА_1 підприємством "Ужгородський коньячний завод" (довіритель, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" (повірений, позивач) укладено договір доручення предметом якого визначено, що відповідно до п. 14.2. Агентського договору від № 01/15 від 02.02.02015 р. та на його виконання, повірений, діючи від імені довірителя, зобов'язується організовувати та здійснювати перевезення власним та/або найманим транспортом алкогольної продукції (продукції) в межах міста Вінниця та в міжміських сполученнях із метою реалізації продукції від імені довірителя (а.с. 25-26, т. 1).

07.06.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОЛВА" з листом-претензією вих. № 06/18 стосовно погашення наявної заборгованості за поставлений у 2013-2014 р.р. ОСОБА_1 підприємством "Ужгородський коньячний завод" на підставі накладних товар в сумі 54 722 грн 00 коп. (а.с. 14-20, т. 1).

Відсутність оплати поставленого ОСОБА_1 підприємством "Ужгородський коньячний завод" товару на підставі накладних стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення заборгованості із оплати товару, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права. Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем. Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, тоді як відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу (ч.ч. 2 ст. 45 ГПК України).

Тобто учасники справи - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор) , а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник).

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб'єктів господарювання стосовно захисту порушених прав за змістом якого підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить , і саме з метою його захисту .

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" про стягнення заборгованості за поставлений товар.

В якості підстави заявлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" посилається на правовідносини з поставки у 2013-2014 р.р. товару (алкогольної продукції) на підставі накладних регулювання яких здійснюється на підставі ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України.

За змістом ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник ), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як слідує із наявних в справі накладних на підставі яких здійснювалась поставка товару постачальником товару у вказаних накладних значиться ОСОБА_1 Підприємство "Ужгородський коньячний завод" , код ЄДРПОУ 00412122, (вул.Тімірязєва, буд. 19, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000), тоді як одержувачем товару є - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІГОЛВА" , код ЄДРПОУ - 21729113, (вул. Стеценко, буд. 57, м. Вінниця, 21020).

Крім того, згідно наявної в матеріалах справи оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за березень 2018 р. саме у бухгалтерському обліку Орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод" значиться наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОЛВА" перед підприємством в сумі 54 722 грн 21 коп.

Таким чином сукупність встановлених обставин справи свідчить, що зобов'язаними сторонами за спірними правовідносинами з поставки товару на підставі накладних, що містяться в справі, є ОСОБА_1 Підприємство "Ужгородський коньячний завод" , як постачальник товару у якого наявний обов'язок поставки товару у обумовлений строк та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІГОЛВА", як покупець товару , який зобов'язаний його прийняти та сплатити за нього певну грошову суму.

Наведені вище обставини не заперечуються ні представником позивача, ні представником третьої особи.

В той же час позов про стягнення заборгованості за поставлений товар на підставі накладних до суду подано Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" , яким в якості доказів та для звернення із позовною заявою долучено до матеріалів справи, окрім згаданих накладних, долучено укладений між ним та ОСОБА_1 Підприємством "Ужгородський коньячний завод" агентський договір № 01/151 від 02.02.2015 р. та договір доручення б/н від 02.02.2015 р. укладений з метою виконання зазначеного агентського договору.

Умовами п. 2.1. вказаного Агентського договору визначено, що комерційний агент зобов'язаний: вивчати територію з метою виявлення потенційних замовників на продукцію заводу; формувати інформаційний банк даних щодо потенційних та наявних контрагентів завод в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі; проводити рекламні заходи щодо продукції заводу, надавати маркетингові послуги; сприяти організації зустрічей і переговорів між представниками завод й контрагентами з метою укладення договорів на реалізацію продукції.

В свою чергу у п. 1.1. Договору доручення вказаного, що предметом зазначеного договору є організація та здійснення у відповідності та на виконання агентського договору № 01/15 від 02.02.2015 р. перевезення власним та/або найманим транспортом алкогольної продукції (продукції) в межах міста Вінниця та в міжміських сполученнях із метою реалізації продукції від імені довірителя.

Аналізуючи предмет та зміст укладених між ОСОБА_1 підприємством "Ужгородський коньячний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" договорів від 02.02.2015 р. судом встановлено, що останні за своїм змістом є правочинами спрямованим на виконання логістичних завдань Орендного Підприємства "Ужгородський коньячний завод" як постачальника продукції та організацію і здійснення перевезення алкогольної продукції заводу з метою її реалізації від імені останнього.

При цьому вказані договори передбачають права та обов'язки сторін з їх виконання. Умов, які передбачали б право Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" отримувати (стягувати в судовому порядку) оплату за поставлений ОСОБА_1 Підприємством "Ужгородський коньячний завод" товар контрагентам, в тому числі відповідачу, останні не містять.

До того ж, зазначені договори укладено 02.02.2015 р. , тоді як поставка товару Орендними підприємством "Ужгородський коньячний завод" на підставі накладних здійснювалась у 2013-2014 р.р.

Крім того, в справі відсутні також докази щодо укладення між ОСОБА_1 підприємством "Ужгородський коньячний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" договору відступлення права вимоги (цесії) за вищевказаними накладними, тощо, які надавали б право позивачу на звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар відповідачу у 2013 - 2014 р.р.

За вказаних обставин суд констатує, що позов у даній справі подано особою, в якої відсутні правові підстави для звернення до суду з останнім про стягнення з відповідача оплати за поставлений товар та нарахованої за прострочення його оплати пені, 3 % річних та інфляційних втрат, позаяк зобов'язаним сторонами у правовідносинах, що склались з приводу поставки товару (алкогольної продукції) на підставі вищевказаних накладних є Товариство з обмеженою відповідальністю "ІГОЛВА" як покупець у якого наявний обов'язок з прийняття товару і його оплати та ОСОБА_1 підприємство "Ужгородський коньячний завод" як постачальник , який, окрім обов'язку з поставки товару, має право вимагати його оплату у випадку відсутності останньої у обумовлений строк.

Отже, саме ОСОБА_1 підприємство "Ужгородський коньячний завод" з урахуванням змісту наявних в справі доказів як учасник правовідносин з поставки товару вправі вимагати від ТОВ "ІГОЛВА" оплату зазначеного товару та звертатись з позовом до суду про її стягнення, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" є неналежним позивачем у даній справі - особою, якій не належить право вимоги на звернення до суду із позовом із вимогами, що є предметом спору у цій справі.

При цьому, чинний Господарський процесуальний кодексу України (як і ГПК України у попередній редакції) не передбачає вчинення судом процесуальний дій аналогічних із відповідачем, які врегульовані ст. 48 ГПК України, щодо заміни неналежного позивача (особи яка подала до суду позов) на належного позивача (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 924/1022/17 ).

А відтак, враховуючи, що позов у даній справі подано особою у якої відсутнє право на звернення з відповідним вимогами та з урахуванням змісту правовідносин з поставки товару останнє жодним чином не порушено та її не стосується, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" позов задоволенню судом не підлягає.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних вище обставин у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" слід відмовити.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

21.11.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС-ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОЛВА" про стягнення 72 951,34 грн за поставлений товар з яких 54 722,00 грн основного боргу, 5 417,15 грн інфляційних втрат, 1 448,00 грн 3 % річних та 11 364,19 грн пені відмовити повністю.

2. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 30 листопада 2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Грушевського, 23, оф. 33, м. Вінниця, 21050.

3, 4 - відповідачу - вул. Стеценко, 57, м. Вінниця, 21020; ОСОБА_4 - АДРЕСА_1, 21036.

5 - третій особі - вул. Тимірязєва, 19, м. Ужгород, Закарпатська область, 88014.