Постанова

від 27.11.2018 по справі 808/1561/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

27 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/1561/17 Суддя І інстанції - Садовий І.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Запоріжжя та Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Запоріжжя до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Інтер-Запоріжжя звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: форми П від 02.03.2017 №0002061402, форми Р від 22.05.2017 №0006531401, форми В4 від 02.03.2017 №0002071402; форми Д від 02.03.2017 №0001111304; форми ПС від 02.03.2017 №0001121304; форми Д від 02.03.2017 №0001101304.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків контролюючого органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій із зазначеним в акті перевірки контрагентами, враховуючи той факт що контролюючим органом не було взято до уваги наявність усіх первинних документів що підтверджують реальність вказаних операцій. Крім того позивач не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами. Вказує, що вирок у кримінальній справі щодо засновника контрагента не може свідчити про нереальність господарських операцій з вказаним контрагентом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області:

- №0002071402 від 02.03.2017 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1173520 (один мільйон сто сімдесят три тисячі п'ятсот двадцять) грн. 00 коп. та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 80337 (вісімдесят тисяч триста тридцять сім) грн. 90 коп. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- №0006531401 від 22.05.2017 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 145886 ( сто сорок п'ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 00 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 115157 (сто п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 30729 (тридцять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 00 коп.;

- №0001111304 від 02.03.2017 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 485131 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч сто тридцять одна) грн. 65 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у сумі 225368 (двісті двадцять п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 40 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 182589 (сто вісімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 09 коп., сумою пені - 77174 (сімдесят сім тисяч сто сімдесят чотири) грн.16 коп.;

- №0001121304 від 02.03.2017 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. за платежем податок з доходів фізичних осіб;

- №0001101304 від 02.03.2017 про визначення суми грошового зобов'язання з військового збору, пені у розмірі 34264 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 51 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 17726 (сімнадцять тисяч сімсот двадцять шість тисяч) грн. 90 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 10468 (сто чотири тисячі шістдесят вісім) грн.91 коп., за сумою пені - 6068 (шість тисяч шістдесят вісім) грн. 70 коп.

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ Інтер-Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду в частині відмовлених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що наявність вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 року у справі №201/4704/16-к яким директора ПП Євро Агро Дістріб'юшн ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, не свідчить про нереальність господарських операцій з цим контрагентом, оскільки вказаним вироком встановлено лише факт реєстрації обвинуваченим вказаного підприємства та визнання вини у злочині, не може свідчити про нереальність господарських операцій. В ході вищевказаного кримінального провадження операції між ТОВ Інтер-Запоріжжя та ПП Євро Агро Дістріб'юшн не досліджувалися та у вказаному вироку правові оцінки їм надано не було. В той же час господарські операції з вказаними контрагентом належним чином оформлені, підтверджені первинними документами та відображено в бухгалтерській та податковій звітності відповідно до вимог ПК України. Зазначає, що Закони України не містять правоположень, згідно з якими винесення обвинувального вироку за ст. 205 (фіктивне підприємництво) КК України стосовно керівника або учасника товариства з обмеженою відповідальністю має безумовним наслідком визнання неналежності всіх оформлених від імені такого ТОВ первинних бухгалтерських (податкових) документів, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

ГУ ДФС у Запорізькій області також подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що позивач в порушення п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України та п. 5 П(С)БО 11, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 занижено дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 на загальну суму 298327 грн., в тому числі по періодах: за 205 рік у сумі 298327 грн. В матеріалах перевірки відсутня інформація щодо безнадійної заборгованості за отриманий та не оплачений товар, за якою минув строк позовної давності на суму 2149032 грн. (2015-2016 рр.). В порушення п.п.135.5.15, п.п.135.5.4, п.п.135.5 ст. 135 п.135 2 розділу ІІІ з врахуванням вимог п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового Кодексу України, занижено показники по рядку 03 Декларацій Інші доходи на суму грошових коштів, які надійшли на рахунок підприємства в рахунок товарів (висівки) фактичного постачання якого не доведено в ході перевірки, у розмірі 341 431,90 грн., у тому числі по періодах у 2014 році 341431,90 грн. Крім того вказує, на порушення пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.170.9.1 п. 170.9 ст.170 ПК України, а саме не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час відшкодування працівникам витрат на відрядження без наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з господарською діяльністю, відсутність запрошень сторони, що приймає, відсутність укладених договорів, а також відсутність перекладу з іноземної мови наданих до перевірки підтвердних документів.

В письмових відзивах на апеляційні скарги кожна із сторін просить відмовити у їх задоволенні.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ Інтер-Запоріжжя підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги іншої сторони, представник контролюючого органу не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом у період з 26.12.2016 по 31.01.2017, була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Інтер-Запоріжжя з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого за період з 01.01.2013 по 30.09.2016.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №21/08-01-14-02/24912705 від 07.02.2017 р., яким встановлено порушення позивачем:

1. пп.138.1.1. п.138.1. ст.138, пп.140.1.6. п.140.1. ст.140, п.п.135.5.15, ст.135 п.135.2 розділу III з урахуванням вимог пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 розділу І, п. 135.5.4 ст.135, пп. 14.1.257. пп.14.1.36 пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2013 по 30.09.2016 на загальну суму 987 126 грн., в т.ч. по періодам :

- за 2013 рік на суму 922 254 грн. ( акт про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ Інтер Запоріжжя ( код ЄДРПОУ 24912705) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 № 87/08-26-22-01/24912705 від 28.10.2014);

- за 2014 рік на суму 64 872 грн.

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України та п.5 П(С)БО 11, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, ТОВ Інтер-Запоріжжя за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 встановлено :

- його заниження за 2015 рік у сумі 286 430 грн.;

- його заниження за перший квартал 2016 р. - 46 612 грн.;

- його заниження за півріччя 2016 р. - 100 396 грн.;

та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 557 756 грн., у тому числі по періодах:

- три квартали 2016 р. у сумі 557 756 грн.

2. п. 1, 2 ст. 9, ст. 1 Закону України від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1342) в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду р. 25 декларації (р. 25.1) на загальну суму 2 808 210 грн., в т. ч.: червень 2013 на суму 345 000 грн., листопад 2013 на суму 400 000 грн., травень 2014 на суму 2 063 210 грн., та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду р. 25 (р. 25.1) декларації на загальну суму 2 742 110 грн., в т. ч.: січень 2014 на суму 1 482 279 грн., червень 2014 на суму 14 840 грн., листопад 2014 на суму 356 228 грн., січень 2015 на суму 888 763 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду р. 24 декларації за: квітень 2014 на суму 1 739 03 грн., травень 2014 на суму 2 063 210 грн., червень 2014 на суму 2 048 370 грн., липень 2014 на суму 2 048 370 грн., серпень 2014 на суму 2 048 370 грн., вересень 2014 на суму 2 517 114 грн., жовтень 2014 на суму 2 864 904 грн., листопад 2014 на суму 1 692 142 грн., грудень 2014 на суму 1 692 142 грн., січень 2015 на суму 803 379 грн., лютий 2015 на суму 803 379 грн., березень 2015 на суму 803 379 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду р. 21 декларацій за січень 2016 на суму 1 061 968 грн., лютий 2016 на суму 1 073 935 грн., березень 2016 на суму 1 113 760 грн., квітень 2016 на суму 1 173 520 грн., травень 2016 на суму 1 173 520 грн., червень 2016 на суму 1 173 520 грн., липень 2016 на суму 1 173 520 грн., серпень 2016 на суму 1 173 520 грн., вересень 2016 на суму 1 173 520 грн.

3. пп.176.2 б п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5, п.3.6. ст.3 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку від 13.01.2015 № 4 не відображення в податкових розрахунках сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) з зазначенням виплати за ознакою 126 додаткове благо за 1 кв.2015 р., 3 кв.2015 р., 4 кв.2015 р., 1 кв.2015 р. та 1 кв. 2016 р., 3 кв.2016 р.;

-пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України ТОВ Інтер-Запоріжжя несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доход фізичних осіб у сумі 37600,95 грн., а саме несвоєчасно перераховано податку з доходів фізичних осіб за січень 2013 р.- 7,61 грн., за лютий 2013 р.- 659,96 грн., за березень 2013 р. - 943,93 грн., за квітень 2013 р. - 2862,02 грн., за травень 2013 р. - 1138,85 грн., за червень 2013 р.- 951,96 грн., за липень 2013 р. - 1185,66 грн., за серпень 2013 р. - 747,59 грн., за вересень 2013 р.- 860,85 грн., за жовтень 2013 р.- 615,72 грн., за листопад 2013 р. - 857,79 грн., за грудень 2013 р. - 7702,00 грн., за січень 2014 р. - 974,86 грн., за лютий 2014 р. - 721,76 грн., за березень 2014 р. - 1350,66 грн., за квітень 2014 р. - 9371,31 грн., за травень 2014 р. - 945,31 грн., за червень 2014 р. - 2040,62 грн., за липень 2017 р. - 2981,07 грн., за серпень 2014 р. - 681,42 грн.;

- пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України, а саме не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час відшкодування працівникам витрат на відрядження без наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з господарською діяльністю, відсутність запрошень сторони, що приймає, відсутність укладених договорів в загальній сумі 225368,40 грн., у т.ч. по періодам: січень 2015 р. в сумі 30920,76 грн.; лютий 2015 р. в сумі 85386,13 грн.; липень 2015 р. в сумі 30089,47 грн.; серпень 2015р. в сумі 11423,35 грн.; вересень 2015 р. в сумі 4127,31 грн.; жовтень 2015 р. в сумі 15180,19 грн.; листопад 2015 р. в сумі 23376,28 грн.; грудень 2015 р. в сумі 4346,00 грн.; січень 2016 р. в сумі 4897,33 грн.; липень 2016 р. в сумі 8567,77 грн., серпень 2016 р. в сумі 7053,80 грн.

- пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2. ст.171, п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України, а саме не утримання та не перерахування військового збору на загальну суму 17726,90 грн., т.ч.: січень 2015 р. в сумі 2404,88 грн.; лютий 2015 р. в сумі 6495,31 грн.; липень 2015 р. в сумі 2472,86 грн.; серпень 2015 р. в сумі 964,21 грн.; вересень 2015 р. в сумі 355,22 грн.; жовтень 2015 р. в сумі 1224,27 грн.; листопад 2015 р. в сумі 1798,90 грн.; грудень 2015 р. в сумі 371, 63 грн., січень 2016 р. в сумі 387,97 грн., липень 2016 р. в сумі 681,27 грн., серпень 2016 р. в сумі 570,38 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми П №0002061402 від 02.03.2017 про завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 557756 грн. (а.с.224, т.1);

- форми Р №0002051402 від 02.03.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 383738 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 351302 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 32436 грн. (а.с.226, т.1);

- форми В4 №0002071402 від 02.03.2017 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1173520 грн. та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 80337,90 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с.228, т.1);

- форми Д №0001111304 від 02.03.2017 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 485131,65 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у сумі 225368,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 182589,09 грн., сумою пені - 77174,16 грн. (а.с.230, т.1);

- форми ПС №0001121304 від 02.03.2017 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб (а.с.233, т.1);

- форми Д №0001101304 від 02.03.2017 про визначення суми грошового зобов'язання з військового збору, пені у розмірі 34264,51 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 17726,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 10468,91 грн., за сумою пені - 6068,70 грн. (а.с.235, т.1).

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням Державної фіскальної служби України про результати скарги від 18.05.2017 №10484/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 №0002051402 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 3414 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1717 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 02.03.2017 №0002061402, №0002071402, №0001111304, №0001121304, №0001101304 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.1-14, т.2).

На підставі зазначеного, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0006531401 від 22.05.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 378617 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 347888 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 30729 грн. (а.с.15, т.2).

З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2014 між ТОВ Дойче Агро Компані та ТОВ Інтер-Запоріжжя укладено договір поставки товарів №09/01-02 (а.с.219-220 т.4).

Реальність господарських відносин позивача з ТОВ Дойче Агро Компані на загальну суму 296611,40 грн. з ПДВ та правомірність віднесення до податкового кредиту та податкових витрат підтверджено долученими до матеріалів справи первинними документами, а саме: видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями (а.с.17-59, т.2).

У бухгалтерському обліку надходження товару від ТОВ Дойче Агро Компані відображено на 631 рахунку, копія відповідного журналу додана до матеріалів справи (а.с.3, т.6).

Зберігання товару підтверджено копіями договору зберігання №01 від 03.01.2013 з ТОВ Дніпропетровська Агрофірма та договору зберігання №3/11 від 31.08.2011 з додатковою угодою від 03.01.2013 з ТОВ Куйбишевський комбікормовий завод (а.с.167-175, т.5).

Придбані позивачем товари, а саме висівки пшеничні були використані у власній господарській діяльності та реалізовано споживачам протягом 2014 року, що підтверджено долученими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського обліку (а.с.221-239, 255-275 т.4).

Господарські операції позивача з ТОВ Дойче Агро Компані призвели до змін в майновому стані позивача.

Висновки акту перевірки від 07.02.2017 № 21/08-01-14-02/24912705, стосовно правовідносин між ТОВ Інтер-Запоріжжя та ТОВ Дойче Агро Компані здійснено на підставі податкової інформації (акт позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ Інтер-Запоріжжя за №87/08-26-22-01/24912705 від 28.10.2014), що на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не спростована адміністративним або судовим оскарженням.

В той же час 30.03.2015 ТОВ Інтер-Запоріжжя звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12.11.2014 № 00023008262201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 1 383 381,00 грн., у тому числі за основним платежем - 922 254,00 грн. та за штрафними санкціями - 461 127,00 грн., що було прийнято на підставі акту перевірки №87/08-26-22-01/24912705 від 28.10.2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2017 по справі №808/1745/15, залишеною без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 було задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Запоріжжя до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р від 12.11.2014 № 00023008262201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Інтер-Запоріжжя визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 383 381,00 грн., у тому числі за основним платежем - 922 254,00 грн. та за штрафними санкціями - 461 127,00 грн. (а.с. 161-166, т.5).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що питання реальності правочинів між ТОВ Дойче Агро Компані та ТОВ Інтер-Запоріжжя на даний час підтверджено рішенням суду та не потребує додаткового доказування відповідно до ст. 78 КАС України.

А тому висновки акту перевірки від 07.02.2017 № 21/08-01-14-02/24912705 про порушення ТОВ Інтер-Запоріжжя п.п.135.5.15, п.п.135.5.4, п.135.5 ст.135 п.135.2 розділу ІІІ з врахуванням вимог п.п14.1.257 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України щодо не включення до складу інших доходів суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді безнадійної заборгованості за отриманий та не оплачений товар, по якої минув строк позовної давності на загальну суму 16667746 за 2013 рік та щодо не включення до складу інших доходів суми безповоротної фінансової допомоги (грошові кошти, які надійшли на рахунок платника в рахунок оплати за висівки, по яких встановлено відсутність фактичного придбання товарів (висівки)) за 2014 рік на суму 341432 грн. не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Господарські операції між ТОВ Інтер-Запоріжжя та ТОВ Завод олійних культур Агро-Альянс проводились відповідно до умов договору поставки №2101/01-А від 21.01.2015 (а.с.240-245, т.4).

Відповідно до умов договору, постачальник передав у власність позивача олію соєву у кількості 24,52 тонн, що підтверджено документами: видаткова накладна №14 від 21.01.2015, товарно-транспортна накладна №20/01 від 20.01.2015, податкова накладна №11 від 21.01.2015, посвідчення якості від 21.01.2015, специфікація №1 до договору поставки №2101/01-АА від 21.01.2015 (а.с.189-193, т.2; а.с.25-26, т.7).

Продукція, придбана у ТОВ Завод олійних культур Агро-Альянс була завезена на склад ТОВ Куйбишевський Комбікормовий завод , що підтверджено долученим до матеріалів справи договором зберігання №3/11 від 31.08.2011 з додатковими угодами №1 від 03.01.2013 та №2 від 30.12.2015 (а.с.167-175, т.5). Придбані позивачем товари використано у власній господарській діяльності. Господарські операції позивача з ТОВ Завод олійних культур Агро-Альянс призвели до змін в майновому стані позивача.

