Рішення

від 20.11.2018 по справі 922/2424/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2424/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ до Християнського благодійного фонду "Покров", м. Харків про стягнення 19216,42 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київстар" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Християнського благодійного фонду "Покров" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 11415,42 грн. з орендної плати; заборгованості у розмірі 4305,48 грн. за спожиті комунальні послуги (включаючи електроенергію); 1541,60 грн. пені; 403,65 грн. 3% річних; 1550,27 грн. інфляційних втрат. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем були порушені умови договору оренди № 07/15 від 01.07.2015, який було укладено між сторонами, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість по орендній платі у розмірі 11415,42 та борг за спожиті комунальні послуги (включаючи електроенергію) у розмірі 4305,48 грн. В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 2, 5, 174, 193, 230, 231, 232, 283, 285 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 612, 614, 625, 629, 759, 762 ЦК України.

Ухвалою суду від 05.09.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 01.10.2018 о 11:00.

У підготовчому засіданні призначеному на 01.10.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення підготовчого засідання на 16.10.2018 о 12:45.

16.10.2018 від представника позивача до суду за вх.№ 2296 надійшла заява про проведення підготовчого засідання та судового розгляду справи по суті без його участі.

Ухвалою суду від 16.10.2018 було закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті на 05.11.2018 о 10:15.

У зв'язку із знаходженням судді Буракової А.М. 05.11.2018 у відпустці, ухвалою суду від 06.11.2018 розгляд справи по суті було призначено на 20.11.2018 о 12:30.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, в призначене судове засідання уповноваженого представника не направив.

Як вбачається з матеріалів справи, копії ухвал суду по справі були направлені на адресу місцезнаходження відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61058, м. Харків, вул. Культури, буд. 25а. Проте, дані копії ухвал суду по справі були повернуті Укрпоштою на адресу суду.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З огляду на вищевикладене, та враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, явку якого в судове засідання не було визнано обов'язковою, суд дійшов висновку, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 липня 2015 року між Приватним акціонерним товариством "Київстар" (орендодавець) та Християнським благодійним фондом "Покров" (орендар) було укладено договір оренди № 07/15 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в строкове платне користування об'єкт оренди на умовах цього договору, а орендодавець зобов'язується прийняти об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 3-й поверх, прим. № 312, загальною площею 35,2 кв.м. та сплачувати орендодавцю орендну плату за користування ним.

Пунктом 2.1. договору було визначено, що об'єкт оренди надається орендарю з метою розташування офісу.

У відповідності до п. 5.1. договору, за щомісячне користування об'єктом оренди/щомісячне надання орендодавцем послуг з користування об'єктом оренди, орендарем сплачується щомісячна орендна плата, яка становить 3872,00 грн.

Пунктом 5.5. договору було передбачено, що визначена у п. 5.1. цього договору орендна плата включає всі податки, збори та будь-які інші обов'язкові платежі, що підлягають сплаті у відповідності з чинним законодавством України, якщо такі наявні, або підлягатимуть сплаті в будь-який момент у майбутньому. Вартість комунальних послуг (електроенергія, теплова енергія, холодне і гаряче водопостачання та водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території) не включена у розмір орендної плати, який визначений у п. 5.1. цього Договору, та сплачується орендарем окремо на підставі наданих орендодавцем рахунків у 5-ти денний термін з моменту отримання рахунку.

Згідно п. 5.6. договору, вартість комунальних послуг (газопостачання, холодне і гаряче водопостачання та водовідведення, електропостачання) розраховується виходячи із фактичних витрат орендодавця за діючими тарифами пропорційно площі, яку надано у користування орендареві.

У відповідності до п. 5.10. договору, орендна плата сплачується орендарем щомісячно на умов передплати не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа розрахункового місяця на підставі цього договору.

На підставі акту приймання-передачі від 01.07.2015 за договором орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину нежитлового (офісного) приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 3-й поверх, прим. № 312 (згідно технічного паспорту № 14), загальною площею 35,2 кв.м. (об'єкт оренди).

01 грудня 2016 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди, що заборгованість за договором за період з 01.05.2016 по 30.11.2016 в сумі 27378,08 грн. сплачується орендарем на користь орендодавця у відповідності до затвердженого сторонами графіку погашення заборгованості (додаток № 1 до додаткової угоди від 01.12.2016 до договору).

15 грудня 2016 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору відповідно до якої пункт 1.1. договору було викладено у наступній редакції "1.1. Орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 3-й поверх, згідно технічного паспорту прим. № 17, загальною площею 3,0 кв.м. (об'єкт оренди), що знаходиться у власності орендодавця на підставі договору-купівлі продажу нерухомого майна від 12.12.2007 для використання з метою, вказаною у даному договорі, а орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату за користування (орендну плату)."

Також, п. 4 додаткової угоди від 15.12.2016 до договору було змінено п. 5.1. договору оренди, виклавши його в наступній редакції: "5.1. За щомісячне користування об'єктом оренди/щомісячне надання орендодавцем послуг з користування об'єктом оренди, орендарем сплачується щомісячна орендна плата (орендна плата), яка становить 339,00 грн., з урахуванням ПДВ".

Відповідно до п.5 додаткової угоди від 15.12.2016 до договору сторони домовились, у зв'язку із зміною орендованої площі, додаток № 2 до договору ОСОБА_1 приймання-передачі від 01.07.2015 втрачає силу, та 16.12.2016 орендодавець передає в користування приміщення, вказані в п. 1.1. договору, загальною площею 3,0 кв.м. шляхом підписання додатку №2 ОСОБА_1 приймання - передачі .

За актом приймання-передачі від 15.12.2016 орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 3-й поверх, прим. № 312 (згідно технічного паспорту № 14), загальною площею 35,2 кв.м.

За актом приймання-передачі від 16.12.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 3-й поверх, згідно технічного паспорту прим. № 17, загальною площею 3,0 кв.м. (об'єкт оренди).

31 січня 2018 року між сторонами була складена додаткова угода до договору оренди № 07/15 від 01.07.2015, відповідно до п. 1 якої, сторони, керуючись умовами договору, дійшли згоди 31.01.2018 достроково за згодою сторін припинити дію договору оренди нежитлових приміщень № 07/15 від 01.07.2015.

У п. 2 додаткової угоди від 31.01.2018 до договору оренди № 07/15 від 01.07.2015, орендар визнав факт наявності заборгованості за договором станом на 31.01.2018 за компенсацію за спожиту електричну енергію, за відшкодування комунальних послуг, за оплату орендної плати, по індексації орендної плати за минулі звітні періоди.

31.01.2018 між сторонами був складений акт приймання - передачі за договором відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв на умовах договору частину нежитлового (офісного) приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, 3-й поверх, згідно технічного паспорту прим. № 17, загальною площею 3,0 кв.м. (об'єкт оренди).

Згідно позову позивач вказує, що ним на адресу відповідача направлялися рахунки на передплату за послуги оренди приміщення, а саме: рахунок № НОМЕР_1 від 30.11.2016р. на суму 3 943,72 грн., рахунок № НОМЕР_2 від 31.12.2016р. на суму 2 083,22 грн., рахунок № НОМЕР_3 від 31.01.2017р. на суму 777,42 грн., рахунок № НОМЕР_4 від 28.02.2017р. на суму 381,04 грн., рахунок № НОМЕР_5 від 31.03.2017р. на суму 381,04 грн., рахунок № НОМЕР_6 від 30.04.2017р. на суму 381,04 грн., рахунок № НОМЕР_7 від 31.05.2017р. на суму 381,04 грн., рахунок № НОМЕР_8 від 30.06.2017р. на суму 381,04 грн., рахунок № НОМЕР_9 від 31.07.2017р. на суму 381,04 грн., рахунок № НОМЕР_10 від 31.08.2017р. на суму 381,04 грн., рахунок № НОМЕР_11 від 30.09.2017р. на суму 381,04 грн., рахунок № НОМЕР_12 від 31.10.2017р. на суму 381,04 грн., рахунок № НОМЕР_13 від 30.11.2017р. на суму 381,04 грн., рахунок № НОМЕР_14 від 31.12.2017р. на суму 381,04 грн., рахунок № НОМЕР_15 від 31.01.2018р. на суму 478,58 грн. (том 1 а.с. 36 - 50).

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами були підписані ОСОБА_1, відповідно до яких сторони підтвердили, що орендар користувався послугами оренди частини нежитлового приміщення згідно з договором № 07/15 від 01.07.2015, а саме: акт від 30.11.2016р. на суму 3943,72 грн., акт від 31.12.2016р. на суму 2083,22 грн., акт від 31.01.2017р. на суму 777,42 грн., акт від 28.02.2017р. на суму 381,04 грн., акт від 31.03.2017р. на суму 381,04 грн., акт від 30.04.2017р. на суму 381,04 грн., акт від 31.05.2017р. на суму 381,04 грн., акт від 30.06.2017р. на суму 381,04 грн., акт від 31.07.2017р. на суму 381,04 грн., акт від 31.08.2017р. на суму 381,04 грн., акт від 30.09.2017р. на суму 381,04 грн., акт від 31.10.2017р. на суму 381,04 грн., акт від 30.11.2017р. на суму 381,04 грн., акт від 31.12.2017р. на суму 381,04 грн. (том 1 а.с. 110 - 123).

Також, згідно позову позивач вказує, що ним на адресу відповідача направлялися рахунки на оплату за послуги відшкодування комунальних послуг, а саме: рахунок № НОМЕР_16 від 30.06.2016р. на суму 8,12 грн., рахунок № НОМЕР_17 від 31.07.2016р. на суму 13,34 грн., рахунок № НОМЕР_18 від 31.08.2016р. на суму 8,87 грн., рахунок № НОМЕР_19 від 30.09.2016р. на суму 17,77 грн., рахунок № НОМЕР_20 від 31.10.2016р. на суму 35,70 грн., рахунок № НОМЕР_21 від 30.11.2016р. на суму 589,70 грн., рахунок № НОМЕР_22 від 31.12.2016р. на суму 352,19 грн., рахунок № НОМЕР_23 від 31.01.2017р. на суму 72,82 грн., рахунок № НОМЕР_24 від 28.02.2017р. на суму 79,40 грн., рахунок № НОМЕР_25 від 31.03.2017р. на суму 56,45 грн., рахунок № НОМЕР_26 від 30.04.2017р. на суму 10,28 грн., рахунок № НОМЕР_27 від 31.05.2017р. на суму 1,09 грн., рахунок № НОМЕР_28 від 30.06.2017р. на суму 0,98 грн., рахунок № НОМЕР_29 від 31.07.2017р. на суму 1,27 грн., рахунок № НОМЕР_30 від 31.08.2017р. на суму 1,27 грн., рахунок № НОМЕР_31 від 30.09.2017р. на суму 1,46 грн., рахунок № НОМЕР_32 від 31.10.2017р. на суму 1,48 грн., рахунок № НОМЕР_33 від 30.11.2017р. на суму 43,21 грн., рахунок № НОМЕР_34 від 31.12.2017р. на суму 60,55 грн., рахунок № НОМЕР_35 від 31.01.2018р. на суму 84,20 грн. (том 1 а.с. 51 - 70).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами були підписані акти, відповідно до яких сторони підтвердили, що згідно з договором № 07/15 від 01.07.2015р. орендар користувався комунальними послугами, а саме: акт від 30.06.2016р. на суму 8,12 грн., акт від 31.07.2016р. на суму 13,34 грн., акт від 31.08.2016р. на суму 8,87 грн., акт від 30.09.2016р. на суму 17,77 грн., акт від 31.10.2016р. на суму 35,70 грн., акт від 30.11.2016р. на суму 589,70 грн., акт від 31.12.2016р. на суму 352,19 грн., акт від 30.01.2017р. на суму 72,82 грн., акт від 28.02.2017р. на суму 79,40 грн., акт від 31.03.2017р. на суму 56,45 грн., акт від 30.04.2017р. на суму 10,28 грн., акт від 31.05.2017р. на суму 1,09 грн., акт від 30.06.2017р. на суму 0,98 грн., акт від 31.07.2017р. на суму 1,27 грн., акт від 31.08.2017р. на суму 1,27 грн., акт від 30.09.2017р. на суму 1,46 грн., акт від 31.10.2017р. на суму 1,48 грн., акт від 30.11.2017р. на суму 43,21 грн., акт від 31.12.2017р. на суму 60,55 грн. (том 1 а.с. 124 - 142).

Крім того, у позові позивач вказує, що ним на адресу відповідача направлялися рахунки на оплату за послуги відшкодування електроенергії, а саме: рахунок № НОМЕР_36 від 30.06.2016р. на суму 290,89 грн., рахунок № НОМЕР_37 від 31.07.2016р. на суму 430,07 грн., рахунок № НОМЕР_38 від 31.08.2016р. на суму 360,91 грн., рахунок № НОМЕР_39 від 30.09.2016р. на суму 323,39 грн., рахунок № НОМЕР_40 від 31.10.2016р. на суму 336,37 грн., рахунок № НОМЕР_41 від 30.11.2016р. на суму 443,45 грн., рахунок № НОМЕР_42 від 31.12.2016р. на суму 272,27 грн., рахунок № НОМЕР_43 від 31.01.2017р. на суму 33,82 грн., рахунок № НОМЕР_44 від 28.02.2017р. на суму 38,18 грн., рахунок № НОМЕР_45 від 31.03.2017р. на суму 27,94 грн., рахунок № НОМЕР_46 від 30.04.2017р. на суму 28,52 грн., рахунок № НОМЕР_47 від 31.05.2017р. на суму 25,94 грн., рахунок № НОМЕР_48 від 30.06.2017р., рахунок № НОМЕР_49 від 31.07.2017р. на суму 40,04 грн., рахунок № НОМЕР_50 від 31.08.2017р. на суму 43,30 грн., рахунок № НОМЕР_51 від 30.09.2017р. на суму 30,40 грн., рахунок № НОМЕР_52 від 31.10.2017р. на суму 30,23 грн., рахунок № НОМЕР_53 від 30.11.2017р. на суму 37,80 грн., рахунок № 10143110252 від 31.12.2017р. на суму 31,80 грн., рахунок № НОМЕР_54 від 31.01.2018р. на суму 31,66 грн. (том 1 а.с. 71 - 90).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами були підписані ОСОБА_1, відповідно до яких сторони підтвердили, що згідно з договором № 07/15 від 01.07.2015р. орендар користувався послугами електроенергії, а саме: акт від 30.06.2016р. на суму 290,89 грн., акт від 31.07.2016р. на суму 430,07 грн., акт від 31.08.2016р. на суму 360,91 грн., акт від 30.09.2016р. на суму 323,39 грн., акт від 31.10.2016р. на суму 336,37 грн., акт від 30.11.2016р. на суму 443,45 грн., акт від 31.12.2016р. на суму 272,27 грн., акт від 31.01.2017р. на суму 33,82 грн., акт від 28.02.2017р. на суму 38,18 грн., акт від 31.03.2017р. на суму 27,94 грн., акт від 30.04.2017р. на суму 28,52 грн., акт від 31.05.2017р. на суму 25,94 грн., акт від 30.06.2017р. на суму 38,60 грн., акт від 31.07.2017р. на суму 40,04 грн., акт від 31.08.2017р. на суму 43,30 грн., акт від 30.09.2017р. на суму 30,40 грн., акт від 31.10.2017р. на суму 30,23 грн., акт від 30.11.2017р. на суму 37,80 грн., акт від 31.12.2017р. на суму 31,80 грн. (том 1 а.с. 91 - 109).

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи положення п. 2 додаткової угоди від 31.01.2018 до договору оренди № 07/15 від 01.07.2015, відповідно до якого відповідачем визнавалася заборгованість за договором перед позивачем за компенсацію за спожиту електричну енергію, відшкодування комунальних послуг та оплату орендної плати станом на 31.01.2018, суд приходить до висновку, що у відповідача станом на 31.01.2018 наявна заборгованість за договором по орендній платі у розмірі 11415,42 грн. та за спожиті комунальні послуги (включаючи електроенергію) у розмірі 4305,48 грн.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Таким чином, сума заборгованості у розмірі 11415,42 грн. з орендної плати та сума заборгованості у розмірі 4305,48 грн. за спожиті комунальні послуги (включаючи електроенергію) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В силу статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2. договору, у випадку порушення з вини орендаря строку сплати орендної плати встановленого п. 5.10 цього договору, останній сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період існуванню прострочення, від суми заборгованості за кожен день існування прострочення.

Пунктом 6.1. договору було передбачено, що за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим договором. Дійсним сторони узгодили, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим договором встановлюється у 3 роки на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України. Нарахування неустойки (штрафу, пені) здійснюється протягом всього часу існування порушення орендарем зобов'язань за цим договором.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, положення п.п. 6.1., 6.2. договору, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1541,60 грн. пені, 403,65 грн. 3% річних та 1550,27 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у розмірі 1762,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 202, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Християнського благодійного фонду "Покров" (61058, м. Харків, вул. Культури, 25а, код ЄДРПОУ 37461710) на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, код ЄДРПОУ 21673832) заборгованість з орендної плати у розмірі 11415,42 грн.; заборгованість за спожиті комунальні послуги (включаючи електроенергію) у розмірі 4305,48 грн.; пеню у розмірі 1541,60 грн.; 403,65 грн. 3% річних; 1550,27 грн. інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Київстар" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, код ЄДРПОУ 21673832).

Відповідач: Християнський благодійний фонд "Покров" (61058, м. Харків, вул. Культури, 25а, код ЄДРПОУ 37461710).

Повне рішення складено 30.11.2018 р.

Суддя ОСОБА_1