Постанова

від 26.11.2018 по справі 521/14692/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 33/785/1756/18

Номер справи місцевого суду: 521/14692/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі судді Кононенко Н.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби України на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою суду першої інстанції адміністративне провадження стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, працюючого директором ТОВ Меріквіта (код ЄДРПОУ 40526568), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1,

за порушення митних правил, передбачених ст. 483 Митного Кодексу України - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 ОСОБА_2 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до протоколу державної фіскальної служби України від 27 липня 2018 року , на думку митного органу, ОСОБА_2 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товару, вартості товарів та умов поставки, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, що виразилося у наступному.

1

Відповідно до протоколу ПМП № 2096/50000/18 вбачається, що 13.05.2017 року між ТОВ Меріквіта та компанією Beyaz Yol Logistik LTD.STI. було укладено контракт № MERBEY щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до м/п Одеса- центральний Одеської митниці ДФС з Туреччини на судні закордонного плавання Conti Basel на умовах поставки CIF UA Odessa прибув контейнер LCRU5096707 з товаром.

13.05.2018 директором ТОВ Меріквіта ОСОБА_2 була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу ІМ 40 АА (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500030/2017/006290.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом до м/п Одеса-центральний Одеської митниці ДФС були надані: контракт № MERBEY від 09.01.2017, спеціфікація №22844 до контракту, коносамент № 17/ODS/OO106 від 25.04.2017, інвойс №22844 від 17.04.2017, пакувальний лист №22844 від 17.04.2017 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Згідно граф МД №UA500030/2017/006290, було заявлено 8 найменувань товару: труби жорсткі поліетиленові безшовні, труби з ПВХ, шланги гнучкі з ПВХ, фітинги для труб, ручний інструмент, обладнення для зварювання пластикових труб , загальною вагою брутто 16705,57 кг, вартістю 25527, 32 доларів США.

Разом з тим, з метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари через Департамент адімінстрування митних платежів ДФС було направлено запит від 06.07.2017 №11491/5/99-99-19-02-02-16 до митних органів Туреччини.

До Одеської митниці ДФС листом Департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України від 12.07.2018 №21180/7/99-99-19-02-02-17 надійшла відповідь митної адміністрації Туреччини №29980007-724.01.03/UA-34607672 із наданням експортних документів, які були підставою для відправки товарів з Туреччини в Україну.

В ході опрацювання інформації, яка надана у експортних докуметах митних органів Туреччини (експортні декларації №17343100ЕХ084687 та №17343100ЕХ084869 від 24.04.2017, інвойси №486210, №486211 та №486212 від 21.04.2017, пакувальни листи до інвойсів, сертифікат походження товару №0345148 від 24.04.2017) було встановлено, що дійсно в 2017 компанія Firat plastic kaucuk san.ve tic.a.s. та компанія Gedikoglu metal makine ins.san.tic.ltd.sti здійснили відправлення контейнера LCRU5096707 з товаром до України, але на адресу компанії Luxury capital company ltd (04703 Україна, м. Київ, вул. Куренівська, 14В).

Так, під час перевірки документів які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині було встановлено, що фактично товар, оформлений у Одеській митниці ДФС за МД № UA500030/2017/006290 від 13.05.2017 оформлювався в режимі експорт до України у митних органах Туреччини на умовах поставки EXW Istambul за експортними митними деклараціями №17343100ЕХ075689 та №17343100ЕХ075962 від 12.04.2017.

Також, відповідно наданим до Одеської митниці ДФС документам та згідно МД №UA500030/2017/006290 від 13.05.2017 фактурна вартість товарів складала - 690905,16 грн. Згідно отриманої відповіді митних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортних декларацій № 17343100ЕХ084687 та №17343100ЕХ084869 від 24.04.2017 з зазначенням інвойсів складала 35008,18 доларів США (926 817,48 грн. згідно курсу НБУ на момент митного оформлення).

Так, за результатами опрацювання інформації наданої митними органами Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ Меріквіта (код ЄДРПОУ 40526568) встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно отримувача товару, умов поставки та вартості товарів.

Таким чином, на думку митного органу, керівником ТОВ Меріквіта (код ЄДРПОУ 40526568) гр. ОСОБА_2 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товару та вартості товарів чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні гр. ОСОБА_2 було складено протокол про ПМП № 2096/50000/18 за ознаками адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

2

Відповідно до протоколу ПМП № 2496/50000/18 вбачається, що 20.08.2017 року між ТОВ Меріквіта та компанією Beyaz Yol Logistik LTD.STI. було укладено контракт № MERBEY щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до м/п Одеса- центральний Одеської митниці ДФС з Туреччини на судні закордонного плавання Silvia на умовах поставки CIF UA Odessa прибув контейнер OOLU8622517 з товаром.

09.04.2018 директором ТОВ Меріквіта ОСОБА_2 була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу ІМ 40 АА (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500030/2017/004276.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом до м/п Одеса-центральний Одеської митниці ДФС були надані: контракт № MERBEY від 09.01.2017, спеціфікація № 20802 до контракту, коносамент № GCL/MRD/ODS/170153 від 29.03.2017, інвойс № 20802 від 29.03.2017, пакувальний лист № 20802 від 29.03.2017 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Згідно граф МД №UA500030/2017/004247, було заявлено 8 товарів: вироби не литі з чорних металів , штамповані, без подальшого оброблення: металева розпірка, та вентилі для радіаторів центрального опалення: крани Маєвського , загальною вагою брутто 18460 кг, вартістю 22327,84 доларів США.

Разом з тим, з метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари через Департамент адімінстрування митних платежів ДФС було направлено запит від 07.07.2017 №11567/5/99-99-19-02-02-16 до митних органів Туреччини.

26.07.2018 до Одеської митниці ДФС листом Департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України від 25.07.2018,

№22705/7/99-99-19-02-02-17 надійшла відповідь митної адміністрації Туреччини №29980007-724.01.03/UA-33890311 із наданням експортних документів, які були підставою для відправки товарів з Туреччини в Україну.

В ході опрацювання інформації, яка надана у експортних докуметах митних органів Туреччини (експортні декларації №17343100ЕХ058217 від 21.03.2017, інвойси № 035567, № від 21.03.2017, пакувальни листи до інвойсів, сертифікат походження товару №0345148 від 24.04.2017) було встановлено, що дійсно в 2017 компанія здійснила відправку контейнера.

Так, під час перевірки документів які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині було встановлено, що фактично товар, оформлений у Одеській митниці ДФС за МД № UA500030/2017/004276 від 09.04.2017 року, оформлювався в режимі експорт до України у митних органах Туреччини на умовах поставки EXW Istambul за експортними митними деклараціями №17343100ЕХ058217 від 21.03.2017.

Також, відповідно наданим до Одеської митниці ДФС документам та згідно МД №UA500030/2017/004276 від 09.04.2017 фактурна вартість товарів складала - 817000,03 грн. Згідно отриманої відповіді митних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортних декларацій № 17343100ЕХ058217 від 21.03.2017 з зазначенням інвойсів складала 70952 євро (2 050 881, 75 грн. згідно курсу НБУ на момент митного оформлення).

Так, за результатами опрацювання інформації наданої митними органами Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ Меріквіта (код ЄДРПОУ 40526568) встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно отримувача товару, умов поставки та вартості товарів.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 5 жовтня 2018 року провадження у адміністративній справі за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрито за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2018 року, Одеська митниця Державної фіскальної служби України подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення суддею норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2018 року, та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні ним порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% від вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - 926 817, 48 грн. та 2 050 881,75 грн. - відповідно та конфіскованих товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

12 листопада 2018 року до апеляційного суду від представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 надійшло заперечення на апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України, де представник зазначив, що вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши представника Одеської митниці ДФС ОСОБА_4, вивчивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, та матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.280 ОСОБА_2, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.245 ОСОБА_2, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 ОСОБА_2 доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст.252 ОСОБА_2, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що 13.05.2017 року між ТОВ Меріквіта та компанією Beyaz Yol Logistik LTD.STI. було укладено контракт № MERBEY щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до м/п Одеса- центральний Одеської митниці ДФС з Туреччини на судні закордонного плавання Conti Basel на умовах поставки CIF UA Odessa прибув контейнер LCRU5096707 з товаром.

Також, 20.08.2017 року між ТОВ Меріквіта та компанією Beyaz Yol Logistik LTD.STI. було укладено контракт № MERBEY щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до м/п Одеса- центральний Одеської митниці ДФС з Туреччини на судні закордонного плавання Silvia на умовах поставки CIF UA Odessa прибув контейнер OOLU8622517 з товаром.

В якості підстави для переміщення зазначених товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі імпорт гр. ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС були надані товаросупровідні документи.

З метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари було направлено запити до митних органів Туреччини.

На вказані запити до Одеської митниці ДФС листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України надійшли відповіді митних органів Туреччини із наданням експортних митних декларацій, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну.

Як вбачається з зазначених протоколів підставою для їх складання послужило відповідь з митних органів Турецької Республіки за результатами перевірки, проведеної стосовно законності ввезення на митну територію України товарів на адресу ТОВ Меріківта , з додатками, а саме - експортними деклараціями.

Так, згідно з вказаною відповіддю та надісланих експортних декларацій, митний орган вважає, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митних деклараціях, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезені товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно отримувача товару та вартості товару.

Проте, разом з експортною декларацією митними органами Туреччини не було надано до Одеської митниці ДФС контракти, укладені між відправниками товару та Покупцем товару.

У ТОВ Меріквіта були договірні відносини лише з Продавцями товару - компанією Beyaz Yol Logistik LTD.STI. (Туреччина) та компанією Timothy import І.р. , що повністю підтверджується вищезазначеними контрактами.

В матеріалах справи відсутні докази того, що товар, зазначений у митних деклараціях, продавався вищевказаними компаніями та ТОВ Меріквіта здійснювалася оплата за отриманий товар вказаним підприємствам.

Проте, в матеріалах справи є контракт, інвойси, які повністю підтверджують, що була угода купівлі-продажу між сторонами такої угоди, що така угода здійснювалася, та що у МД було вказано саме продавця товару.

Крім того, ТОВ Меріквіта було здійснено повну оплату за отриманий товар, що підтверджується матеріалами справи.

Також, з матеріалів справи вбачається, що товар був випущений у вільний обіг і оформлений з додержанням усіх умов переміщення товарів в режимі імпорт. При здійснені митного оформлення товару посадовими особами митного органу здійснювався митний огляд товару та актом митного огляду було встановлено, що товар відповідає товаросупровідним документам.

Вартість товару, визначена згідно контракту, була сплачена покупцем на рахунок компаній, вказаних у контракті.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 189 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях, а у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися у іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

В ст. 632 ЦК України також вказано, що ціна в договорі встановлюються за домовленістю сторін.

Отже, сторони контракту мають право самостійно визначати вільні ціни на товари. Відповідно до інвойсу сторони визначили вільну ціну товару, яка була фактично сплачена ТОВ Меріквіта на адресу компаній Beyaz Yol Logistik LTD.STI. (Туреччина) та Timothy import І.р. .

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1 - основний та 2 - другорядні.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення ТОВ Меріквіта підтвердив митну вартість товару за МД, яка базується на ціні, що фактично була сплачена за товар, з урахуванням коригувань митної вартості.

На момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в товаросупровідних документах, зокрема, в інвойсі та пакувальному листі, оскільки на момент огляду вантажу та декларування товару законність наданих документів, які стали підставою для митного оформлення, перевірялися митним органом та не викликали жодних сумнівів, фактично встановивши автентичність наявного та заявленого товару.

Закриваючи провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, районний суд виходив з того, що вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів, тоді як митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини гр. ОСОБА_2 і його винність не доведена.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

В Постанові Пленуму Верховного Суду від 03.06.2005 року №8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 2008 року) роз'яснено, що незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю передбачає їх переміщення через митний кордон України з подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів або таких, що містять неправдиві дані. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 9 ОСОБА_2, проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, дане правопорушення характеризується діями, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстав для переміщення товарів підроблених документів, одержаним незаконним шляхом, або таких, що містить неправдиві відомості.

Суб'єктивна сторона правопорушення, що передбачене статтею 483 МК України, передбачає наявність в діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі прямого умислу.

Відповідно до ст. 10 ОСОБА_2, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком районного суду про те, що митними органами не указано в чому конкретно полягало надання собою неправдивих відомостей з метою приховування товару, оскільки жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися.

Також, з матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для порушення справи про порушення митних правил відносно гр. ОСОБА_2 є відповідь митних органів Туреччини. Однак, переклад зазначених листів з іноземної мови на українську мову не здійснювався взагалі, не засвідчений належним чином, тобто є неофіційним.

За таких обставин районний суд вірно дійшов до висновку про те, що дані листи не можуть бути визнані як документи взагалі і, зокрема, як доказ винуватості гр. ОСОБА_2. у скоєні саме правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України.

Разом з тим, товар був випущений у вільний обіг і оформлений з додержанням усіх умов переміщення товарів у режимі імпорт , які встановлені ст. 75 МК України, що передбачає подання митному органу документів, що засвідчують підстави, та умови ввезення товарів на митну територію України, сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України, дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що митним органом була перевірена і встановлена законність митного оформлення товару.

Відповідно до вимог п.7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги доводи апелянта про існування положень п.5 ст. 54 МК України, відповідно до якого орган доходів і зборів для контролю правильності визначення митної вартості може звертатись до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявлення митної вартості. Проте, як вірно зазначив районний суд, та з чим погоджується апеляційний суд, отримані відомості від митних органів Туреччини, які надані суду, не є належно оформленими - не здійснено офіційного завіреного перекладу, що є підставою для визнання таких відомостей неналежними доказами.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок районного суду про те, що митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини гр. ОСОБА_2 і його винність не доведена, що є підставою для закриття провадження по справі, через відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 ОСОБА_2.

За таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги Одеської митниці Державної фіскальної служби України не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області Н.А. Кононенко