Рішення

від 27.11.2018 по справі 907/524/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

27.11.2018 р. м. Ужгород Справа № 907/524/18

За позовом Хустської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород, Сокирницької сільської ради Хустського району, с. Сокирниця Хустського району, Боронявської сільської ради Хустського району, с. Бороняво Хустського району, Ізянської сільської ради Хустського району, с. Іза Хустського району, Монастирецької сільської ради Хустського району, с. Монастирець Хустського району, Березівської сільської ради Хустського району, с. Березово Хустського району, Нижньобистрівської сільської ради Хустського району, с. Нижній Бистрий Хустського району, Рокосовської сільської ради Хустського району, с. Рокосово Хустського району, Хустської міської ради, м. Хуст, Липчанської сільської ради Хустського району, с. Липча Хустського району, Вишківської селищної ради Хустського району, смт. Вишково Хустського району, Крайниківської сільської ради Хустського району, с. Крайниково Хустського району, Данилівської сільської ради Хустського району, с. Данилово Хустського району, Нанківської сільської ради Хустського району, с. Нанково Хустського району, Вільшанської сільської ради Хустського району, с. Вільшани Хустського району

до відповідача Державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство» , м. Хуст

про стягнення 237 157 грн. 49 коп. збитків за порушення лісового законодавства із зарахуванням коштів до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів міста Хуст та Хустського району,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Прокуратури - ОСОБА_1, прокурор відділу прокуратури Закарпатської області,

cлужбове посвідчення № 035567 від 07.09.2015 року

Позивача Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - ОСОБА_2,

довіреність № 112/03 від 17.01.2018 року

Відповідача -

СУТЬ СПОРУ: Хустською місцевою прокуратурою заявлено позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород, Сокирницької сільської ради Хустського району, с. Сокирниця Хустського району, Боронявської сільської ради Хустського району, с. Бороняво Хустського району, Ізянської сільської ради Хустського району, с. Іза Хустського району, Монастирецької сільської ради Хустського району, с. Монастирець Хустського району, Березівської сільської ради Хустського району, с. Березово Хустського району, Нижньобистрівської сільської ради Хустського району, с. Нижній Бистрий Хустського району, Рокосовської сільської ради Хустського району, с. Рокосово Хустського району, Хустської міської ради, м. Хуст, Липчанської сільської ради Хустського району, с. Липча Хустського району, Вишківської селищної ради Хустського району, смт. Вишково Хустського району, Крайниківської сільської ради Хустського району, с. Крайниково Хустського району, Данилівської сільської ради Хустського району, с. Данилово Хустського району, Нанківської сільської ради Хустського району, с. Нанково Хустського району, Вільшанської сільської ради Хустського району, с. Вільшани Хустського району до відповідача Державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство» , м. Хуст про стягнення 237 157 грн. 49 коп. збитків за порушення лісового законодавства із зарахуванням коштів до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів міста Хуст та Хустського району.

Хустський місцевий прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, Сокирницької сільської ради Хустського району, Боронявської сільської ради Ізянської сільської ради Хустського району, Монастирецької сільської ради Хустського району, Березівської сільської ради Хустського району, Нижньобистрівської сільської ради Хустського району, Рокосовської сільської ради Хустського району, Хустської міської ради, Липчанської сільської ради Хустського району, Вишківської селищної ради Хустського району, Крайниківської сільської ради Хустського району, Данилівської сільської ради Хустського району, Нанківської сільської ради Хустського району, Вільшанської сільської ради Хустського району до Державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство» про стягнення 237 157 грн. 49 коп. збитків за порушення лісового законодавства із зарахуванням коштів до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів міста Хуст та Хустського району, які обґрунтовано посиланням на факт проведення працівниками Державної екологічної інспекції у Закарпатській області у червні 2018 року перевірки додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в ході якої виявлено ряд порушень норм Лісового кодексу України та «Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат» , зокрема, виявлено незаконну рубку дерев, пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпиненя росту, пошкодження природного підросту 5 і менше років, за наслідками проведення якої складено акт додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 14.06.2018 року.

Відповідно до проведеного Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області розрахунку згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» розмір шкоди внаслідок чого становить 237 157 грн. 49 коп.

З огляду на невідшкодування нанесених навколишньому природному середовищу та лісу збитків, покликаючись на положення Лісового кодексу України та природоохоронного законодавства прокурор та позивачі просять стягнути з відповідача до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів міста Хуст та Хустського району суму 237 157 грн. 49 коп. за порушення лісового законодавства, а саме, на користь Сокирницької сільської ради Хустського району суму 4 003 грн. 20 коп., на користь Боронявської сільської ради Хустського району суму 4 212 грн., на користь Ізянської сільської ради Хустського району суму 6 188 грн. 40 коп., на користь Монастирецької сільської ради Хустського району суму 23 580 грн. 24 коп., на користь Березівської сільської ради Хустського району суму 23 904 грн., на користь Нижньобистрівської сільської ради Хустського району суму 24 591 грн. 60 коп., на користь Рокосівської сільської ради Хустського району суму 11 890 грн. 80 коп., на користь Хустської міської ради суму 19 713 грн. 60 коп., на користь Липчанської сільської ради Хустського району суму 9 180 грн., на користь Вишківської селищної ради Хустського району суму 19 947 грн. 60 коп., на користь Крайниківської сільської ради Хустського району суму 3 888 грн., на користь Данилівської сільської ради Хустського району суму 2 466 грн., на користь Нанківської сільської ради Хустського району суму 2 354 грн., на користь Вільшанської сільської ради Хустського району суму 81 237 грн. 65 коп.

Представники прокуратури та позивачі заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягають на задоволенні позову.

Відповідач подав суду заяву № 417 від 29.10.2018 року про визнання ним у порядку ст. 191 ГПК України заявлених позовних вимог у даній справі у повному обсязі та просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі до 01.01.2019 року.

Прокурор та представники позивачів проти задоволення поданої відповідачем заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі до 01.01.2019 року не заперечили.

На підставі ч. 3 ст. 185 ГПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області у період з 01.06.2018 року по 14.06.2018 року проведено перевірку додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яка була проведена в присутності його представників, про що складено відповідний акт перевірки № 096/04 від 14.06.2018 року.

Вказаним актом було зафіксовано незаконну рубку дерев, пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпиненя росту, пошкодження природного підросту 5 і менше років. Враховуючи складений 14.06.2018 року акт перевірки, Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі в результаті незаконної рубки дерев, пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпиненя росту, пошкодження природного підросту 5 і менше років, який складає 237 157 грн. 49 коп.

В подальшому, претензією № 27/04/18 від 20.06.2018 року Державна екологічна інспекція у Закарпатській області звернулася до відповідача з вимогами відшкодувати суму 237 157 грн. 49 грн. завданих збитків, шляхом перерахування відповідних сум на користь сільських рад.

Залишення відповідачем без задоволення претензії № 27/04/18 від 20.06.2018 року, невідшкодування нанесених навколишньому природному середовищу та лісу збитків на суму 237 157 грн. 49 коп. стало підставою звернення Хустського місцевого прокурора до господарського суду з позовними вимогами в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області та відповідних сільських рад про стягнення з відповідача вказаної суми збитків в примусовому порядку.

До основних принципів охорони навколишнього природного середовища відповідно до ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" віднесено зокрема: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів; компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Норми ст. 19 Лісового кодексу України встановлюють, що постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, тощо.

Приписами статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно положень ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані: забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей; забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; здійснювати відтворення лісів; забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах; здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень; раціонально використовувати лісові ділянки.

Згідно положень ст. 86, 90 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку визначених законодавством України.

Вказане презюмується і з положеннями ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» згідно яких підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Особливості застосування цивільно - правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 року № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу України). Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди (п. 1.6.).

В даному випадку, факт незаконної рубки дерев, пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпиненя росту, пошкодження природного підросту 5 і менше років, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки актом від 14.06.2018 року. Даний акт перевірки є чинним на час вирішення спору, відповідачем відомості, зазначені в акті та матеріалах перевірки, в установленому порядку належними і допустимими доказами не спростовані.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги належним чином обґрунтовані законом, підтверджені матеріалами справи, відповідачем у встановленому порядку визнані, тому підлягають до задоволення судом повністю, шляхом стягнення з відповідача на користь спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів сільських рад міста Хуст та Хустського району суми 237 157 грн. 49 коп. за порушення лісового законодавства, а саме, на користь Сокирницької сільської ради Хустського району суму 4 003 грн. 20 коп., на користь Боронявської сільської ради Хустського району суму 4 212 грн., на користь Ізянської сільської ради Хустського району суму 6 188 грн. 40 коп., на користь Монастирецької сільської ради Хустського району суму 23 580 грн. 24 коп., на користь Березівської сільської ради Хустського району суму 23 904 грн., на користь Нижньобистрівської сільської ради Хустського району суму 24 591 грн. 60 коп., на користь Рокосівської сільської ради Хустського району суму 11 890 грн. 80 коп., на користь Хустської міської ради суму 19 713 грн. 60 коп., на користь Липчанської сільської ради Хустського району суму 9 180 грн., на користь Вишківської селищної ради Хустського району суму 19 947 грн. 60 коп., на користь Крайниківської сільської ради Хустського району суму 3 888 грн., на користь Данилівської сільської ради Хустського району суму 2 466 грн., на користь Нанківської сільської ради Хустського району суму 2 354 грн., на користь Вільшанської сільської ради Хустського району суму 81 237 грн. 65 коп.

При цьому, зазначені кошти у відповідності до вимог п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69 1 Бюджетного кодексу України розподіляються наступним чином: 30 відсотків зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків зараховуються до спеціального фонду обласного бюджету та 50 відсотків зараховуються до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету.

Стосовно поданої представником відповідача заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі суд зазначає наступне.

За положеннями п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (ч. 1 ст. 239 ГПК України).

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У відповідності до правової позиції, викладеної у п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013 за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання належать, окрім іншого, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Виходячи з аналізу положень статей 116, 121 Господарського процесуального кодексу України і статті 36 Закону України „Про виконавче провадження", Конституційний Суд України констатував висновки про наявність підстав вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як вбачається з поданої представником відповідача заяви про відстрочку виконання рішення, необхідність надання відстрочки останній обґрунтовує посилаючись на вкрай скрутне матеріальне становище.

Оцінивши наведені представником відповідача мотиви необхідності відстрочки виконання рішення у даній справі, беручи до уваги позицію прокурора та позивачів, матеріальні інтереси обох сторін, тривалість терміну відстрочення, суд вважає за можливе задоволити заяву відповідача надавши відстрочку виконання судового рішення по даній справі до 01.01.2019 року.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 3 557 грн. 36 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 191, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство» , м. Хуст, вул. Сливова, 34 (код ЄДРПОУ 22114649) до спеціального фонду місцевих бюджетів міста Хуст та Хустського району суму 237 157 (Двісті тридцять сім тисяч сто п'ятдесят сім гривень) грн. 49 коп. за порушення лісового законодавства, в тому числі:

- на користь Сокирницької сільської ради Хустського району , Хустський район, с. Сокирниця, вул. Центральна, 98 (р/р 33112331007343, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04350145) суму 4 003 (Чотири тисячі три гривні) 20 коп.;

- на користь Боронявської сільської ради Хустського району , Хустський район, с. Бороняво, вул. Центральна, 105 (р/р 33111331007322, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998 , код ЄДРПОУ 04349969) суму 4 212 (Чотири тисячі двісті дванадцять гривень) грн.;

- на користь Ізянської сільської ради Хустського району , Хустський район, с. Іза, вул. Центральна, 97 (р/р 33114331007329, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04350049) суму 6 188 (Шість тисяч сто вісімдесят вісім гривень) грн. 40 коп.;

- на користь Монастирецької сільської ради Хустського району , Хустський район, с. Монастирець, 5 (р/р 33117331007337, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04350103) суму 23 580 (Двадцять три тисячі п'ятсот вісімдесят гривень) грн. 24 коп.;

- на користь Березівської сільської ради Хустського району , Хустський район, с. Березово, 771 (р/р 33112331007321, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04349952) суму 23 904 (Двадцять три тисячі дев'ятсот чотири гривні) грн.;

- на користь Нижньобистрівської сільської ради Хустського району, Хустський район, с. Нижній Бистрий, 406 (р/р 33115331007339, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04350116) суму 24 591 (Двадцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто одна гривня) грн. 60 коп.;

- на користь Рокосівської сільської ради Хустського району, Хустський район, с. Рокосово, вул. Центральна, 90 (р/р 33113331007342, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04350139) суму 11 890 (Одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто гривень) грн. 80 коп.;

- на користь Хустської міської ради Закарпатської області , м. Хуст, вул. 900 річчя Хуста, 27 (р/р 33116331007004, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПІОУ 34005221) суму 19 713 (Дев'ятнадцять тисяч сімсот тринадцять гривень) грн. 60 коп.;

- на користь Липчанської сільської ради Хустського району , Хустський район, с . Липча, вул. Центральна, 35 (р/р 33118331007336, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04350091) суму 9 180 (Дев'ять тисяч сто вісімдесят гривень) грн.;

- на користь Вишківської селищної ради Хустського району , Хустський район, смт. Вишково, вул. Червона площа, 1 (р/р 33113331007319, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04349113) суму 19 947 (Дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім гривень) грн. 60 коп.;

- на користь Крайниківської сільської ради Хустського району , Хустський район, с. Крайниково, вул. Садова, 1 (р/р 33112331007332, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 22093433) суму 3 888 (ОСОБА_1 тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень) грн.;

- на користь Данилівської сільської ради Хустського району , Хустський район, с. Данилово, вул. Миру, 59 (р/р 33118331007325, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04350010) суму 2 466 (Дві тисячі чотириста шістдесят шість гривень) грн.;

- на користь Нанківської сільської ради Хустського району, Хустський район, с. Нанково, 210 (р/р 33116331007338, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04350292) суму 2 354 (Дві тисячі триста п'ятдесят чотири гривні) грн. 40 коп.;

- на користь Вільшанської сільської ради Хустського район , Хустський район, с. Вільшани, 83 (р/р 33114331007341, код класифікації доходів бюджету 240062100, код отримувача 37891119, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04349998) суму 81 237 (Вісімдесят одна тисяча двісті тридцять сім гривень) грн. 65 коп .

3. Стягнути з Державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство» , м. Хуст, вул. Сливова, 34 (код ЄДРПОУ 22114649) на користь Прокуратури Закарпатської області, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2 А (код ЄДРПОУ 02909967) суму 3 557 (ОСОБА_1 тисячі п'ятсот п'ятдесят сім гривень) грн. 36 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Відстрочити виконання рішення суду у справі № 907/524/18 до 01.01.2019 року.

5. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено 30.11.2018 року

Суддя Пригара Л.І.