Постанова

від 20.11.2018 по справі 911/106/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 911/106/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

за участю представників:

позивача - Юрченка В. Я. (адвокат),

відповідача - Васильєва Д. В. (адвокат), Фоменко Я. В. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2018 (суддя Конюх О. В.) і постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 (головуючий - Зеленін В. О., судді: Мартюк А. І., Ткаченко Б. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "У Озера"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про скасування рішення комісії

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "У Озера" (далі - ТОВ "У Озера", Товариство, Споживач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго", Постачальник) про скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією №К034235 від 13.03.2017, яке оформлено протоколом №106 від 01.12.2017.

2. Позовна заява обґрунтовується прийняттям оспорюваного рішення з порушенням пункту 6.42 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 31.07.1996 №28 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442), та пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656), що обумовлено скасуванням рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2017 у справі №911/2814/17 попереднього рішення комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією №К034235 від 13.03.2017, оформленого протоколом №200 від 19.07.2017, а також тим, що проведена судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Шульгою О. В. експертиза була здійснена неналежним суб'єктом, що підтверджується листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №12305/20.3/7-17 від 27.11.2017, згідно з яким експертиза не проводилась спеціалізованою організацією, яка має право на її здійснення згідно з законодавством України, тому ПрАТ "Київобленерго" не було підтверджено факт втручання в роботу засобу обліку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018, позов задоволено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 173, 193, 235, 236, 237, 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пункту 6.42 ПКЕЕ, пункту 2.1 Методики та статей 74, 75, 86, 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог про те, що закон не передбачає можливості повторного застосування до Споживача санкцій шляхом повторного розгляду комісією того самого акта про порушення, натомість покладає на Постачальника обов'язок у разі скасування рішення комісії по розгляду акта скасувати відповідний акт про порушення. При цьому не підлягають доказуванню встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі №911/2814/17 (між тими ж сторонами) обставини про те, що наданий судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Шульгою О. В. висновок №8-3/3 від 03.05.2017 не є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт вчинення позивачем порушення ПКЕЕ та пункту 2.1 Методики, та Постачальником не доведено на підставі належних доказів факт вчинення Товариством порушення правил користування електричною енергією.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ПрАТ "Київобленерго" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в новому складі суддів.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій статті 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 73, 82, 86, 282 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) суд першої інстанції не перевірив правильність здійсненого відповідачем розрахунку санкцій та не обґрунтував, якою нормою ПКЕЕ чи іншого нормативно-правового акту Постачальнику заборонено змінювати рішення про нарахування оперативно-господарської санкції в бік зменшення її розміру внаслідок відповідного перерахунку, проведеного з підстав зменшення періоду нарахування санкції, та вказані дії відповідача вчинено добросовісно і без наміру завдання шкоди позивачу, а згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 по справі №911/2167/17 та від 20.03.2018 по справі №911/2131/17, сам лише невірний розрахунок санкцій не звільняє споживача від відповідальності за порушення ПКЕЕ, що тягне за собою застосування до порушника оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії, спожитої внаслідок такого порушення; 2) відповідачем не здійснювалось подвійне притягнення позивача до відповідальності за одне й теж порушення, так як протокол №200 від 19.07.2017 втратив чинність у зв'язку зі здійсненням перерахунку, оформленого новим протоколом (№106 від 01.12.2017), незважаючи на відсутність в останньому відповідного запису; 3) суди дійшли помилкового висновку щодо недоведеності факту втручання Споживача у роботу приладу обліку та безпідставно визнали висновок експертного дослідження неналежним доказом.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Позивачем відзив на касаційну скаргу не подавався.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. 29.11.2011 між ТОВ "У Озера" та Публічним акціонерним товариством "АЕС Київобленерго", правонаступником якого є ПрАТ "Київобленерго", було укладено договір про постачання електричної енергії №0584, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 140,0кВт, а Споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

9. 13.03.2017 працівниками ПрАТ "Київобленерго" за результатами проведення перевірки було складено акт про порушення №К034235, у якому вказано про те, що Споживач при користуванні електричною енергією за адресою: смт. Ворзель, вул. Горького, буд.24, порушив пункти 3.31 та 6.40 ПКЕЕ: пломба про повірку засобу обліку, яка встановлена на правому гвинті кріплення кожуха електролічильника не відповідає пломбі про повірку засобів обліку (невідповідність відбитку на пломбі про повірку засобу обліку). Даний акт підписаний працівниками позивача ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

10. З висновку експертного дослідження трасологічної експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 03.05.2017 №8-3/3 вбачається, що відбиток тавра зі сторони аверсу (висота, ширина, форма, взаємне розміщення елементів, тощо) на пломбі, яка встановлена з правої сторони електролічильника NP-06TDME3F зав. №10006291, не відповідає відбитку тавра на пломбі, фотозображення якої надано в якості порівняльного матеріалу.

11. Рішенням комісії по розгляду акта №К034235 від 13.03.2017, оформленим протоколом від 19.07.2017 №200, Постачальником застосовано до Споживача оперативно-господарську санкцію у вигляді донарахування вартості недорахованої електричної енергії за період 160 днів (з 05.10.2016 по 13.03.2017) в сумі 207131,96 грн.

12. В подальшому, вважаючи, що невірний розрахунок не спростовує факту порушення споживачем ПКЕЕ, встановленого актом про порушення, ПрАТ "Київобленерго" проведено повторне засідання комісії по розгляду Акту №К034235 від 13.03.2017, за наслідками якого прийнято ще одне рішення, оформлене протоколом №106 від 01.12.2017, яким застосував до ТОВ "У Озера" оперативно-господарську санкцію у вигляді донарахування вартості недорахованої електричної енергії за період 34 дні (з 08.02.2017 по 13.03.2017) в сумі 41527,86 грн.

13. Рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2017 у справі №911/2814/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, скасовано рішення комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією №К034235 від 13.03.2017, оформлене протоколом №200 від 19.07.2017. У вказаному судовому рішенні зазначено зокрема про те, що при здійсненні розрахунку вартості недооблікованої електричної енергії, здійсненого при прийнятті протокольного рішення №200, не враховано проплати, які здійснювалися ТОВ "У Озера", та невірно визначено дату початку періоду розрахунку без врахування дати останнього контрольного огляду лічильника - 07.02.2017.

Позиція Верховного Суду

14. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

15. Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній до 11.06.2017) правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.

16. Відповідно до частин 1, 2 статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

17. Частиною 1 статті 236 ГК України визначено види господарсько-оперативних санкцій, а частиною 2 цієї статті передбачено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

18. За змістом вищенаведених норм рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу до сплати вартості недоврахованої електричної енергії є оперативно-господарською санкцією, а відповідно до частини 2 статті 237 ГК України у разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції.

19. Відповідно до абзаців 7-9 пункту 6.42 ПКЕЕ (в редакції, чинній до 14.03.2018) у разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення.

20. Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що закон не передбачає можливості повторного застосування до Споживача санкцій шляхом повторного розгляду комісією того самого акта про порушення та прийняття Постачальником нового рішення, натомість покладає на Постачальника обов'язок у разі скасування рішення комісії скасувати відповідний акт про порушення.

21. Однак, зважаючи на те, що оскаржуване у справі №911/106/18 рішення комісії Постачальника по розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією №К034235 від 13.03.2017, яке оформлено протоколом №106 від 01.12.2017, було прийнято за три дні до прийняття Господарським судом Київської області рішення від 04.12.2017 у справі №911/2814/17, яким задоволено позовну вимогу Споживача про скасування попереднього рішення, оформленого протоколом від 19.07.2017 №200, то апеляційний суд правильно зазначив, що наведене положення пункту 6.42 ПКЕЕ (в частині обов'язку постачальника електричної енергії скасувати відповідний акт про порушення) не може бути застосовано.

22. Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

23. У постанові від 12.03.2018 по справі №911/2814/17 (між тими ж сторонами) Київський апеляційний господарський суд, окрім порушень, допущених при здійсненні розрахунку розміру оперативно-господарської санкції, про які зазначив суд першої інстанції, встановив незаконність дій постачальника ПрАТ "Київобленерго", зазначивши, що експертний висновок №8-3/3 від 03.05.2017, складено судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Шульгою О.В. за результатами дослідження, проведеного: 1) без участі представника Держспоживстандарту, що суперечить вимогам пункту 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 №122; 2) без попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків; 3) без надання відповіді на одне з поставлених питань щодо відповідності розмірів відбитку тавра (діаметр кола тавра, висота літер з боку аверсу пломби, гербового знаку тощо) на пломбах Держповірки, які встановлено на лічильнику, вимогам ДСТУ 3968-2000 "Тавра повірочні та калібрувальні. Правила виготовлення, застосування та зберігання", а тому цей експертний висновок не є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт вчинення позивачем порушення ПКЕЕ та пункту 2.1 Методики.

24. Крім того, зазначеною постановою у справі №911/2814/17 встановлено, що рішення комісії ПрАТ "Київобленерго" по розгляду акту №К034235 від 13.03.2017 про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №200 від 19.07.2017, було прийнято з порушенням норм чинного законодавства щодо порядку повідомлення позивача про засідання комісії та за недоведеності вчинення порушення ТОВ "У Озера" правил користування електричною енергією.

25. Суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши оцінку умовам договору про постачання електричної енергії №0584 від 29.11.2011 та врахувавши положення законодавства у сфері електроенергетики, чинного у 2017 році, дійшли правильного висновку про те, що незаконним є прийняття комісією відповідача оскаржуваного рішення про застосування оперативно-господарської санкції, оформленого протоколом №106 від 01.12.2017, вдруге на підставі одного й того ж самого акта про порушення, а тому це рішення Постачальника підлягає скасуванню судом.

26. Отже, ураховуючи встановлені судами обставини, та зважаючи, що відповідач належними доказами не довів вчинення Товариством порушення ТОВ "У Озера" правил користування електричною енергією, колегія суддів вважає, що суди дійшли вірного висновку щодо відмови у задоволенні позову.

27. Колегія суддів відхиляє передчасне посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 по справі №911/2167/17 та від 20.03.2018 по справі №911/2131/17, згідно з якою сам лише невірний розрахунок санкцій не звільняє споживача від відповідальності за порушення ПКЕЕ, що тягне за собою застосування до порушника оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії, спожитої внаслідок такого порушення, оскільки хоча за змістом частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, однак, слід зауважити, що подібність правовідносин означає, зокрема, однаковість предмета та підстав позову, схожість суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин. При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

28. Зважаючи на те, що підставою часткового задоволення позову у справах №911/2167/17 та №911/2131/17 є виключно встановлені судами фактичні обставини неправильності здійсненого відповідачем (ПрАТ "Київобленерго") розрахунку оперативно-господарських санкцій через невірне визначення періоду їх нарахування, тоді як судами у цій справі також враховано зазначені вище преюдиціальні обставини недоведеності вчинення Споживачем порушення правил користування електричною енергією з підстав проведення експертного дослідження з порушеннями чинного законодавства, наведене виключає як подібність правовідносин у вказаних справі та цій справі, так і підстави застосування до спірних правовідносин правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 та від 20.03.2018.

29. Верховний Суд не приймає до уваги взаємосуперечливі твердження скаржника про те, що ним не здійснювалось подвійне притягнення позивача до відповідальності за одне й теж порушення, так як протокол №200 від 19.07.2017 втратив чинність у зв'язку зі здійсненням перерахунку, оформленого новим протоколом (№106 від 01.12.2017), оскільки в останньому відсутній відповідний запис (про втрату чинності протоколом №200 від 19.07.2017), що визнається скаржником, так само як ним не заперечується прийняття нового оспорюваного рішення про нарахування оперативно-господарської санкції в бік зменшення її розміру внаслідок відповідного перерахунку з посиланням на відсутність нормативної заборони зміни рішення про нарахування санкцій.

30. Колегія суддів вважає безпредметним посилання скаржника на частини 2, 3 статті 13 ЦК України в обґрунтування своїх доводів про те, що дії відповідача щодо зменшення розміру нарахованої оперативно-господарської санкції внаслідок відповідного перерахунку вчинено добросовісно і без наміру завдання шкоди позивачу, оскільки предметом даного спору не є примусове стягнення із Споживача оперативно-господарської санкції чи визнання неправомірними (протиправними) дій щодо зменшення санкцій.

31. Касаційна інстанція також відхиляє безпідставні твердження скаржника про помилковість висновку судів попередніх інстанцій щодо недоведеності факту втручання Споживача у роботу приладу обліку та безпідставного визнання судами експертного висновку неналежним доказом, оскільки такі посилання по суті зводяться виключно до заперечень щодо законності та обґрунтованості судового рішення у справі №911/2814/17, яке набрало законної сили, не оскаржено відповідачем в касаційному порядку та не скасоване, а тому не може бути поставлене під сумнів. Адже статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Верховенство права в розумінні Конвенції базується на застосуванні судами принципу юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Тобто рішення суду, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів по завершенню розгляду спору. Повага до остаточного рішення суду означає, що жодна з сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з тією метою, щоб домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" та у справі "Рябих проти Росії"). При цьому одним із аспектів правової певності є те, що сторони можуть покластися на остаточне рішення суду і діяти відповідним чином (рішення Європейського суду з прав людини від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії").

32. Крім того, вказані доводи скаржника зводяться передусім до необхідності переоцінки експертного висновку №8-3/3 від 03.05.2017 як доказу по справі, що в силу імперативних положень частини 4 статті 75 та статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанова ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

34. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову.

35. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову, у зв'язку з чим, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови відсутні.

Щодо судових витрат

36. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 у справі №911/106/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков