Рішення

від 30.11.2018 по справі 826/8513/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 року № 826/8513/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП доМіністерства юстиції України третя особаФермерське господарство Канюк Олександр Валерійович про визнання протиправним та скасування наказу №1274/5 від 25 квітня 2018 року, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Олімп (далі по тексту - позивач, ТОВ Олімп ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Фермерське господарство Канюк Олександр Валерійович , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 25 квітня 2018 року №1274/5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- зобов'язати Міністерство юстиції України скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 травня 2018 року індексний номер 41104748, прийняте державним реєстратором Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області Гапченко Олександром Володимировичем, на підставі якого у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право №26154693;

- зобов'язати Міністерство юстиції України поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №14848489, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 червня 2016 року №29934754, прийнятого державним реєстратором Кам'янської районної державної адміністрації Конюшенко Світланою Миколаївною.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ТОВ Олімп , в порушення пунктів 8-10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги, не надіслано йому вчасно самої скарги, яка була подана скаржником 24 квітня 2017 року, а отримана Товариством з обмеженою відповідальністю Олімп 27 квітня 2018 року (більше, ніж через рік), що в свою чергу унеможливило надання позивачем своїх пояснень щодо обставин, викладених у скарзі та, відповідно, не дало змоги суб'єкту розгляду скарги повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, оскільки Комісія дослідила тільки ту частину доводів, які були надані скаржником та не надала можливості позивачеві, як користувачу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, надати відповідні докази зі свого боку на розгляд Комісії, які б підтверджували правомірність укладення договору оренди землі та користування позивачем земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2.

Додатково представник позивача повідомив, що після виконання оскаржуваного наказу від 25 квітня 2018 року №1274/5 та скасування рішення державного реєстратора Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області Конюшенко С.М. індексний номер 29934754 (номер запису про інше речове право 14848489) про державну реєстрацію іншого речового права за Товариством з обмеженою відповідальністю Олімп на підставі договору оренди землі №б/н від 31 травня 2016 року до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було внесено запис про реєстрацію речового права - права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 за Фермерським господарством Канюк Олександр Валерійович .

Представник Міністерства юстиції України подав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що відповідачем не порушено строків розгляду скарги Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович , оскільки таку скаргу було прийнято до розгляду 29 березня 2018 року на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі №826/8929/17.

Також представник відповідача стверджував, що на виконання пунктів 9-11 Порядку №1128 на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про дату та час розгляду скарги, копію скарги було направлено позивачу супровідним листом від 10 квітня 2018 року, а також здійснено повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги телефонограмою 18 квітня 2018 року, що не заперечується позивачем.

Крім того, представник Міністерства юстиції України повідомив, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих речових прав, з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації та перевірити документи на відповідність вимогам статті 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . При цьому, в ході проведення перевірки Комісією встановлено, що державним реєстратором Конюшенко С.М. належним чином не перевірено документи на відповідність вимогам частини 3 статті 10 вказаного Закону та не встановлено наявність або відсутність уже зареєстрованих прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, що призвело до державної реєстрації права оренди земельної ділянки, яка перебуває в оренді Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович згідно з чинним договором оренди, за Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІМП .

Представник третьої особи у письмових поясненнях на адміністративний позов зазначив, що державний реєстратор Конюшенко С.М. без дотримання вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25 грудня 2015 року №1127, без врахування положень Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду землі , здійснила державну реєстрацію іншого речового права за договором, який укладений без дотримання вимог законів України, без перевірки наявності зареєстрованих обмежень (обтяжень) і прав інших осіб, що призвело до наявності прав оренди у двох підприємств одночасно.

На думку представника третьої особи, Конюшенко С.М. була зобов'язана перед прийняттям оскаржуваного рішення про проведення реєстрації іншого речового права за Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІМП , перевірити наявність чи відсутність прав інших осіб на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 у встановленому законом порядку шляхом отримання відповідної інформації.

Крім того, представник Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович звернув увагу й на те, що предметом скарги було рішення державного реєстратора, який не заперечував і не заперечує проти скасування його рішення.

Також, представник третьої особи зазначив, що позивач не довів, що у разі його участі, могло бути прийняте інше рішення і відмовлено у задоволенні скарги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засідання 27 листопада 2018 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову. Представник третьої особи надіслав до суду заяву, в якій, зокрема, просив здійснити розгляд справи без його участі.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

24 квітня 2017 року Фермерське господарство Канюк Олександр Валерійович звернулося до Міністерства юстиції України із скаргою на рішення (дії) державного реєстратора Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області Конюшенко С.М., в якій просило, зокрема: провести перевірку правомірності прийняття рішення індексний номер 29934754 (номер запису про інше речове право 14848489) про державну реєстрацію іншого речового права за Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІМП (код ЄДРПОУ 322303658) державним реєстратором Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області Конюшенко С.М. з витребуванням реєстраційної (облікової) справи щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2; скасувати рішення державного реєстратора Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області Конюшенко С.М. індексний номер 29934754 (номер запису про інше речове право 14848489) про державну реєстрацію іншого речового права за Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІМП (код ЄДРПОУ 322303658) на підставі договору оренди землі №б/н від 31 травня 2016 року, де предметом оренди є земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2.

За результатами розгляду вказаної скарги комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі по тесту - комісія) 19 квітня 2018 року прийнято висновок, яким скаргу Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24 квітня 2017 року задоволено в повному обсязі, а рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 червня 2016 року №29934754, прийняте державним реєстратором Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області Конюшенко С.М., на підставі якого у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право №14848489, - скасовано.

При прийнятті зазначеного висновку комісія виходила з того, що державну реєстрацію права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІМП на земельну ділянку здійснено з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки державним реєстратором Конюшенко С.М. не перевірено документи на відповідність вимогам частини 3 статті 10, статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , та не зупинено розгляд заяви у відповідності до статті 23 Закону у зв'язку з неподанням документів для державної реєстрації прав у повному обсязі, та не встановлено факт відсутності або наявності уже зареєстрованих прав оренди землі, що виникли до 01 січня 2013 року.

На підставі наведеного висновку, відповідачем видано наказ №1274/5 від 25 квітня 2018 року Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , пунктом 2 якого скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 червня 2016 року №29934754, прийняте державним реєстратором Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області Конюшенко С.М., на підставі якого у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право №14848489.

Незгода позивача із наказом Міністерства юстиції України від 25 квітня 2018 року №1274/5, а також порядком розгляду скарги третьої особи, зумовила його звернення до суду за даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі по тексту - Закон України від 01 липня 2004 року №1952-IV, в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних в скарзі Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович рішень).

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно частини 6 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Водночас, відповідно до приписів частини 5 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

В ході перевірки Комісією встановлено, що у 2010 році між Фермерським господарством Канюк Олександр Валерійович та ОСОБА_3 - власником земельної ділянки (орендодавцем) було укладено договір оренди земельної ділянки, який відповідно до вимог чинного на момент виникнення орендних правовідносин законодавства було зареєстровано в Державному реєстрі земель за №041078500003.

Суд звертає увагу на те, що процедуру розгляду відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги) визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі по тексту - Порядок №1128).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1128 для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1128, за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Таким чином, відповідна комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, встановивши, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням вимог Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV складає відповідний висновок, який є підставою для прийняття суб'єктом розгляду рішення про задоволення скарги у формі наказу.

В силу положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні адміністративних справ, предметом розгляду в яких є рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, обов'язково мають бути досліджені обставини дотримання порядку прийняття таких рішень/ вчинення дій, зокрема, через призму урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Так, стосовно строків розгляду відповідачем скарги Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович , суд зазначає наступне.

Пунктом 11 Порядку №1128 передбачено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

Позивач стверджує, що копію скарги отримав лише через рік з моменту її подання, а саме - 27 квітня 2018 року, що є порушенням вказаних вимог пункту 11 Порядку №1128.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду скарги Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24 квітня 2017 року Міністерством юстиції України прийнято рішення у формі наказу від 23 травня 2017 року №1767/7 Про відмову у задоволенні скарги Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24 квітня 2017 року .

Зазначений наказ Міністерства юстиції України від 23 травня 2017 року №1767/7 оскаржений в судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року в справі №826/8929/17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович задоволено частково, наказ Міністерства юстиції України від 23 травня 2017 року №1767/7 Про відмову у задоволенні скарги фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24 квітня 2017 року скасовано та зобов'язано Міністерство юстиції України розглянути скаргу Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24 квітня 2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідно до пункту 19 Порядку №1128 у разі скасування судом рішення Мін'юсту про задоволення скарги або про відмову у розгляді скарги, у тому числі без розгляду її по суті, Мін'юст не пізніше п'яти робочих днів з дня надходження рішення суду приймає рішення про скасування відповідного власного рішення у формі наказу.

Рішення Мін'юсту у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, у разі скасування рішення про відмову у розгляді скарги, у тому числі без розгляду її по суті, виконується суб'єктом розгляду скарги не пізніше наступного робочого дня з дати його прийняття шляхом повторного розгляду скарги відповідно до Законів.

На виконання постанови суду апеляційної інстанції Міністерством юстиції України 28 березня 2018 року видано наказ №1099/7 Про скасування наказу Міністерства юстиції України від 23 травня 2017 року №1767/7 Про відмову у задоволенні скарги Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24 квітня 2017 року , яким скасовано наказ Міністерства юстиції України від 23 травня 2017 року №1767/7 Про відмову у задоволенні скарги Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24 квітня 2017 року .

Крім того, 29 березня 2018 року Міністерством юстиції України прийнято рішення про допущення скарги до розгляду її по суті та призначення розгляду вказаної скарги комісією на 19 квітня 2018 року.

З матеріалів справи (а.с.15) вбачається, що листом №2/11913-0-33-17/19К від 10 квітня 2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю Олімп Міністерство юстиції України направило копію скарги Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович , тобто з урахуванням вимог пункту 11 Порядку №1128, а саме копія скарги надіслана позивачу не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

За таких обставин, суд відхиляє доводи позивача в цій частині, як документально та нормативно не підтверджені.

Стосовно повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду скарги Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович , суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог пунктів 9, 10 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що відповідач як суб'єкт розгляду скарг уповноважений обирати спосіб повідомлення осіб, запрошених до розгляду скарги по суті.

Так, з наявного в матеріалах справи листа Міністерства юстиції України №2/11913-0-33-17/19К від 10 квітня 2018 року вбачається, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги комісією буде опубліковано в підрозділі Засідання Комісії розділу Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за посиланням з офіційного сайту Мін'юсту (http://minjust.gov.ua/).

Відповідно до наданого відповідачем витягу з реєстраційного журналу телефонограм відділу забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав, 18 квітня 2018 року головним спеціалістом комісії повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛІМП про те, що 19 квітня 2018 року відбудеться засідання комісії щодо розгляду скарги Фермерського господарства Конюк Олександр Валерійович .

Крім того, факт оповіщення позивача про дату, час та місце розгляду скарги підтверджується наявним в матеріалах справи листом Товариства з обмеженою відповідальністю Олімп від 19 квітня 2018 року №114, що адресований голові комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (а.с.44).

Також в матеріалах справи міститься роздруківка з офіційного сайту Міністерства юстиції України, що підтверджує наявність інформації щодо дати, часу та місця розгляду скарги Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович по суті.

За таких обставин, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що відповідачем виконано вимоги пунктів 9,10 Порядку №1128, а відтак доводи позивача в цій частині відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Так, скарга Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович обґрунтована тим, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 з 09 серпня 2010 року перебуває в оренді Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович на підставі договору оренди землі від 09 серпня 2010 року зі строком дії 49 років, а відтак рішення державного реєстратора Конюшенко С.М. про державну реєстрацію іншого речового права за Товариством з обмеженою відповідальністю Олімп на підставі договору оренди №б/н від 31 травня 2016 року є протиправним.

В ході розгляду скарги Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович комісією встановлено, що для проведення реєстрації права оренди Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІМП було подано державний акт НОМЕР_1, договір оренди землі від 31 травня 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІМП та ОСОБА_3

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі по тексту - Порядок №1127, в редакції станом на момент прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень).

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частинами 2-4 статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина 4 статті 18 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV).

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації та перевірити документи на відповідність вимогам статті 22 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

У відповідності до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно частини 4 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так, з наявного в матеріалах справи договору оренди землі, укладеного 09 серпня 2010 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та Фермерським господарством Канюк Олександр Валерійович (орендар), вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 1,65 га належить на праві власності ОСОБА_3

Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі земель 22 листопада 2010 року за №041078500003 у встановленому законом порядку, строком дії договору - 49 років.

У відповідності до пунктів 35-38 зазначеного договору оренди, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленого законом; ліквідації юридичної сторони-орендаря.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї з сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та наслідок випадкового знищенню, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є використання земель не за цільовим призначенням; не своєчасна сплата орендної плати.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Матеріали справи не містять та в ході розгляду скарги комісією не встановлено дострокового розірвання договору оренди землі, укладеного 09 серпня 2010 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та Фермерським господарством Канюк Олександр Валерійович (орендар), який зареєстрований у визначеному на момент виникнення правовідносин порядку. Крім того, позивачем не надано жодних документальних доказів існування підстав для дострокового припинення дії договору оренди землі від 09 серпня 2010 року в односторонньому порядку.

При цьому, в ході перевірки комісією встановлено, що згідно з даними Державного реєстру прав державним реєстратором Конюшенко С.М. під час прийняття оскаржуваного рішення від 07 червня 2016 року №29934754 не було дотримано норм законодавства, адже до заяви заявником (Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІМП ) не надавались відомості про наявність або відсутність реєстрації права оренди щодо земельної ділянки від органів влади, які відповідно до законодавства проводили реєстрацію таких прав до 01 січня 2013 року.

За таких обставин, суд погоджується з висновками комісії, що державним реєстратором Конюшенко С.М. належним чином не перевірено документи на відповідність вимогам частини 3 статті 10 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV та не встановлено наявність або відсутність уже зареєстрованих прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, що суперечить вимогам Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV та призвело до державної реєстрації права оренди земельної ділянки, яка перебуває в оренді Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович згідно з чинним договором оренди, за Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІМП .

До матеріалів справи долучено копію поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, в якій зазначено дату державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 22 листопада 2010 року, строк дії речового права - 49 років, та орендаря - Фермерське господарство Канюк Олександр Валерійович . При цьому вказано, що запис про виникнення права внесено 02 листопада 2015 року за №004, тобто на момент вчинення рішення №29934754 від 07 червня 2016 року в поземельній книзі були наявні відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за Фермерським господарством Канюк Олександр Валерійович .

Суд зазначає, що позивачем надано до суду копію листа №40 від 23 липня 2018 року, зі змісту якого вбачається, що в період з 2006 року по 2012 рік в архіві відділу у Кам'янському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області наявна інформація про те, що у книгах реєстрації договорів оренди землі, в яких зареєстровано в установленому законодавством України порядку за ТОВ Інвестагропром право оренди на підставі укладеного між ТОВ Інвестагропром та гр. ОСОБА_3 договору оренди землі від 16 лютого 2006 року щодо належної ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки площею 1,65 га кадастровий номер НОМЕР_2. Термін дії договору - 5 років з моменту державної реєстрації.

При цьому, до матеріалів справи не надано доказів здійснення державної реєстрації вказаного права за ТОВ Інвестагропром , як і не надано копій вказаного договору та витягів з книг реєстрації договорів оренди землі. Також, матеріали поземельної книги не містять відомостей про реєстрацію речового права на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 за ТОВ Інвестагропром , а відтак доводи позивача в цій частині не підтверджені належними доказами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо протиправності оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України №1274/5 від 25 квітня 2018 року та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позову повністю, оскільки вимога про зобов'язання вчинити дії є похідною від позовної вимоги, обґрунтовані та законні підстави для задоволення якої відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко