Рішення

від 26.11.2018 по справі 918/653/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р. м. Рівне Справа № 918/653/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання В'юненко І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оселя-Рівне"

до відповідача ОСОБА_1 Держпраці у Рівненській області

про стягнення в сумі 8 172 грн. 90 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 (НОМЕР_1 від 06.06.1996 р.);

Від позивача: ОСОБА_3 (договір № 1/08 від 01.08.2018 р.);

Від відповідача: ОСОБА_4 (дов. № б/н від 20.02.2018 р.).

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оселя-Рівне" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 Держпраці у Рівненській області (далі - відповідач) про стягнення в сумі 8 172 грн. 90 коп.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги мотивовані тим, що нежитлове приміщення загальною площею 588,4 кв.м., яке знаходиться в житловому комплексі по вулиці Лермонтова, 7 у місті Рівне, перебуває в оперативному управлінні відповідача. Однак в порушення вимог статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідач відмовляється сплачувати кошти за послуги з утримання та експлуатації внутрішньо будинкових мереж. Зазначене стало підставою для нарахування позивачем 8 172 грн. 90 коп. вартості таких послуг за період з грудня 2017 року по вересень 2018 року.

Позивач у судовому засіданні 26 листопада 2018 року підтримав позов в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

В свою чергу, відповідач не погоджуючись з твердженнями позивача, посилається на те, що приміщення загальною площею 588,4 кв.м., яке знаходиться в житловому комплексі по вулиці Лермонтова, 7 у місті Рівне, перебуває в оперативному управлінні відповідача, та обслуговується ним самостійно. Вважає, що позивач не довів, що дане приміщення має відношення до багатоквартирного будинку, що обслуговує ОСББ "Оселя-Рівне" за тією ж адресою.

Заяви та клопотання у справі

10 жовтня 2018 року позивачем подано позовну заяву з додатками, в якій позивач вказує на ґрунтовність позову, просить суд позов задовольнити та стягнути заборгованість в сумі 8 172 грн. 90 коп.

23 жовтня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про долучененя до матеріалів справи наступних документів, а саме: акт здачі-приймання наданих послуг від 22 жовтня 2018 року; ордер серії РН-088 № 14 АБ "ОСОБА_3 та партнери".

30 жовтня 2018 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд зменшити витрати по оплаті правничої допомоги. Крім того, представником відповідача подано клопотання про розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Також, відповідачем подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву.

12 листопада 2018 року до канцелярії суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.

Окрім того, 26 листопада 2018 року від представників процесу надійшли клопотання, в яких останні просили суд розглянути справу № 918/653/18 по суті в судовому засіданні 266 листопада 2018 року.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі 918/653/18, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 листопада 2018 року задоволено клопотання відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження. Визначено розглядати справу № 918/653/18 за правилами загального позовного провадження. Підтовче засідання по справі призначено на 26 листопада 2018 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 183 якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні 26 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та почато розгляд справи по суті.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

Згідно п. 1 Постанови КМУ № 100 від 11 лютого 2015 року Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими що втратили чинність, деяких Постанов КМУ утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці. На підставі вказаної постанови до ОСОБА_1 Держпраці у Рівненській області увійшли: Територіальне управління Держгірпромнагляду у Рівненській області та Територіальна державна інспекція з питань праці у Рівненській області.

06 травня 2015 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та ГФ про проведення державної реєстрації ОСОБА_1 Держпраці у Рівненській області номер запису: 1 608 134 0000 011850, код ЄДРПОУ 39780243.

23 березня 2016 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та ГФ про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Територіального управління держгірпромнагляду у Рівненській області номер запису: 16081120006008133, код ЄДРПОУ 38012562 .

Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (код ЄДРПОУ 38012562) належить на справі спільної часткової власності 56/100 частини приміщення загальною площею 588,4 кв.м розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Лермонтова, 7. Форма власності: державна. Вказане приміщення перебуває в оперативному управлінні Держгірпромнагляду у Рівненській області. Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, САЕ № 716864, 08 квітня 2012 року видане Виконавчим комітетом Рівненської міської ради. Даний факт підтверджується витягом з реєстру нерухомого майна де зазначені відомості про об'єкт нерухомого майна та про право власності та визнається усіма учасниками справи.

16 лютого 2016 року створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оселя-Рівне", що підтверджується Випискою з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер запису 1 608 102 0000 012304.

Відповідно до пункту 1 розділу II Статуту ОСББ "Оселя-Рівне" затвердженого установчими зборами засновників Протокол № 1 від 29 листопада 2015 року метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

28 вересня 2016 року Позивачу присвоєно статус неприбуткової організації на підставі закону, Рішення № 21/17-16-12-03-18 Державної податкової інспекції у м. Рівне.

28 квітня 2016 року по Акту приймання-передачі житлового комплексу передано житловий будинок № 7 по вул. Лермонтова у м. Рівне з балансу ЖКП "Західне" на утримання ОСББ "Оселя-Рівне".

Загальними зборами членів ОСББ прийнято рішення від 28 січня 2017 року про встановлення внеску на утримання будинку в розмірі 2,40 грн. за м. кв. житлової площі, та 1,389 грн. за м. кв. нежитлових приміщень з 01 березня 2017 року. Термін платежів до 20 числа кожного місяця за минулий місяць встановлений Протоколом № 3 засідання правління ОСББ "Оселя-Рівне" від 20 березня 2016 року. Зазначене рішення оформлено протоколом № 5 від 28 січня 2017 року. Це рішення не було оскаржено в судовому порядку та є чинним.

Позивач зазначає, що оскільки нежитлове приміщення запальною площею 588,4 кв.м розташоване за адресою м. Рівне, вул. Лермонтова, 7, перебуває в оперативному управлінні відповідача. У житловому будинку де знаходиться вказане приміщення створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і відповідно на підставі ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідач зобов'язаний виконувати умови вказаного закону.

Крім того, позивач вказує на те, що рішенням господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2018 року позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оселя-Рівне" до ОСОБА_1 Держпраці у Рівненській області про стягнення заборгованості в сумі 15 528 грн. 51 коп. позов задоволено у повному обсязі. Також, вказує на те, що Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 травня 2018 року рішення першої інстанції залишено в силі. Після набуття законної силі вищевказаних рішень відповідач сплати вказану заборгованість у повному обсязі.

Однак, позивач вказує, що відповідач відмовляється вносити внески передбачені ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а тому у відповідача перед позивачем сформувалася заборгованість за період з грудня 2017 року по вересень 2018 року в сумі 8 172 грн. 90 коп.

Також, позивачем надіслано відповідачеві претензію № 21 від 15 серпня 2018 року з вимогою оплатити борг по несплаті внесків за утримання будинку та при будинкової території в сумі 6 538 грн. 31 коп. 13 вересня 2018 року відповідач надіслав відповідь на вищевказану претензію позивача, в якій повідомив позивача, що борг не визнає та стверджує, що в останнього відсутні підстави для оплати боргу.

Докази відхилені судом

Докази надані сторонами для суду не відхилялися.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду

Як убачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, причинами виникнення позову є те, що відповідач не погоджується з діяльністю ОСББ, не бажає бути членом ОСББ, не бажало укладати договір на експлуатацію та утримання багатоквартирного будинку, не погоджується з рішенням загальних зборів членів ОСББ, яким встановлено тариф у 1,389 грн.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - закон). Отже, закон спрямовано на сприяння усім власникам приміщень багатоквартирного будинку в реалізації їх прав та виконанні обов'язків щодо спільного утримання будинку. Тому закон містить норми, які встановлюють особливі процедури, спрямовані на реалізацію спільних завдань власників окремих приміщень в частині догляду та обслуговування будинку. Необхідно звернути увагу, що закон може сприяти співвласникові у реалізації його обов'язків щодо спільного утримання будинку лише в тому випадку, коли такий співвласник бажає та намагається їх реалізувати, тобто здійснює конкретні дії з метою спільного з іншими співвласниками утримання будинку.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Отже, правовою формою здійснення співвласниками їх обов'язків з утримання багатоквартирного будинку є створення та діяльність спеціально уповноваженої особи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Разом з тим, низка виняткових та найважливіших функцій залишається за співвласниками, які вправі визначати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників (частина 9 статті 10 Закону).

Таким чином, підставою для здійснення платежів за утримання ОСББ будинку є прийняте загальними зборами рішення.

У своїх запереченнях проти позову відповідач стверджує, що встановлений тариф загальними зборами членів ОСББ є необґрунтованим, та звертає увагу на те, що нежитлове приміщення розташоване за адресою м. Рівне, вул. Лермонтова, 7 та перебуває в оперативному управлінні ОСОБА_1 Держпраці у Рівненській області, обслуговується відповідачем самостійно. З огляду на це суд зауважує таке.

За змістом статті 10 Закону вищим органом управління об'єднання є загальні збори співвласників, до виключної компетенції яких, зокрема, належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було оскаржено рішення загальних зборів членів ОСББ від 28 січня 2017 року, яким з 01 березня 2017 року затверджено тариф за послуги з утримання будинку та прибудинкової території 1,389 грн. за 1 м 2.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для здійснення відповідачем оплати за утримання будинку на підставі рішення загальних зборів від 28 січня 2017 року.

В постанові Верховного суду України від 11 листопада 2015 року № 914/189/14 міститься правовий висновок про те, що особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів . При цьому ні законом, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Одним із аргументів на спростування позовних вимог є те, що позивач не обґрунтував, з чого виникла сума заборгованості, а також не надав належних доказів здійснення діяльності з утримання будинку (відсутні акти виконаних робіт, рахунки і т.д.). З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відносини, які виникають між співвласниками багатоквартирного будинку щодо утримання такого будинку, врегульовані законом. Ці відносини характеризуються значними особливостями, враховуючи прагнення законодавця сприяти таким співвласникам власне у спільному догляді за будинком. Очевидно, що досягти одностайності у прийнятті рішень часто виявляється неможливим, однак це не означає, що меншість з таких співвласників може диктувати умови більшості чи створювати нездоланні перешкоди у реалізації прав більшості співвласників. З огляду на це закон містить положення, спрямовані на реалізацію права усіх співвласників брати активну участь в управлінні будинком шляхом участі в загальних зборах, участі в управлінні об'єднанням, можливості обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання, ознайомлення з протоколами загальних зборів, одержання інформації про діяльність об'єднання, шляхом права вимоги від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства та іншими способами, визначеними законом (стаття 14 Закону).

Отже, відповідач як співвласник будинку має низку прав, які б могло реалізувати у визначений законом спосіб. Проте впродовж періоду розгляду справи суду не було представлено жодних доказів, які б свідчили про намір відповідача брати участь у спільному утриманні будинку. Той факт, що відповідач не згідний з певними рішеннями загальних зборів, з діяльністю ОСББ в цілому, не означає, що воно не повинно брати участі в утриманні будинку, при чому в такому порядку, який визначений рішенням загальних зборів.

Суд звертає увагу на те, що ОСББ здійснює діяльність з утримання будинку на користь усіх співвласників, а тому не логічним би було розмежовувати плату за утримання будинку між кожним окремо співвласником в залежності від конкретних витрат наприклад, на прибирання території, на використання господарського інвентаря, на утримання обслуговуючого персоналу і т.д. Тому Законом і визначено спосіб участі кожного із співвласників шляхом здійснення внесків, які згодом використовуються ОСББ для утримання будинку. При цьому у випадку, якщо ОСББ неналежним чином, неякісно надає відповідні послуги, лише співвласники разом можуть реагувати на такі факти та приймати рішення, наприклад, про зміну керівництва ОСББ, про зміну розміру внесків співвласників на утримання чи інші дії.

Таким чином, суду не було надано жодних інших доказів, які б свідчили про невиконання ОСББ своїх обов'язків з утримання будинку, про невдоволення більшості співвласників якістю чи обсягом наданих послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Джерела права й акти їх застосування

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України містять перелік способів захисту особистих немайнових або майнового права та інтересів, якими є: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зазначені положення Конституції України реалізовані у ст. 15 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 1 статті 55 ГК України встановлено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом) (ч. 1 ст. 137 ГК України).

Пунктом 10 частини 1 статті 7 ЗУ України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що обов'язком співвласника є своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 15 ЗУ України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено ряд обов'язків співвласника, а саме: співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.

Статтею 10 ЗУ України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників зокрема відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно ст. 20 ЗУ України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.

Частиною 3 статті 23 ЗУ України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.

Згідно до ч. 6 ст. 13 ЗУ України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до п. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Суд констатує, що спір про стягнення заборгованості по сплаті внесків до ОСББ, відноситься до юрисдикції господарського суду. Позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом, оскільки через неправомірне ухиляння відповідача по оплаті внесків за послуги ОСББ, порушене право позивача, яке полягає в своєчасному та повному отриманні внесків по оплаті послуг ОСББ.

Судові витрати

Згідно частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак з відповідача підлягає до стягнення 1 762 грн.00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Що стосується витрат на правову допомогу, то суд при ухваленні рішення керувався таким.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат ОСОБА_3, що підтверджено договором про надання правової допомоги від 01 жовтня 2018 року , свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 624 від 05 червня 2008 року. Відповідно до договору за правову допомогу клієнт (ОСББ) зобов'язується сплатити адвокату аванс вказаний в рахунку, сплатити фактичні видатки в розмірі підтвердженому чеками, а після виконання умов договору гонорар вказаний в рахунку. Відповідно до Акту здачі - приймання виконаних послуг (робіт) від 22 жовтня 2018 року вартість наданих робіт 2 000 грн. Зазначені кошти були сплачені адвокату, про що представлено квитанцію до прибуткового касового ордеру № 14 від 22 жовтня 2018 року.

Відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідач заперечив проти такої суми витрат на правову допомогу у поданому до суду клопотанні.

Однак в силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Як встановлено судом, адвокат ОСОБА_3 здійснювала підготовку позову, збір доказів, необхідність у яких виникала в ході розгляду справи в суді, представництво інтересів ОСББ в судовому засіданні.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про співмірність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а тому відсутні законні підстави для застосування частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України та зменшення розміру таких витрат.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи у сукупності, суд прийшов до висновку, що позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оселя - Рівне" до ОСОБА_1 Держпраці у Рівненській області про стягнення 8 172 грн. 90 коп. підлягає задоволенню повністю, з покладенням на відповідача судових витрат, понесених позивачем у розмірі 1762 грн. 00 коп. сплаченого судового збору та 2 000 грн. 00 коп. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 .Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 Держпраці у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, буд. 7, код ЄДРПОУ 39780243) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оселя - Рівне" (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, буд. 7, код ЄДРПОУ 40279186) - 8 172 грн. (вісім тисяч сто сімдесят два) грн. 90 коп. основного боргу, 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору, 2 000 грн. (дві тисячі) грн. 00 коп. відшкодування витрат на правову допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст. ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст рішення складено та підписано 30 листопада 2018 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, 7);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, 7).