Подальша реалізація продукції контрагентам ТОВ Куйбишевська птахофабрика , ТОВ Птахофабрика Зарічна , ТОВ Татіс підтверджена долученою до матеріалів справи первинною бухгалтерською документацією (а.с.246-254, т.4).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Таким чином, визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток відбувається з урахуванням отриманого платником доходу від будь-якої діяльності та витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку. При цьому, витрати певного періоду визначаються одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, тобто повинен бути наявний зв'язок здійснених витрат з господарською діяльністю платника.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вірно зазначено судом першої інстанції під час перевірки ревізорам були надано пакет первинної документації на підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ Дойче Агро Компані та ТОВ Завод олійних культур Агро-Альянс , а тому висновки контролюючого органу про нереальність вказаних господарських операцій, відсутність юридичної сили та доказовості первинних документів є безпідставними.

Тому, при дотриманні позивачем законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів за результатами фактично здійснених господарських операцій з ТОВ Дойче Агро Компані та ТОВ Завод олійних культур Агро-Альянс , відсутні підстави для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток до сплати в бюджет, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ТОВ Інтер-Запоріжжя відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагентів ТОВ Дойче Агро Компані та ТОВ Завод олійних культур Агро-Альянс товарів на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту.

Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, товари придбавались з метою їх подальшого використання у господарській діяльності позивача.

З огляду на викладене в акті перевірки, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відповідачем не заперечується наявність у позивача необхідних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, та відповідність вказаних у них обсягів господарських операцій і задекларованих у податковій звітності сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та сум податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним контрагентам.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування по вказаним контрагентам.

Реальність господарських операцій по вказаним у акті перевірці контрагентам ТОВ Дойче Агро Компані та ТОВ Завод олійних культур Агро-Альянс підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами, товарно-транспортними накладними.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом першої інстанції були досліджені всі первинні документи по контрагентам ТОВ Дойче Агро Компані та ТОВ Завод олійних культур Агро-Альянс та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами, укладених правочинів.

Зазначені факти свідчать на користь висновку суду першої інстанції щодо підтвердження реальності спірних господарської операції по контрагентам ТОВ Дойче Агро Компані та ТОВ Завод олійних культур Агро-Альянс , крім того відсутність деяких документів, а так само помилки в їх заповненні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, в той час як з інших даних вбачається фактичний рух активів та зміна у капіталі позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.

Висновки контролюючого органу щодо безнадійної заборгованості за отриманий та не оплачений товар, за якою минув строк позовної давності на суму 1667746грн. ґрунтуються на висновках попередньої позапланової документальної виїзної перевірки, які зафіксовані в акті перевірки № 87/08-26-22-01/24912705 від 29.10.2014. В той же час податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі зазначеного акта перевірки визнані протиправними та скасовані постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2017 по справі № 808/1745/15, а тому суд вірно зазначив про їх безпідставність.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції і знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції в матеріалах справи відсутня інформація щодо безнадійної заборгованості за отриманий та не оплачений товар, за якою минув строк позовної давності на суму 2149032грн. (2015-2016рр.).

Враховуючи те, що в процесі судового розгляду знайшов своє підтвердження факт реальності господарських операцій між ТОВ Інтер-Запоріжжя та ТОВ Дойче Агро Компані є також безпідставними висновки контролюючого органу про не включення до складу інших доходів суми безповоротної фінансової допомоги на загальну суму 341432грн. від таких контрагентів: ТОВ Куйбишевська птахофабрика , ТОВ Птахофабрика Зарічна , ТОВ Татіс , ТОВ Агрофірма Дніпропетровська , ТОВ Марганецька Птахофабрика , ТОВ Птахофабрика Россія , яким відповідно була поставлена позивачем продукція (висівки) отримана від ТОВ Дойче Агро Компані .

Актом перевірки встановлено, що ТОВ Інтер-Запоріжжя здійснює діяльність з оптової торгівлі кормами та вітамінними добавками (які імпортуються) птахофермам. Підприємство здійснює імпорт кормів, вітамінних добавок, ветеринарних препаратів, вакцин з Франції, Німеччини, Бельгії, Словенії, Австрії, Великої Британії, Нідерландів. Також підприємством здійснюються експортні операції продукції птахофабрик (яйця свійських птахів) до АРК, Грузії, Сирії, ОАЕ, Іраку. На підприємстві здійснювались відрядження.

Проведеним аналізом первинних документів ТОВ Інтер-Запоріжжя (авансових звітів, документів, доданих до них та інших) перевіркою встановлено, що термін відрядження не збігається з терміном, що вказано у запрошенні сторони, що приймає, а саме:

- згідно авансових звітів №2 від 08.01.2015, №3 від 08.01.2015 термін відрядження вказано з 24.12.2014 по 06.01.2015, а у запрошенні сторони, що приймає, вказано лише січень 2015 року;

- в авансових звітах №280 від 01.07.2015, №296 від 09.07.2015, №297 від 09.07.2015, №333 від 28.07.2015, №337 від 30.07.2015, №338 від 30.07.2015, №378 від 21.08.2015, №379 від 21.08.2015, №385 від 25.08.2015, №435 від 15.09.2015 не підтверджено зв'язок з господарською діяльністю ТОВ Інтер-Запоріжжя , так як відсутня діяльність з країнами, що зазначені у відрядженнях, відсутні договори (контракти) з нерезидентами.

- до авансових звітів №82 від 23.02.2015, №72 від 18.02.2015, №507 від 23.10.2015, №497 від 19.10.2015, №592 від 01.12.2015, №522 від 03.11.2015, №26 від 29.01.2016, №513 від 26.08.2016, №512 від 26.08.2016, №476 від 14.07.2016, №410 від 11.07.2016 не надані запрошення сторони, що приймає працівника, якого відрядило підприємство, відсутня діяльність з країнами, що зазначені у відрядженнях, відсутні договори (контракти) з нерезидентами, згідно з технічним завданням мета даних відряджень пошук нових партнерів, а фактично відсутні документи, які підтверджують результати пошуку нових партнерів.

- не надано документів, що засвідчують участь відрядженої особи (згідно з вказаними вище авансовими звітами) в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця. Також, для перевірки ТОВ Інтер-Запоріжжя не надано перекладу з іноземної мови запрошень та підтвердних документів, що підтверджують витрати понесені працівником та відшкодовані підприємством.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою констатовано відсутність зв'язку вищезазначених відряджень з господарською діяльністю підприємства.

Перевіркою встановлено не утримання і не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 225368,40 грн. та військового збору - 17726,90 грн.

Крім того перевіркою встановлено, що ТОВ Інтер-Запоріжжя в порушення вимог підпункту 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 37600,95 грн.

Також, враховуючи вищевикладене, ТОВ Інтер-Запоріжжя порушено вимоги п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору на загальну суму 17726,90 грн.

Перевіркою правильності заповнення податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за перевіряємий період встановлено порушення вимог п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку в частині не відображення в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) з зазначенням виплати за ознакою 126 додаткове благо за І квартал 2015 року, III квартал 2015 року, IV квартал 2015 року, І квартал 2015 року та І квартал 2016 року, III квартал 2016 року.

Судом першої інстанції на спростування вказаних висновків контролюючого органу вірно зазначено, що працівники ТОВ Інтер-Запоріжжя періодично направляються у відрядження, в тому числі і закордонні для досягнення цілей та мети діяльності товариства.

За цих обставин суд першої інстанції вірно звернув увагу на той факт, що до видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21); оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33); оптова торгівля фармацевтичними товарами (46.46); оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (46.69); оптова торгівля хімічними продуктами (46.75); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19) (а.с.15-16, т.1).

За редакцією статуту підприємства від 2014 року, що діяв до моменту внесення змін та реєстрацію нової редакції від 2017 року, зокрема, у ст.4 міститься перелік предмету (напрямків) діяльності товариства.

Так, ст.4 статуту включає 80 напрямків діяльності підприємства, окрім того, ч.2 вищевказаної статті Статуту встановлено право на розповсюдження діяльності товариства на територію України і за кордон та право товариства самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність в будь-якій сфері (а.с.81-87, т.5).

Так у закордонні відрядження були направлені працівники позивача, зокрема головний консультант ОСОБА_4, виконавчий директор ОСОБА_5, заступник директора з комерційних питань ОСОБА_6

Перебування вказаних осіб у закордонних відрядженнях підтверджена авіаквитками та рахунками з готелів, а також копіями закордонних паспортів, в яких вказано відмітки про перетин кордону країн перебування.

Матеріали справи також містять звіти про відрядження, розпорядження/технічні завдання, запрошення з перекладом, угоди та договори, що були укладені за результатом вказаних відряджень (а.с. 194-267, т.2; т.3; а.с.1-114, т.4; а.с.119-155, т.5, а.с.36-263, т.7; а.с.1-233, т.8).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи в повній мірі підтверджують зв'язок відряджень з господарською діяльністю позивача.

Згідно із пп. 170.9.1. Податкового кодексу України не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Сума добових визначається в разі відрядження:

у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інтонації, що у ТОВ Інтер-Запоріжжя відсутній обов'язок нарахування податку з доходів фізичних осіб та військового збору за період, що підлягав перевірці. З огляду на вказане, неправомірним є і нарахування пені та штрафної санкції за вказаними зобов'язаннями через відсутність порушень зі сторони позивача у вигляді не утримання і не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 225368,40 грн. та військового збору - 17726,90 грн.; вимог пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України щодо несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 37600,95 грн.; вимог п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору на загальну суму 17726,90 грн.

Крім того з матеріалів вбачається, що 30.03.2015 між ПП Євро Агро Дістріб'юшн та ТОВ Інтер-Запоріжжя укладено договір поставки №30/03-3 (а.с.129-132, т.4).

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (а.с.60-188, т.2).

У товарно-транспортних накладних не зазначено адресу навантаження, час прибуття, вибуття, довіреності на отримання вантажу, відповідальних осіб.

Згідно з інформаційними базами даних ДФС України встановлено, зокрема що ПП Євро Агро Дістріб'юшн додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 року не наданий, звіти про фінансові результати (форма 2 фінансової звітності) за 2015 - три квартали 2016 року відсутні; відсутність необхідних трудових ресурсів, технічного та кваліфікованого персоналу, що необхідний для здійснення діяльності в значних обсягах - за 1 квартал 2016 рік рахується 1 особа, за 2016 рік до ДПІ за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою 1 ДФ платника не наданий.

Перевіркою первинних документів виписаних ПП Євро Агро Дістріб'юшн в адресу ТОВ Інтер-Запоріжжя встановлено, що дані документи містять підпис, прізвище з ініціалами директора ПП Євро Агро Дістріб'юшн ОСОБА_2

Також встановлено, що відвантаження здійснювалось безпосередньо директором ПП Євро Агро Дістріб'юшн ОСОБА_2

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

В матеріалах справи міститься копія вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 по справі №201/4704/16-к (а.с. 52-57, т.5; 58-59, т.9).

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_7, в порушення вимог ст. 81, 87, 89 Цивільного кодексу України, ст.56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України та ст. 8, 24 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №755-ІV від 15.05.2003 у квітні 2014 року у невстановленому місці погодився на пропозицію не встановлених слідством осіб створити ПП Євро Агро Дістріб'юшн (код ЄДРПОУ 39192703) з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, не маючи при цьому наміру фактично здійснювати підприємницьку діяльність. ОСОБА_7 згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України в період з 23.04.2014 являвся засновником юридичної особи - ПП Євро Агро Дістріб'юшн . Так, у квітні 2014 року у невстановлений день та час ОСОБА_7, знаходячись у м. Нікополь, домовився з невстановленими особами про реєстрацію на його ім'я в органах державної влади за винагороду суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПП Євро Агро Дістріб'юшн без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, з метою пособництва при прикритті незаконної діяльності невстановлених осіб. При цьому, ОСОБА_2 з невстановленими слідством особами домовились про підписання останнім статутних та інших документів по реєстрації на його ім'я ПП Євро Агро Дістріб'юшн , при цьому невстановлені особи повідомили ОСОБА_2 про те, що до діяльності вказаного підприємства він не буде мати ніякого відношення, а лише буде рахуватись власником, директором, контроль за фінансово-господарською діяльністю ПП Євро Агро Дістріб'юшн будуть здійснювати інші особи. 23.04.2014 невстановлені особи приїхали у м. Нікополь та повідомили ОСОБА_2 про необхідність підписання реєстраційних документів ПП Євро Агро Дістріб'юшн .

Далі перебуваючи у м. Нікополь ОСОБА_2 достовірно знаючи, що здійснює реєстрацію підприємства без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, знаючи, що здійснює реєстрацію для прикриття незаконної діяльності, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на пособництво у реєстрації фіктивних підприємств - свідомо підписав статут та посвідчив реєстраційні документи ПП Євро Агро Дістріб'юшн у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Гусенко О. О. (м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна 24).

Також, ОСОБА_2, усвідомлюючи, що документи будуть використані для прикриття незаконної діяльності, здійснення безтоварних операцій, оформлення фіктивних угод без наміру їх подальшого виконання та інш. підписав рішення власника ПП Євро Агро Дістріб'юшн , яким призначив себе на посаду директора підприємства. Підписання вищезазначених документів дало змогу здійснити реєстрацію ПП Євро Агро Дістріб'юшн в Дніпропетровському міському управління юстиції 24.04.2014 р. під №12241020000068852.

Вказаними діями, ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме: співучасть у формі пособництва по створенню суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєному злочині визнав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.

На підставі викладеного суд визнав ОСОБА_2 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Тобто податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Зазначені обставини свідчать про те, що фактично дані бухгалтерського та податкового обліку сформовані позивачем по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом за відсутності реально вчинених господарських операцій та на підставі первинних документів, які не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою.

Вказані висновки цілком узгоджуються з правовими позиціями висловленими Верховним судом України у постанові від 26.01.2016 року справі № 21-4781а15, згідно з якої первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними .

Колегією суддів зазначається, що всі первинні документи контрагента позивача - ПП Євро Агро Дістріб'юшн є неналежними, оскільки вони підписані гр. ОСОБА_2 який значився як засновник та директор підприємства, проте фактично ніякого відношення до вказаного підприємства не має, фінансово-господарською діяльністю не займається, адміністративно - розпорядчі функції керівника підприємства не виконує, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм матеріального права та встановлених обставин, колегія судів апеляційного суду приходить до висновку, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові та видаткові накладні, рахунки фактури, специфікації, платіжні доручення) по контрагенту ПП Євро Агро Дістріб'юшн не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Товар (висівки пшеничні), ідентичний задекларованому ТОВ Інтер-Запоріжжя по взаємовідносинах із ПП Євро Агро Дістріб'юшн був реалізований наступним підприємствам: ТОВ Куйбишевська птахофабрика ТОВ Птахофабрика Зарічна ТОВ Татіс , ТОВ Агрофірма Дніпропетровська , ТОВ Марганецька Птахофабрика , ТОВ Птахофабрика Россія .

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактично мала місце реалізація товару (висівки пшеничні), джерело походження якого не встановлене. Наявність факту реалізації товару (висівки пшеничні) - є свідченням набуття ТОВ Інтер-Запоріжжя у власність (безоплатного отримання товару), без наявності первинних документів складених відповідно чинного законодавства, які опосередковують таке отримання. ТОВ Інтер-Запоріжжя фактично отримав актив у вигляді товару (висівки пшеничні) дійсне джерело походження якого невідоме. Отримання ТОВ Інтер-Запоріжжя безоплатних товарів підтверджує збільшення економічних вигод підприємства.

А тому вірними є висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства при відображенні взаємовідносин з ПП Євро Агро Дістріб'юшн , а саме п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, та п.5 П(С)БО 11, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 щодо заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 на загальну суму 1850705грн.

Виходячи з викладеного колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування: податкового повідомлення-рішення №0002071402 від 02.03.2017 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1173520 грн. та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 80337,90 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); податкового повідомлення-рішення №0006531401 від 22.05.2017 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 145886 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 115157 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 30729 грн. та податкових повідомлень-рішень від 02.03.2017 №0001111304, №0001121304, №0001101304, та відмові у задоволенні решти позовних вимог.

Судом першої інстанції з'ясовано характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентами при виконанні договорів укладених з останніми, зроблено вмотивований висновок по змісту позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Запоріжжя та Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 28 листопада 2018 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова