Рішення

від 17.04.2018 по справі 208/4095/17

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/4095/17

№ провадження 2-а/208/60/18

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі Головуючого, судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шешуревої Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю 777 до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправним рішення суб'єкту владних повноважень, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю 777 звернулось до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправним рішення суб'єкту владних повноважень.

У своєму позові позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 міською радою укладено договір оренди земельної ділянки. 23 червня 2017 року відповідачем було прийнято рішення № 725-17/VII Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста , пунктом 1 якого було затверджено положення та п.2 вказане рішення набирає чинності з 01 липня 2017 року. Вказаним положенням було встановлено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотку від нормативної грошової оцінки, а саме ставки орендної плати за земельній ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 3% від нормативної грошової оцінки, ставка орендної плати за земельні ділянки, які не зазначені в пунктах 5.1., 5.3.-3,5% від нормативної грошової оцінки, ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для розміщення об'єктів торгівлі пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - 12% від нормативної грошової оцінки. Вважає, що ставки, які встановлені відповідачем у положенні повинні застосовуватися до позивача лише з початку бюджетного року, тобто з 01.01.2018 року, а не з дати набрання чинності вказаним рішенням. У зв'язку з чим вважає, що відповідач, прийнявши рішення від 23 червня 2017 року, порушив норми п.п.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, щодо строків внесення змін до рішення про встановлення місцевих податків та зборів, а тому вказане рішення відповідача є протиправним і підлягає скасуванню.

Тому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення ОСОБА_2 міської ради від 23 червня 2017 року № 725-17/VII Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста , яким затвердила Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста, судові витрати покласти на відповідача у розмірі 1 600 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 міської ради надала суду відзив на позов, у якому заперечувала щодо задоволення позову та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, відзив на позов, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю 777 та відповідачем ОСОБА_2 міською радою існують договірні відносини щодо оренди земельної ділянки у місті ОСОБА_2, що не заперечувала представник відповідача у своєму відзиві.

Згідно до вимог ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до п.34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Так, згідно до ч.1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до вимог ст.12 Земельного Кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, ОСОБА_2 міська рада має право вирішувати земельні питання відносно земель, які перебувають у комунальній власності та приймати з цього приводу відповідні рішення.

Так, відповідачем по справі ОСОБА_2 міською радою 23 червня 2017 року було прийнято рішення № 725-17/VII Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста , пунктом 1 якого було затверджено положення та п.2 вказане рішення набирає чинності з 01 липня 2017 року.

Судом встановлено, що п.2, 3, 4 рішення міської ради від 12.07.2013 року № 842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ з 01 липня 2017 року; Пункти 5-9 рішення міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ вважати пунктами 2-6 та змінити нумерацію підпунктів.

Пунктом 5.1 вищезазначеного Положення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотку від нормативної грошової оцінки, а саме: ставки орендної плати за земельній ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 3% від нормативної грошової оцінки, ставка орендної плати за земельні ділянки, які не зазначені в пунктах 5.1., 5.3.-3,5% від нормативної грошової оцінки, ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для розміщення об'єктів торгівлі пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - 12% від нормативної грошової оцінки.

Згідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Ч.2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, згідно до змісту рішення Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста вбачається, що з метою раціонального та ефективного використання земель міста, забезпечення соціально-економічного розвитку міста, наповнення місцевого бюджету від плати за землю та виконання рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.03.2017 року № 4/01-14/04-17 відповідно до Податкового кодексу України, Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році від 20 грудня 2016 року було прийнято вказане рішення.

Згідно до пункту 4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового Кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі стабільність, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно до пункту 12.3.4. п.12.3 ст.12 Податкового Кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Ст. 288 Податкового Кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; . не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах; для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Згідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2016 року № 1791 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до цього Закону, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5. Установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Пунктом 12.4.3. п.12.4 ст.12 Податкового Кодексу України встановлено, що до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Згідно до вимог ч.12.5 ст.12. Податкового Кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов'язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів. У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.

Так, органи місцевого самоврядування мають провести свої рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік у відповідність до ПК України з врахуванням вимог Закону України від 20.12.2016 року № 1791 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році та з урахуванням вказаного закону рішення міської ради про встановлення місцевих податків і зборів, які прийнято у 2017 році та у 2018 роках, не підлягають проходженню регуляторної процедури.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 міська рада, при прийнятті рішення 23 червня 2017 року № 725-17/VII Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста , діяла в межах Конституції України та законів України, які були чинні на час прийняття нею оскаржуваного рішення, прийняла рішення, яке обумовить нові надходження до бюджету, а також будь-яких порушень під час прийняття рішення судом не встановлено.

Окрім цього, 29 вересня 2017 року відповідачем ОСОБА_2 міською радою було прийнято рішення № 816-19/VII Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста , яким затверджено Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста, рішення набрало чинності з 01 жовтня 2017 року.

Пунктом 3 зазначеного вище рішення визначено, що вважати таким, що втратить чинність пункт 1 рішення міської ради від 23 червня 2017 року № 725-17/VII Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста з 01 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог ст.245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги позивача необгрунтовні та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.13 Конституції України, ст. ст. 16, 26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 241, 244-246, 260, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю 777 до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправним рішення суб'єкту владних повноважень, відмовити.

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю 777 (адреса: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр.-т Свободи, буд.87, кВ.№ 25, код ЄДРПОУ 19144245).

Відповідач ОСОБА_2 міська рада (адреса: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, ОСОБА_3 Калнишевського, 2, код ЄДРПОУ 24604168).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом ч.6 ст.250 КАС України, з часу складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суд, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти дні з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Похваліта С. М.