Рішення
від 26.11.2018 по справі 826/8030/17
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2018 року №826/8030/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Малого колективного підприємства Квін-2000 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшов позов Малого колективного підприємства Квін-2000 , (далі - позивач) , до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, (далі - відповідач, контролюючий орган) , про скасування:

- податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014 року №0008652201;

- податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014 року №0008642201;

- податкового повідомлення-рішення від 07.11.2016 року №0108221201;

- податкового повідомлення-рішення від 18.07.2016 року №0061741204.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не наведено жодного обґрунтованого доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та TOB Адва Естейт , усі первинні документи позивача відповідають вимогам законодавства. Крім цього, висновки, викладені в акті про перевірки позивача та в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не можуть бути доказом порушення податкового законодавства з боку позивача та підставою для винесення податкового повідомлення-рішення. Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

У своєму відзиві на адміністративний позов представник відповідача стверджує, що перевіркою не підтверджено реальність проведення господарських операцій між Малим колективним підприємством Квін-2000 з ТОВ Адва Естейт за період з 01.08.2011 року по 31.12.2011 року, у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки контрагента позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/8030/17 та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову перевірку Малого колективного підприємства Квін-2000 (код ЄДРПОУ 16292016), з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин із ТОВ Адва Естейт (код ЄДРПОУ 37703130) за період з 01.08.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 06.08.2014 року №351/1-22-01/13292016.

Перевіркою встановлено порушення МКП Квін-2000 п. 198.1 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ Адва Естейт (код ЄДРПОУ 37703130), що підлягає сплаті в бюджет всього на суму 52682,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року на суму 875,00 грн., вересень 2011 року - на суму 20638,00 грн., за жовтень 2011 року - на суму 13316,00 грн., за листопад 2011 року - на суму 9420,00 грн., за грудень 2011 року - на суму 8433,00 грн.; п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 60584,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 24740,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 35844, 00 грн.

На підставі зазначених у акті про проведення документальної позапланової перевірки від 06.08.2014 року №351/1-22-01/13292016 контролюючим органом винесено податкові повідомлення рішення від 21.08.2014 року №0008652201 на загальну суму 65852,5 грн., від 21.08.2014 року №0008642201 на загальну суму 60584 грн., податкову вимогу від 08.09.2014 року №7945-25.

11.08.2014 року позивач надав відповідачеві заперечення щодо складеного ним акту перевірки від 06.08.2014 року №351/1-22-01/13292016.

Одночасно позивачем направлено скаргу від 11.08.2014 року №21 до ДПІ у м.Києві. До скарги листом від 12.08.2014 року №21/1 було додано договори, протоколи, акти виконаних робіт.

18.08.2014 року №18/5 відповідачу були надані додаткові пояснення щодо місця складання документів.

31.10.2014 року позивачем до ГУ ДФС у місті Києві було направлено повторну скаргу №26, з повідомленням про те, що відповідь на попередню скаргу не отримано і відповідач безпідставно нараховує позивачу податкові зобов'язання, однак відповіді контролюючим органом не надано.

Крім цього, 31.10.2014 року листом №27 позивач повідомив відповідача, що ГУ ДФС у м. Києві не надано відповіді на скаргу, а тому скарга позивача вважається задоволеною.

Позивач також звертав увагу суду, що протягом 2016 року відповідач, не проводячи додаткових перевірок, на підставі акту перевірки 06.08.2014 року №351/1-22-01/13292016 складає нові акти і виносить нові податкові повідомлення-рішення:

- акт №1064/26-50-12-01-11/16292016 від 04.11.2016 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0108221201 від 07.11.2016 року на загальну суму 1404,55 грн.;

- акт №1332/26-10-12-04-23 від 31.06.2016 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0061741204 від 18.07.2016 року щодо стягнення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 518,00 грн.

Окрім того, на думку позивача, вищевказані акти перевірки та податкові повідомлення-рішення винесені під час дії мораторію на перевірки суб'єктів підприємницької діяльності без дозволу Кабінету Міністрів України, який діє із серпня 2014 року по теперішній час.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішень органів державної влади, а саме: Головного управління ДФС у місті Києві.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу (п. 1.1 ст. 1).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції на момент виникнення правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Як встановлено п. 86.4 ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення (пп. 86.6, 86.7 ПК України).

Стаття 56 ПК України зазначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилася з 24.07.2014 року по 30.07.2014 року, за результатами якої в 5-ти денний термін складено акт від 06.08.2014 року №351/1-22-01/13292016.

В подальшому позивачем 11.08.2014 року, тобто в строки встановлені п. 86.7 ст.86 ПК України, подано до контролюючого органу, який проводив перевірку, заперечення на акт перевірки, та в цей же день, тобто у строк, встановлений абз. 1 п. 56.3 ст. 56 ПК України, подано скаргу до контролюючого органу вищого рівня про перегляд цього рішення.

Тобто позивач, у зв'язку з незгодою з актом перевірки, виконав свій обов'язок щодо оскарження даного рішення у встановлений законодавством строк.

Як вже зазначалося вище, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Відповідно до вимог п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків

Для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі - платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року № 727 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 6 розділу V Порядку, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками документальної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків (при проведенні документальної перевірки дотримання законодавства з питань державної митної справи - до контролюючого органу, який проводив перевірку) протягом 5 робочих днів з дня отримання акта (довідки) документальної перевірки, які у разі їх подання стануть невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) документальної перевірки.

Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення документальної перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Заперечення можуть бути винесені на розгляд передбачених пунктом 1 розділу V цього Порядку постійних комісій при відповідних контролюючих органах.

Платник податку (його законний представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про бажання платника податку взяти участь у розгляді заперечень робиться позначка у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта (довідки) документальної перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податку про місце і час проведення розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу ІІ Податкового кодексу, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за 2 робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта (довідки) документальної перевірки є обов'язковою.

Зі змісту заперечення слідує, що платником податку не заявлено бажання бути присутнім під час розгляду заперечення на акт перевірки, а отже в даному випадку його участь під час розгляду заперечення не була обов'язковою.

За результатами розгляду заперечень складається висновок, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими особами контролюючих органів, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими особами контролюючих органів, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов'язки.

Висновок у день його затвердження реєструється в журналі реєстрації висновків, складених за результатами розгляду заперечень платника податків до акта (довідки) документальної перевірки (далі - Журнал реєстрації висновків) контролюючого органу, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу. Номер висновку складається з порядкового номера у Журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) документальної перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, які залишаються в контролюючому органі, та враховується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов'язки, при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов'язки, та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим цього пункту.

Відповідачем до суду надано лист ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, від 18.08.2014 року №10351/10-27-01, з якого вбачається, що контролюючим органом прийнято рішення про залишення без змін акту перевірки.

Як зазначалося вище, відповідь щодо розгляду заперечення платнику податків надсилається у порядку, визначеному статтею 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Так, пунктом 58.3 ст. 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідь щодо розгляду заперечення на акт перевірки у встановленому податковим законодавством порядку платнику податку вручена не була. Контролюючим органом не надано належних підтверджень щодо надіслання платнику податку відповіді щодо розгляду заперечення та не надано підтверджень що така відповідь платником податку була отримана.

У позові позивач повідомляє що відповіді на скарги та заперечення ним не отримано, а відповідачем дана обставина не спростована, а отже відповідь щодо розгляду заперечення на акт перевірки вважається не врученою платнику податку.

Таким чином, судом встановлено порушення контролюючим органом порядку вручення відповіді щодо розгляду заперечення на акт перевірки, передбаченого п. 58.3 ст. 58 ПК України.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що рішення податкового органу від 18.08.2014 № 10351/10-27-01 в силу вимог п. 58.3 ст. 58 та п. 86.7 ст. 86 ПК України вважається таким, що не вручено платнику податків, суд приходить до висновку про порушення відповідачем встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України порядку прийняття податкових повідомлень-рішень від 21.08.2014 №0008652201 та №0008642201, а саме податковим органом не виконано належним чином обов'язкову вимогу, яка передує прийняттю вказаних рішень, - надання (надсилання) письмової відповіді на заперечення платнику податків - позивачу.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що у податкового органу були відсутні належні правові підстави для прийняття зазначених рішень, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 21.08.2014 №0008652201 та №0008642201.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що Верховний Суд України в постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 зазначив, що невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 13.02.2018 у справі №808/3439/16, від 21.02.2018 у справі №821/371/17.

Відповідно до п. 3 розділу II Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII (далі - Закон №71-VIII) у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З вказаного вбачається, що законодавцем встановлено заборону на проведення органами Державної фіскальної служби України будь - яких перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках за попередній період.

Обмеження стосовно здійснення перевірок (в частині їх здійснення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно рішення суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосується лише підприємств з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів суб'єктів господарювання за попередній рік.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 02.06.2016, справа №К/800/2995/16.

Слід зауважити, що відповідачем в ході розгляду справи не надано жодних належних та допустимих доказів належності Малого колективного підприємства Квін-2000 до платників податків, на які зазначені вище обмеження щодо їх перевірки не поширюється.

Водночас, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві не подано суду жодного доказу щодо наявності дозволу Кабінету Міністрів України, заявки МКП Квін-2000 , рішення суду або підстав, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України для проведення перевірки останнього, а отже у податкового органу були відсутні законні підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень від 07.11.2016 року №0108221201 та від 18.07.2016 року №0061741204.

Також суд вважає за необхідне дослідити наступне.

Пунктом 77.8 статті 77 Податкового кодексу України, встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пунктами 85.4 та 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отже, під час проведення документальної позапланової перевірки дослідженню підлягає досить широке коло документів, до яких зокрема, віднесено податкові декларації (розрахунки), фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отримані в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, експертні висновки.

Разом з тим, Закон України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні пов'язує господарську операцію не з самим по собі фактом підписання цивільно-правової угоди (договору), а з безпосереднім фактом руху активів платника податків та рухом його коштів. Відтак, для того, щоб господарська операція вважалася законною, необхідною умовою є реальність її виконання, тобто пов'язаність змісту та обсягу господарської операції, що відображена в первинних документах з рухом товару, наданням послуг, виконанням робіт.

Укладення правочину має бути передумовою фактичного досягнення тих цілей, на настання яких він спрямований. Згідно статті 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кримінального кодексу України, фіктивне підприємництво - це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона

Стаття 205 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за дії, які з зовнішнього боку є цілком легальними. При цьому, ключовою характеристикою виступає змістовний момент, а саме фіктивність - відсутність у осіб, які стоять за створеним або придбаним суб'єктом підприємництва, справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг. Зазначені особи мають на меті інше - прикриваючись юридичною особою, вони прагнуть приховати свою незаконну діяльність.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, саме вирок суду в кримінальній справі, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За змістом частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Підставами для висновків викладених в акті від 06.08.2014 №351/1-22-01/13292016 стало те, що акти наданих послуг між МКП Квін-2000 та ТОВ Адва-Естейт не містять змісту господарських операцій, їх обсягу. Крім того, до ДПІ надійшов акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ Адва Естейт (код ЄДРПОУ 37703130) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відровідно до абз. 11 ст. 1 даного Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (далі - Положення).

Відповідно до п. 1.2 вищевказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно п. 2.1 2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій

або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що 2.4. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про

документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку є передумовою для висновків про наявність порушень податкового законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Адва Естейт (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) підписано договір №0208/11 від 02.08.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе технічне обслуговування приладів і засобів вимірювання 2-х котелень: по вул. Вокзальна, 8, смт. Глеваха, Київська обл. та по вул. Вітряного, 69-А, с. Лютіж, Вишгородського району Київської області. Термін виконання робіт за договором: серпень 2011 року - грудень 2011 року.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 10500 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 857 грн. 00 коп. Попередня оплата складає 50 % від вищевказаної суми договору. Оплата за виконання робіт проводиться замовником на протязі 5 днів після підписання акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за серпень 2011 року (договір №0208/11 від 02.08.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: технічне обслуговування приладів і засобів вимірювання 2-х котелень: по вул. Вокзальна, 8, смт. Глеваха, Київська обл. та по вул. Вітряного, 69-А, с. Лютіж, Вишгородського району Київської області. Вартість виконаних робіт: 5250 грн. 00 коп.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за жовтень 2011 року (договір №0208/11 від 02.08.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: технічне обслуговування приладів і засобів вимірювання 2-х котелень: по вул. Вокзальна, 8, смт. Глеваха, Київська обл. та по вул. Вітряного, 69-А, с. Лютіж, Вишгородського району Київської області. Вартість виконаних робіт: 5250 грн. 00 коп.

01.11.2011 року між ТОВ Адва Естейд (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) укладено додаткову угоду №1 від 01.11.2011 року до Договору №0208/11 від 02.08.2011 року, відповідно до якої замовник доручає, а підрядник приймає на себе ремонт, налагоджування та технічне обслуговування приладів і засобів вимірювання 2-х котелень по вул. Вокзальна, смт. Глеваха, Київська обл. та по вул. Вітряного, 69-А, с. Лютіж, Вишгородського району, Київська обл. Термін виконання робіт за договором листопад 2011 року - грудень 2011 року.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 4200 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 700 грн. 00 коп. Попередня оплата складає 100 % від вищевказаної суми договору. Оплата за виконання робіт проводиться замовником на протязі 3-х днів після підписання дійсної додаткової угоди.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2011 року (додаткова угода №1 від 01.11.2011 року до договору №0208/11 від 02.08.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: ремонт, налагоджування та технічне обслуговування приладів і засобів вимірювання 2-х котелень по вул. Вокзальна, смт. Глеваха, Київська обл. та по вул. Вітряного, 69-А, с. Лютіж, Вишгородського району, Київська обл. Вартість виконаних робіт: 4200 грн. 00 коп.

03.11.2011 року між ТОВ Адва Естейд (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) укладено додаткову угоду №2 від 01.11.2011 року до Договору №0208/11 від 02.08.2011 року, відповідно до якої замовник доручає, а підрядник приймає на себе технічне обслуговування котельні: котли Vitoplex-200SX 2 (2 шт.), насоси, КВПіА, газосигналізатори по вул. Глибочицька, 29-зі, м. Києві. Термін виконання робіт за договором листопад 2011 року - грудень 2011 року.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 7800 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 1300 грн. 00 коп. Попередня оплата складає 100 % від вищевказаної суми договору. Оплата за виконання робіт проводиться замовником на протязі 3-х днів після підписання дійсної додаткової угоди.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2011 року (додаткова угода №2 від 03.11.2011 року до договору №0208/11 від 02.08.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: технічне обслуговування котельні: котли Vitoplex-200SX 2 (2 шт.), насоси, КВПіА, газосигналізатори по вул. Глибочицька, 29-зі, м. Києві. Вартість виконаних робіт: 7800 грн. 00 коп.

05.09.2011 року між ТОВ Адва Естейт (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) підписано договір №0509/11 від 05.09.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе технічне обслуговування приладів і засобів вимірювання електрообладнання (БКУ) котла КВм (а)-0,3-00 по вул. Польова, 19, с. Засупоївка, Яготинський район, Київська обл. Термін виконання робіт за договором вересень 2011 року - жовтень 2011 року.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 11000 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 1833 грн. 33 коп. Попередня оплата складає 65 % від вищевказаної суми договору. Оплата за виконання робіт проводиться замовником на протязі 5 днів після підписання акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2011 року (договір №0509/11 від 05.09.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: технічне обслуговування приладів і засобів вимірювання електрообладнання (БКУ) котла КВм (а)-0,3-00 по вул. Польова, 19, с. Засупоївка, Яготинський район, Київська обл. Вартість виконаних робіт: 7150 грн. 00 коп.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за жовтень 2011 року (договір №0509/11 від 05.09.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: технічне обслуговування приладів і засобів вимірювання електрообладнання (БКУ) котла КВм (а)-0,3-00 по вул. Польова, 19, с. Засупоївка, Яготинський район, Київська обл. Вартість виконаних робіт: 3850 грн. 00 коп.

03.11.2011 року між ТОВ Адва Естейд (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) укладено додаткову угоду №1 від 03.11.2011 року до Договору №0509/11 від 05.09.2011 року, відповідно до якої замовник доручає, а підрядник приймає на себе технічне обслуговування, ремонт та налагоджування електрообладнання (БКУ) котла КВм (а)-0,3-00 по вул. Польова, 19, с. Засупоївка, Яготинський район, Київська обл. Термін виконання робіт за договором листопад 2011 року.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 3300 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 550 грн. 00 коп. Попередня оплата складає 100 % від вищевказаної суми договору. Оплата за виконання робіт проводиться замовником на протязі 3-х днів після підписання додаткової угоди.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2011 року (додаткова угода №1 від 03.11.2011 року до договору №0509/11 від 05.09.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: технічне обслуговування, ремонт та налагоджування електрообладнання (БКУ) котла КВм (а)-0,3-00 по вул. Польова, 19, с. Засупоївка, Яготинський район, Київська обл. Вартість виконаних робіт: 3300 грн. 00 коп.

19.11.2011 року між ТОВ Адва Естейд (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) укладено додаткову угоду №2 від 19.11.2011 року до Договору №0509/11 від 05.09.2011 року, відповідно до якої замовник доручає, а підрядник приймає на себе технічне обслуговування, ремонт та налагоджування електрообладнання (БКУ) котла КВм (а)-0,3-00 по вул. Польова, 19, с. Засупоївка, Яготинський район, Київська обл. Термін виконання робіт за договором листопад 2011 року - квітень 2012 року, щомісячно.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 15000 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 2500 грн. 00 коп. Попередня оплата складає 25 % від вищевказаної суми договору. Оплата за виконання робіт проводиться замовником на протязі 3-х днів після підписання додаткової угоди.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за грудень 2011 року (додаткова угода №2 від 19.11.2011 року до договору №0509/11 від 05.09.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: технічне обслуговування, ремонт та налагоджування електрообладнання (БКУ) котла КВм (а)-0,3-00 по вул. Польова, 19, с. Засупоївка, Яготинський район, Київська обл. Вартість виконаних робіт: 3600 грн. 00 коп.

15.09.2011 року між ТОВ Адва Естейт (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) підписано договір №1509/11 від 15.09.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе монтаж газових та кабельних мереж сигналізації: Варта 1.03.14 (3 шт.), датчиків СО (21 шт.), СН4 (21 шт.) в цеху хлібобулочних виробів хліб заводу по вул. Ворошилова, 85, с. Н-Петрівці, Вишгородський р-н, Київська обл. Термін виконання робіт: вересень 2011 року - листопад 2011 року.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 95000 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 15833 грн. 33 коп. Попередня оплата складає 80 % від вищевказаної суми договору. Оплата за виконання робіт проводиться замовником на протязі 5 днів після підписання актів здачі-приймання робіт.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2011 року (договір №1509/11 від 15.09.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: монтаж газових та кабельних мереж сигналізації: Варта 1.03.14 (3 шт.), датчиків СО (21 шт.), СН4 (21 шт.) в цеху хлібобулочних виробів хліб заводу по вул. Ворошилова, 85, с. Н-Петрівці, Вишгородський р-н, Київська обл. Вартість виконаних робіт: 14600 грн. 00 коп.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за грудень 2011 року (договір №1509/11 від 15.09.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: монтаж газових та кабельних мереж сигналізації: Варта 1.03.14 (3 шт.), датчиків СО (21 шт.), СН4 (21 шт.) в цеху хлібобулочних виробів хлібзаводу по вул. Вокзальна, 8 смт. Глеваха та по вул. Ворошилова, 85, с. Н-Петрівці, Вишгородський р-н, Київська обл. Вартість виконаних робіт: 74400 грн. 00 коп.

16.09.2011 року між ТОВ Адва Естейт (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) підписано договір №1609/11 від 16.09.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе комплектацію та монтаж водопідготовлюючого обладнання, режимно-налагоджувальні випробування 2-х парових котлів Е-1/9, пусконалагоджувальні роботи 3-х опалювальних модулів дахової котельні. Термін виконання робіт: вересень 2011 року - жовтень 2011 року.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 42280 грн. 80 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 7046 грн. 80 коп. Попередня оплата складає 50 % від вищевказаної суми договору. Оплата за виконання робіт проводиться замовником на протязі 5 днів після підписання актів здачі-приймання робіт по формі КБ-2в.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2011 року (договір №1609/11 від 16.09.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: комплектацію та монтаж водопідготовлюючого обладнання, режимно-налагоджувальні випробування 2-х парових котлів Е-1/9, пусконалагоджувальні роботи 3-х опалювальних модулів дахової котельні. Вартість виконаних робіт: 42280 грн. 80 коп.

28.09.2011 року між ТОВ Адва Естейт (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) підписано договір №2809/11 від 28.09.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе монтаж котла ДЕ-4ГМ (1 шт.), ВПУ - 2,5 (2 шт.), деаератора (1 шт.); пусконалагоджувальні роботи та режимно-налагоджувальні випробування вищевказаних котла і допоміжного обладнання. Термін виконання робіт: вересень 2011 року - листопад 2011 року.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 141600 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 23600 грн. 00 коп. Попередня оплата складає 50 % від вищевказаної суми договору. Оплата за виконання робіт проводиться замовником на протязі 5 днів після підписання актів здачі-приймання робіт по формі КБ-2в.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2011 року (договір №2809/11 від 28.09.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: монтаж котла ДЕ-4ГМ (1 шт.), ВПУ - 2,5 (2 шт.), деаератора (1 шт.); пусконалагоджувальні роботи та режимно-налагоджувальні випробування вищевказаних котла і допоміжного обладнання. Вартість виконаних робіт: 70800 грн. 00 коп.

03.11.2011 року між ТОВ Адва Естейт (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) підписано договір №0311/11 від 03.11.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе визначення питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на вироблену продукцію цехів №№1,2,4 Хлібокомбінату №11 ПАТ Київхліб , вул. Бориспільська, 24, м. Київ. Термін виконання робіт: листопад 2011 року - грудень 2011 року.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 13620 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 2270 грн. 00 коп. Попередня оплата складає 100 % від вищевказаної суми договору. Виконання робіт підтверджується замовником а підрядником шляхом підписання акту здачі-приймання робіт.

05.12.2011 року між ТОВ Адва Естейт (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) підписано договір №0512/11 від 05.12.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по перевірці боровів та димових труб котлів та печей на Булочно-кондитерському комбінаті ПАТ Київхдіб , вул. Чорновола, 41, м. Київ. Термін виконання робіт: з 5 грудня 2011 року - по 31 грудня 2011 року.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 6000 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 1000 грн. 00 коп. Попередня оплата складає 100 % від вищевказаної суми договору. Виконання робіт підтверджується замовником а підрядником шляхом підписання акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за грудень 2011 року (договір №0512/11 від 05.12.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: перевірка боровів та димових труб котлів та печей на Булочно-кондитерському комбінаті ПАТ Київхдіб , вул. Чорновола, 41, м. Київ. Вартість виконаних робіт: 6000 грн. 00 коп.

07.12.2011 року між ТОВ Адва Естейт (підрядник) та МКП Квін-2000 (замовник) підписано договір №0712/11 від 07.12.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання режимно-налагоджувальних випробувань водогрійних котлів КС-50, КС-ТГ-25 (8 шт.) на твердому паливі на площадці ПП БК Найс , вул. Ст.Сагайдака, 112, м. Київ. Термін виконання робіт: з 5 грудня 2011 року - по 31 грудня 2011 року.

За виконані роботи та матеріали замовник перераховує підряднику у відповідності з протоколом договірної ціни 18600 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20 % в сумі 3100 грн. 00 коп. Попередня оплата складає 65 % від вищевказаної суми договору. Виконання робіт підтверджується замовником а підрядником шляхом підписання акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт за грудень 2011 року (договір №0712/11 від 07.12.2011 року) роботи виконані в повному обсязі, сторони один до одного претензій не мають. Перелік виконаних підрядником робіт: режимно-налагоджувальних випробувань водогрійних котлів КС-50, КС-ТГ-25 (8 шт.) на твердому паливі на площадці ПП БК Найс , вул. Ст.Сагайдака, 112, м. Київ. Вартість виконаних робіт: 11400 грн. 00 коп.

