Рішення

від 26.11.2018 по справі 280/4160/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 листопада 2018 року о/об 10 год. 10 хв. Справа № 280/4160/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м.Запоріжжя, вул.Гоголя, буд.147; код ЄДРПОУ 20508338)

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергомаш» (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Переможців, буд.18; код ЄДРПОУ 32787127)

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач) звернулося із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергомаш» (далі – відповідач або ТОВ НВП «Енергомаш») про стягнення суми 16827 грн. 45 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році.

Свої позовні вимоги позивач у позові обґрунтовує тим, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 8 осіб. Таким чином, на думку позивача, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у відповідача повинна складати 1 особу. Згідно відомостей, наданих відповідачем у звіті за 2016 рік, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві склала 0 осіб. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ТОВ НВП «Енергомаш» 16827 грн. 45 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені (адміністративно-господарська санкція – 12750 грн. 00 коп., пеня – 4077 грн. 45 коп.) за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році.

Позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідачем до суду відзив на адміністративний позов не подано. Про день, час і місце судового розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Відповідачем «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік» подано позивачу у вересні 2018 року.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого Законом, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунку кількість робочих місць округлюється до цілого значення. […] У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування інвалідів унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу».

Згідно поданого відповідачем «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік» за формою №10-ПІ, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача за 2016 рік склала – 8 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність, що працюють у відповідача за 2016 рік склала – 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає – 1 особа.

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників (ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону праці»).

Відтак, у випадку, коли з урахуванням специфіки підприємства більшість посад на підприємстві пов'язані з важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів, то праця інвалідів має використовуватися на цьому підприємстві не інакше, як з урахуванням такої специфіки.

Згідно з пп.3.1 п.3 «Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої 10.02.2007 наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за №117/13384 (надалі – «Інструкція щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»), середньооблікова кількість працівників відображається відповідно до п.3.2 «Інструкції зі статистики кількості працівників», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722.

Відповідно до абз.1 п.3.2.5 «Інструкції зі статистики кількості працівників», затвердженої 28.09.2005 наказом Державного комітету статистики України №286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, …12. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ НВП «Енергомаш» за 2016 рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 0 осіб.

Згідно з пп.3.3 п.3 «Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для відповідача складає 1 особа.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, у відповідності з ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого 31.01.2007 постановою Кабінету Міністрів України №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» – інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

У ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відтак, з урахуванням наведених вище норм права обов'язок по працевлаштуванню інвалідів покладається не тільки на роботодавців, а і на державну службу зайнятості.

Як зазначено у ч.6 ст.46 Закону України №5067-VI від 05.07.2012 «Про зайнятість населення», підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю (у тому числі шляхом розумного пристосування існуючого або створення нового робочого місця) здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці.

Згідно з п.5 ч.2 ст.24 Закону України №5067-VI від 05.07.2012 «Про зайнятість населення» до заходів щодо сприяння зайнятості населення належать: сприяння зайнятості осіб з інвалідністю.

Суд вважає, що відповідачем документально не доведено вжиття у 2016 році активних дій щодо працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік, середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача складає 25500 грн. 00 коп., тому, у відповідності до приписів ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів у 2016 році, застосованих до відповідача, складає 12750 грн. 00 коп.

У ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до п.3.7 «Порядку нарахування пені та її сплати», затвердженого 15.05.2007 наказом Міністерства праці та соціальної політики України №223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за №552/13819, у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

З урахуванням зазначеного, для відповідача сума: адміністративно-господарських санкцій складає 12750 грн. 00 коп.; пені складає 4077 грн. 45 коп., а всього – 16827 грн. 45 коп.

Як передбачено ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У вказаний період відповідачем адміністративно-господарські санкції не сплачено.

Згідно з ч.9 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергомаш» (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Переможців, буд.18; код ЄДРПОУ 32787127) 16827 грн. 45 коп. адміністративно-господарської санкції та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м.Запоріжжя, вул.Гоголя, буд.147; код ЄДРПОУ 20508338)

Стягнуті кошти перерахувати: одержувач – Держбюджет, Бердянське УК/Бердянськ/; р/р31212230008011; код ЄДРПОУ 38042560; МФО 813015, код платежу – 50070000, призначення платежу – «Надходження до Фонду соціального захисту інвалідів за 2016 рік».

У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову до суду – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 26.11.2018.

Суддя О.О. Прасов