Рішення

від 14.11.2018 по справі 910/15355/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

НОМЕР_2.11.2018 р.Справа № 910/15355/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Косметико-

фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК"

про припинення порушення прав інтелектуальної власності та

зобов'язання вчинити дії

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.

Представники: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні судді господарського суду міста Києва Бондарчук В.В. перебувала справа № 910/15355/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" (надалі - відповідач) про припинення порушення прав інтелектуальної власності та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, на думку позивача, незаконно використовує позначення позивача, захищене Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_4 від 15.06.2001 р.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, що він не використовує позначення позивача, захищене Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_4 від 15.06.2001 р.; проте здійснює використання промислового зразка "Малюнок для етикетки та упаковки" за патентом України НОМЕР_1, на підставі ліцензійного договору від 01.08.2016 р.; а також оригінальну назву лікарського засобу "Інгаліпт" на підставі договору про передання (відчуження) прав від 22.03.2016 р.

Ухвалою суду від 17.10.2016 р. у справі №910/15355/16 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва № 05-23/910 від НОМЕР_2.03.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Бондарчук В.В.

У результаті здійсненого повторного автоматичного розподілу справу передано для розгляду Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 20.03.2017 р. справу прийнято до свого провадження суддею Зеленіною Н.І., розгляд справи призначено на 10.04.2017 р.

31.03.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

10.04.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та додаткові пояснення.

У судовому засіданні 10.04.2017 р. оголошувалась перерва до 11.05.2017р.

11.05.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 11.05.2017 р. представник відповідача подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 11.05.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 11.05.2017 р. оголошувалась перерва до 29.05.2017р.

У судове засідання 29.05.2017 р. представник відповідача не з'явився, проте 29.05.2017р. через відділ діловодства суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 13.06.2017р.

13.06.2017 р. судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відрядженні.

Ухвалою від 19.06.2017 р. розгляд справи призначено на 22.06.2017 р.

У судовому засіданні 22.06.2017 р. представник відповідача подав додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 22.06.2017 р. оголошувалась перерва до 20.07.2017р.

Ухвалою від 20.07.2018 р. зупинено провадження у справі №910/15355/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" про припинення порушення прав інтелектуальної власності та зобов'язання вчинити дії, до вирішення спору у справі господарського суду міста Києва №910/2867/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМЕТИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" до Державної служби інтелектуальної власності України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне агентство "Про-Фарма", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я", Публічного акціонерного товариства "Стома", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм", Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, про визнання частково недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг НОМЕР_4.

Ухвалою від 17.08.2018 р. поновлено провадження у справі та, у зв'язку з набранням з 15.12.2017 р. чинності Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції, ухвалено справу № 910/15355/16 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 12.09.2018 р.

12.09.2018 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 12.09.2018 р. відкладено підготовче засідання на 17.10.2018 р.

12.10.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 17.10.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на НОМЕР_2.11.2018 р.

У судовому засіданні НОМЕР_2.11.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання НОМЕР_2.11.2018р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляд справи, розгляд даної справи належить здійснити за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні НОМЕР_2.11.2018 р. проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК", у якій просить суд (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 03.08.2017 р.):

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" припинити порушення майнових прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм", як співвласника свідоцтва на знак для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" НОМЕР_4 від 15.06.2001 р;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" використовувати без дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм" позначення "Інгаліпт", схоже із зареєстрованим знаком для товарів і послуг стосовно наведених у свідоцтві НОМЕР_4 товарів і послуг, шляхом нанесення його на упаковку товарів, для яких зареєстровано знак для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" за свідоцтвом України НОМЕР_4, в тому числі засобів гігієни порожнини рота, етикетку, ярлик, бирку, зберігання товарів із зазначеним позначенням з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення) товарів із зазначеним позначенням, застосування зазначеного позначення в діловій документації, виробництво товарів із використанням позначення "Інгаліпт" та введення таких товарів в господарський оборот, в рекламі та в мережі Інтернет.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує у власній господарській діяльності позначення "Інгаліпт", яке схоже настільки, що їх можна сплутати, із раніше зареєстрованим за позивачем знаком для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" за Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_4 від 15.06.2001 р.; і таке використання може ввести споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товари чи послуги, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм".

