Постанова

від 26.11.2018 по справі 817/851/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1525/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Константа Брок на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року (головуючий суддя Недашківська К.М., м. Рівне, повний текст складено 13.06.2018) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Константа Брок до головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю Константа Брок звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області в якому просило визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000011306, відповідно до якого застосовано штрафні санкції по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510 грн.; податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000021306, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3832 грн. 26 коп.; податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000031306, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору в розмірі 319 грн. 36 коп.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 від 04.01.2018 по єдиному внеску в розмірі 2730 грн. 15 коп.; рішення №0000041306 від 04.01.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску в розмірі 1365 грн. 08 коп.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю Константа Брок оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що між TOB Константа Брок та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договори про надання послуг цивільно-правового характеру, предметом яких є взяття фізичною особою на себе зобов'язання надати послуги згідно вказівок Замовника та дотримуватись умов даного Договору. Послуги, що мають бути виконані Виконавцем: оформлення митних декларацій для третіх осіб клієнтів Замовника. Надані послуги Замовник оплачує Виконавцю виходячи із наступної вартості за надану послугу: оформлення МД - 40 гри. за штуку. В акті здачі-прийняття послуг визначається та узагальнюється остаточна вартість наданих послуг протягом календарного місяця.

Таким чином, цивільно-правові угоди, укладені із позивачем не містять ознак трудового договору, зокрема: обов'язку виконавця бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години; обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; обов'язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

За наслідками таких договорів виконавцями було оформлено акти здачі-прийняття робіт, а позивачем виплачено винагороду за надані послуги. Позивач здійснив декларування та оподаткування виплаченої винагороди фізичним особам, що також підтверджено матеріалами справи.

Апелянт зазначає, що і відповідач, і суд першої інстанції не заперечив та не спростував факту виплати винагороди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за наслідками надання послу і за цивільно-правовими договорами, а також факту декларування таких сум доходів позивачем. Тобто, ТОВ Константа Брок належним чином виступило податковим агентом при виплаті доходів фізичним особам, як це передбачено пп. 168.1. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідачем та судом безпідставно вказано про подання позивачем податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 4 квартал 2016 року. 1. 2. З квартали 2017 року не в повному обсязі, з недостовірними відомостями.

Твердження суду про те, що в податкових розрахунках відображені занижені суми утриманого податку на доходи фізичних осіб з доходів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не відповідає дійсності, оскільки позивач вказав у даних розрахунках виключно ті суми, які були виплачені.

Ні відповідач, ні суд першої інстанції не навели будь-якого обгрунтування, чому саме занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 2 233,76 грн., військового збору в сумі 186,15 грн. та єдиного внеску в сумі 2 730.15 грн. Тобто, суд першої інстанції не навів аргументації того, чому позивач має сплатити податків і зборів більше, ніж ним було нараховано і сплачено по укладених цивільних-правових договорах, із якої суми винагороди (заробітної плати) слід виходити при такому донарахуванню.

Головне управління ДФС у Рівненській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що головним управління ДФС у Рівненській області проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Константа Брок , за результатами якої складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Константа Брок , з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з виплачених (нарахованих) доходів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за період з 01.07.2016 по 30.09.2017 від 14.12.2017 №1448/17-00-13-10/40684176. На підставі висновків Акта перевірки фіскальним органом винесені: податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000011306, відповідно до якого застосовано штрафні санкції по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510 грн.; податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000021306, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3832 грн. 26 коп.; податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000031306, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору в розмірі 319 грн. 36 коп.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 від 04.01.2018 по єдиному внеску в розмірі 2730 грн. 15 коп.; рішення №0000041306 від 04.01.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску в розмірі 1365 грн. 08 коп.

Актом перевірки встановлено порушення: статті 417, статті 418 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 та статті 24 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 №322-VIII при взаємовідносинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_4; підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2, підпункту 164.2.1 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, абзацу а пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі іменується ПК України), внаслідок чого не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 2233,76 грн.; пункту 1 частини 2 статті 6, частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, частини 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010, в порушення яких не нараховано та не сплачено єдиного соціального внеску на загальну суму 2730,15 грн.; підпунктів 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, внаслідок чого не утриманий і не перерахований до бюджету військовий збір в сумі 186,15 грн.; пункту 51.1 статті 51 Глави 2, підпункту б пункту 176.2 статті 176 Розділу IV ПК України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку , чинного у 2016 та 2017 роках, затвердженого в новій редакції Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 №111/26556 (далі іменується Порядок №4), а саме: подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ за 4 квартал 2016 року, 1, 2, 3 квартали 2017 року не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвели до зменшення податкових зобов'язань.

В ході перевірки встановлено, що керівником ТОВ Константа Брок є ОСОБА_1 за період з 01.08.2016 (згідно протоколу загальних зборів учасників №11 від 25.07.2016) по 31.10.2016 (Наказ на звільнення №3-к від 31.10.2016); на посаду агента з митного оформлення призначено ОСОБА_4 з 16.11.2016 (Наказ на прийняття №4-к від 15.11.2016р., прийнятий на роботу з неповним робочим днем 2 години) по 03.02.2017 (Наказ на звільнення №10-к від 03.02.2017). За результатами аналізу податкової інформації фіскальним органом виявлено факти, які свідчать про використання у 4 кварталі 2016 року - 3 кварталі 2017 року ТОВ Константа Брок найманої праці без належного оформлення трудових відносин, а саме: з митними брокерами з РНОКПП НОМЕР_1 та РНОКПП НОМЕР_2.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем та ОСОБА_4 укладено Договори про надання послуг (цивільно-правового характеру) від 01.11.2016, від 06.02.2017, від 01.03.2017, від 01.04.2017, від 01.05.2017, від 01.06.2017, від 01.07.2017, предметом яких було надання платних послуг: оформлення митних декларацій для третіх осіб клієнтів Замовника; розмір і порядок оплати: оформлення МД в режимі ІМ40 ДЕ (в тому числі оформлення попередньої МД) 40 грн. 00 коп. за штуку. Між сторонами укладено Акт здачі-приймання наданих послуг від 13.07.2017, від 31.03.2017, від 28.02.2017, від 28.04.2017, від 26.05.2017, від 30.06.2017, від 05.06.2017, від 30.06.2017, від 30.06.2017, від 30.06.2017, від 30.06.2017.

Як з'ясовано судом, між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг (цивільно-правового характеру) від 01.11.2016, предметом якого було: оформлення митних декларацій для третіх осіб клієнтів Замовника; розмір і порядок оплати: оформлення МД в режимі ІМ40 ДЕ (в тому числі оформлення попередньої МД) 40 грн. 00 коп. за штуку. Між сторонами також укладено Акт здачі-приймання наданих послуг від 12.06.2017. Фіскальним органом направлено запит №3490/9/17-00-13-08-04 від 13.06.2017 до ТОВ Константа Брок про надання інформації та документального підтвердження щодо документального оформлення трудових відносин з вищезазначеними працівникам. Згідно отриманої відповіді №79 від 14.07.2017 (вх. №4138/10/17-00 від 18.07.2017), взаємовідносини між ТОВ Константа Брок та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 оформлялися згідно договорів цивільно-правового характеру про надання послуг з оформлення митних декларацій. Також, Головним управлінням ДФС у Рівненській області направлено запит до Рівненської митниці ДФС №3593/7/17-00-13-08-02 від 28.08.2017 щодо надання інформації про відображення в картці обліку митного брокера, ТОВ Константа Брок , відомостей про осіб, які уповноважені на роботу з митним органом (із зазначенням документів, які були підставою для внесення такої інформації (заява про внесення (відкликання) в облікові дані). Рівненською митницею ДФС листом №5191/35/17-70-07 від 20.09.2017 (вх. №4775/9/17-00 від 20.09.2017), повідомлено, що ТОВ Константа Брок , 07.10.2016 взято на облік митного брокера, а митним агентом, який уповноважений на роботу з митницею зазначено ОСОБА_1, а право представляти інтереси ТОВ Константа Брок з 14.07.2017 відкликане.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до статті 416 МК України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. За вчинення правопорушень, пов'язаних з провадженням митної брокерської діяльності, митний брокер несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 405 МК України на провадження брокерської діяльності, надаються дозволи. Підприємства, які отримали такі дозволи, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Таким підприємствам видаються витяги із зазначених реєстрів. Набуття права на провадження брокерської діяльності без дозволу не допускається.

Згідно з Розділом 1 Порядку подання та розгляду заяв і надання дозволу на провадження митної брокерської діяльності та контролю за нею , затвердженого Наказом МФУ №693 від 04.08.2015, реєстр митних брокерів це програмно-інформаційний комплекс автоматизованої системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, призначений для накопичення, систематизації і зберігання відомостей про митних брокерів.

Підприємство, якому надано Дозвіл, включається до реєстру митних брокерів. Право використання Дозволу не може передаватись іншій особі. Митний брокер може розпочати декларування товарів з моменту включення його до реєстру митних брокерів.

Відповідно до статті 455 МК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, веде централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами здійснюється одноразово: 1) за зверненням таких осіб до відповідних митних органів; 2) при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими покладено на митні органи.

Облік осіб, які здійснюють операції з товарами, ведеться відповідно до Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №552 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за №807/27252.

В картці обліку зазначаються відомості про всіх осіб, які уповноважені на роботу з митним органом (прізвище, імя та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер паспорта, серія, ким і коли виданий, номер телефону (факсу), підпис).

Статтею 417 МК України передбачено, що взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.

Згідно з частиною 1 статті 418 МК України агент з митного оформлення - це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

До видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється органами доходів і зборів (частина 1 статті 404 МК України) належить митна брокерська діяльність.

З огляду на викладене суд першої інстанції вірно вважав, що правовідносини між ТОВ Константа Брок та фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 носять характер трудових відносин між роботодавцем та найманими працівниками (брокер агент), що сітко визначено нормами МК України.

Як вірно зазначив суд, згідно частини 3 статті 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення та формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до пункту 18.1 статті 18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 163.1. статті 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до підпункту 164.1.2. пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

За правилами підпункту 164.2.1 пункту 164 цієї статті до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно пункту 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних, у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України).

Згідно з пунктом 171.1. статті 177 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Обов'язок податкового агента своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок закріплено абзацом а пункту 176.2 статті 176 ПК України.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачено, що ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.3 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.4 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до статті 4 Розділу 2 Закону України №2464-VI, платниками єдиного внеску є : 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 6 Закону України №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки,порядкута за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до пункту 51.1 статті 51 ПК України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до підпункту б пункту 176.2. статті 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

За приписами підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фіскальний орган наділений повноваженнями щодо перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), а відтак, під час проведення перевірки та оформлення її результатів діяв у межах повноважень, у спосіб та порядку, встановлені законом, а тому підставно відмовив в задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Константа Брок залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року по справі № 817/851/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Н.М. Судова-Хомюк

Т.І. Шинкар

Повний текст складено 30.11.2018