Рішення

від 29.11.2018 по справі 342/1025/18

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1025/18

Провадження № 2/342/692/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник-адвокат ОСОБА_2, до Незвиської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник-адвокат ОСОБА_2, звернувся в суд з позовом до Незвиської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1.

13 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник-адвокат ОСОБА_2, подав до суду заяву про зміну підстав позову та зміну позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_2. Позовні вимоги в дані заяві мотивовані тим, що дід позивача ОСОБА_4 був головою колгоспного двору,у приватній власності якого був жилий будинок по АДРЕСА_2, що стверджується довідкою Незвиської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 24.10.2018 року № 584. За вказаним господарство закріплено земельну ділянку площею 0,25 га. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме вищевказаний житловий будинок. За життя, ОСОБА_4 залишив заповіт, згідно із яким все своє майно заповів своєму внукові ОСОБА_1. Після смерті діда, позивач звернувся до Городенківської районної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, згідно із Постанови в.о. державного нотаріуса від 06.11.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 на підставі відсутності у позивача оригіналу правовстановлюючого документу. Технічним паспортом на житловий будинок стверджено, що житловий будинок, який належав ОСОБА_4 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, його інветнаризаційна вартість становить 76 247,00 грн.

Позивач ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник-адвокат ОСОБА_2 просить прийняти подану 13.11.2018 року заяву про зміну підстав позову та зміну позовних вимог та проводити подальший розгляд справи з урахуванням змінених підстав, предмету позову та уточнених позовних вимог посилаючись на те, що обставини, які лягли в основу для зміни підстав, предмету та прозовних вимог, стали відомі позивачу тільки після закриття підготовчого провадження, а саме довідки Незвиської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області № 589 про допущення помилки в написанні номера будинку, яку позивач отримав 24.10.2018 року, а підготовче провадження було закрито ухвалою суду 11.10.2018 року, про що подав заяву 13.11.2018р.

В судове засідання учасники справи не з'явилися.

Від представника позивача - адвоката ОСОБА_2 до суду 29.11.2018р. поступила заява про розгляду справи у відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Незвиська сільська рада 19.09.2018 року подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника сільської ради, щодо позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок заперечень немає. 20.11.2018 року від Незвиської сільської ради до суду поступила заява про те, що сільська рада заперечень щодо зміни підстав позову та зміну позовних вимог ОСОБА_1 немає.

Передбачених ч.1 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.222 ЦПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Заяву позивача ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник-адвокат ОСОБА_2 подану 13.11.2018 року про зміну підстав позову та зміну позовних вимог та проводити подальший розгляд справи з урахуванням змінених підстав, предмету позову та уточнених позовних вимог слід прийняти.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.), майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Довідкою № 586, виданою 24.10.2018р. виконкомом Незвиської сільської ради стверджується, що ОСОБА_4 був головою колгоспного двору в житловому будинку по АДРЕСА_2.

Станом на 15 квітня 1991 року в житловому будинку по АДРЕСА_2 був зареєстрований ОСОБА_4, що підтверджується довідкою № 584 виданою виконкомом Незвиської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Довідкою № 587, виданою 24.10.2018 року Незвиською сільською радою стверджується, що в АДРЕСА_2 у житловому будинку, який належав ОСОБА_4, були зареєстровані і проживали такі члени господарства згідно по господарської книги №4 за 1990 рік - голова двору ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за 1991-1995 роки - голова двору ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дружина внука ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована з 06.03.1993 року, правнук ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований з 06.03.1993 року, правнук ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований з 06.03.1993 року.

За заповітом, посвідченим 3 січня 1995 р. секретарем виконкому Незвиської сільської ради Городенківського району, ОСОБА_4, що мешкають в с. Незвисько на випадок своєї смерті, все своє майн хата, стайня, прибудови, земельна ділянка та все інше, що за законом належить йому і належатиме на день його смерті заповів своєму внукові ОСОБА_1. Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 1.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року у віці 90 років в с. Незвисько, актовий запис № 29 від 22.12.2003 р., що стверджено копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 22 грудня 2003 р. Незвиською сільською радою. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

На час смерті ОСОБА_8 був чинним Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Ст. 548 ЦК УРСР (1963 р.) встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

З відповіді в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори К.С. Білоконь від 28.09.2018 року слідує, що згідно інформаційної довідки № 53438249 від 25.09.2018 року зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва на спадщину) після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, спадкова справа не заведена.

Довідкою № 585, виданою 24.10.2018 року виконкомом Незвиської сільської ради доводиться, що на день смерті (ІНФОРМАЦІЯ_8) ОСОБА_4 в житловому будинку по АДРЕСА_2 були зареєстровані: внук ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, дружина внука ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, правнук ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, правнук ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року в с. Незвиського Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 20, його батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що доводиться копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 20.03.1964 року Незвиською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.

Батьками матері позивача, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, є ОСОБА_4 та ОСОБА_13, що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4. Після реєстрації шлюбу 06 лютого 1963 року з ОСОБА_10, прізвище дружини ОСОБА_12 змінено з ОСОБА_12 та ОСОБА_10.

З наведеного слідує, що позивач є онуком ОСОБА_4 по маминій лінії, і він як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину після смерті діда ОСОБА_4.

Мати позивача, ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року у віці 76 років в с. Незвисько, актовий запис № 1 від 13.01.2014р., що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, виданого 13.01.2014р. Незвиською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.

До складу спадщини ОСОБА_4 входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2 Городенківського району Івано-Франківської області

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України 2003 р. спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину позивач звертався до Городенківської районної державної нотаріальної контори. Постановою в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 3499/02-31 від 06 листопада 2018 р. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті діда ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 року, на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 Городенківського району з посиланням на те, що спадкоємець ОСОБА_1 не надав оригінал свідоцтва про право власності спадкодавця на вищезгаданий спадковий будинок.

Згідно п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 р.) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року не належать до самочинного будівництва. До часу набрання чинності Цивільним Кодексом України в ред.2003 року та Законом України від 01.07.2004 р. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виникнення права власності на збудоване нерухоме майно не залежало від державної реєстрації такого права. Згідно п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 91, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 житлових будинків, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

З технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 встановлено, що житловий будинок збудований в 1960 року, господарські будівлі збудовані в 1961 році, їх інвентаризаційна вартість становить 76 247. За даним господарством закріплена земельна ділянка для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель площею 0,2500 га; для ведення особистого селянського господарства площею 0,3600 га; для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 0,5000 га, до підтверджується довідкою № 588, виданою 24.10.2018 року виконкомом Незвиської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Після смерті діда позивач прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, однак, через відсутність правовстановлюючих документів про власність спадкодавця на цей будинок, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 цього ж кодексу - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи те, що позивач правомірно набув право власності на будинок та господарські будівлі і споруди по вул. Стависька,20 в с. Незвисько, а отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на це майно не може через відсутність правовстановлюючих документів про власність спадкодавця на цей будинок, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 120, 123, 548, 549, 551 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 328, 392, 1216, 1222,1233, 1268, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Місцезнаходження відповідача Незвиської сільської ради - вул. Галицька,50, с. Незвисько, Городенківський район, Івано-Франківська область; код ЄДРПОУ 04355697.

Суддя: Гайдич Р. М.