Постанова

від 27.11.2018 по справі 825/3264/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року

Київ

справа № 825/3264/14

адміністративне провадження №К/9901/3336/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 (головуючий суддя Скалозуба Ю.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 (головуючий суддя Ганечко О.М., судді: Літвіна Н.М., Коротких А.Ю.)

у справі №825/3264/14 за позовом публічного акціонерного товариства Чернігів Вторчормет до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Чернігів Вторчормет звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 №0002462200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 213504,00грн. за основним платежем та 53376,00грн. за штрафними санкціями.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі ПАТ Чернігів Вторчормет просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, прийняти у справі нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не повному обсязі врахована позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в ухвалі від 14.06.2017. На переконання позивача, твердження судів, що від'ємне значення податку на додану вартість не є грошовим зобов'язанням у розумінні Податкового кодексу України не ґрунтується на нормах податкового законодавства.

Позивач вважає, що постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального і матеріального права.

В свою чергу, відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, згідно якого відповідач заперечує доводи, викладені у касаційній скарзі та вказує, що положення пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України не застосовуються до зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість, оскільки воно не є грошовим зобов'язанням у розумінні Податкового кодексу України. Податковий орган стверджує, що рішення судів попередніх інстанцій відповідає нормам законодавства та просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2018 призначено справу за позовом ПАТ Чернігів Вторчормет до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення до касаційного розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін на 27.11.2018.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне. Посадовими особами ДПІ у м.Чернігові у 2010 році проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ Чернігів Вторчормет щодо відомостей, отриманих від ДПІ у Малинівському районі м.Одеси відносно господарських відносин ПАТ Чернігів Вторчормет з платником податків ПП Проммет М , та відомостей, отриманих від ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя відносно господарських відносин ПАТ Чернігів Вторчормет з платником податків ТОВ Юрт-Вторчермет за березень 2010 року

За результатами перевірки складено акт від 22.11.2010 №865/23/00193178, згідно якого встановлено порушення ПАТ Чернігів Вторчормет :

підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , у зв'язку з чим ВАТ Чернігів Вторчормет завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за березень 2010 року на 213504,00 грн.

Працівниками ДПІ у м.Чернігові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ Чернігів Вторчормет з питань правильності формування суми від'ємного значення по ПДВ, а саме з врахуванням результатів перевірок податковими органами, викладеними в акті від 22.11.2010 №865/23/00193178

За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.07.2014 №1769/22/00193178. В акті перевірки встановлено порушення ПАТ Чернігів Вторчормет пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 213504,00 грн., в т.ч. за травень 2012 року - 31605,00 грн, за червень 2012 року - 96803,00 грн., за липень 2012 року - 2909,00 грн., за серпень 2012 року - 5493,00 грн., за серпень 2013 року - 1241,00 грн., за вересень 2013 року - 3153,00 грн., за жовтень 2013 року - 2973,00 грн., за листопад 2013 року - 45478,00 грн., за грудень 2013 року - 11960,00 грн., за січень 2014 року - 1004,00 грн., за лютий 2014 року - 4200,00 грн., за березень 2014 року - 4052,00 грн., квітень 2014 року - 2633,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 29.07.2014 №1769/22/00193178 ДПІ у м.Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 №0002462200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 213504,00 грн. за основним платежем та 53376,00 грн. за штрафними санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 адміністративний позов ПАТ Чернігів Вторчормет задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 20.01.2015 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, Державну податкову інспекцію у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на Чернігівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що висновки судами попередніх інстанцій були зроблені без належного дослідження обставин, що слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що підставою для визначення позивачу спірної суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість були висновки перевіряючих викладені в акті перевірки від 22.11.2010 №865/23/000193178, згідно яких не підтверджено реальність взаємовідносин ПАТ Чернігів Вторчермет з постачальниками металобрухту: ТОВ Юрт-Вторчермет та ПП Промет-М . Однак, судом першої інстанції достеменно не встановлено, чи саме вказана ним обставина слугувала підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не зазначив обґрунтованих підстав та мотивів, яким він спростовує позицію та висновки суду першої інстанції. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом апеляційної інстанції не було враховано доводів позивача, не досліджено належним чином доказів, що містяться в матеріалах справи, а висновки про правомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення було зроблено з посиланням здебільшого лише на обставини зазначені перевіряючими в актах перевірок.

За результатами повторного судового розгляду справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 №0002462200 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у задоволені позовних вимог ПАТ Чернігів Вторчормет слід відмовити.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби за наявності обставин для її проведення, що визначені статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, передбачають, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до положень пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як встановлено пунктом 200.3 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 має від'ємне значення, то:

а) "бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами встановлено, що ПАТ Чернігів Вторчормет було порушено дотримання вимог пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині правильності визначення платниками податків залишку від'ємного значення по податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу додаткового кредиту наступного звітного (податкового) періоду після проведених документальних перевірок, за результатами яких було зменшено розмір від'ємного значення по податку на додану вартість або його залишок.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України, передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дана норма ПК України не застосовується до зменшення від'ємного значення щодо податку на додану вартість, оскільки вона не є грошовим зобов'язанням у розумінні Податкового кодексу України. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за перевіряємий період встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 213 504 грн., в т.ч. за травень 2012 року - 31605 грн., а тому, з травня 2012 року станом на дату складання акту перевірки 29.07.2014 року, 1095 днів не минуло.

Судами з'ясовано, що у відповідності вимог підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України, 21.03.2014 податковим органом позивачу було направлено письмовий запит №3945/10/25-26-22-01-12 щодо недостовірності даних, які містяться у поданих деклараціях з ПДВ.

На вказаний запит ПАТ Чернігів Вторчормет листом від 03.04.2014 № 142 надано письмове пояснення без документальних підтверджень.

За результатами документальної невиїзної перевірки, на підставі якої складено акт від 22.11.2010 №865/23/00193178, позивачу зменшено від'ємне значення по податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 213 504 грн. Оскільки встановлено, що по ланцюгам постачання ПП Проммет-М - ВАТ Чернігів Вторчормет та TOB ЮРТ-Вторчермет - ВАТ Чернігів Вторчормет , в акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 22.06.2010 за №78/23-214/35504275 та в довідці ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя від 15.09.2010 вказано, що правочини на поставку металобрухту визнані нікчемними, ПП Проммет-М та TOB ЮРТ-Вторчермет не мають необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що унеможливлює здійснення ПП Проммет М та TOB ЮРТ-Вторчермет господарської діяльності. А отже, і унеможливлює виконання своїх зобов'язань по реалізації металобрухту на адресу ВАТ Чернігів Вторчормет .

Перевіркою було не підтверджено реальність взаємовідносин з постачальниками металобрухту: TOB Юрт-Вторчермет - 560,828 тон на суму податку на додану вартість 186 549,49 грн та ПП Проммет-М - 83,33 тони на суму податку на додану вартість 26 954,18 грн. На підставі неможливості у зазначених контрагентів фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили, що підставою для визначення позивачу спірної суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість були саме висновки, викладені в акті перевірки від 22.11.2010 №865/23/000193178, оскільки, саме з врахуванням результатів перевірок податковими органами, що викладені у вказаному акті, податковим органом 21.03.2014 з питань правильності формування суми від'ємного значення по ПДВ було направлено позивачу запит №3945/10/25-26-22-01-12.

Зазначений запит органом податкової служби направлено позивачу у відповідності до вимог статей 75, 78, 79 ПК України та, не отримавши документального підтвердження щодо даних, які містяться у поданих деклараціях, на підставі наказу від 16.07.2014 №2075, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ Чернігів Вторчормет з питань правильності формування суми від'ємного значення по ПДВ, а саме, з врахуванням результатів перевірок податковими органами (акт від 22.11.2010 №865/23/00193178), за результатами якої складено акт від 29.07.2014 №1769/22/00193178, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0002462200 від 14.08.2014.

Судами під час розгляду справи у повній мірі досліджено обставини, як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017.

Наведені відповідачем у касаційній скарзі доводи є такими, що не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності відмови у задоволенні позовних вимог.

Частиною першою-другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігів Вторчормет" залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду