Рішення

від 26.11.2018 по справі 1740/2048/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2018 року м. Рівне №1740/2048/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Сміховський М.М.,

відповідача: представник Дацюк М.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Фірма Бінекс" до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису, постанови,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Фірма Бінекс (далі - позивач), звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - відповідач), про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень від 08.06.2018 № РВ 93/1122/АВ/П та постанови про накладення штрафу в розмірі 1005210грн від 19.06.2018 № РВ 93/1122/000269/ТД-ФС. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 30.05.2018 по 31.05.2018 Управлінням Держпраці у Рівненській області проведено інспекційне відвідування, за результатами якого складений акт інспекційного відвідування від 31.05.2018 № РВ 93/1122/АВ, припис про усунення виявлених порушень та 19.06.2018 винесена постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Позивач стверджує, що інспекційне відвідування відбулося з грубим порушенням вимог чинного законодавства та перевищенням службових повноважень службовими особами відповідача. Стверджує, що категорично не погоджується з висновками, викладеними в акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № РВ 93/1122/АВ від 31.05.2018, оскільки вважає їх незаконними, упередженими та необ'єктивними. Зазначає, що законодавство не містить обов'язкових приписів у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення взаємовідносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. Позивачем, було укладено цивільно-правові угоди із окремими громадянами на виконання окремих незначних за обсягом робіт, що не потребують отримання дозволів чи ліцензій і можуть виконуватись громадянами без здійснення державної реєстрації суб'єктами господарювання. Таким чином, сторони дотрималися вимоги щодо письмової форми договору і виклали в ньому істотні умови щодо договору та характеру правовідносин. За виконану роботу була виплачена грошова винагорода, а не заробітна плата, жодних ознак трудового договору укладені цивільно-правові угоди не містять. Враховуючи наведене, позивач просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень та постанову про накладення штрафу.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якій, мотивуючи власну позицію, вказує на те, що дійсно, в період часу з 30.05.2018 по 31.05.2018 ним було проведене інспекційне відвідування позивача, за наслідками якого був складений акт № РВ 93/1122/АВ від 31.05.2018. В ході проведення такого відвідування, посадовими особами відповідача встановлено наступні порушення: в порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, у ПП Фірма Бінекс під час виконання робіт за цивільно-правовими договорами з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 вбачаються ознаки трудового договору, а саме, працівники допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Згідно з інформацією паспорта об'єкта за адресою вул. Драгоманова, буд.27 м. Рівне, на будівництві житлового комплексу, підрядником будівельних робіт є ПП Фірма Бінекс . На території будівельного майданчику за адресою вул. Драгоманова, буд. 27, м. Рівне, 30.05.2018 будівельні роботи виконували 20 осіб, які є працівниками підприємтсв ПП Фірма Бінекс та інших підприємств. З них працівниками ПП Фірма Бінекс є: ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_9 На іншому підприємстві роботи виконували 4 працівники. Згідно довідки наданої директором ПП Фірма Бінекс встановлено, що підприємство на підставі договору підряду на виконання будівельних робіт від 28.11.2016 здійснює будівництво по вул. Драгоманова, 27, в м. Рівне. Загальну організацію будівництва здійснюють працівники ПП Фірма Бінекс : ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21,ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 ПП Фірма Бінекс залучає до даного будівництва громадян за цивільно-правовими угодами, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Під час інспекційного відвідування встановлено, що вказані особи, виконували допоміжні роботи (роботи різноробочих) та роботи по муруванню під час будівництва об'єкту житлового будинку. На підтвердження факту виконання трудових функцій під час виробничого процесу по зведенню будинку роботодавцем було надано договори цивільно-правового характеру. Відповідач посилається на те, що вказані цивільно-правові угоди мають ознаки трудових договорів. Отже, позивач порушив трудове законодавство, в зв'язку з чим постанова про накладення штрафу є правомірною. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач подав відповідь на відзив в якому з посиланням на норми чинного законодавства наводить аргументи, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач, заперечень на відповідь на відзив не подав.

13.08.2018 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

26.11.2018 в підготовчому засіданні від усіх учасників справи надійшли клопотання про розгляд справи по суті у день закінчення підготовчого провадження.

26.11.2018 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.11.2018.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, суд виходить з наступного.

Обставини справи:

Управлінням Держпраці у Рівненській області згідно наказу №420 від 29.05.2018 Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю в Приватному підприємстві Фірма Бінекс , направлення від 29.05.2018 №327-н/09-27, здійснений контроль за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування позивача.

За результатами інспекційного відвідування, управлінням Держпраці у Рівненській області в особі інспекторів праці, складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 31.05.2018 № РВ93/1122/АВ.

Відповідно до висновків зазначеного акту інспекційного відвідування, посадовими особами відповідача виявлені ознаки порушення законодавства про працю позивачем, зокрема: в порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України у ПП Фірма Бінекс під час виконання робіт за цивільно-правовими договорами з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 вбачаються ознаки трудового договору, а саме: працівники допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

04.06.2018 позивачем подані заперечення на акт інспекційного відвідування, а 07.06.2018 додаткові пояснення до заперечення на акт інспекційного відвідування.

Відповіді на заперечення позивача на акт інспекційного відвідування учасниками до матеріалів справи не долучались.

08.06.2018 відповідачем внесений припис про усунення виявлених порушень № РВ 93/1122/АВ/П, відповідно до якого позивачу у строк до 18 червня 2018 слід усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення.

19 червня 2018 року, під час розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, Управління Держпраці у Рівненській області на підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № РВ 93/1122/000269/ТД-ФС, відповідно до якої накладений на ПП Фірма Бінекс штраф у розмірі 1005210грн.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з огляду на наступне.

Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту Закон №877).

Визначення терміну державний нагляд (контроль), встановлення видів нагляду (контролю) наведені у ч.1 ст.1 Закону №877, а саме: державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Коло суб'єктів, які здійснюють такий нагляд (контроль) встановлені ст. 2 Закону №877, зокрема, ч.4, 5 вказаного закону зазначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Із аналізу вказаних правових норм слідує, що встановлене законом коло суб'єктів здійснює державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності шляхом планових та позапланових заходів, формами яких є перевірки, ревізії, огляди, обстеження та в інші форми, визначені законом.

26.04.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №295, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (далі - Порядок).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

За змістом пункту 5 вказаного Порядку, інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки ); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.

Згідно із пунктом 6 Порядку, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Із змісту викладених норм слідує, що підставою для прийняття наказу про проведення інспекційного відвідування на підставі пп.3 п.5 Порядку, є результати аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інші джерела, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерела, зазначені у підпунктах 1, 2, 4 - 7 пункту 5 Порядку.

Вказаний перелік підстав є вичерпним та має бути підтверджений відповідними доказами.

Доводи позивача про те, що не було правових підстав для проведення інспекційного відвідування, суд уважає прийнятними з огляду на наступне.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що підставою для прийняття рішення керівником про проведення інспекційного відвідування позивача були результати аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації.

При досліджені судом наказу №440 від 29.05.2018 Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю в Приватному підприємстві Фірма Бінекс встановлено, що відповідач, при його прийнятті послався лише на норми чинного законодавства і така підстава як результати аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації у ньому не відображена, як і не відображена будь-яка інша підстава із визначеного пунктом 5 Порядку переліку.

Доказів зворотного, зокрема, результати аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації відповідачем до суду не подано і судом в ході розгляду справи не встановлено.

Крім цього, в судовому засіданні також встановлено, що наказом про проведення інспекційного відвідування доручено посадовим особам його проведення у позивача за адресою: 33024, Рівненська область, м. Рівне, вул. Макарова,24А, код ЄДРПОУ 24177039. Аналогічна адреса вказана і у направленні на інспекційне відвідування.

В той же час, інспекційне відвідування проведено за адресою: м. Рівне, вул. Драгоманова, 27.

Представник позивача зазначив, що офіс підприємства знаходиться за адресою, вказаною у наказі та направленні на проведення інспекційного відвідування, а по вул. Драгоманова,27 м. Рівне, виконуються будівельні роботи, де позивач є лише генеральним підрядником на їх виконання, в той час як об'єкт будівництва належить ТОВ Грін-Екобуд .

Вказані обставини не заперечувались відповідачем.

Будь-яких пояснень з приводу зміни адреси проведення інспекційного відвідування, відповідачем в ході розгляду справи не надано, як не надано і належних та допустимих доказів.

Зважаючи на викладене, суд уважає за необхідне зазначити, що приймаючи рішення про проведення інспекційного відвідування та направлення, відповідач мав би чітко визначитись із адресою його проведення, а не вказувати у своїх рішеннях адресу одну, а проводити перевірку за зовсім іншою.

Зазначене лише свідчить про те, що відповідач при прийнятті рішення, не здійснив аналізу отриманої інформації, якщо таку інформацію було отримано.

Водночас, суд зауважує, що інспекторами праці підготовка до проведення інспекційного відвідування також не здійснювалась. Інформація та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю не витребовувались.

При цьому, будь-яких доказів того, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню суду не надано.

З врахуванням вище наведеного, суд прийшов до висновку про те, що наказ про проведення інспекційного відвідування позивача прийнятий за відсутності правових підстав та з порушенням Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Щодо встановленого відповідачем в ході інспекційного відвідування порушення позивачем вимог законодавства про працю.

Відповідно до пп. 19, 20, 21 Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акту залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку, припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

Відповідно до положень пункту 2 Порядку, накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 із змінами, штрафи можуть бути накладені на підставі акту про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Пунктом 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 із змінами передбачено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Судом встановлено, що основним видом діяльності Приватного підприємства Фірма Бінекс (код ЄДРПОУ 24177039) є Код КВЕД 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель. Отже, позивач є суб'єктом господарювання, господарська діяльність якого пов'язана, зокрема, з будівництвом.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем у період з 02.05.2018 по 30.05.2018 були укладені привільно-правові угоди (далі - ЦПУ), із окремими громадянами (вказаними у акті інспекційного відвідування) на виконання окремих, незначних за обсягом робіт, що не потребують отримання дозволів чи ліцензій і можуть виконуватись громадянами без здійснення державної реєстрації суб'єктами господарювання (а. с. 88-96).

Предметом вказаних угод є: прибирання території будівельного майданчика за адресою: м. Рівне вул. Драгоманова,2; пересування та подача будівельних матеріалів в середині приміщення в обсязі 12т; влаштування внутрішніх стін з піноблоку об'ємом 17куб.м; влаштування кладки внутрішніх стін з керамоблоку об'ємом 15куб.м.

Згідно умов ЦПУ, підрядник виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (пункти 1.1).

Відповідно до пункту 2.1. угод, за виконану роботу замовник сплачує підряднику винагороду.

Термін дії договорів не перевищує одного місяця з дня їх укладання (пп.6.1 договорів).

На виконання кожної угоди, виконані роботи були оформлені актами приймання-здачі робіт за договорами.

Таким чином, сторони, підписавши цивільно-правові угоди про надання послуг з виконання окремо визначеного об'єму робіт, дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України.

Доводи відповідача про наявність у вказаних цивільно-правових угодах ознак трудового договору є неприйнятними з огляду на наступне.

Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Виходячи з положень Кодексу законів про працю України та Цивільного кодексу України, реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою-підприємцем (далі ФОП), за якою: - працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові; - власник підприємства або уповноважений ним орган чи ФОП зобов'язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладенні трудового договору, громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівника приймають на роботу (посаду) для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку. Прийняття на роботу здійснюється відповідно до штатного розпису підприємства, установи чи організації - працівника приймають на роботу (посаду), яка включена до штату роботодавця, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені законодавством про працю гарантії та компенсації.

В окремих випадках робота може виконуватися не за трудовим договором, а на іншій юридичній підставі. Зокрема, можливе виконання роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За змістом норм Цивільного кодексу України, діє принцип свободи договору.

Так, в силу приписів статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За правилами статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статтями 902-903 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, трудовий договір характеризується, зокрема тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов'язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Тобто, основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а за цивільно-правовим договором, процес організації трудової діяльності залишається за його межами і метою такого договору є отримання певного матеріального результату.

Судом встановлено, що цивільно-правові угоди, укладені між позивачем та ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11 за своєю правовою природою є договором про надання послуг з виконання окремих видів робіт із визначенням його обсягу.

На переконання суду, між вказаними сторонами виникли саме цивільно-правові, а не трудові відносини, з огляду на те, що на вказаних осіб не поширювалися правила внутрішнього трудового розпорядку. Також позивачем не здійснювався облік їх робочого часу. Крім того, за виконану роботу виплачена винагорода, а не заробітна плата, що свідчить про цивільно-правовий характер відносин. Термін дії таких угод не перевищував 1 місяця. Припинення правовідносин здійснюється шляхом розірвання укладеного цивільно-правового договору, а не шляхом звільнення у випадках та у порядку, регламентованому Кодексом законів про працю України.

Таким чином, вищевказані умови та критерії виключають наявність ознак трудових відносин між учасниками вказаних цивільно-правових угод.

Позаяк, статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Отже, у разі не спростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

За правилами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Одночасно суд наголошує, що інспекція праці не наділена повноваженнями щодо визначення характеру правовідносин, що виникають між громадянами та суб'єктами господарської діяльності при укладенні будь-яких договорів та встановлення юридичних фактів, що мають юридичне значення.

Суд не приймає доводи та аргументи відповідача щодо правомірності спірних припису та постанови, оскільки на їх підтвердження не надано до суду належних та допустимих доказів.

Враховуючи вищевикладене в його сукупності, суд приходить до висновку, що наведені відповідачем в акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 31.05.2018 № РВ 93/1122/АВ та приписі про усунення виявлених порушень № РВ 93/1122/АВ/П від 08.06.2018 року твердження, не можуть бути підставою для висновків, що правовідносини між ПП Фірма Бінекс та ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11 згідно цивільно-правових угод не є відносинами цивільно-правового характеру. А дії позивача щодо укладення таких договорів не можуть бути розцінені, як фактичний допуск працівників до роботи без оформленим трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення частини 3 статті 24 КЗпП України, тому спірний припис про усунення виявлений порушень та постанова про накладеним штрафу уповноваженими особами відповідача від 19.06.2018 № РВ 93/1122/000269/ТД-ФС є протиправними та належать до скасування, а позовні вимоги до задоволення.

Судові витрати, сплачені позивачем під час подання позову в розмірі 16840,15грн згідно платіжного доручення від 27.06.2018 №956 на суму 1762,00грн та від 03.08.2018 №1023 на суму 15078,15грн, оригінали яких знаходяться у справі, відшкодовують позивачу в порядку, встановленому ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати припис Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень від 08 червня 2018 року №РВ93/1122/АВ/П та постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу від 19 червня 2018 року №РВ93/1122/000269/ТД-ФС в повному обсязі.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Фірма Бінекс" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області судовий збір в сумі 16840,15грн. (шістнадцять тисяч вісімсот сорок грн. 15 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Приватне підприємство "Фірма Бінекс" (33000, м. Рівне, вул. Макарова, 24а, код ЄДРПОУ 24177039);

2) відповідач - Управління Держпраці у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, 7, код ЄДРПОУ 39780243).

Повний текст рішення складений 30 листопада 2018 року.

Суддя Комшелюк Т.О.