Ухвала

від 30.10.2018 по справі 910/10832/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.10.2018Справа № 910/10832/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М ., при секретарі судового засідання Мартинюк М.О. , розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" (02140, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГМИРІ, будинок 1/2; код ЄДРПОУ 30529913)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Медіа (04053, м. Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 10; код ЄДРПОУ 37932783)

про визнання недійсним договорів

Представники учасників справи:

від позивача: Вербицький Я.В. - довіреність від 01.04.2018 року;

від відповідача: Онищук Д.С. - довіреність від 10.10.2018 року.

Обставини справи:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" про визнання недійсним договорів.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч нормам чинного законодавства України, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 від 03.11.2017 року та договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-2 від 03.11.2017 року, укладені з перевищенням повноважень головою ОСББ "Придніпровське", без відповідного рішення загальних зборів співвласників та правління ОСББ, що, на думку позивача, є підставою для визнання вказаних договорів недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.10.2018 року.

12.10.2018 року представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 30.10.2018 року.

В судовому засіданні 30.10.2018 року представники відповідача підтримав клопотання та просив суд його задовольнити, представник позивача не заперечував проти задоволення клопотання.

Клопотання про зупинення провадження обґрунтовано тим, що в липні 2018 року до Дарницького районного суду міста Києва співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 була подана позовна заява до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Придніпровське та Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Медіа про визнання недійсними Договору оренди №03/11-1 Фасадної (зовнішньої) частини будівлі від 03 листопада 2017 року та Договору оренди №03/11-2 фасадної (зовнішньої) частини будівлі від 03 листопада 2017 року.

Як встановлено судом, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.07.2018 року відкрито провадження у справі №753/12297/18 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" про визнання недійсним договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі №03/11-1 від 03.11.2017 р. та договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі №03/11-2 від 03.11.2017 р.

Предметом розгляду справи №753/12297/18 є позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі №03/11-1 від 03.11.2017р. та договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі №03/11-2 від 03.11.2017р.

Предметом розгляду справи №910/10832/18 є вимоги про визнання недійсним договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі №03/11-1 від 03.11.2017р. та договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі №03/11-2 від 03.11.2017р.

Відповідно до п. 5 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Провадження у справі зупиняється у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду (постанова Верховного Суду України від 01.02.2017 року у справі №6-1957цс16).

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється, а неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Тобто йдеться про те, що господарський суд не може розглядати певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості вимог.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення зазначеної статті повністю узгоджуються з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30 від 27 вересня 2001 року).

Зупиняючи провадження у справі через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, суди звертав увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також не зважили на те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №910/10832/18 до вирішення справи №753/12297/18, оскільки предмет спору у справі № 910/10832/18 є таким же як і у справі №753/12297/18, а тому встановлені рішенням у справі №753/12297/18 обставини матимуть преюдиційне значення для вирішення справи №910/10832/18, що свідчить про наявність об'єктивної неможливості розгляду справи №910/10832/18 до вирішення пов'язаної з нею справи №753/12297/18 в Дарницькому районному суді міста Києва.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання позивача та зупинення провадження у справі №910/10832/18 до набрання законної сили рішенням (ухвали, постанови) суду у справі №753/12297/18.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 227, ст.ст. 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Медіа (04053, м. Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 10; код ЄДРПОУ 37932783) задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі №910/10832/18 до вирішення по суті справи №753/12297/18 та набрання законної сили рішення суду (ухвали, постанови) у даній справі.

3. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/10832/18, а також надати суду належним чином завірені копії рішення суду (ухвали, постанови) у справі №753/12297/18.

Ухвала набирає законної сили 30.10.2018 року та відповідно до ст. 256 та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту ухвали: 29.11.2018 року.