Рішення

від 14.11.2018 по справі 2540/3087/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року Чернігів Справа № 2540/3087/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Д'якова В.І.,

за участю секретаря Федорок К.М.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс (вул. Московська, 3, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 32635391) до Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Батюка, 5-а, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 04061636) про визнання протиправним та скасування розпорядження,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агросервіс звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області про про визнання протиправним та скасування розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області від 31.07.2018 № 173 Про комісію із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам .

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що оскаржуване розпорядження винесене за відсутності встановленої у передбаченому законом порядку вини позивача та не уповноваженою особою.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 07.11.2018 ухвалою суду, занесеною секретарем судового засіданні у протокол судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.11.2018.

Позивач у судове засіданні не з'явився, повідомлявся належим чином про дату, час та місце слухання справи, надіслав до суду заяву про розгляд справи без їх представника, позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача з позовом не погодилась, надала до суду відзив на позовну заяву (а.с.26-31), в якому зазначив, що при прийнятті спірного розпорядження діяв згідно чинного законодавства та на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого, Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993. З огляду на викладене, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що Лосинівська селищна рада Ніжинського району Чернігівської області 17.05.2018 листом за №04-19/340 звернулася до Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області з проханням визначити збитки, завдані раді внаслідок використання ТОВ Агросервіс земельної ділянки площею 9.68 га під розміщення та експлуатацію нежитлових будівель в смт. Лосинівка, по вул. Шкільна,1 (а.с.56).

Розпорядженням Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області від 31.07.2018 № 173 Про комісію із визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам створена комісія з визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам району та затверджено її склад згідно додатку (а.с.10).

Судом також встановлено, що до складу районної комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам представник ТОВ Агросервіс - ОСОБА_2 не включений (а.с.11).

Вважаючи розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області від 31.07.2018 № 173 Про комісію із визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам протиправним, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України (станом на момент виникнення спірних правовідносин) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 ЗК України визначені підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (надалі - Порядок №284).

Відповідно до пункту 1 Порядку №284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. За правилами частин першої та другої статті 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації (станом на момент виникнення спірних правовідносин) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Пунктом 2 Порядку №284 передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Згідно приписів частини 1 статті 41 Закону України Про місцеві державні адміністрації голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України Про місцеві державні адміністрації передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій утворюють для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Ніжинської районної державної адміністрації 31.07.2018 № 173 Про комісію із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам всупереч вимог Порядку № 284 зазначену комісію не було створено, а лише було зобов'язано інших осіб створити таку комісію.

На підставі розпорядження про створення комісії головним спеціалістом сектору з юридичних питань та роботи зі зверненнями громадян Ю. ОСОБА_1 створено комісію з визначення збитків власникам землі та землекористувачам з визначенням її персонального складу, а також самостійно визначені функціональні повноваження членів створеного колегіального органу, що підтверджується Додатком до оскаржуваного розпорядження (а.с.11).

Отже, спеціалістом сектору з юридичних питань та роботи зі зверненнями громадян Ю. ОСОБА_1 було особисто призначено голову комісії в особі гр. ОСОБА_3 Анатолієвича (першого заступника голови), а себе було призначено секретарем цієї комісії, що на думку суду, є протиправним.

Суд вважає в даному випадку неприпустимими порушення норм законодавства, якими регулюються питання діяльності місцевих державних адміністрацій, повноважень посадових осіб та їх компетенція при виконанні своїх обов'язків, в тому числі питання видачі головами місцевими державними адміністраціями розпоряджень, а також питання створення та діяльності комісій з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, допущені відповідачем.

Крім того, суд зазначає, що комісія із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам була створена в протизаконний спосіб одним із співпрацівників відповідача, а саме: головним спеціалістом сектору з юридичних питань та роботи зі зверненнями громадян Ю. ОСОБА_1, яка згідно закону не має на те жодних повноважень, як і на видачу розпоряджень та додатків до них у вигляді невід'ємної їх частини, що належить до виключної компетенції голови райдержадміністрації.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що головним розробником оскаржуваного розпорядження визначено ОСОБА_1 - головного спеціаліста сектору з юридичних питань та роботи зі зверненнями громадян відповідно до Регламенту Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області та посадовій інструкції, оскільки існує певний порядок створення та діяльності комісій з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, який визначений законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області від 31.07.2018 № 173 Про комісію із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та задоволення позовних вимог ТОВ Агросервіс .

Водночас за правилами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Керуючись частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції визначено: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів .

У справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер'їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а відповідно до частини першої статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За викладених обставин позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги ТОВ Агросервіс підлягають задоволенню повністю, та встановивши, що при поданні адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у сумі 1762,00 грн., то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ТОВ Агросервіс судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Керуючись статтями 134, 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс (вул. Московська, 3, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 32635391) до Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Батюка, 5-а, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 04061636) про визнання протиправним та скасування розпорядження задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області від 31.07.2018 № 173 Про комісію із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Батюка, 5-а, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 04061636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс (вул. Московська, 3, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 32635391) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков