Ухвала

від 28.11.2018 по справі 585/4153/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №585/4153/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/788/404/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 жовтня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно,

учасників кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_6

власника майна - директора ТОВ « РОС-ОІЛ» - ОСОБА_8

представника власника майна - адвоката ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 жовтня 2018 року, відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, а саме: на газозаправочний модуль, тип газу- пропан, резервуар ЗВГ 10Н, фірми «helf» № 2135, 2017 року випуску, який знаходиться на АЗС ТОВ «РОС-ОЙЛ», за адресою: Роменський район, с. Хмелів, вул. Вовни, 2А.

Слідчий суддя ухвалене судове рішення мотивувала тим, що ТОВ «Ремонт-обслуговуваннясервіс-ойл» здійснює свою діяльність за вищезазначеною адресою при наявності дозвільних документів. Крім того не пред`явлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення особі, яка його вчинила та відсутні докази спричинення тяжких наслідків чи будь-якої шкоди третім особам. Також не доведено, що АЗС перебуває в тестовому режимі.

У поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , посилаючись на незаконність даної ухвали слідчого судді, просить скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що до ЄРДР внесені відомості за фактом вчинення суб`єктом господарської діяльності АЗС «РОС-ОЙЛ» кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України. Так, ТОВ «РОС-ОЙЛ» на АЗС здійснює господарську діяльність з реалізації скріпленого газу за відсутності дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою- експлуатації зазначеного газозаправочного модулю, що створює загрозу загибелі людей у випадку вибуху скріпленого газу «пропан», що знаходиться в посудині під тиском. При цьому, зазначає, що даний газозаправочний модуль визнаний слідчим речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018200100000866.

Захисником ОСОБА_9 , який діє в інтересах ТОВ "РОС-ОЙЛ» подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника власника майна адвоката ОСОБА_9 та директора ТОВ « РОС-ОЙЛ» - ОСОБА_8 , які вважають ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна, згідно ч.2 ст. 170 КПК України, допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, забезпечення конфіскації чи спеціальної конфіскації.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя врахував положення ст. 170 КПК України і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на зазначене в ньому майно.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що в АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність автозаправочная станція АЗС «РОС-ОЙЛ» з реалізації ( продажу) бензину А-92, дизельного палива та скріпленого газу «пропан».

Згідно матеріалів досудового розслідування, на вказаній АЗС знаходиться двох постова роздавальна колонка на дизельне паливо та бензин А.92, а також встановлено газозаправочний модуль, тип газу пропан, ЗВГ 10Н, фірми «helf» № 2135, 2017 року випуску.

На спростування доводів прокурора про відсутність у ТОВ «РОС-ОЙЛ» дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою, експлуатації газозаправочного модулю, представником товариства були надані копії документів, які видані управлінням Держпраці у Сумській області, про надання дозволу даному товариству на здійснення діяльності з реалізації скріпленого газу ( арк. пр. 98,99,100).

Прокурор в судовому засіданні апеляційного суду погодився з тим, що слідчим у клопотанні про накладення арешту можливо була допущена помилка щодо назви ємкості газу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про недоведеність стороною обвинувачення того, що товариство здійснює господарську діяльність з реалізації скріпленого газу за відсутності дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою, експлуатації зазначеного газозаправочного модулю, тому відсутні підстави у накладенні арешту на майно, оскільки не існує сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.

Крім того колегією суддів встановлено, що клопотання слідчого не містить у собі жодного доказу, який би вказував на наявність ознак належності вилученого під час огляду місця події майна об`єктивній стороні складу кримінального правопорушення, з урахуванням поняття предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно відомостей внесених до ЄРДР та клопотання слідчого, провадження здійснюється за ознаками диспозиції ч. 1 ст. 272 КК України створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України 12.06.2009 N 7 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» поняття "шкода здоров`ю потерпілому" (частина перша статті 271, частина перша статті 272, частина перша статті 273, частина перша статті 274, частина перша статті 275 КК) охоплює випадки, пов`язані із заподіянням особі середньої тяжкості чи легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.

Як поняття "загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків" (частина перша статті 272, частина перша статті 273, частина перша статті 274, частина перша статті 275 КК) необхідно розуміти такі зміни у стані виробничих об`єктів, підприємств, унаслідок яких виникає реальна небезпека життю людей або реальна небезпека заподіяння (настання) шкоди вказаним у цих статтях благам.

Як "інші тяжкі наслідки" (частина друга статті 271, частина друга статті 272, частина друга статті 273, частина друга статті 274, частина друга статті 275 КК) слід розуміти випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, шкоди у великих розмірах підприємству, установі, організації чи громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць.

Будь-яких належних доказів або відомостей про наявність вище вказаних обставин, які б могли підтвердити наявність об`єктивної сторони злочину, що стало в подальшому підставою для вилучення зазначеного майна, слідчим та прокурором в клопотанні та в судовому засіданні - не наведено.

Враховуючи викладене, ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 170,172, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 жовтня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4