Постанова
від 26.11.2018 по справі 823/1650/18
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1650/18 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Сорочка Є.О.,

при секретарі Григорук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ахмед Яр Уа" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ахмед Яр Уа" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.04.2018 року за № 0003081404, винесене головним управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Ахмед Яр Уа" штрафу за неподання звіту про контрольовані операції у сумі 365400,00 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від товариства з обмеженою відповідальністю "Ахмед Яр Уа", в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ГУ ДФС в Черкаській області від 12.03.2018 року № 526 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік товариством з обмеженою відповідальністю "Ахмед Яр Уа".

За результатами перевірки складено акт № 120/23-00-14-0406/35274221 від 21.03.2018 року, яким встановлено порушення пп. 39.4.2 п.39.4 Податкового кодексу України від 2 грудня 2018 року, в частині несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції ТОВ "Ахмед Яр Уа" по взаємовідносинах з компанією AHMET YAR IC VE DIS TIC.LTD.STI (Республіка Туреччина) за 2015 рік.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС в Черкаській області було винесено податкове повідомлення - рішення № 0003081404 від 05.04.2018 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 365 400,00 грн.

Позивач не заперечує проти викладених в акті перевірки фактів здійснення господарських операцій, їх об'ємів, отриманого прибутку у 2015 році, проте вважає висновки акту перевірки незаконними, а податкове повідомлення-рішення протиправним, що й обумовило його звернення до суду з даним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим Кодексом України (в редакції станом на 2015 рік) (далі - ПКУ), яким встановлено засади визначення операцій контрольованими.

Відповідно до п.п.39.2.1.2 п.39.2. ст.39 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.

Відповідно до п.п.39.2.1.7 ст.39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п.39.4.2 ст. 39 ПКУ платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідачем, в свою чергу, не було враховано положень п.39.2. ст. 39 ПКУ, які визначають поняття контрольованої операції , не враховано вимоги, яким повинен відповідати суб'єкт контрольованої операції, а саме п.п.39.2.1.2 п. 39.2.1 ст. 39 ПКУ, згідно яким для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів звертає увагу, що протягом 2015 року діяли розпорядження КМ України № 1042-р від 25.12.2013 року, № 449-р від 14.05.2015 року, та № 977-р від 16.09.2015 року, якими затверджено перелік держав, у яких ставка податку на прибуток на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, та які не містять країни - Республіка Туреччина.

Відповідно до п.п.39.2.1.6 п. 39.2 ст. 39 ПКУ неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов'язаними особами.

Підпунктом 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно із п. 120.3 ст. 120 ПКУ неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу, зокрема, у розмірі: 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.07.2015 року №609-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.

Встановлено, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом інші закони та нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, для цілей оподаткування податком вважається контрольованою операцією.

Про контрольовані операції платник податку має інформувати податковий орган.

Такий податковий обов'язок платник реалізує шляхом подання звіту про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним.

Разом з цим, формування звіту про контрольовані операції має відбуватись у випадках, передбачених податковим законодавством.

Отже, у звіті про контрольовані операції за рік відображаються господарські операції здійснені у такому році, які відповідно до вимог п.п.39.2.1.1 - 39.2.1.5 та 39.2.1.7 пп.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визначаються контрольованими.

У разі невідповідності господарських операцій, що відбулись у звітному періоді, вимогам п.п.39.2.1.1 - 39.2.1.5 та 39.2.1.7 пп.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, відповідно у платника податку не виникає обов'язку щодо звітування про такі операції.

Колегія суддів вважає помилковим твердження відповідача, що під контрольованою операцією слід вважати операцію, в якій стороною є будь-яка пов'язана особа-нерезидент.

Відповідно до п.п.39.2.1.1."а" п .39.2 ст.39 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами.

Так, підпунктом 39.2.1.2 п.39.2 ст.39 ПК України визначено, які саме особи-нерезиденти можуть бути стороною контрольованих операцій. Даною нормою визначено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Зазначені обставини свідчать про відсутність у позивача обов'язку щодо звітування перед контролюючим органом про ці операції в порядку п.п.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також виключають негативні наслідки для платника у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові від 20.02.2018 року по справі № 820/1752/17.

Враховуючи, що операції між позивачем та його контрагентом за наслідками звітного періоду не підпадають під визначення контрольованих операцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача відсутній обов'язок щодо звітування про ці операції в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Отже застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відбулось безпідставно, не у відповідності до вимог Закону, що регулює спірні правовідносини, що є підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243 , 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено 30 листопада 2018 року.

v

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.11.2018
Оприлюднено02.12.2018
Номер документу78234114
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —823/1650/18

Постанова від 13.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 12.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 19.12.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 26.11.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Постанова від 26.11.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Ухвала від 22.10.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрія Юрійовича

Ухвала від 25.09.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Глущенко Я.Б.

Рішення від 25.07.2018

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

П.Г. Паламар

Ухвала від 18.07.2018

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

П.Г. Паламар

Ухвала від 18.05.2018

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

П.Г. Паламар

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні