Рішення

від 21.11.2018 по справі 0540/6293/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 р. Справа№0540/6293/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Стойки В.В.;

при секретарі Дідевичі І.О.

за участю:

представника позивача не з'явився;

представника відповідача ОСОБА_1;

розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Маріупольська Інвестиційна група» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги.

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Маріупольська інвестиційна група» , звернувся з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки з податку на прибуток шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу недоїмки (пені) на загальну суму 25334,30 грн., визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 17.07.2018 року № 393147-46 на суму 25334,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаючись на те, що 07.02.2017 року було подано декларацію з податку на прибуток за 2016 рік з граничним терміном сплати 19.02.2017 року., в якій самостійно визначило податок до сплати у сумі 475150 грн., та сплатило до бюджету 221787 грн. В подальшому сума нарахованого податкового зобов'язання була зменшена за рахунок нарахування авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п.38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу в розмірі 253363 грн., яка була перерахована до державного бюджету. 20.02.2017 року було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2016 рік на суму 221787 грн., Не було погашено податковий борг, а лише виправлено допущену помилку, що виявилось у невірному зазначені суми податкового зобов'язання. Тобто податкове зобов'язання було сплачено своєчасно в повному обсязі. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав. В матеріалах справи знаходиться відзив відповідача, в яких останній зазначає, що оскаржувана вимога прийнята на підставі вимог чинного законодавства оскільки згідно з інтегрованій картки позивача на 17.07.2018 року обліковується наявний податковий борг з податку на прибуток в розмірі 25 334,30 грн.

Просив суд відмовити позивачу в задоволенні позивних вимог.

Ухвалою від 06 серпня 2018 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 30 серпня 2018 року.

30 серпня 2018 року судове засідання було відкладено на 04 вересня 2018 року

Ухвалою від 04 вересня 2018 року було прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04 жовтня 2018 року.

04 жовтня 2018 року підготовче засідання було відкладено на 17 жовтня 2018 року.

17 жовтня 2018 року підготовче засідання було відкладено на 22 жовтня 2018 року.

Ухвалою від 22 жовтня 2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 листопада 2018 року.

21 листопада 2018 року позивач до судового засідання не з'явився, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи. Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засідання просив відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Податковим органом 21.07.2018 року було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Маріупольська інвестиційна група з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за період з 19.02.2017 р. по 20.02.2017 року по податковій декларації з податку на прибуток № НОМЕР_1 від 07.02.2017 за 2016 рік, за результатами якої встановлені порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток по податковій декларації № НОМЕР_1 від 07.02.2017 за 2016 рік у сумі 253363,0 грн. з затримкою 1 календарний день.

Позивачем були надані заперечення на акт перевірки, які були залишені податковим органом без розгляду.

На підставі висновків акту камеральної перевірки податковим органом 08.08.2017 року у зв'язку з затриманням строку сплати суми грошового зобов'язання на 1 календарний день винесено податкове повідомлення-рішення форми Ш № НОМЕР_2, якою зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 25336,3 грн.

В порядку адміністративного оскарження позивач 15.08.2107 звернувся до податкового органу зі скаргою на прийняте податкове повідомлення-рішення, на яку на час розгляду справи позивач не отримав відповіді.

17.07.2018 року податковий органом винесено податкову вимогу № 393147-46 на суму 25334,30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 07.02.2017 року позивач подав податкову декларацію з податку на прибуток за 2016 рік за № НОМЕР_1 з граничним терміном сплати 19.02.2017, в якій самостійно визначив податок до сплати в сумі 475150 грн. та сплатил до бюджету 221787 грн.

Позивач зазначає, що сума нарахованого податкового зобов'язання була зменшена за рахунок нарахування авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п.38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України в сумі 253363 грн., яка була перерахована до державного бюджету 29.12.2016 року. У зв'язку з чим, позивач 20.02.2017 року подав уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2016 рік за № НОМЕР_3 на суму 221787 грн.

Зазначені обставини не є спірними та визнаються сторонами.

Відповідно до пп.14.1.156. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Пунктом 54.1. ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.49.1, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Пунктом 50.1. ст.50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до п.87.1. ст..87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Отже, аналіз зазначених приписів Податкового кодексу дозволяє зробити висновок про право позивача вносити уточнюючи розрахунки. Строки їх подання позивачем порушені не були. При цьому позивачем не було занижено суму грошового зобов'язання, що звільняє його від сплату штрафу.

Також суд зазначає, що обставина щодо зменшення суми податкового зобов'язання за рахунок нарахування авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п.38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України в сумі 253363 грн. не заперечується податковим органом, отже зазначена обставина не є спірною.

Крім того, з зазначеними позивачем в уточнюючому розрахунку податковими зобов'язаннями з податку на прибуток податковий орган фактично погодився, оскільки з розрахунок ним не корегувався, суми зобов'язань не до нараховувалися, про що свідчить акт перевірки.

Таким чином, позивачем були своєчасно сплачені узгоджені податкові зобов'язання, тому підстав для нарахування штрафних фінансових санкцій згідно зі ст.126 Податкового кодексу України у податкового органу не було.

Суд бере до уваги, що податковим органом не надано відповідь на скаргу на прийняте податкове повідомлення-рішення.

Так відповідно до п.56.8, п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Податковий орган з приводу цієї обставини будь яких доказів та пояснень у відзиві не надав.

Отже, у відповідності до п.56.8, п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України порушення податковим органом 20 денного строку скарга позивача вважається задоволеною.

У відповідності до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, податковий орган, прийняв спірну податкову вимогу у порушення приписів ст.59 Податкового кодексу України, оскільки ним було винесено спірну податкову вимогу вже після прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Зі змісту ч.1 ст.9 розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, та вважає, що вони підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Маріупольська Інвестиційна група» (ЄДРПОУ 39281431, вул. Гагаріна, 3, н/п 57, м. Маріуполь, Донецька обл., 87510) до Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дівізії, 114, м. Маріуполь, 87526) про скасування вимоги, - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки з податку на прибуток приватних підприємств ТОВ «КК «МІГ» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу недоїмки (пені) на загальну суму 25334, 30 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 17.07.2018 року № 393147-46 на суму 25334, 30грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дівізії, 114, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 39406028) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Маріупольська Інвестиційна група» (ЄДРПОУ 39281431) судовий збір у розмірі 3524, 00 грн.

Вступна та резолютивна частина рішення складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 21.11.2018 року.

Повний текст рішення складено 30.11.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.