Ухвала

від 27.11.2018 по справі 0240/3266/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

27 листопада 2018 р. Справа № 0240/3266/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Макарової К.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2: ОСОБА_3

без участі третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову у справі

за позовом: приватного підприємства "Агроніка" (23733, Вінницька область, Гайсинський район, с. Краснопілка, вул. Центральна, буд. 10)

до: Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області (22437, Вінницька область, Калинівський район, с. Мізяків, вул. Гагаріна, буд. 1), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та ОСОБА_4

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом приватного підприємства "Агроніка" до Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 24.09.2018 року відкрито проваддення у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В подальшому на адресу суду надійшла заява про забезпечення адміністратвиного позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема Міністерство юстиції України та його територільні органи, натаріуси та інші органи чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно об"єкта нерухомості - земельної ділянки за кадастровим номером №0523787400:02:000:0133, яка розташована на території Теплицького району Вінницької області. Заборонити здійснювати будь - які дії з приводу внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером №0523787400:02:000:0133, яка розташована на території Теплицького району Вінницької області.

Обгрунтовуючи свою заяву позивач посилається на те, що між ПП "Агроніка" та власником земельної ділянки було укладено договір оренди, а також в подальшому додаткову угоду щодо продовження терміну дії договору.

Однак, Мізяківською сільською радою Калинівського району здійснено повторну державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку. Відтак, існує очевидна небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, а також, оскільки на думку позивача в разі не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що в разі задовлення адміністративного позову позивачу буде важко реалізувти свої права. Також, в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову може зумовити виникнення інших спорів для відновлення порушених прав позивача, в зв"язку із чим, останньому доведется докласти значних зусиль.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 154 КАС України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Клопотаня про забезпечення позову судом поставлено на розгляд в підготовчому судовому засіданні в межах строків, передбачених КАС України на розгляд такого клопотання.

В судовому засіданні представник позивача підтримала клопотання. Натомість представник відповідача, який є одночасно представником третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2, заперечував щодо його задоволення.

Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Відповідно до частини першої, другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із процитованої норми видно, що законодавець визначив підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема, такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 р., надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведеного видно, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно до поданого клопотання представник позивач просить заборонити вчиняти реєстраційні дії відносно об'єкта нерухомості - земельної ділянки кадастровий номер №0523787400:02:000:0133, яка розташована на території Теплицького району Вінницької області.

Звертаючись до суду із клопотанням про забезпечення позову, позивач лише наводить побоювання щодо можливості порушення його законних прав та інтересів з боку третьої особи ОСОБА_2.

Позивачем у клопотанні не обґрунтовано неможливості в подальшому без заборони вчиняти такі дії, відновити свої права, а також доказів про вчинення дій направлених перереєстрацію права оренди оскаржуваної земельної ділянки.

Таким чином, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі при розгляді даної заяви судом не встановлено.

Окремо суд акцентує й на тому, що, як зазначалось вище, не допускається забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, що випливають з рішення, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для забезпечення позову. Відтак, доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Згідно ч. 8 ст. 154, ст. 295 КАС України ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів до апеляційного суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна