Рішення

від 22.11.2018 по справі 910/13541/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2018Справа №910/13541/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шульц Трейд"

про стягнення 31 641,28 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Сероветник О.А. за дов.;

від відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюр Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шульц Трейд" про стягнення 31 641,28 грн. з яких: 26 000,00 грн. основного боргу, 4005,71 грн. пені та 1 635,57 грн. 15% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортного експедирування №5 від 25.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 відкрито провадження у справі №910/13541/18. Призначено розгляд справи №910/13541/18 на 22.11.2018.

В судове засідання 22.11.2018 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвала суду була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24.

В матеріалах справи наявне поштове відстеження про вручення 27.10.2018 поштового відправлення відповідачу (№0103048143923), що свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, і мав достатньо часу для подання відзиву та заперечень у разі їх наявності.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представник позивача в судовому засіданні 22.11.2018 не підтримав вимогу про стягнення 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу, решту позовних вимог підтримав в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюр Трейд" (далі - позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шульц Трейд" (далі - відповідач, клієнт) було укладено Договір транспортного експедирування №5 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору визначено, що згідно з умовами цього договору клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до узгоджених сторонами заявок.

Заявка є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2. Договору).

Відповідно до Розділу 1 договору передбачено, що заявка - форма доручення клієнта, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: вид та найменування вантажу, розмір плати за виконання доручення клієнта, пункти відправлення та призначення вантажу, вид транспорту (включаючи його державні номери), вказівки клієнта, строк виконання доручення, додаткові умови.

Згідно 5.2. Договору передбачено, заявка повинна бути повністю заповнена (у випадку не заповнення графи заявки в ній має ставитись прочерк), за підписом і печаткою/офіційним штампом клієнта. Заявка за підписом представника клієнта, засвідчена печаткою/офіційним штампом клієнта, є оформленою належним чином. Заявка приймається до виконання після підтвердження її підписом і печаткою/офіційним штампом експедитора.

Заявка, що була передана і підписана за допомогою факсимільного зв'язку має юридичну чинність за умови її підписання та оформлення відповідно до п. 5.2. цього Договору (п. 5.3. Договору).

16.02.2018 позивач одержав від відповідача заявку від 16.02.2018 (яка відповідно до п. 5.3. Договору була направлена за допомогою факсимільного зв'язку) на перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Київ (Київська обл. Україна) - м. Красногорськ (Московська обл. Російська Федерація). Обумовлена вартість перевезення склала 26 000,00 грн. Вантаж - обладнання. (заявка від 16.02.2018 у ТОВ "Алюр Трейд" ).

Міжнародне перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом марки DAF із напівпричепом, державний реєстраційний номер СВ6592ВА/СВ7755ХТ. Перевезення вантажу здійснювалось із використанням наступних товаросупровідних документів:

- міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) Серія А №508688 від 20.02.2018;

Позивач, відповідно до наданої заявки, виконав перевезення в повному обсязі, що підтверджується даними міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) Серія А №508688 від 20.02.2018 та відміткою вантажоотримувача в графі "24" CMR про отримання вантажу.

Відповідно до умов заявки відповідач повинен розрахуватися із позивачем шляхом безготівкового розрахунку в день вивантаження транспортного засобу.

Як вбачається з міжнародної товарно-транспортної (CMR) Серія А №508688 від 20.02.2018 вантаж отримано вантажотримувачем в пункті призначення 26.02.2018, що підтверджується відміткою в графі "24" CMR. Отже, обов'язок щодо розрахунку оплати наданих послуг у відповідача виник 26.02.2018.

26.02.2018 відповідачу було надано рахунок на оплату №25 від 26.02.2018, а також для підписання акт надання послуг №24 від 26.02.2018.

Однак відповідач розрахунок не провів, а також відмовився від підписання акту надання послуг.

З метою повернення позивачу коштів в сумі 26 000,00 грн. останній 12.06.2018 звернувся до відповідача з претензією №8/05 від 08.05.2018, однак дана претензія залишена відповідачем без належного реагування.

22.06.2018 відповідачу було направлено рекомендованим листом екземпляр акту надання послуг №24 від 26.02.2018 для підписання та рахунок на оплату №25 від 26.02.2018. Однак дані документи відповідачем були залишено без уваги, акт підписано не було.

Станом на 06.08.2018 за відповідачем по Договору транспортного експедирування №5 від 25.09.2017 рахується заборгованість в сумі 26 000,00 грн.

Відповідно до п. 6.3.5. Договору передбачено, що у разі затримки розрахунків, клієнт сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день затримки оплати. У разі затримки клієнтом оплати суми доручення експедитора більш ніж на 10 (десять) календарних днів, клієнт сплачує експедитору суму доручення з урахуванням 15% річних. Штрафні санкції підлягають нарахуванню до моменту погашення клієнтом заборгованості.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за послуги експедиційного перевезення. За розрахунком Позивача, в результаті неналежного виконання відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 26 000,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання - 4 005,71 грн., 15 % річних - 1 635,57 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вказаний договір за своєю правовою природою являється договором транспортного експедирування.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до п. 2.1. Договору визначено, що згідно з умовами цього договору клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до узгоджених сторонами заявок.

Матеріалами справи доведено, що позивач виконав умови договору належним чином, а саме товар доставив транспортним засобом марки DAF із напівпричепом, державний реєстраційний номер СВ6592ВА/СВ7755ХТ до місця призначення третій особі ТОВ "Брювері" (одержувач) за маршрутом м. Київ (Київська обл. Україна) - м. Красногорськ (Московська обл. Російська Федерація), що підтверджується товарно-транспортною накладною №508688.

Суду доведено, що позивачем пред'явлено відповідачу рахунок на оплату №25 від 26.02.2018 на сумі 26 000,00 грн., однак відповідач вказаних грошових зобов'язань не виконав, через що 22.06.2018 йому було скеровано відповідну претензію про виконання грошових зобов'язань в порядку досудового врегулювання спорів.

Судом встановлено, що відповідач не оплатив вартості наданих послуг позивачем, чим порушив умови договору від 25.09.2017 №5 та заявки №б/н від 16.02.2018 до договору.

Відповідно до 4.1. Договору платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення клієнта виконуються відповідно до виставленого експедитором рахунку. Сторони погодили, що рахунки передані за допомогою факсимільного зв'язку підлягають оплаті та мають силу оригіналу до моменту отримання клієнтом всіх документів у відповідності до п. 3.1.7 цього Договору.

Експедитор зобов'язується надати клієнту за фактом виконання доручення оригінал рахунку на оплату суми доручення, акт виконаних робіт, податкову накладну, транспорту накладну з відміткою (відбиток печатки/штамп) вантажоодержувача про отримання вантажу (п.3.1.7. Договору).

Рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 5 календарних днів з дати виставлення рахунку (п. 4.2. Договору).

Судом встановлено, що 26.02.2018 з метою своєчасного виконання умов Договору, позивач направив відповідачу відповідні документи, якими підтверджено факт виконання умов договору та поставки товару, а саме акт виконаних робі, заявку, рахунок на оплату, накладну CMR.

Як вбачається з міжнародної товарно-транспортної (CMR) Серія А №508688 від 20.02.2018 вантаж отримано вантажотримувачем в пункті призначення 26.02.2018, що підтверджується відміткою в графі "24" CMR. Отже, обов'язок щодо розрахунку оплати наданих послуг у відповідача виник 26.02.2018.

Проте, в порушення умов Договору відповідачем не сплачений вищезначений рахунок.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Шульц Трейд" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюр Трейд" за Договором транспортного експедирування №5 від 25.09.2017 становить 26 000,00 грн.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості отриманого й прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 26 000,00 грн. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.3.5. Договору передбачено, що у разі затримки клієнтом оплати суми доручення експедитора більш ніж на 10 (десять) календарних днів, клієнт сплачує експедитору суму доручення з урахуванням 15% річних. Штрафні санкції підлягають нарахуванню до моменту погашення клієнтом заборгованості.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи 15% річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в період з 27.02.2018 по 08.08.2018 то з нього, на підставі п. 6.3.5. Договору, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 1 635,57 грн. 15% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором транспортного експедирування №5 від 25.09.2017.

Щодо стягнення 4005,71 грн. пені, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 5 календарних днів з дати виставлення рахунку (п. 4.2. Договору).

Як вбачається з міжнародної товарно-транспортної (CMR) Серія А №508688 від 20.02.2018 вантаж отримано вантажотримувачем в пункті призначення 26.02.2018, що підтверджується відміткою в графі 24 CMR та рахунком на оплату №25 від 26.02.2018. Отже, обов'язок щодо розрахунку оплати наданих послуг у відповідача виник 26.02.2018.

Відповідно до п. 6.3.5. Договору передбачено, що у разі затримки розрахунків, клієнт сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків пені за період з 27.02.2018 по 08.08.2018 в розмірі 4 005,71 грн., встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та за відповідний період прострочення.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 26 000,00 грн. основного боргу, 4005,71 грн. пені, 1 635,57 грн. 15 % річних.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Трейд" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шульц Трейд" ( 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, ідентифікаційний код 39727902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Трейд" (01103,м. Київ, вул. Михайла Бойчука. 43, ідентифікаційний код 41538265) 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 4 005 (чотири тисячі п'ять) грн. 71 коп. пені, 1 635 (одна тисяча шістсот тридцять п'ять) грн. 57 коп. 15% річних та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.11.2018

Суддя І.І. Борисенко