Відповідач у відзиві зазначає, що при здійсненні своєї господарської діяльності він не порушує права позивача та використовує належні йому права інтелектуальної власності, а саме, використовує промисловий зразок "Малюнок для етикетки та упаковки" за патентом України НОМЕР_1, та оригінальну назву лікарського засобу "Інгаліпт".

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 420 Кодексу, до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

За приписами ст. 424 Кодексу, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Статтею 426 ЦК України передбачено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач являється одним із співвласників знака для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" за Свідоцтвом України НОМЕР_4 від 15.06.2001 р., зареєстрованого для товарів 5 та 42 класів МКТП: Знечулювачі (анестетики, знечулівні засоби); бактерицидні засоби; біологічні препарати на фармацевтичні потреби; знеболювачі (анальгетики, знеболівні засоби); лікарські препарати на медичні потреби; ліки стоматологічні; ліки для людини; фармацевтичні препарати; хіміко-фармацевтичні препарати; хімічні препарати на фармацевтичні потреби; використовування патентів; досліджування в хімії; досліджування в техніці; хімічні аналізи; послуги фахівців з хімії.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснює виробництво лікарського засобу "Спрей Інгаліпт Актив Плюс".

Позначення "Спрей Інгаліпт Актив Плюс", на думку позивача, являється схожим настільки, що його можна сплутати, зі знаком для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" за Свідоцтвом України НОМЕР_4 від 15.06.2001 р.; та є таким, що може ввести споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товари/надає послуги, щодо позивача як власника Свідоцтва України НОМЕР_4.

Частинами 2, 4 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Згідно зі ст. 16 Закону, права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Як роз'яснено п. 63 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", порушенням прав на знак, зокрема, визнається введення в цивільний оборот позначень, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів.

З метою встановлення обставин схожості до ступеню змішування позначення "Спрей Інгаліпт Актив Плюс", що використовується відповідачем, зі знаком "ИНГАЛИПТ" за Свідоцтвом України НОМЕР_4 та можливості введення споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товари/надає послуги, ухвалою суду від 17.10.2016 р. призначено у справі судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставлено наступні питання:

- Чи є позначення "Спрей ІНГАЛІПТ Актив плюс" схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "Інгаліпт" за свідоцтвом України № НОМЕР_4, щодо товарів і послуг 5 класу МКТП?;

- Чи є позначення "Спрей ІНГАЛІПТ Актив плюс" таким, що може ввести споживачів в оману щодо особи, яка виробляє зареєстровані товари або надає послуги щодо товарів і послуг 5 класу МКТП за свідоцтвом України № НОМЕР_4, а саме щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм"?;

- Чи є спорідненими товари 5 класу МКТП, для яких зареєстровано знак для товарів і послуг "Інгаліпт" за свідоцтвом України № НОМЕР_4 та засоби з позначенням "Спрей ІНГАЛІПТ Актив плюс" виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК"?.

За результатом проведеного дослідження судовими експертами було складено Висновок №281/16 від 07.03.2017 р., яким вказано, що:

1. Позначення "СПРЕЙ ІНГАЛІПТ АКТИВ ПЛЮС" є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" за свідоцтвом України № НОМЕР_4, щодо товарів і послуг 5 класу МКТП.

2. Позначення "СПРЕЙ ІНГАЛІПТ АКТИВ ПЛЮС" є таким, що може ввести споживачів в оману щодо особи, яка виробляє зареєстровані товари або надає послуги щодо товарів і послуг 5 класу МКТП за свідоцтвом України № НОМЕР_4, а саме щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм".

Дослідивши матеріали справи та Висновок №281/16 від 07.03.2017 р. (т.1, а.с.198-205), судом встановлено, що висновок експертів із поставлених судом питань являється належним чином обґрунтованим та відповідає матеріалам справи, під час проведення експертного дослідження експертами застосовано достатній обсяг матеріалів, нормативних актів та науково-практичної літератури.

При цьому, з урахуванням позовних вимог та висновку судових експертів №281/16 від 07.03.2017 р., суд зазначає наступне.

Позовними вимогами у даному спорі є вимоги про:

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" припинити порушення майнових прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм", як співвласника свідоцтва на знак для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" НОМЕР_4 від 15.06.2001 р;

- заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" використовувати без дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм" позначення "Інгаліпт", схоже із зареєстрованим знаком для товарів і послуг стосовно наведених у свідоцтві НОМЕР_4 товарів і послуг, шляхом нанесення його на упаковку товарів, для яких зареєстровано знак для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" за свідоцтвом України НОМЕР_4, в тому числі засобів гігієни порожнини рота, етикетку, ярлик, бирку, зберігання товарів із зазначеним позначенням з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення) товарів із зазначеним позначенням, застосування зазначеного позначення в діловій документації, виробництво товарів із використанням позначення "Інгаліпт" та введення таких товарів в господарський оборот, в рекламі та в мережі Інтернет.

У той же час, з матеріалів справи вбачається наступне.

22.03.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" (набувач) та Державним підприємством "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" (відчужувач), укладено Договір про передання (відчуження) прав (т. 2, а.с.82-85).

У розділі І Договору від 22.03.2016 р. визначено, що:

- Твір - оригінальна назва лікарського засобу "Інгаліпт" (Ingaliptum);

- Результат науково-дослідних робіт (РНДР) - це отримана Відчужувачем рецептура лікарського засобу "Інгаліпт" (Ingaliptum), що підтверджується нормативно-технічним документом (Фармакопейна стаття, ФС 42-1000-86, Додаток №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною).

Відповідно до п. п. 2.1. - 2.1.2. Договору від 22.03.2016 р., відчужувач у повному складі передає (відчужує) набувачу право на Результат науково-дослідних робіт та виключні майнові права на Твір. Під майновими правами на твір розуміється:

- виключне право на використання твору;

- виключне право дозволяти використання твору;

- право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання.

Під виключним правом на використання твору сторони, зокрема, розуміють:

- опублікування твору;

- відтворення твору будь-яким способом та у будь-якій формі;

- переклад твору;

- переробка, адаптація та інші подібні зміни твору;

- включення твору як складової частини до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

- продаж твору, будь-яке його розповсюдження, інші види відчуження;

- імпорт і експорт примірників твору, примірників його перекладів, переробок тощо.

Цей перелік не є вичерпним.

Під правом на використання РНДР розуміється:

- проведення подальших науково-дослідних робіт з використанням РНДР, його удосконалення, переробку, усування недоліків тощо;

- право на створення науково-технічної документації, що витікає з РНДР;

- надавати право третім особам право на використання РНДР та забороняти третім особам використовувати РНДР.

Цей перелік не є вичерпним.

Згідно з п. п. 2.3., 3.1. Договору від 22.03.2016 р., після підписання цього договору відчужував втрачає право використовувати РНДР та твір будь-яким способом. На наступний день з дня підписання цього договору права згідно з п. 2.1. цього договору переходять від відчужувача до набувача.

Доказів розірвання цього договору чи визнання його у встановленому законом порядку недійсним суду не надано, відтак, зазначений вище договір являється чинним, станом на час розгляду даної справи.

У фармакопейній статті (т. 2, а.с.75-81) ФС 42-1000-86 (складена російською мовою) міститься рецептура лікарського засобу "Ингалипт" (Ingaliptum).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" отримало право на використання (виробництво, виготовлення) лікарського засобу згідно з фармакопейною статтею ФС 42-1000-86.

Також, відповідачем до матеріалів справи долучено ліцензійний договір про передачу прав на використання промислового зразка від 01.08.2016 р. (т.2, а.с. 91-94), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" (ліцензіат) та громадянами України (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6), як ліцензіарами та власниками патенту на промисловий зразок в„–32658 від 25.07.2016 р.

У п. п. 1.1., 1.2. ліцензійного договору від 01.08.2016 р. визначено, що Патент - патент України на промисловий зразок в„–32658 , дата видачі - 25.07.2016 р., дата публікації - 25.07.2016 р., номер офіційного бюлетеня НОМЕР_3, видане на ім'я Ліцензіарів. Використання промислового зразку - використання на власний розсуд у будь-якій формі і в будь-який спосіб, не заборонений законодавством України, у тому числі, але не виключно:

- виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу;

- пропонування запатентованого промислового зразка для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Пунктом 11.1. ліцензійного Договору від 01.08.2016 р. передбачено, що цей договір укладений строком на 10 років і набуває чинності з дати його підписання сторонами.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

До об'єктів права інтелектуальної власності відповідно до частини першої статті 155 Господарського кодексу України та частини першої статті 420 Цивільного кодексу України належать, зокрема, промислові зразки.

Відповідно до статті 462 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності, зокрема, на промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

За приписами статті 464 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, на промисловий зразок є: право на використання промислового зразка; виключне право дозволяти використання промислового зразка (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Статтею 18 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" передбачено, що патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Права інтелектуальної власності, зокрема, на промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 ЦК України).

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом, у разі видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

З наявних у матеріалах справи (т.2, а.с. 86-90) відомостей щодо патенту України НОМЕР_1 від 25.07.2016 р. та відомостей з інтерактивної бази даних "Промислові зразки, зареєстровані в Україні" за посиланням http://base.uipv.org/searchBul/search.php?action=viewdetails&IdCpv.o=38735&chaul/s=variants&dbnion=pp вбачається, що вказаним патентом захищено промисловий зразок "малюнок для етикетки та упаковки", який має 2 варіанти зображення (чорно-біле та з використанням білого, зеленого і чорного кольорів), і має наступний вигляд:

У матеріалах справи також міститься примірник упаковки лікарського засобу "СПРЕЙ ІНГАЛІПТ АКТИВ ПЛЮС".

Судом встановлено, що на упаковці вказаного лікарського засобу відтворено промисловий зразок "малюнок для етикетки та упаковки" за патентом України НОМЕР_1 від 25.07.2016 р. з використанням білого, зеленого і чорного кольорів.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами доводи відповідача про те, що він здійснює використання промислового зразка "Малюнок для етикетки та упаковки" за патентом України НОМЕР_1, на підставі ліцензійного договору від 01.08.2016 р.; а також оригінальну назву лікарського засобу "Інгаліпт" на підставі договору про передання (відчуження) прав від 22.03.2016 р.

Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" отримало право використання промислового зразка "малюнок для етикетки та упаковки" за патентом України НОМЕР_1 від 25.07.2016 р., який містить, зокрема, слово "Інгаліпт", то вимоги про заборону використання відповідачем позначення "Інгаліпт" не можуть бути задоволені судом.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" правочинів: договору від 22.03.2016 р. про передання (відчуження) прав чи ліцензійного договору про передачу прав на використання промислового зразка від 01.08.2016 р.

З огляду на викладене суд зазначає, що задоволення позовних вимог є неможливим, оскільки суд не має повноважень забороняти відповідачу здійснювати використання об'єктів, отриманих від інших осіб за цивільно-правовими угодами, чинність та правомірність яких не спростована у встановленому законом порядку.

Як зазначалось вище, судом встановлено, що висновок експертів №281/16 від 07.03.2017 р. (у якому зазначено, що позначення "СПРЕЙ ІНГАЛІПТ АКТИВ ПЛЮС" є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком "ИНГАЛИПТ" за свідоцтвом України № НОМЕР_4; і вказане позначення є таким, що може ввести споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм"), належним чином обґрунтований та відповідає матеріалам справи.

Проте, оскільки матеріалами справи підтверджується використання відповідачем саме промислового зразка за патентом України НОМЕР_1 від 25.07.2016 р., суд звертає увагу позивача на те, що останній не позбавлений можливості звернутись до суду з відповідними вимогами, у випадку наявності підстав вважати, що реєстрація такого промислового зразка та подальша передача і використання його відповідачем порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що твердження позивача про використання відповідачем належного позивачу знака для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" за свідоцтвом України НОМЕР_4 від 15.06.2018 р. не підтверджені належними і допустимими доказами та спростовані у встановленому законом порядку відповідачем.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Косметико-фармацевтична компанія "ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" про припинення порушення прав інтелектуальної власності та зобов'язання вчинити дії.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.11.2018 р.

Суддя Н.І. Зеленіна