Водночас до матеріалів справи долучені податкові накладні по вище перечисленним договорам.

Також позивачем на підтвердження вчинення господарських операцій до позову долучено банківські виписки, якими підтверджується здійснення позивачем оплати здійсненим контрагентом послуг.

Окрім цього, позивач надав відповідні копії договорів та актів надання послуг та актів приймання виконаних робіт, технічних звітів та актів закінчення налагоджувальних робіт щодо виконання робіт субпідрядником ТОВ Адва Естейт наступним замовникам: ТОВ Медична клініка Іннвація , КОР ОПНМО , ВАТ ПАК Нова Технологія , ТОВ Самтак , ВАТ Заваллєвський графит , ДП ПАТ Київхліб Хлібокомбінат №11 , ПП БК Найс .

Поряд з цим, позивачем надано декларації з ПДВ за серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2011 року, якими підтверджується віднесення до податкового кредиту з ПДВ сум, сплачених у складі платежів субпідряднику ТОВ Адва Естейт , а також наведено перелік податкових накладних, які позивач надавав вище наведеним замовникам, яким виконував роботу в тому числі за допомогою залученого субпідрядника ТОВ Адва Естейт .

Відповідачем також не заперечувалось наявність документів фінансово-господарського характеру по взаємовідносинах з ТОВ Адва Естейт , зокрема: договорів, податкових накладних, розрахункових документів, податкові декларацій з додатками до них, що, зокрема, підтверджується висновками акту перевірки.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ АДВА ЕСТЕЙТ був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що податковий орган не посилається на відсутність реєстрації податкових накладних у встановленому порядку, що виписані Товариством з обмеженою відповідальністю АДВА ЕСТЕЙТ , на підставі яких позивачем нараховано податок на додану вартість.

Суд звертає увагу, що надана суду первинна документація належним чином оформлена, використана податковим органом під час проведення перевірки, що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту платником податку на додану вартість.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним правочинів, укладених між позивачем та ТОВ АДВА ЕСТЕЙТ , а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої ч. 2 статті 215 Цивільного кодексу України, Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 31 грудня 2011 року у справі № 21-47а10, від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, які, в свою чергу, узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, згідно якої у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права.

У відповідності до частини 2 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Також, суд критично ставиться до посилань податкового органу на висновки акту Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 14 червня 2012 року № 1840/22-4/37144113 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Адва Естейт щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, З метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Відповідач не заперечує, що податкові накладні позивачем відображено у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди та на їх підставі віднесено до складу податкового кредиту суму, що відображено у податкових деклараціях з ПДВ.

Так само, відповідачем не заперечувалось, що перелічені податкові накладні зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дослідивши в судовому засіданні копії податкових накладних, суд встановив, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1статті 201 Податкового кодексу України.

Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки та письмових запереченнях проти позову відсутні.

Також, контролюючим органом не спростовано того, що на момент складення зазначених податкових накладних контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість та був зареєстрований як юридична особа у встановленому законодавством порядку.

Отже, наведені податкові накладні та інші досліджені судом документи підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ Адва Естейт відповідних послуг.

За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з цим, перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.

Отже, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.

Суд зазначає, що реальність здійснення господарських операцій між МКП Квін-2000 та ТОВ "Адва Естейт" підтверджено залученими до матеріалів справи та дослідженими в судовому засіданні копіями вище досліджених актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

Дослідивши в судовому засіданні копії актів приймання наданих послуг, суд встановив, що їх оформлено у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. А відтак, дані акти є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належний доказ у справі.

Позивач оплатив придбані у ТОВ Адва Естейт послуги у повному обсязі, що підтверджено залученими до матеріалів справи банківськими виписками щодо здійснених платіжних доручень.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій, факт оплати позивачем вартості придбаних послуг.

За таких обставин, суд вважає, що позивач правомірно сформував витрати та податковий кредит за результатами здійснення господарських операцій щодо придбання послуг у ТОВ Адва Естейт .

Суд акцентує увагу на тому, що підставою для донарахування платнику податку грошових зобов'язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.

При цьому, суд звертає увагу на те, що факт відсутності певної інформації в податковій звітності ТОВ Адва Естейт , саме по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ТОВ Адва Естейт господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

Також є необґрунтованими посилання відповідача у своїх запереченнях на господарські взаємовідносини ТОВ Адва Естейт з ТОВ БК Турам , оскільки не містять зв'язку з правовідносинами між позивачем та ТОВ Адва Естейт , при цьому відповідачем в акті перевірки про наявність відповідного взаємозв'язку також зазначено не було.

Таким, чином факти якими відповідач обґрунтовує відсутність документального підтвердження реального здійснення господарських операцій контрагентом позивача та відповідно фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Адва Естейт, або належним чином не засвідчують наявність відповідних обставин, або взагалі не можуть засвідчувати факт наявності певних обставин.

Відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Так само, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені; детальний зміст господарської операції може бути встановлений шляхом аналізу у сукупності усіх документів, складенням яких опосередковано виконання операції (у тому числі договорів) й за відсутності дублювання тих самих відомостей у документах.

Господарський характер витрат платника визначається спрямованістю останніх на одержання прибутку; податкове законодавство не визначає умови ведення фінансово-економічної діяльності платника; кожний платник вправі одноособово оцінювати ефективність і доцільність своїх економічних рішень, виходячи з поставленої мети; господарський характер витрат платника не повинен визначатися виключно збільшенням його економічних показників та ставитися у залежність від факту та часу досягнення платником кінцевого результату у вигляді одержаного доходу; економічна ж ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником; оцінка витрат з точки зору їх ефективності, раціональності не охоплюється сферою податкового контролю.

Наведені в акті перевірки посилання на неперебування контрагента за податковою адресою, відсутність у нього трудових і матеріально-технічних ресурсів не знаходяться у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з виконанням ТОВ Адва Естейт даних послуг, не доводять неможливості виконання названим контрагентом договірних зобов'язань перед позивачем. Адже для поставки цих послуг наявність у виконавця значного обсягу власних ресурсів не вимагається; відповідні ресурси можуть бути залучені на умовах найму тощо.

Враховуючи наведене вище в своїй сукупності, висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства та фактичних обставин справи.

Виходячи з визначення поняття штрафна санкція, що міститься в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого дана санкція може бути застосована до платника податків лише у разі вчинення останнім порушення вимог податкового законодавства, а такі порушення в діях позивача відсутні, суд дійшов висновку, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями також неправомірно застосовано до МКП Квін-2000 оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафні (фінансові) санкції.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Таким чином, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами.

Частина 1 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Так, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа, був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрований платником податку.

Внаслідок викладеного, суд дійшов висновку, що МКП Квін-2000 надано належні копії первинних документів, які підтверджують зв'язок між господарськими операціями з контрагентом, а тому прийняті ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 21.08.2014 року №0008652201; від 21.08.2014 року №0008642201; від 07.11.2016 року №0108221201; від 18.07.2016 року №0061741204 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11.

Крім того, згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов викласти зміст резолютивної частини, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 05.07.2017 року №1458, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1925,40 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 1925,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Малого колективного підприємства Квін-2000 (код ЄДРПОУ 16292016, адреса: 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 26) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39468461, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23) задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014 року №0008652201;

- податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014 року №0008642201;

- податкове повідомлення-рішення від 07.11.2016 року №0108221201;

- податкове повідомлення-рішення від 18.07.2016 року №0061741204.

3. Присудити на користь Малого колективного підприємства Квін-2000 здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1925,40 грн. (тисяча дев'ятсот двадцять п'ять гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко


Суд	Окружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	26.11.2018
Оприлюднено	02.12.2018
Номер документу	78227491
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —826/8030/17

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 26.11.2018 по справі 826/8030/17ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —826/8030/17

Рішення від 26.11.2018

Рішення
від 26.11.2018 по справі 826/8030/17
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА