Рішення

від 30.11.2018 по справі 910/13828/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2018Справа № 910/13828/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Сарненської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України

до міжнародного благодійного фонду "Хай світ пізнає Україну"

про стягнення 226 087,03 грн.

Представники сторін: не викликались.

встановив:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Сарненської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України до міжнародного благодійного фонду "Хай світ пізнає Україну" про стягнення 226 087,03 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору №01 на посів, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва від 07.04.2016 року належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.

З огляду на ціну позову та незначну складність справи, спір підлягає вирішенню в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2018 року відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0103046544203 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.10.2018 року, а саме: 01025, АДРЕСА_1.

Ухвала господарського суду м. Києва від 22.10.2018 р. повернута до суду у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103046544203.

Також, судом вищезазначена ухвала направлялася відповідачу на фактичну адресу, зазначену в позові (та договорі), а саме: 01001, м. Київ, вул.. Алея Герої Небесної Сотні, буд. 1, оф 357. Проте, ухвала повернута поштою у зв'язку з тим, що організація не зареєстрована і не розшукана, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 46544211.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/13828/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07.04.2016 року між міжнародним благодійним фондом "Хай світ пізнає Україну" (замовник) та Сарненською дослідною станцією Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (підрядник) укладено договір №01 на посів, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва.

Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є взаємні зобов'язання сторін щодо організації та виконання робіт із посіву, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва.

Підрядник зобов'язується виконати на свій ризик в оптимальні періоди часу, згідно технологічної карти та за рахунок коштів замовника, роботи по посіву, вирощування та збиранню сільськогосподарської продукції рослинництва високої якості, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконану роботу і оплатити її (п.1.2 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір є чинним з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до моменту належного виконання сторонами його умов до 31 грудня 2021 року, а в частині невиконаних зобов'язань сторін - до їх повного виконання.

Згідно з п.1.5 договору найменування сільськогосподарської культури (культур), планова урожайність, плановий валовий збір сільськогосподарської продукції рослинництва визначаються виробничою програмою (додаток 1) та уточнюються сторонами щорічно.

На кожен сезон сторони додатково підписують додаток до даного договору з зазначенням земельних ділянок та точної їх площі під щорічне виробництво сільгоспкультури (додаток 2).

Пунктом 1.8 договору передбачено, що напрямки та обсяги витрат замовника на організацію і проведення робіт з посіву, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва визначається структурою витрат (додаток 3) та уточнюються сторонами щорічно.

Так, на виконання умов договору між сторонами підписано Виробничу програму з вирощування сільськогосподарської продукції до договору №01 від 07.04.2016 року (додаток 1), ліміт прямих витрат з вирощування сільськогосподарської продукції до договору №01 від 07.04.2016 року (додаток 2) та площі земельних ділянок для вирощування сільгоспкультур до договору №01 від 07.04.2016 року за виробничою програмою 2016 року (додаток 3).

Згідно з п.3.1 та 3.2 договору договір є оплатним. За послуги з посіву, вирощування та збирання врожаю сільськогосподарської продукції рослинництва замовник сплачує підряднику грошові кошти у розмірі вказаному в додатку 4 із розрахунку на 1 (один) гектар використаних посівних площ, протягом 10 (десяти) днів з моменту виставлення рахунку підрядником. За кожен етап виконаних робіт підрядник виставляє замовнику окремий рахунок.

Відповідно до договору №01 від 07.04.2016 року на посів, вирощування та збирання сільськогосподарської продукції рослинництва від 07.04.2016 року (додаток №4), за надані послуги з посіву, вирощування та збирання врожаю сільськогосподарської продукції замовник щорічно сплачує підряднику грошові кошти у розмірі 600,00 грн. за 1 (один) гектар використаних посівних площ, протягом 10 (десяти) днів з моменту виставлення рахунку підрядником. Сума сплати грошових коштів уточнюється щорічно за результатами господарської діяльності.

За кожен етап виконаних робіт підрядник виставляє замовнику окремий рахунок.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що факт належного виконання робіт та їх оплати оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт, що складається і вставляється підрядником на підпис сторін не пізніше 2 (двох) календарних днів з моменту передання підрядником замовнику повного обсягу виробленої продукції відповідної якості та оплати замовником.

На виконання умов договору та додатку №4 до договору, позивачем виконано роботу, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом виконаних робіт №9 від 17.01.2017 року на суму 186 000,00 грн.

Також, в матеріалах справи наявний рахунок №9 від 17.01.2017 року на загальну суму 186 000,00 грн. виставлений позивачем.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язання щодо оплати, позивачем направлено відповідачу лист №63 від 12.04.2017 року в якому просив негайно сплати станції, борг в сумі 186 000,00 грн. також, з метою уникнення негативних наслідків для сторін договору просив керуючись п.9.2 договору, достроково припинити дію його договору на підставі взаємної домовленості сторін, оформивши це письмово.

У відповідь листом від 30.05.2017 року відповідач зазначив, що не може негайно сплатити всю суму та просив укласти графік погашення заборгованості, згідно якого зобов'язувався сплатити суму в розмірі 186 000,00 грн. в повному обсязі в період 2017-2018 року.

В матеріалах справи наявний підписаний та скріплений печатками сторін графік погашення заборгованості по договору №1 від 07.04.2016 року (акт виконаних робіт №9 від 01.07.2017 року) в якому зазначено всього до сплати належить заборгованість в розмірі 186 000,00 грн., щомісячна сума погашення заборгованості: серпень 2017 року - 15000,00 грн., вересень 2017 року - 20 000,00 грн., жовтень 2017 року - 30 000,00 грн., листопад 2017 року - 35 000,00 грн., грудень 2017 року - 35 000,00 грн., січень 2018 року - 35 000,00 грн.. лютий 2018 року - 16 000,00 грн.

Також, в матеріалах справи наявний підписаний між сторонами та скріплений їх печатками акт звірки взаємних розрахунків від 04.07.2017 року з якого вбачається, що сальдо на 01 липня 2017 року на користь Сарненської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України становить 186 000,00 грн.

У зв'язку з невиконанням умов договору та графіку погашення заборгованості відповідачем, позивач направив на адресу міжнародного благодійного фонду "Хай світ пізнає Україну" претензію №1 (№203 від 27.12.2017 року) в якій просив оплатити заборгованість в розмірі 186 00,00 грн. протягом семиденного терміну з дня отримання претензії.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази оплати по договору №01 від 07.04.2016 року та графіку погашення заборгованості по договору №1 від 07.04.2016 року (акт виконаних робіт №9 від 01.07.2017 року).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 186 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 9 356,05 грн. за період з 28.01.2017 року по 01.10.2018 року та суму інфляційних втрат в розмірі 30 730,98 грн. за період з лютого 2017 року по серпень 2018 року включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунком суд погоджується з нарахуванням 3% річних в розмірі 9 356,05 грн. за період з 28.01.2017 року по 01.10.2018 року та суми інфляційних втрат в розмірі 30 730,98 грн. за період з лютого 2017 року по серпень 2018 року включно, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 1 статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 76, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з міжнародного благодійного фонду "Хай світ пізнає Україну" (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 20078300) на користь Сарненської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (34501, Рівненська область, Сарненський район, м. Сарни, Дослідна станція, будинок 32, код ЄДРПОУ 05391169) основний борг в розмірі 186 000 (сто вісімдесят шість тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 9 356 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 05 коп., інфляційні втрати в розмірі 30 730 (тридцять тисяч сімсот тридцять) грн. 98 коп. та судовий збір в розмірі 3 391 (три тисячі триста дев'яносто одна) грн. 31 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий