Рішення

від 30.11.2018 по справі 1540/3850/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3850/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року м. Одеса

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Ходжаяна А.В.,

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРНА ГРУП до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду, з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ВАРНА ГРУП до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0003031401 від 22 вересня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю Варна Груп зазначає, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам податкового законодавства, акт перевірки не містить жодних доказів вчинення платником податків порушень, які призвели до невиконання або неналежного виконання ним вимог Податкового кодексу України чи іншого законодавства, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі.

Відповідач проти позову заперечував, в наданому відзиві на позов зазначає, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки №3687/15-53-14-01/39714804 від 04.07.2018 року, висновки якого стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 48).

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ ВАРНА ГРУП , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.03.2015 року по 31.03.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 26.03.2015 року по 31.03.2016 року, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області складено акт №3687/15-53-14-01/39714804 від 04.07.2018 року (далі - акт перевірки) яким встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України), із змінами та доповненнями, п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996 ХІV від 16.07.1999 року (далі - Закон), пп.9, 12, 13, 18 Наказу Міністерства фінансів України №957 від 22 вересня 2014 року (у редакції наказу Міністерства фінансів України N 1129 від 14 листопада 2014 року) "Порядок заповнення податкової накладної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за №1455/26232, склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну від 31.12.2015 №31059 на адресу ТОВ Браун Трейд Лімітед , код ЄДРПОУ 39774334, на загальну суму 10 872 870 грн., у т.ч. ПДВ - 1 812 145 гри., податкову накладну від 31.01.2016 №31081 на адресу ТОВ Чудес Компанія, код ЄДРПОУ 40154645, на загальну суму 16 757 896 грн., у т.ч. ПДВ - 2 792 982,67 грн.,

- пп.212.1.11 п.212.1 ст.212, пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, пп.214.1.4 п.214.1 ст.214, п.215.1, пп.215.3.10 п.215.3 ст.215, п.216.9 ст.216, п.217.1, п.217.3 ст.217 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.99, ТОВ ВАРНА ГРУП занижено акцизний податок на І 661 592 грн., у т.ч. по періодах: за грудень 2015 року на 543 644 грн., за січень 2016 року на 1 117 948 грн. (а.с.72-110).

На підставі наведених висновків акту перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003031401 від 22.09.2016 року, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 2 360 483,00 гривень, з яких за податковим зобов'язанням - 1 629 186 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 407 297,00 гривень (а.с.55).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Водночас, з аналізу акту перевірки визначається, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вказаних норм ПК України стала встановлена ним нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами (ТОВ БРАУН ТРЕЙД ЛІМІТЕД та ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ ), внаслідок:

…За результатами аналізу даних податкової звітності, яку ТОВ БРАУН ТРЕЙД ЛІМІТЕД подало до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м Києві, встановлено: Кількість працюючих - інформація відсутня; середня заробітна плата - інформація відсутня; основні фонди - інформація відсутня; транспортні засоби - інформація відсутня. Основні види діяльності: код КВЕД 64.99 - надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.; 69.10 - діяльність у сфері права (Основний), 73.20 - дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Електронний договір про приймання податкової звітності розірвано з 15.01.2016 року. Декларація з ПДВ за грудень 2015 року - не визнана як податкова звітність. До оперативного управління ДПІ Голосіївського району ГУ ДФС у м. Києві направлено запит про встановлення місцезнаходження платника податків №56/26-50-11-01-19 від 15.01.2016. Оперативним управлінням ДПІ Голосіївського району ГУ ДФС у м. Києві службовою запискою від 15.01.2016 повідомлено про не встановлення місцезнаходження платника. Номенклатура та обсяг реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності однією людиною без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, тощо, без залучення субпідрядних організацій.

Господарська діяльність ТОВ БРАУН ТРЕЙД ЛІМІТЕД має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності доступності на ринку тощо; відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи вищезазначене, вбачається відсутність об'єктів оподаткування на ТОВ БРАУН ТРЕЙД ЛІМІТЕД (код за ЄДРПОУ 37165657) при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період грудень 2015 року… .

Стосовно ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ , то згідно узагальненої податкової інформації №2031/20-30-14-02/40154645 від 21.07.2016 року, за звітний період декларування ПДВ, з питань проведення фінансово-господарських операцій з підприємствами контрагентами за січень-лютий 2016 року (а.с.121 - 132) встановлено: …Основними видами діяльності товариства за кодами КВЕД є : 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 46.14 діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; 46.90 (Основний) неспеціалізована оптова торгівля. У ході відпрацювання зазначеного запиту, встановлено, що ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ за податковою адресою відсутнє. Відсутня будь-яка інформація про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача; Відсутня інформація щодо площі власних або орендованих фондів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відсутня інформація щодо наявності працівників, заробітної плати працівників…

З огляду на встановлені податковим органом обставини, що свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ БРАУН ТРЕЙД ЛІМІТЕД та ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ , суд дійшов висновку, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкових показників за операціями з ними, слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами з урахуванням умов спірних правовідносин.

Суд зазначає, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ВАРНА ГРУП згідно виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, займається роздрібною торгівлею пальним (код КВЕД 47.30) (а.с.30).

Як зазначає позивач у тексті позовної заяви, до перевірки ТОВ ВАРНА ГРУП надало листи контрагентів, з проханням виписати зведену податкову накладну на придбання палива на підставі реєстрів чеків, а саме :

- лист ТОВ БРАУН ТРЕЙД ЛІМІТЕД №31/12/198 від 31.12.2015 р., згідно якого, підприємством повідомлено, що на протязі грудня 2015 року здійснювалась заправка паливом: 1 ) бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу С з присадками марки Kerapur ENERGY - 302851.0.3 літрів; 2) бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду II клас D - 195363.9 літрів; 3) паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду І з присадками марки Kerapur ENERGY 109521.61 літрів; - за готівку, на підставі реєстру чеків на 1042 аркушах на загальну суму 10 872 870 гривень (а.с.31);

- лист ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ №3101-23/16 від 31.01.2016 р., згідно кого, підприємством повідомлено, що на протязі січня 2016 року здійснювалась заправка паливом: 1) бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Свро виду II клас) С з присадками марки Kerapur ENERGY 478716.71 літрів; 2) бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду II класу D - 304253.73 літрів; 3)паливо дизельне дизельне підвищеної якості (Євро) марки F виду IІ з присадками марки Kerapur ENERGY 229080,38 літрів; за готівку, на підставі реєстру чеків на 1727 аркушах на загальну суму 16 757 896 гривень (а.с.34).

На думку позивача, ТОВ ВАРНА ГРУП правомірно склало та зареєструвало податкові накладні № 31059 від 31.12.2015 року на адресу ТОВ БРАУН ТРЕЙД ЛІМІТЕД , на загальну суму 10872 870 гривень, та податкову накладну №31081 від 31.01.2016 року на адресу ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ на загальну суму 16 757 896 гривень.

Проте, перевіркою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області встановлено, що позивач, при реалізації палива на АЗС за готівкові кошти кінцевим споживачам у січні 2016 року, не нарахувало акцизний податок на обсяг реалізації, який, на думку відповідача, був визначений, як реалізація палива ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ та ТОВ БРАУН ТРЕЙД ЛІМІТЕД .

У акті перевірки зазначено, що за даними бухгалтерського обліку по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями взаємовідносини між ТОВ ВАРНА ГРУП та ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ - відсутні. Грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ ВАРНА ГРУП від ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ - не надходили. Первинні документи щодо відвантаження зазначеного товару ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ на підприємстві відсутні. Інші документи, які фіксують факт відпуску палива ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ у зазначений термін та зазначеній кількості - відсутні.

Суд зазначає, що а ні під час перевірки, а ні до суду, не надано договорів з ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ та ТОВ БРАУН ТРЕЙД ЛІМІТЕД щодо постачання палива, в яких у відповідності до вищевикладеної законодавчої норми передбачена періодичність оплати фактично поставлених товарів.

Реєстрів товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг - не надано.

Поміж іншим, слід зазначити, що жодним діючим нормативним документом касовий розрахунковий чек, а також документ, що названий позивачем Реєстром чеків не віднесено до переліку супровідних документів, згідно з якими здійснюється постачання товарів/послуг.

Суд зауважує, що до вищезгаданих листів стосовно продажу пального ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ та ТОВ БРАУН ТРЕЙД ЛІМІТЕД до суду жодного з чеків не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами і доповненнями) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Варто звернути увагу, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону № 996-XIV). Відповідно до зазначеного принципу, неважливо яку операцію було оформлено документально, важливо виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення іншої операції, ніж тої, яка реально мала місце, не дає права особі обліковувати таку іншу операцію, натомість обліку підлягає та операція, яка фактично відбулася.

Відповідно до ст. 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладені норми первинний документ може бути підставою для бухгалтерського обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості.

Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на АЗС регулює Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Згідно з розділом 3 Інструкції:

талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

смарт-картка (паливна карта) є платіжною карткою із вмотивованим мікроконтролем як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій (п. 1.2 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Національного банку України від 10.12.2004 № 620).

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 № 1442 (далі - Правила № 1442), розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Таким чином, через мережу АЗС можуть здійснюватися операції з відпуску пального за готівку, за відомостями, за талонами, за платіжними картками.

Відповідно до абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент здійснення господарських операцій) реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі - продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Таким чином, реалізація передбачає перехід права власності на товар та/або проведення розрахунків, тобто передачу товару на умовах оплатності, або обміну на інший товар.

Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платниками акцизного податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.

Згідно з пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій є первинні бухгалтерські документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з даною нормою первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи.

Визначення терміну первинний документ наведено у ст. 1 зазначеного Закону № 996-XIV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату i місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції i правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону № 996-XIV відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складенні в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з пунктом 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Miністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (зі змінами i доповненнями) (надалі - Положення № 88) первинні документи - це документи, створенні у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства (підпункт 2.5 пункту 2 Положення).

Відповідно до пункту п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових i машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили i доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата i місце складання. зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному i вартісному виразі, посади, прізвища i підписи ociб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції i складання первинного документа.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Відповідно до п. 14.1.4 ст. 14 Податкового кодексу України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до п. 14.1.145 ст. 14 Податкового кодексу України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Відповідно до п. 14.1.212 ст. 14 Податкового кодексу України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку є: 212.1.11. особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Відповідно до пп. 212.3.1-1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Відповідно до п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є операції з: 213.1.9. реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Згідно із Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до Правил № 1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Отже, при реалізації через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з п. 216.9 ст. 216 Кодексу, такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

Суд наголошує, що позивачем не було надано до суду жодних первинних документів, який містить відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що операції позивача з ТОВ БРАУН ТРЕЙД ЛІМІТЕД та ТОВ ЧУДЕС КОМПАНІ , здійснені в межах господарської діяльності, є нереальними, не відповідають дійсному економічному змісту та не підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивач достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав, а також не спростував доводів суб'єкта владних повноважень.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Варна Груп (65013, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва 141, код ЄДРПОУ 39714804) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Французький бульвар 7, код ЄДРПОУ 39565511), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0003031401 від 22 вересня 2016 року - відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 30 листопада 2018 року.

Суддя Балан Я.В.

.