Рішення

від 30.11.2018 по справі 0640/4359/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року м. Житомир справа № 0640/4359/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" звернулося із вказаним позовом до суду та просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неприйняття рішення про надання товариству дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років, орієнтовною площею 4,5 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області або мотивованої відмови у його наданні;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву товариства від 18.04.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років, орієнтовною площею 4,5 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області , за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень статті 123 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 18.04.2018 ТОВ "Валки-Ільменіт" звернулось до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років, орієнтовною площею 4,5 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області. Листом від 15.05.2018 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській областіповідомило, що з наданих заявником графічних матеріалів неможливо ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості. Вважає таку відмову протиправною, оскільки вона не ґрунтується на нормах статті 123 Земельного кодексу України. До того ж, відмова, оформлена листом, а не наказом у відповідності до Положення № 333 від 29.09.2016, свідчить про відсутність прийняття відповідачем будь-якого рішення за поданою заявою, отже має місце протиправна бездіяльність.

Ухвалою суду від 25.09.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі і призначено підготовче засідання на 16.10.2018.

16.10.2018 підготовче засідання відкладено до 25.10.2018 для надання можливості позивачу ознайомитись із відзивом на позовну заяву та підготувати заперечення.

Ухвалою від 25.10.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду. 15.11.2018 суд перейшов у письмове провадження по даній справі.

16.10.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що позивачем до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 18.04.2018 було надано графічні матеріали, з яких неможливо ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості, тому, враховуючи норми ст.118 та ст.122 Земельного кодексу України, товариству правомірно відмовлено у задоволенні такого клопотання. Посилання позивача на обов'язок оформляти відмову наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області є безпідставним, оскільки він не передбачений ст.123 Земельного кодексу України. Що стосується вимоги встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, то вона не є обгрунтованою з огляду на наявність механізму примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили (а.с.66-68).

У відповіді на відзив від 23.10.2018 представник позивача додатково зазначив, що мотивація відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою із посиланням на ст.118 та ст.122 Земельного кодексу України є помилковою, оскільки ці норми врегульовують порядок передачі у власність земельних ділянок, а не надання в оренду, про що було зазначено товариством у заяві від 18.04.2018. Крім того, з графічних матеріалів чітко прослідковується ідентифікація земельної ділянки як по формі, так і по розміру, також збігаються і прив'язка бажаної земельної ділянки до населеного пункту - с.Діброва та межі сільської ради - Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області. В спростування позиції відповідача про відсутність підстав для встановлення судового контролю за рішенням суду наголошує, що у Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області спостерігається тенденція до збільшення спорів з аналогічним предметом, однак, незважаючи на судову практику у цій категоріїї справ, відповідач продовжує приймати рішення, які суперечать чинному земельному законодавству (а.с.72-80).

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, у свою чергу, пояснило, що викопіювання доданих графічних матеріалів сформоване не з Публічної кадастрової карти України та в них не наведено межу сільської ради, а тому відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з цієї підстави у відповідності до ст.123 Земельного кодексу України є правомірною (а.с.94-95).

У додаткових поясненнях на заперечення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.11.2018 представник ТОВ "Валки-Ільменіт" вказав, що будь-яких спеціальних вимог до форми графічних матеріалів, крім зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки, чинним законодавством не встановлено, з графічних матеріалів чітко вбачається прив'язка бажаної земельної ділянки до населених пунктів, тому такі матеріали є належними в розумінні ст.123 Земельного кодексу України. Більш того, відмова у наданні дозволу не відповідає вимогам статті 123 Земельного кодексу України, оскільки не підпадає ні під одну з підстав, зазначених у ній. Також вказує, що інші посилання на правомірність своїх дій відповідачем, ніж ті, які перераховані у листі-відмові, не можуть братися до уваги в силу ст.77 КАС України (а.с.103-107).

У проведених судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, вказаних у позові, відповіді на відзив, додаткових поясненнях та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 18.04.2018 ТОВ "Валки-Ільменіт" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 4,5 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов'язані із користування надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області. До вказаного клопотання були долучені графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування та розміром земельної ділянки, копії спеціального дозволу на користування надрами та акту про надання гірничого відводу.

Листом від 15.05.2018 № Б-3193/0-2661/0/22-18 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, керуючись приписами ст.ст.122,123 Земельного кодексу України, відмовило позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки з наданих графічних матеріалів неможливо ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості.

Досліджуючи правомірність відмови, викладеної у листі від 15.05.2018 № Б-3193/0-2661/0/22-18, суд зважає на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.93 Земельного кодексу України, земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно ч.3 ст.124 та ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності юридичним особам у разі використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.3 ст.123 Земельного кодексу України).

Отже, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування.

Як вбачається із доданих позивачем графічних матеріалів, вони дозволяють визначити бажане місцерозташування земельної ділянки відносно населеного пункту (с.Діброва) в межах Меленівської сільської ради Житомирської області, графічне зображення відтворено у відповідному масштабі 1:10000.

Отже, додане позивачем до заяви викопіювання є належними графічними матеріалами в розумінні частини другої статті 123 ЗК України, що спростовує доводи Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, викладені у листі-відмові 15.05.2018 № Б-3193/0-2661/0/22-18, у цій частині.

Крім того, оскаржуваний лист відповідача від 15.05.2018 не містить жодної з вичерпних підстав, встановлених ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необгрунтованість мотивації відмови ТОВ "Валки-Ільменіт" на його заяву від 18.04.2018 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Інші доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов та в запереченні на відповідь на відзив, про відсутність підстав для задоволення заяви товариства у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою судом не приймаються до уваги, так як вони не зазначені в оскаржуваній відмові.

Що стосується вимог позивача визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оскільки ним не прийнято належного рішення про відмову, слід зазначити наступне.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333.

Пунктом 8 цього Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 110 Положення начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Згідно Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2005 № 34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Отже, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області.

Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неприйняття рішення про надання або відмови у наданні товариству дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років, орієнтовною площею 4,5 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

З огляду на встановлену бездіяльність відповідача, необхідно зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву товариства від 18.04.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років, орієнтовною площею 4,5 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень Земельного кодексу України.

Щодо вимоги позивача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, необхідно вказати слідуюче.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та надані сторонами докази на підтвердження своєї правової позиції, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань належить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" судові витрати у вигляді понесеного судового збору в сумі 1762 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" (вул.Шевченка, 1-А, смт Іршанськ, Хорошівський район, Житомирська обл., 12110, код ЄДРПОУ 31280048) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м.Житомир, вул.Довженка, 45, код ЄДРПОУ 39765513) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неприйняття рішення про надання або відмови у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років, орієнтовною площею 4,5 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" від 18.04.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років, орієнтовною площею 4,5 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень Земельного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Держгеокадастру у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" 1762 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Черноліхов