Рішення

від 27.11.2018 по справі 916/870/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/870/18 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ПМК-2015» до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГрандМит» про стягнення 857402,94 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.05.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/870/18 та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження на 16.07.2018 р. (резервна дата 06.08.2018 р.), зупинено провадження у справі № 916/870/18 до 16.07.2018 р. у зв'язку із зверненням до Економічного суду м. Мінська з дорученням про надання правової допомоги шляхом вручення копії ухвали відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2018 р. поновлено провадження у справі № 916/870/18.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 24.09.2018 р. та зупинено провадження у справі № 916/870/18 до цієї ж дати у зв'язку із зверненням до Економічного суду м. Мінська з дорученням про надання правової допомоги шляхом вручення копії ухвали відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2018 р. поновлено провадження у справі № 916/870/18.

Іншою ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2018 р. відкладено судове засідання на 27.11.2018 р. та зупинено провадження у справі № 916/870/18 до цієї ж дати у зв'язку із зверненням до Економічного суду м. Мінська з дорученням про надання правової допомоги шляхом вручення копії ухвали відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2018 р. поновлено провадження у справі № 916/870/18.

Відповідач є юридичною особою, яку зареєстровано за законодавством Республіки Білорусь. Про час і місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином, що підтверджується, зокрема, ухвалою Економічного суду м. Мінська від 11.06.2018 р. № 105-7ип/2018 про виконання судового доручення з підтвердженням вручення документів Товариству з обмеженою відповідальністю ,,ГрандМит» , ухвалою Економічного суду м. Мінська від 05.09.2018 р. № 154-31ип/2018 про повернення судового доручення з підстав нез'явлення відповідача у судове засідання для отримання документів, ухвалою Економічного суду м. Мінська від 12.11.2018 р. № 179-7ии/2018 про неможливість виконання судового доручення в зв'язку з незатребуванням відповідачем кореспонденції суду.

Згідно ч.1 ст.365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України.

Відповідно до ст.367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Згідно ч.1 ст.368 ГПК України зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої-четвертої цієї статті.

Порядок направлення судового доручення про надання правової допомоги в даному випадку встановлено Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 р.

Статтею 5 вказаної Угоди передбачено, що компетентні суди та інші органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

З урахуванням зазначеного, того, що викладення Господарським судом Одеської області ухвали на мові держави, яка запитує правову допомогу, тобто на українській мові, відповідає положенням ст.5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 р., відмітка представника відповідача про те, що зміст врученого документу йому незрозумілий, т.я. не володіє українською мовою, до уваги судом не приймається. Крім того не є перешкодою для вирішення спору по суті й факт неотримання інших ухвал суду, оскільки неодержання кореспонденції сталось з вини Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГрандМит» . За таких обставин, останнє вважається належним чином повідомленим про час та місце проведення судових засідань.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 27.11.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ПМК-2015» (далі - ТОВ ,,ПМК-2015» ) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГрандМит» (далі - ТОВ ,,ГрандМит» ) про стягнення заборгованості у розмірі 857402,94 грн, з яких: 779457,22 грн основного боргу та 77945,72 грн пені, вказуючи на невиконання відповідачем умов договору поставки від 20.11.2017 р. № 1/20-11-17 в частині оплати вартості поставлених товарів.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,ПМК-2015» посилається на приписи ст.ст.173-175,179,193,265 ГК України, ст.ст.525,526,530,610-612,625-627,712 ЦК України, умови названого вище договору, специфікації та комерційні інвойси від 27.11.2017 р. № 3, від 11.12.2017 р. № 5, від 22.12.2017 р. № 6, СМR - міжнародні товарно-транспортні накладні, митні декларації, банківську виписку в підтвердження часткового розрахунку за поставлений товар, претензію від 05.03.2018 р. вих. № 05/03/18 тощо.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав та жодного разу з невідомих причин не скористався наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданнях суду, з огляду на що розгляд справи здійснено за відсутності його представника та за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

20.11.2017 р. між ТОВ ,,ПМК-2015» (Продавець) та ТОВ ,,ГрандМит» (Покупець) укладено договір поставки № 1/20-11-17 (Договір), згідно якого Продавець погоджується поставляти, а Покупець оплачувати продукцію… (п.2.1 Договору).

Поставка продукції за цим Договором здійснюється партіями в асортименті, кількості, вартості, зазначеними в специфікаціях на кожну партію продукції. Фактична кількість продукції, що постачається, вказується Продавцем в інвойсі. Інвойс повинен містити посилання на специфікацію та Договір (п.6.1 Договору).

Сторони підтверджують свою згоду на здійснення поставки шляхом підписання специфікацій до даного Договору, у яких вказується асортимент, кількість, вартість, а також строк оплати продукції. Специфікація розробляється Покупцем після отримання проформа-інвойсу від Продавця і її проект направляється Продавцю. Продавець погоджує отриманий проект специфікації протягом 7 (семи) днів з моменту отримання або вносить в нього зміни. Погоджений проект підписується сторонами (п.6.2 Договору).

Поставка продукції здійснюється в узгоджений у специфікації строк (п.6.4 Договору).

Оплата продукції здійснюється на умовах, зазначених Продавцем в специфікації на кожну партію продукції (п.7.2 Договору).

Валютою платежу за цим Договором є російський рубль (п.7.4 Договору).

Датою оплати вважається фактична дата зарахування коштів на рахунок Продавця (п.7.5 Договору).

Право власності, ризик втрат та пошкодження продукції завжди переходить до Покупця в момент прийняття Покупцем відповідної продукції, що підтверджується підписом уповноваженої особи (п.9.1 Договору).

При наявності спору, який не може бути вирішений шляхом переговорів, сторона може подавати спір для його вирішення в Господарський суд Одеської області, Україна (п.13.2 Договору).

Застосовне право - право України (п.13.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання та залишається чинним, за умови виконання положень п.п.14.2 - 14.4, викладених нижче, до 31.12.2018 р., після чого автоматично пролонгується ще на 3 роки (а після їх спливу ще на 3 роки і т.д.), доки не буде припинений шляхом попереднього надсилання однією із сторін повідомлення у письмовій формі іншій стороні, як мінімум, за 14 (чотирнадцять) календарних днів до тати припинення чинності Договору (п.14.1 Договору).

На виконання Договору в період з 27.11.2017 р. по 22.12.2017 р. Продавець та Покупець домовились про постачання товару (м'ясна продукція в наступному асортименті: м'ясо яловичини заморожене вищого, першого та другого сортів) на загальну суму 10803344,90 російських рублів, про що свідчать специфікації від 27.11.2017 р. № 3 на суму 3480735,00 російських рублів, від 11.12.2017 р. № 5 на суму 3663451,75 російських рублів, від 22.12.2017 р. № 6 на суму 3659158,15 російських рублів.

В п.8 специфікацій вказано, що навантаження товару на надані Покупцем транспортні засоби не почнеться до того, як Покупець зробить 20% передоплату за поставку партії товару, згідно з правилами контракту про постачання. 30% оплати після митного очищення товару в режимі експорт (,,затаможка» ) і 50% після прибуття в пункт вивантаження товару.

На виконання Договору Продавцем поставлено товар, зазначений в специфікаціях, доказом чого є міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR), митні декларації, а також лист перевізника вантажу до місця призначення, згідно якого товар отримано 28.12.2017 р.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки, Покупцем здійснено часткову оплату вартості товару на загальну суму 8930235,00 російських рублів.

Вказуючи на те, що в ТОВ ,,ГрандМит» існує борг за товар, названий в специфікації від 22.12.2017 р. № 6, у розмірі 1873109,90 російських рублів, що еквівалентно 779457,22 грн, ТОВ ,,ПМК-2015» звернулось до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір поставки.

При цьому ТОВ ,,ПМК-2015» як Продавцем виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено м'ясну продукцію в період з 27.11.2017 р. по 22.12.2017 р. на загальну суму 10803344,90 російських рублів, що підтверджується дослідженими вище документами.

В свою чергу ТОВ ,,ГрандМит» як Покупцем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України, умов Договору та оплачено вартість отриманого товару в розмірі 8930235,00 російських рублів, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України, п.7.2 Договору, п.8 специфікацій строк виконання зобов'язань за Договором на суму 1873109,90 російських рублів також настав після прийняття товару.

Враховуючи викладене, те, що визначений ТОВ ,,ПМК-2015» еквівалент заборгованості в гривні не перевищує розмір, встановлений ч.2 ст.533 ЦК України, позовна вимога про стягнення основного боргу у розмірі 779457,22 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У випадку порушення строків оплати продукції Продавець має право вимагати від Покупця пені у розмірі 0,1% від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми відповідної партії товару (п.10.3 Договору).

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,ГрандМит» має сплатити 77945,72 грн пені, нарахованої на борг у розмірі 779457,22 грн за період з 28.12.2017 р. по 10.05.2018 р. та обмеженої 10% від суми неоплаченої партії товару.

Відтак, позов про стягнення пені теж слід задовольнити.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГрандМит» (220004, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Немига, буд. 40, офіс 52, індивідуальний реєстраційний номер юридичної особи 382788965000, єдиний податковий номер 192627082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ПМК-2015» (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 1/27, код 39869258 ) 779457/сімсот сімдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім/ грн 22 коп. основного боргу, 77945/сімдесят сім тисяч дев'ятсот сорок п'ять/ грн 72 коп. пені та 12861/дванадцять тисяч вісімсот шістдесят одну/ грн 05 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 листопада 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман