Постанова

від 20.11.2018 по справі 820/3760/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

20 листопада 2018 р. Справа № 820/3760/18 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю УКРІНВЕСТ 3000 до Харківської митниці ДФС про скасування рішення, -

В с т а н о в и л а:

15.05.2018 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю УКРІНВЕСТ 3000 (подалі - ТОВ УКРІНВЕСТ 3000 , підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати Рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000175/2 від 16.03.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, у Харківської митниці ДФС відсутні правові підстави визначати митну вартість товару за другорядним методом, оскільки митну вартість товару підприємством сформовано за фактично сплаченою до моменту доставки товару в порт ціною контракту, тобто за основним методом, і в підтвердження заявленої митної вартості товару надано належні та достатні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, Рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000175/2 від 16.03.2018 року є законним, а отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року (рішення у повному обсязі виготовлено 26.06.2018 року) адміністративний позов ТОВ УКРІНВЕСТ 3000 задоволений у повному обсязі.

Рішення суду вмотивовано неправомірністю висновків Харківської митниці ДФС про необхідність надання підприємством додаткових документів на підтвердження відомостей щодо складових заявленої митної вартості товару.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Харківська митниця ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ УКРІНВЕСТ 3000 .

У доводах апеляційної скарги Харківська митниця ДФС посилається на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на те, що подані підприємством до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, зокрема до ціни розмитненого товару не включено вартість страхування та навантажувальних робіт.

Заперечуючи проти доводів та аргументів апеляційної скарги, покладених в обґрунтування її вимог, ТОВ УКРІНВЕСТ 3000 вважає їх безпідставними та помилковими, а апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС відповідно такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операцій). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. За таких обставин, у позивача відсутні підстави визначати митну вартість товару за другорядними методами, митну вартість товару позивачем визначено за основним методом, тобто за фактично сплаченою до моменту доставки товару в порт ціною контракту.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Харківської митниці ДФС задоволенню не підлягає, а судове рішення слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено та не заперечується учасниками справи, що між ТОВ УКРІНВЕСТ 3000 та компанією Shaoxing City Jinqiao Textile Co, LTD укладено зовнішньоекономічний контракт № 7 від 10.05.2017 року, відповідно до п.п. 1.1-1.3 якого продавець зобов'язувався поставити позивачу товар (текстиль) в асортименті, кількості, за ціною, у строки та на умовах, зазначених у додатках до контракту на кожну партію товару, а покупець (позивач) зобов'язувався такий товар прийняти та сплатити його вартість у відповідності до додатку до контракту на партію товару. Партією товару сторони визначили кількість товару, визначену інвойсом /а.с. 20-25/.

Додатком № 3 від 05.12.2017 року до контракту № 7 від 10.05.2017 року та інвойсом визначено ціну, кількість та асортимент товару загальною вартістю 57408,42 доларів США з оплатою товару до моменту доставки товару у порт Одеси на умовах GIF у відповідності до Інкотермс 2010 /а.с. 26, 27/.

Платіжними дорученнями в іноземній валюті № 51 від 07.12.2017 року та № 5 від 05.02.2018 року ТОВ УКРІНВЕСТ 3000 сплатило продавцю вартість товару в сумі 57408,42 доларів США /а.с. 29, 30/.

Вказаний товар в порту призначення (м. Одеса) отримано перевізником 27.02.2018 року для доправлення його до Харківської митниці ДФС для митного оформлення товарів

Для здійснення митного контролю та митного оформлення ТОВ УКРІНВЕСТ 3000 до митного поста Харків-центральний Харківської митниці ДФС подана електронна митна декларація типу ІМ-40 № UA807170/2018/011215 від 13.03.2018 року на товар, поставлений за контрактом № 7 від 10.05.2017 року з Shaoxing City Jinqiao Textile Co, LTD /а.с. 90-92/.

З метою розмитнення вказаного товару позивач подав відповідачу: контракт № 7 від 10.05.2017 року, додаток № 3 від 05.12.2017 року до контракту, інвойс № 20180116 від 16.01.2018 року, пакувальний лист від 16.01.2018 року, платіжні доручення в іноземній валюті № 51 від 07.12.2017 року та № 5 від 05.02.2018 року, експортна декларація продавця, лист про технічні характеристики товару, сертифікат ССРІТ, страховий поліс № 12919003900382616378 від 19.01.2018 року, калькуляції ціни товару від 05.12.2017 року, сертифікат походження товару № 18С3306С2137/00006, коносамент № OOLU2101128230 /а.с. 20-44/.

Після розгляду документів, поданих позивачем для митного оформлення товарів, Харківською митницею ДФС винесено Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2018 року № UA807000/2018/000175/2 /а.с. 13-14/.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД № UA807000/2018/000175/2 від 16.03.2018 року спрацював ризик, згенерований АСАУР, на підставі результату застосування системи управління ризиками по вказаній декларації посадовою підрозділу митного оформлення направлений запит щодо вирішення питання правильності визначення митної вартості товару до спеціалізованого підрозділу Харківської митниці ДФС.

За результатами аналізу контролюючим органом встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару за вищевказаною митною декларацією менша, ніж митна вартість по фактам митних оформлень Харківською митницею ДФС ідентичних товарів, в тому числі товарів, оформлених ТОВ УКРІНВЕСТ 3000 .

Між митним органом та декларантом проведена процедура консультації з метою обміну наявної у кожного з них інформації та вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Позивачем на адресу митного органу надано лист № 79 від 22.11.2017 року, в якому повідомлено, що додатковий пакет документів, крім наданих раніше, надати можливість відсутня, також позивач просив надати рішення щодо митної вартості товару та випустити товар у вільний обіг /а.с. 99/.

За результатами перевірки митної декларації, у зв'язку з невірним визначенням митної вартості товару та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2018 року № UA807000/2018/000175/2, Харківською митницею ДФС прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення № UA807170/2018/00117 /а.с. 18-19/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як встановлено судом, коригування митної вартості ТОВ УКРІНВЕСТ 3000 здійснено за другорядним методом (за ціною угоди щодо ідентичних товарів), в якості джерела інформації для даного рішення про коригування митної вартості товарів, Харківською митницею ДФС використаний факт митного оформлення ідентичного товару, ввезеного безпосередньо ТОВ УКРІНВЕСТ 3000 за контрактом з тим самим контрагентом, по ЕМД № UA807170/2017/325356 від 04.08.2017 року, № UA807170/2017/346528 від 16.12.2017 року.

Також судом установлено, що в оскаржуваному рішенні містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте які саме відомості відсутні не зазначено, не вказано й обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не наведено і обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку).

Контролюючим органом не було наведено і жодних обґрунтованих обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у нього законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів для митного оформлення заявленого товару. Крім того, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Як убачається із п.п. 2.2, 2.3 контракту, ціна товару розуміється на умовах CIF морський торгівельний порт Одеса. До ціна ціни товару входить вартість тари, упакування, маркування, доставка товару до порту, страхуванні відповідно до умов поставки.

Відтак, колегія суддів, враховуючи встановлені обставини справи погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач надав усі, передбачені МК України, документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням Необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням тієї обставини, що суб'єктом владних повноважень Харківською митницею ДФС не доведено належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не доведено і правових підстав для застосування другорядного методу - за ціною угоди щодо ідентичних товарів, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ УКРІНВЕСТ 3000 , та відмову у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10.02.2010 року).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ч. 4 ст. 229, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного Судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року, - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець Постанова у повному обсязі складена і підписана 30 листопада 2018 року.