Рішення

від 13.11.2018 по справі 804/4528/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року Справа № 804/4528/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шлях

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю КАМТІЛЮКС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Шлях до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю КАМТІЛЮКС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003811204 від 10.04.2017 року, яким завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 3 333 333,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Шлях , за результатами якої складено акт №19/04-03-12-02/32570408 від 20.03.2017 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003811204 від 10.04.2017 року, яким завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 3 333 333,00 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

20.07.2017 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

03.08.2017 року у судовому засіданні представником відповідача було надано письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

03.08.2017 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю КАМТІЛЮКС та зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення по справі №826/8687/17.

02.10.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було поновлено провадження у справі та у зв'язку з набранням чинності Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

16.10.2018 року від представника позивача надійшли пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що між позивачем та третьою особою були відсутні господарські операції, у позивача були відсутні підстави нараховувати та відображати податкові зобов'язання з податку на додану вартість у декларації за грудень 2016 року, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

17.10.2018 року у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву, у зв'язку з клопотання відповідача про необхідність часу для підготування відзиву на позовну заяву.

13.11.2018 року у судовому засіданні було закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, при цьому посилаючись на доводи вказані у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у його задоволенні, при цьому посилаючись на доводи наведені у запереченнях на позовну заяву.

Судова кореспонденція направлялась третій особі за її місцезнаходженням та повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання , станом на день прийняття рішення по справі, своїх пояснень до суду не надавала.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Шлях щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку та суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в декларації за грудень 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки №19/04-03-12-02/32570408 від 20.03.2017 року (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків акту №19/04-03-12-02/32570408 від 20.03.2017 року перевіркою було встановлено такі порушення :

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 ПКУ при відображенні в податковій декларації з ПДВ за грудень 2016 року встановлено заниження суми податкових зобов'язань (задекларованих платником в рядках 1 та 9 декларації з ПДВ), що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, задекларованої платником в рядку 21 декларації на 3333333,00 грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки позивачем було подано до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заперечення №67 від 28.03.2017 року.

Листом вих.№6308/10/04-36-12-02-15 від 07.04.2017 року відповідач повідомив, що висновки викладені в акті перевірки правомірні та відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі висновків акта перевірки №19/04-03-12-02/32570408 від 20.03.2017 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003811204 від 10.04.2017 року, яким завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 3 333 333,00 грн.

26.04.2017 року позивачем була подана до Державної фіскальної служби України скарга вих.№85 на податкове повідомлення-рішення №0003811204 від 10.04.2017 року.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №14038/6/99-99-11-01-02-25 від 30.06.2017 року було залишено без змін податкове повідомлення - рішення №0003811204 від 10.04.2017 року, а скарга - без задоволення.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0003811204 від 10.04.2017 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За правилами підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПКУ податкові декларації, зокрема, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального, - пп. 75.1.1 ст. 75 ПКУ.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.1, п. 76.2 ст. 76 ПК України), пунктом 86.2 якої встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, що проводили перевірку, і після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку ст. 42 цього Кодексу.

Згідно з пп. а п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту у платника податку виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При цьому, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та, у відповідних випадках, покупця товарів/послуг.

За змістом норм ПКУ предметом камеральної перевірки є лише ті показники документів, що належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

У справі, яка розглядається, висновок податкового органу про неправильне заповнення показників податкової декларації з ПДВ - заниження суми податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ та заниження суми ПДВ, що сплачується до бюджету, який мотивований розбіжністю даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, практично зводиться до заперечення достовірності задекларованих платником податків показників, що не відповідає змісту проведеного податковим органом контрольного заходу.

За приписами пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Отже, об'єктивний стан розрахунків з бюджетом платника, який не подав податкову декларацію або занизив її показники, з'ясовується контролюючим органом у ході податкової перевірки.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині 3 статті 2 КАС наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

А тому, з'ясування податковим органом під час камеральної перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з його проведення не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана відповідачем відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю не відноситься до предмета перевірки та не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 15.05.2018 р. по справі № 804/6286/17, в якій вказано, що "виявлення в ЄРПН під час проведення камеральної перевірки податкової накладної, сума ПДВ за якою не задекларована у поданій податковій звітній декларації з цього податку є саме тим випадком, який слід кваліфікувати, як виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН, що є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки". ВС також підкреслив, що "виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних ЄРПН не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку товариства. Достовірність, повнота нарахування та сплати зокрема ПДВ є предметом документальної перевірки відповідно до пп. 75.1.2 ПКУ. Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення, внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення".

Як зазначалось судом вище, камеральна перевірка стосується лише звітності, тож при виявленні невідповідностей у задекларованих даних платника податків для визначення чи було це арифметичною помилкою, чи навмисним заниження податкового зобов'язання, без документальної перевірки об'єктивно встановити неможливо. У разі арифметичних чи методологічних помилок, які тягнуть за собою заниження податкового зобов'язання, платник податків не позбавлений права на їх виправлення, шляхом надання відповідних пояснень та документів. У разі виявлення, а в подальшому і неусунення розбіжностей даних податкової звітності щодо конкретних контрагентів в процесі камеральної перевірки проводиться документальна перевірка - п.75.1.2 ПКУ.

Крім того, актом камеральної перевірки було встановлено відхилення в показниках декларації з ПДВ за грудень 2016 року на суму 3 333 333,00 грн., у зв'язку з не включенням до складу податкових зобов'язань суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Камтілюкс .

Відповідно до ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Позивачем було зазначено, що він не мав ніяких правовідносин із ТОВ Камтілюкс , а отже у нього не виникало жодних податкових зобов'язань з ПДВ та реєстрації податкових накладних в ЄДРПН, при цьому було вказано, що 11.01.2017 року невідомими особами від імені позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано 19 податкових накладних від 26.10.2016 року на загальну суму 20 000 000,00 грн. в т. ч. ПДВ 3 333 333,00 грн. на користь ТОВ Камтілюкс , а саме податкові накладні від 29.12.2016 року №100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 207, 208, 209, 210, 211, 212, які були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що згідно наявної в матеріалах справи копії постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 року по справі №826/8687/17 вбачається, що судом було скасовано реєстрацію 11.01.2017 року податкових накладних від 29.12.2016 року №100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 207, 208, 209, 210, 211, 212 в Єдиному реєстрі податкових накладних складених Товариством з обмеженою відповідальністю Шлях , в яких отримувачем (покупцем) зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Камтілюкс та зобов'язано Державну фіскальну службу України виключити з Єдиного реєстру податкових накладних вказані податкові накладні.

Також, вищевказаним рішенням було встановлено, що зареєстровані податкові накладні не відображають реальність господарських операцій позивача та зміни в його бухгалтерському обліку відсутні.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування та відображення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Шлях при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 50 000,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №2378 від 13.07.2017 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 50 000,00 грн. підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Шлях (51600, Дніпропетровська область, м.Верхньодніпровськ, вул.Титова, буд.37, код ЄДРПОУ 32570408) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003811204 від 10.04.2017 року винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Шлях завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 3 333 333,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шлях (код ЄДРПОУ 32570408) судовий збір у розмірі 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 27.11.2018 року.

Суддя ОСОБА_3