Рішення

від 30.11.2018 по справі 279/4606/18

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/4606/18

Провадження № 2/279/1886/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2018 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в підготовчому засіданні в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу № 279/4606/18 за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до Територіальної громади в особі виконкому Межиріцької сільської ради Коростенського району про визнання права на спадкове майно за законом в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача в якому зазначила, що 18.11.2014 року в с. Межирічці Коростенського району помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина за законом у вигляді житлового будинку №70 з надвірними господарськими будівлями, розташованого по вул. Бродок в с. Межирічці Коростенського району Житомирської області; двох майнових паїв в ПОСП ім. Чкалова с. Дідковичі, Коростенського району та трьох земельних ділянок загальним розміром 4,14 умовних кадастрових гектарів, розташованих на території Межиріцької сільської ради, згідно державного акту серії І-ЖТ №025886 від 03.01.2002 року. Вона є єдиним спадкоємцем і фактично вступила в управління спадковим майном, так як на час смерті чоловіка проживала разом із ним однією сім'єю. З метою реалізації спадкових прав звернулась до органів нотаріату за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Проте, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на будинок, а надана довідка про належність будинку спадкодавцю не є правовстановлюючим документом. Рішенням суду просить визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, який помер 18.11.2014 року, а саме: житловий будинок №70 з надвірними господарськими будівлями, розташований по вул. Бродок в с. Межирічці Коростенського району Житомирської області; два майнових паї в ПАСП ім. Чкалова с. Дідковичі, Коростенського району серії ЖИ-6 №355763 вартістю 2236,04 гривень та №518 вартістю 3911 гривень, а також три земельні ділянки загальним розміром 4,14 умовних кадастрових гектарів, що розташовані на території Межиріцької сільської ради, згідно державного акту серії І-ЖТ №025886 від 03.01.2002 року.

В підготовче засідання сторони не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності. В наданій суду заяві позивач зазначила, що позовні вимоги підтримує, відповідач в своїй заяві зазначив, що позов визнає, що відповідно до статті 200 ЦПК України надає суду підстави для ухвалення рішення.

За таких обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що 18.11.2014 року у віці 80 років в с.Межирічці Коростенського району Житомирської області помер ОСОБА_3, який проживав та був зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з померлим проживала та була зареєстрована дружина ОСОБА_1. З довідки Межиріцької сільської ради слідує, що житловий будинок №70 по вул. Бродок в с.Межирічка Коростенського району Житомирської області належить на праві особистої приватної власності нині померлому ОСОБА_3, відповідно записів погосподарської книги №0095-1 за 2011-2015 роки.

Згідно свідоцтва про право на майновий пай №518 виданого 10.03.2000 року КСП ім. Чкалова с. Дідковичі Коростенського району слідує, що ОСОБА_3 є власником майнового паю розміром 3911 гривень в загальному пайовому фонді підприємства. Також, згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії ЖИ №44 від 06.12.2006 року ОСОБА_3 є власником майнового паю розміром 2236,04 гривень в загальному пайовому фонді підприємства ПОСП ім. Чкалова с. Дідковичі Коростенського району.

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЖТ №025886 виданого 03.01.2002 року ОСОБА_3 є власником трьох земельних ділянок розмірами: 1,40 га, 0,51 га та 2.23 га, загальною площею 4,14 га на території Межиріцької сільської ради.

Позивач є дружиною померлого, що стверджується свідоцтвом про одруження серії ІІ-ЯР №927970 від 29.07.1959 року, отже є спадкоємцем за законом першої черги.

Частиною 1 ст. 1268, ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно вимог частини 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З листа Коростенської районної державної нотаріальної контори від 10.11.2018 року №1497/16/01-16 та інформаційної довідки зі спадкового реєстру слідує, що після смерті ОСОБА_3, померлого 18.11.2014 року спадкова справа не заводилась .

З листа нотаріуса № 1262/01-16 від 20.09.2018 року слідує, що у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок№70 по вул. Бродок в с.Межирічка Коростенського району, Житомирської області, позивачу відмовлено. Дана відмова мотивована відсутністю правовстановлюючого документу на вказане спадкове майно. Про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на іншу спадкову масу листі інформація відсутня.

На час розгляду справи можливість державної реєстрації права власності за спадкодавцем на житловий будинок втрачена, що перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права.

Згідно довідки Коростенського МБТІ №341 від 18.12.2017 року, інвентаризація будинку була проведена 18.12.2017 року.

З роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у інформаційному листі від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» слідує, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Однак, враховуючи те, що позивачем надано суду копію листа нотаріуса, яким відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і надано роз'яснення щодо підстав відмови чим позивач підтвердила неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, тому позов в частині визнання за позивачем права власності на житловий будинок №70 з надвірними будівлями, розташований по вулиці Бродок в с.Межирічка Коростенського району, Житомирської області підлягає задоволенню.

Вимоги позивача про визнання за нею право власності на майнові паї та земельні ділянки, загальною площею 4,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Межиріцької сільської ради, що належали спадкодавцю позивача задоволенню не підлягають, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають (п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування").

Оскільки докази того, що отримати в органах нотаріату свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказані майнові паї та земельні ділянки позивач позбавлена можливості в матеріалах справи відсутні, тому підстав для задоволення позову в цій частині не має.

Частиною 1 ст.142 ЦПК України передбачено повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання відповідачем позову.

На підставі вищевказаної норми Закону понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 50 відсотків підлягають поверненню на користь позивача з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.. 4, 12, 19, 141, 200, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1217, 1223, 1268, 1269, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 70, по вулиці Бродок в с.Межирічка Коростенського району, Житомирської області в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого 18.11.2014 року.

В задоволенні позову в частині визнання права власності на майнові паї, земельні ділянки, загальним розміром 4, 14 умовних га відмовити.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову на підставі квитанції № 0.0.1150252676.1 АТ КБ ПриватБанк від 04.10.2018 року, що становить 898 гривень, згідно ч.1 ст.142 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1, місце знаходження: 11524, с. Межирічка, вул.Бродок, 70, Коростенський р-н, Житомирська обл., РНОКПП НОМЕР_1.

Представник позивача - ОСОБА_2, місце проживання: 11524, с.Межирічка, вул. Бродок, 70, Коростенський р-н, Житомирська обл., РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач - територіальна громада в особі виконавчого комітету Межиріцької сільської ради, місце знаходження: 11524, с. Межирічка, вул. Трипольська, 4, Коростенський р-н, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04348013.

Суддя: