Рішення

від 29.11.2018 по справі 1540/3782/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3782/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеції-Одеса» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ОСОБА_1 спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеції-Одеса» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області в якому з урахуванням уточнення до позову просило:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0017071401, №0016951406 від 04.05.2018 р. в повному обсязі, податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 04.05.2018 р. частково скасувати в сумі 36391,00 грн..

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

ГУ ДФС в Одеській області на підставі наказу провело планову виїзну документальну перевірка ТОВ Спеції-Одеса з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. валютного законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.

За результатами перевірки ГУ ДФС в Одеській області склало акт №838/15-32-14-01/32288514 від 19.04.2018 р. за №838/15-32-14-01/32288514 в якому зафіксували порушення позивачем податкового законодавства.

На підставі акту перевірки відповідач виніс податкові повідомлення рішення:

- №0017071401 від 04.05.2018 р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 387 171 грн. за основним платежем та 96793 грн. за штрафними санкціями;

-№0017061401 від 04.05.2018 р., яким було зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по рядку 21 Декларації за грудень 2017 року в сумі 528 673 грн.;

-№0016951406 від 04.05.2018 р., яким було застосовано штрафні санкції в сумі 11 302,86 грн. за порушення норм регулювання обігу готівки;

-№0016981401 від 04.05.2018 р., яким було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 461 309 грн.;

-№0214651307 від 04.05.2018 р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 22 235,15 за основним платежем та 16 655,46 грн. за штрафними санкціями;

-№0214701307 від 04.05.2018 р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 020,00 грн. - за штрафними санкціями;

-№0214741307 від 04.05.2018 р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 1622,62 грн. за основним платежем та 1215,20 грн. за штрафними санкціями;

-№0017021402 від 04.05.2018 р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 2305,37 грн. за основним платежем та 194,34 грн. за штрафними санкціями;

-№0017031402 від 04.05.2018 р., яким було визначено суму штрафних санкцій з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 340,00 грн.

Позивач із висновками податкового органу за змістом акту перевірки №838/15-32-14-01/32288514 від 19.04.2018 р. та податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується.

Позивач протягом 2014 року придбав нежитлове приміщення за адресою: м. Ізмаїл, пр. Миру, буд.5/1 за ціною 530 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 88 333,33 грн. Первісна вартість даного приміщення станом на 01.01.2015р. обліковувалася на бухгалтерському рахунку 1521 Придбання основних засобів та згідно з первинними бухгалтерськими документами сформована в сумі 2 487 762 грн.

Згідно з відомостями з Державного реєстру об'єктів речових прав на нерухоме майно позивачу було видано свідоцтво на право власності даної нежитлової будівлі від 28.07.2014р.

Позивач прийняв на баланс вказану будівлю первинною вартістю 2 487 762 грн.

Протягом 2016 року у вказаному приміщенні проводилися ремонтні роботи та роботи по встановленню вентиляційного обладнання на загальну суму 189 591 грн. в результаті чого станом на 29.12.2016р. балансова вартість приміщення склала 2 677 353 грн.

У грудні 2016 року експертами була зроблена оцінка вказаного приміщення для здійснення подальшого його продажу. Величина вартості, що отримана в результаті оцінки ( з урахуванням ПДВ) складає 404 662 грн., ПДВ становить 67 443,67 грн.

08.02.2017р. позивач здійснив продаж нежитлової будівлі за адресою: м. Ізмаїл, пр. Миру, буд.5/1 за ціною 530 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 88 333,33 грн.

Балансова (залишкова вартість) зазначеної будівлі за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду протягом якого був здійснений її продаж становила 334 307,17 грн.

У відповідності до вимог п.188.1 ст.188 ПК України податкові зобов'язання нараховані вірно у сумі 88 333,33 грн.

При цьому позивач не погоджується з висновком податкового органу про заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму 2 117810 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 423 562 грн., оскільки, на думку позивача, податковий орган зробив невірне застосування п.п.14.1.9 статті 14 ПК України при визначенні залишкової вартості реалізованої будівлі так як дана стаття регулює питання пов'язані з сплатою податку на прибуток. . Позивач зазначає, що вимоги п.188.1 статті 188 ПК України не допускають будь-яких альтернатив і строго прописують опиратися на дані про балансову вартість необоротних активів у бухгалтерському обліку.

За даними бухгалтерського обліку позивача балансова вартість на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого був здійснений її продаж становила 334 307,17 грн. Виходячи з наведеного позивач вважає протиправними повідомлення рішення №0017071401 від 04.05.2018р. та №0017061401 від 04.05.2018р.

Позивач вважає, також безпідставним висновок про порушення касової дисципліни оскільки використання коштів виданих на відрядження на придбання бензину, на послуги телефонного зв'язку документально підтверджено відповідними документами.

Позивач оскаржує в судовому порядку та вважає, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0017071401, №0017061401, №0016951406 від 04.05.2018 р. не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому належать до скасування (рішення № НОМЕР_1 - частковому скасуванню) в адміністративному порядку відповідно до вимог ст.56 ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Представник позивача надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

01.08.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

11.10.2018 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, продовжив строк підготовчого судового засідання до 90 днів.

22.10.2018 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче судове засідання та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

22.08.2018 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві (т.2 а.с.8-10).

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено, що позивач порушив п.188.1 ст.188 ПК України, ТОВ Спеції-Одеса при продажу необоротних активів (будівля крамниця) занижено базу оподаткування податком на додану вартість на суму 2117810 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 423562 грн.

Також перевіркою встановлено подання авансових звітів за витрачені кошти без відповідного розрахункового документа відповідно до вимог Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою правління НБ України від 15.12.2004 №637 та Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 11 302,86 грн.

Згідно з ч. 9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються. Суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення з наступних мотивів.

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив,що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеції-Одеса» зареєстровано Одеським міським управлінням юстиції від 16.12.2002 №Ю 00031820.

Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 20.12.2002 р. за №7596.

ГУ ДФС в Одеській області на підставі наказу від 14.03.2018 р. №17511 (т.2 а.с.11) та направлень (т.2 а.с.12-18) провело планову виїзну документальну перевірка ТОВ Спеції-Одеса з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. валютного законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.

За результатами перевірки ГУ ДФС в Одеській області склало акт №838/15-32-14-01/32288514 від 19.04.2018 р. за №838/15-32-14-01/32288514 (т.1 а.с.-58) в якому зафіксувало порушення позивачем податкового законодавства:

-п.44.1, 44.2, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, ст..138 ПК України, розділу І Загальні положення , Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку І Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси , п.1 ст.11, п.2 ст.3, п.9, 9.3, 9.5 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого сума від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток завищена на суму 2461309 грн.;

-п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 387171 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного порядку 21 Декларації за грудень 2017 р. в сумі 528673 грн.;

-пп.134.1.3 п.134.1 ст.134, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток нерезидента в періоді, що перевірявся на загальну суму 2305,37 грн.;

-пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 п.103.9 ст.103 ПК України ТОВ Спеції-Одеса не надано звіти про виплачені доходи нерезидентам та утриманий з них податок за 2015 р.;

-п.2.11 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого Постановою правління НБ України від 15.12.2004 №637;

-ст.163, п.164.2.17, ст.164, п.167.1, ст..167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, підпункт е пп.164.2.17, п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, п.176.2 ст.176 п.119.2 ст.119 ПК України в результаті чого встановлено неутримання податковим агентом ТОВ Спеції-Одеса податку з доходів фізичної особи, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 22235,15 грн.;

-ст.168 ПК України , з урахуванням пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 ХХ ПК України , в результаті чого донарахованого військового збору у сумі 1622,62 грн.

На підставі акту перевірки відповідач виніс податкові повідомлення рішення:

- №0017071401 від 04.05.2018 р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 387 171 грн. за основним платежем та 96793 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.75-76);

-№0017061401 від 04.05.2018 р . , яким було зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по рядку 21 Декларації за грудень 2017 року в сумі 528 673 грн. (т.1 а.с.77);

-№0016951406 від 04.05.2018 р ., яким було застосовано штрафні санкції в сумі 11 302,86 грн. за порушення норм регулювання обігу готівки (т.1 а.с.78);

-№0016981401 від 04.05.2018 р., яким було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 461 309 грн.;

-№0214651307 від 04.05.2018 р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 22 235,15 за основним платежем та 16 655,46 грн. за штрафними санкціями;

-№0214701307 від 04.05.2018 р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 020,00 грн. - за штрафними санкціями;

-№0214741307 від 04.05.2018 р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 1622,62 грн. за основним платежем та 1215,20 грн. за штрафними санкціями;

-№0017021402 від 04.05.2018 р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 2305,37 грн. за основним платежем та 194,34 грн. за штрафними санкціями;

-№0017031402 від 04.05.2018 р., яким було визначено суму штрафних санкцій з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 340,00 грн.

Позивач оскаржує в судовому порядку податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0017071401, №0017061401, №0016951406 від 04.05.2018 р. та рішення № НОМЕР_1 - частково в сумі 36391 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 ПК України визначено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПКУ.

Щодо висновків податкового органу по операції з продажу нежитлової будівлі про заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 423 562 грн. за лютий 2017 р., суд не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Як вже суд зазначав вище по тексту, з огляду на акт перевірки, ТОВ Спеції-Одеса протягом 2014 р. придбало нежитлове приміщення за адресою: м. Ізмаїл, пр. Миру, буд. 5/1. Первісна вартість якого станом на 01.01.2015 р. обліковувалася на бухгалтерському рахунку 1521 Придбання основних засобів та згідно з первинними бухгалтерськими документами (договори, рахунки, накладні, акти виконаних робіт) сформована в сумі 2 487 762 грн.

Позивач прийняв на баланс вказану будівлю первинною вартістю 2 487 762 грн., про що свідчить бухгалтерський запис Дт 103 Будинки та споруди Кт 1521 Придбання основних засобів .

Протягом 2016 р. у вказаному приміщені проводились ремонтні роботи та роботи по встановленню вентиляційного обладнання на загальну суму 189 591 грн., в результаті чого станом на 29.12.2016 р. балансова вартість приміщення склала 2 677 353 грн.

У грудні 2016 р. за договором №29-1201/16 від 29.12.2016 р. з ТОВ Науковий центр незалежних експертиз (т. 1 а.с.104-120), код 40066114, 29.12.2016 р. здійснило оцінку вказаного приміщення для подальшого продажу відповідно до вимог ч.2 ст.7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні . Величина вартості, що отримана в результаті оцінки (з урахуванням ПДВ) складає 404 662 грн. ПДВ становить 67 443,67 грн.

Відповідно до Протоколу №14 Засідання загальних зборів засновників ТОВ Спеції-Одеса від 06.07.2017 р. було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: м. Ізмаїл, пр. Миру, буд. 5/1 (т.1 а.с.154).

Згідно з договором купівлі-продажу від 08.02.2017 р. здійснено продаж вказаної будівлі в сумі 530 000 грн. в т.ч. ПДВ 88 333 грн. фізичним особам ОСОБА_2 (т.1а.с.143-149).

З огляду на матеріали справи суд встановив, що в грудні 2016 р. в бухгалтерському обліку позивач на підставі зазначеного Звіту про оцінку майна від 29.12.2016 р., відображені операції з уцінки балансової (залишкової) вартості зазначеної нежитлової будівлі, до справедливої вартості - 337 218,33 грн. без ПДВ.

В період з 29.12.2016 р. по 06.02.2017 р. підприємством нараховано амортизацію в сумі 2 914,16 грн.

06.02.2017 р. підприємством прийнято рішення про реалізацію вказаної будівлі і сформовано необоротний актив, призначений для продажу, балансовою вартістю 334 304,17 грн. (337218,33-2914,16 грн.).

Зазначені операції відображені позивачем в журналі ордері по рахунку 103 Будинки та споруди , по рахунку 131 Знос основних засобів , по рахунку 286 Необоротні активи та групи вибуття, утримання для продажу , по рахунку №975 Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій , копії журналів наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.150-153).

Таким чином, балансова (залишкова) вартість нежитлової будівлі за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого був здійснений її продаж, становила 334 307,17 грн.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі правові норми.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Порядок визначення бази оподаткування ПДВ встановлюється статтею 181 ПК України. Так, відповідно до абз. другого п.181.1 статті 181 ПК України: […]база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п.189.1. ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

З аналізу вказаних правових норм суд робить висновок, що відповідач встановлюючи заниження податкових зобов'язань з ПДВ , при визначенні залишкової вартості реалізованої будівлі здійснив неправильне посилання на п.п.14.1.9 статті 14 ПК України, оскільки зазначена норма стосується цілей розділу ІІІ ПК, який регулює питання пов'язані із сплатою податку на прибуток. Так, відповідно до п.п.14.1.9 статті 14 ПК України: Залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу . При цьому суд зазначає, що вимоги п.188.1 статті 188 ПК України не допускають будь-яких альтернатив і строго прописують опиратися на дані про балансову вартість необоротних активів у бухгалтерському обліку.

Отже, суд зазначає, що відповідач дійшов помилкового висновку відносно заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 423 562 грн., внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 378 171 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по рядку 21 Декларації за грудень 2017 р. в сумі 36 391 грн.

Таким чином, суд робить висновок, що податкове повідомлення - рішення №0017071401, від 04.05.2018 р. є протиправним та такими, що належать до скасування, податкове повідомлення -рішення №0017061401 від 04.054.2018р. є протиправним та належить до скасування в частині в сумі 36 391 грн.

Щодо посилань відповідача на ст.35-36 акту перевірки на те, що перевіряючи ми встановлено випадки подання авансових звітів за витрачені кошти без відповідного розрахункового документу, суд зазначає наступне.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, згідно преамбули якого, його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

-видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

-друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

Згідно з ст.2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг контрольна стрічка - копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі.

Відповідно до п. 1.32-2 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні № 2346-ІІІ від 05.04.2001 із змінами та доповненнями платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою.

Програмно-технічний комплекс самообслуговування - пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира) .

Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону № 2346-ІІІ документ за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів - це документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки.

Пунктом 24.7 статті 24 Закону № 2346-ІІІ встановлено, що банки, агенти банків та учасники платіжних систем, які приймають готівку (у тому числі за допомогою платіжних пристроїв) для подальшого її переказу, зобов'язані видати після здійснення операції (у тому числі за допомогою платіжного пристрою) касовий документ (квитанцію/чек тощо), який відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань ведення касових операцій банками України містить усі обов'язкові реквізити касового документа.

Національний банк України відповідно до повноважень, наданих йому статтею 33 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІV "Про Національний банк України", здійснює визначення порядку ведення касових операцій для банків. На сьогодні порядок визначено Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні", зареєстрованою в Міністерстві юстиції в України 25.06.2011 за № 790/19528 (далі - Інструкція).

Загальними вимогами до оформлення касових документів глави 1 розділу IV Інструкції встановлено: до переліку касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, належать, зокрема, сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються ПТКС, платіжними терміналами, імпринтерами (пункт 1.1); форми касових документів, що формуються із застосуванням ПТКС, платіжними терміналами, імпринтерами. встановлюються банком / небанківською фінансовою установою з урахуванням обов'язкових реквізитів, установлених Інструкцією, та технічними можливостями ПТКС (пункт 1.2).

Згідно з пунктом 1.17 глави 1 розділу IV Інструкції за операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням ПТКС, імпринтерів, платіжних терміналів формується та роздруковується відповідний касовий документ (квитанція / чек банкомата. сліп) на паперовому носії, який видається клієнту.

Відповідно до вимог пункту 2 Постанови Правління Національного банку України від 05.03.2008 № 53 "Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування" квитанція ПТКС роздрукована на паперовому носії за допомогою ПТКС є підтверджувальним первинним документом про внесення відповідної суми готівки до цього ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки.

Суд зазначає, що відповідно до розділу IV Інструкції, затвердженою Постановою Правління НБУ України від 01.06.2011 р. №174 квитанція платіжного терміналу, у разі її належного оформлення, є касовим документом, підтвердженням про здійснення касової операції.

Висновки податкового органу про подання авансових звітів за витрачені кошти без відповідного розрахункового документа спростовуються наступними встановленими судом обставинами справи та відповідними доказами.

Позивач до Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_3 від 31.10.2016 р. за №АО - 000022 (т.1 а.с.164) надано копію фіскального чеку на здійснення закупівлі бензину на господарські потреби на загальну суму 1 606,86 грн. (т.1 а.с.165).

Згідно з наказом №22/1-2016 від 25.10.2016 р. (т.1 а.с.215) заступнику директора ОСОБА_3 було доручено придбати за власні кошти товарно-матеріальні цінності з метою їх подальшого використання в господарській діяльності підприємства з зобов'язанням подальшого відшкодування витрачених грошових засобів, на підставі затвердженого Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Підзвітною особою ОСОБА_3 був втрачений фіскальний чек ТОВ Вог Рітейл №602709 від 31.10.2016 р. на придбання бензину автомобільного А-95 ЄВРО 5 в кількості 64,30 літрів 64,30 літрів на загальну суму 1606,86 грн., в т.ч. ПДВ 267,81 грн.

Позивач письмово звернувся до суб'єкта господарювання, а саме до ТОВ Вог Рітейл із проханням надати копію фіскального чеку.

Надана копія фіскального чеку ТОВ Вог Рітейл містить всі необхідні реквізити, які передбачені Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 21.01.2016 р. №13 (т.1 а.с. 165)

Понесені підзвітною особою витрати на придбання бензину (1606,86 грн.) включно до складу Звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт №АО-000022 від 31.10.2016 р. на загальну суму 2 633,38 грн., який затверджено директором ТОВ Спеції- Одеса (т.1 а.с.164-166).

В обліку підприємства бензин, придбаний ОСОБА_3, оприбуткований в повному обсязі, що підтверджується бухгалтерським записом: Дт 203 Паливо Кт 3721 Розрахунки з підзвітними особами на суму 1606,86 грн.

Станом на початок дня 31.10.2016 р. в обліку підприємства рахувалась кредиторська заборгованість перед ОСОБА_3 в сумі 7728,63 грн., що підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства, що підтверджується наявним в матеріалах справи журналам-ордеру по рахунку 3721 ОСОБА_3М. за 2016 р. (т.1 а.с.166).

До звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_4 від 30.09.2015 року за № А00000021 на загальну суму 4 040,40 грн.(т.1 а.с.185) та Звіту - використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_5 від 31.10.2015 року за № А0-0000023 на загальну суму 3 868,20 грн. (т.1 а.с.167) на підтвердження здійснення сплати за послуги по організації перевезення вантажів надані рахункові квитанції та фіскальні чеки фізичних осіб-підприємців.

Згідно з наказом № 26/1 від 01.10.2015 року бухгалтеру ОСОБА_5 доручається оплатити за власні кошти послуги по організації перевезення вантажу, а саме відправки - товару покупцям, з зобов'язанням подальшого відшкодування витрачених грошових засобів.

Станом на початок дня 01.10.2015 року в обліку підприємства заборгованість перед ОСОБА_5 відсутня, із каси підприємства в жовтні 2015 року ОСОБА_5 готівкові кошти не видавались, що підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства (журнал-ордер рахунку 3721 ОСОБА_5Є. за 2015 рік наявний в матеріалах справи (т. 1 а.с 184).

Протягом жовтня 2015 року ОСОБА_5Є витратила власні кошти на оплату послуг із зберігання та організації перевезень вантажів на загальну суму 3 868,20 грн. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт підзвітною особою ОСОБА_5 складений та наданий 31.10.2015 року за № А0-0000023 на загальну суму 3 868,20 грн. До звіту надані розрахункові квитанції та фіскальні чеки фізичних осіб-підприємців за період з 01 жовтня по 31 жовтня 2015 року копії первинних платіжних документів наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.167-183 ).

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_5 від 31.10.2015 року за № А0-0000023 на загальну суму 3 868,20 грн. затверджено директором ТОВ Спеції-Одеса в повному обсязі.

Станом на 31.10.2015 року в обліку підприємства враховувалась кредиторська заборгованість перед ОСОБА_5Є в загальній сумі 3 868,20 грн. (т.1 а.с.184).

Згідно з наказом № 25/1-2015 від 01.09.2015 року (т.1 а.с.212) експедитору ОСОБА_4 доручається оплатити за власні кошти послуги по організації перевезення вантажу, а саме відправки партій товару покупцям, з зобов'язанням подальшого відшкодування витрачених грошових засобів.

Станом на початок дня 01.09.2015 року в обліку підприємства враховувалась кредиторська заборгованість перед ОСОБА_4 в сумі 1540,50 грн. ОСОБА_1 каси підприємства в вересні 2015 року ОСОБА_4 готівкові кошти не видавались, що підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства (журнал-ордер рахунку 3721 ОСОБА_4І. за 2015 рік (т.1 а.с.204).

Протягом вересня 2015 року ОСОБА_4 витратив власні кошти на оплату послуг із зберігання та організації перевезень вантажів на загальну суму 4040,40 грн. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт підзвітною особою ОСОБА_4 складений та наданий 30.09.2015 року за № А0-0000021 на загальну суму - 4040 грн. До Звіту надані розрахункові квитанції та фіскальні чеки фізичних осіб- підприємців за період з 01 вересня по 30 вересня 2015 року (а.с.185-203).

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_4 від 30.09.2015 року за № А0-0000021 на загальну суму 4040,40 грн. затверджено директором ТОВ Спеції-Одеса в повному обсязі.

Станом на 30.09.2015 року в обліку підприємства враховувалась кредиторська заборгованість перед ОСОБА_4 в загальній сумі 5500.90 грн.

Надані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розрахункові квитанції (відривна частина розрахункової квитанції) містять всі необхідні реквізити, які передбачені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 21.01.2016 р. № 13.

До Звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_3 № А0-0000016 від 03.08.2016 року на загальну суму 1000,00грн та № АО- 0000021 від 21.05.2017 року на загальну суму 4800,00 грн. (т.1 а.с.205-206), на підтвердження операцій про переказ коштів на оплату послуг зв'язку надані квитанції терміналів самообслуговування ТОВ ФК Фенікс :

- ПТКС №14051 КЦ Київстар термінал № 2 (надається копія квитанції про переказ коштів №34540 від 03.08.2016 року на суму 1000,00грн.

- Платіжна система FLASHPAY термінал № 16495 (надається копія квитанції про переказ коштів №24317 від 21.05.2017 року на суму 4800,00 грн.

В квитанції № 35540 від 03.08.2016 року зазначено, що ТОВ ФК Фенікс діє на підставі Агентського договору №170/2225 від 29.07.2016 року.

В квитанції №24317 від 21.05.2017 року зазначено, що ТОФ ФК Фенікс входить до платіжної системи FLASHPAY на підставі договору оферти.

Позивач уклав з ПрАТ Київстар Угоду № 7534009 від 03.08.2016 року про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку.

Наказом по підприємству від 03.08.2016 року № 21/1-2016 (т.1 а.с.214) доручається заступнику директора ОСОБА_3 здійснити термінову сплату послуг за власний рахунок з зобов'язанням подальшого відшкодування витрачених коштів після затвердження Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та з наданням первинних документів, що підтверджують суми понесених витрат.

Позивач зазначив, що в 2016 р. ОСОБА_3 готівка під звіт не видавалась.

Наказом по підприємству від 21 травня 2017 року № 6/2-2017 (т.1 а.с.217) доручається заступнику директора ОСОБА_3 здійснити термінову сплату послуг за власний рахунок з зобов'язанням подальшого відшкодування витрачених грошових засобів після затвердження Звіту про використання коштів, виданиз на відрядження або під звіт та з наданням первинних документів, що підтверджують суми понесених витрат.

Звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_3 № АО-0000016 від 03.08.2016 року на загальну суму 1000,00грн та № А0-0000021 від 21.05.2017 року на загальну суму 4800,00 грн. затверджені директором ТОВ Спеції- Одеса в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що надані квитанції терміналів самообслуговування є документами, які підтверджують витрачення готівки у відповідності до вимог діючого законодавства. Отже відповідач зробив помилковий висновок про порушення позивачем касової дисципліни.

Таким чином, суд робить висновок, що винесене податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 04.05.2018 р. належить до скасування.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.2 статті 77 КАС України: В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача .

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0017071401, №0016951406 від 04.05.2018 р. в повному обсязі, податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 04.05.2018 р. частково скасувати в сумі 36391,00 грн..

3.Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спеції-Одеса код ЄДРПОУ 32288514 сплачений судовий збір у розмірі 9191 (дев'ять тисяч сто дев'яносто одна),00 грн.

4.Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Позивач- Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеції-Одеса» адреса: 65063, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 2, оф.303, код ЄДРПОУ 32288514.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5 код ЄДРПОУ 39398646.

Суддя О.Я. Бойко

.