Рішення

від 30.11.2018 по справі 603/729/18

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/729/18

Провадження №2/603/364/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2018 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

секретар судового засідання Швець Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 22.06.2007 року померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина нажитловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Баришська №22 в с. Бертники Монастириського району Тернопільської області. Вказане спадкове майно прийняв син померлої ОСОБА_4, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем. 20.10.2009 року ОСОБА_3 помер, нотаріально не оформивши своїх спадкових прав. Після його смерті відкрилась спадщина на вказане спадкове майно, яку прийняла позивач, оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинковолодіння, що підлягає спадкуванню.

Просить визнати за нею право власності на вказане вище спадкове майно.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

20.11.2018 року згідно ухвали Монастириського районного суду Тернопільської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи у їхній відсутності представником позивача подано письмову заяву, позовні вимоги підтримала, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечила в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов просять розглядати справу за відсутності їхнього представника, проти задоволення позовних вимог не заперечили.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із таких підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії ІІ-АВ №610531 від 05.06.1968 року батьками позивача ОСОБА_1 (дошлюбне - ОСОБА_3) О.С., ІНФОРМАЦІЯ_1, вказано: ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

При укладенні шлюбу 02.06.1976 року з ОСОБА_7 позивач змінила своє дошлюбне прізвище Пророк на Стахів , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ИД №279924 від 02.06.1976 року.

Згідно довідки №279, виданої 18.09.2018 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул. Баришська, 22 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області.

Відповідно до довідки комунального підприємства Монастириське районне бюро технічної інвентаризації №256 від 14.09.2018 року, виданої ОСОБА_1, за адресою: с. Бертники, вул. Баришська, 22 Монастириського району Тернопільської області розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 38,8 кв.м, житловою - 17,7 кв.м під літерою А , сарай Б , стодола Б1 , літня кухня Б2 , сарай б , сарай В .

На даний житловий будинок 07.08.2018 року комунальне підприємство Монастириське районне бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи).

Зі змісту архівної довідки Державного архіву Тернопільської області №338/04-11 від 09.10.2017 року вбачається, що Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 18.03.1991 року №848-ХІІ було відновлено населеним пунктам Тернопільської області колишні їх найменування: у Монастириському районі селу Лісове - село Бертники.

Як вбачається з даних виписки з по господарської книги №9 на 1991 - 1995 роки, наданої Григорівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, спірне будинковолодіння станом на 01.01.1991 рік відносилося до суспільної групи - колгоспний двір, голова якого - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, чоловік голови - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст.ст.120-121, ст.123 ЦК УРСР ( в ред.1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ИД №021102 від 13.07.1994 року ОСОБА_6 помер 12.07.1994 року, актовий запис №13.

ОСОБА_3 померла 22.06.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №079212 від 23.01.2009 року.

Інших членів колгоспного двору немає.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Баришська №22 в с. Бертники Монастириського району Тернопільської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області 12.01.2000 року, зареєстрованого в реєстрі за №1, ОСОБА_3 все своє майно заповіла своєму сину ОСОБА_4

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається зі змісту довідки №279, виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, на час смерті спадкодавця ОСОБА_3, разом з нею проживав її син ОСОБА_4

Судом встановлено, що майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 успадкував її син ОСОБА_4, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом з спадкодавцем, проте нотаріально не оформив своїх спадкових прав.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ИД №089872 від 20.10.2009 року ОСОБА_4 помер 20.10.2009 року, актовий запис №07.

Згідно інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №691/01-16 від 31.10.2018 року після смерті 20.10.2009 року ОСОБА_4 згідно даних спадкового реєстру спадкові справи не заводились.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно довідки №278, виданої 18.09.2018 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, на час смерті 20.10.2009 року ОСОБА_4 разом з ним проживали: сестра (позивач) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, племінник ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, племінник ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6

Згідно рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 31.07.2013 року за ОСОБА_1 визнано право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4, який помер 20.10.2009 року, а саме на земельну ділянку площею 1,03 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно державного акта на право власності на землю серії Р1 №650219 від 11.03.2003 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом другої черги (є рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_4 згідно свідоцтв про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_4 серії ІІ-АВ №610531 від 05.06.1968 року та серії І-ИД №088854 від 20.01.2009 року ), відмови від прийняття спадщини не заявляла, прийнявши спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем. У зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на будинковолодіння, що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом (лист Монастириської державної нотаріальної контори №629/01-16 від 01.10.2018 року).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що позивачем доведено обставини, викладені у позовній заяві, а отже, вона, як спадкоємець за законом, яка прийняла спадщину, має право на житловий будинок з надвірними будівлями, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане майно, в порядку спадкування за законом після померлого 20.10.2009 року ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 259, 263 - 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст. 328, 392, 1222, 1225, 1262, 1268 ЦК України, ст.ст.120-121, ст.123 ЦК УРСР (в ред.1963 року), суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул.Шевченка, 69 с.Бертники Тернопільської області, 48301, Код ЄДРПОУ 23587829, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Баришська, 22 в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 38,8 кв.м, житловою - 17,7 кв.м під літерою А , сарай Б , стодола Б1 , літня кухня Б2 , сарай б , сарай В .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючийсуддя ОСОБА_10