Рішення

від 22.11.2018 по справі 904/3044/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2018м. ДніпроСправа № 904/3044/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-ТРАНС"

про стягнення заборгованості у розмірі 42 521,32 грн. за Договором поставки на умовах відстрочення платежу №1113/17/50 від 24.04.17р.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Янович М.Ю. дов. № 79 від 06.11.18р.

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 42 521,32 грн., з яких 5 184,10 грн. - пеня, 461,71 грн. - 3% річних, 1 617,11 грн. - індекс інфляції, 4 482,00 грн. - 15 % штрафу, 896,40 грн. - 3% за користування грошовими коштами, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Відповідач відзив на позов не надав.

17.10.18р. електронною поштою до суду надійшов лист від імені Олександра Дмитрука, у якому повідомляється, що він колишній директор ТОВ "ТПК-ТРАНС" та наполягає на тому, що не приймав участі в купівлі шин у ТОВ "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" в кінці 2017 р., з початку жовтня до початку грудня 2017р. не перебував у місті. Однак, наведений лист від імені Олександра Дмитрука власноручно не підписаний, а також не підписаний електронним цифровим підписом. Про неприйнятність доказу не підписаного у встановленому порядку зазначено в ухвалі суду від 24.10.18р.

Іншого відзиву Відповідач до справи не надав (не направив).

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.17р. сторонами укладено Договір поставки товару на умовах відстрочення платежу №1113/17/50 (далі Договір), за п.1.2. якого Постачальник (Позивач) зобов'язується передати у власність (поставити) Покупцеві (Відповідачеві) Товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка Товару за цим Договором здійснюється партіями.

Покупець гарантує, що особа (особи), котра здійснюватиме фактичне приймання Товару й підписання товарно-транспортних та/або видаткових накладних, матиме достатні повноваження на вчинення таких дій від імені Покупця. Покупець несе всі ризики, пов'язані з невиконанням цього обов'язку. Покупець повинен забезпечити надання Постачальнику довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей у порядку, передбаченому діючим законодавством (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору підписана Сторонами товарно-транспортна та/або видаткова накладна є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує факт передачі (поставки) Покупцю Товару за цим Договором.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що загальна сума договору орієнтовно становить 300 000 грн. (триста тисяч гривень 00 копійок), включаючи податок на додану вартість 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), та визначається вартістю Товару, поставленого протягом дії цього Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору Покупець оплачує Товар, поставлений за цінами, які вказані у відповідних видаткових накладних. Оплата Товару здійснюється в порядку безготівкових розрахунків або іншим не забороненим способом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок Постачальника. Оплата Товару за цим Договором здійснюється в національній валюті України - гривні. Покупець, виконуючи безготівкові розрахунки, повинен в платіжному дорученні (у розділі призначення платежу ) зазначити номер і дату цього Договору. При недотриманні цієї вимоги платіж, здійснений Покупцем, може бути не зарахований в оплату по даному Договору.

Оплата Товару здійснюється Покупцем у строк не пізніше ніж 14 днів з дати поставки Товару, якщо інше не передбачено додатками до цього Договору, підписаними уповноваженими особами Сторін (п.4.3. Договору).

Відповідно до п.4.4. Договору датою оплати вважається дата фактичного зарахування грошових коштів, що підлягають сплаті, на поточний рахунок Постачальника.

Сторони погоджуються, що у разі наявності дебіторської заборгованості Покупця перед Постачальником, грошові кошти, які надходять від Покупця в першу чергу зараховуються в оплату існуючої дебіторської заборгованості незалежно від призначення платежу (п. 4.5. Договору).

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати вартості товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,2% від суми фактичної заборгованості (але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент її нарахування) за кожен день прострочення у межах трирічного строку позовної давності. Пеня нараховується з дня порушення відповідної умови Договору до моменту повного виконання такого зобов'язання Покупцем. При цьому, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику визначену пеню протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення від Постачальника. У випадку прострочення виконання грошових зобов'язань протягом понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми фактичної заборгованості. Виплата винною Стороною неустойки (пені, штрафів, збитків) не звільняє її від належного виконання своїх зобов'язань за цим Договором.

У випадку несвоєчасної оплати Постачальник має право на підставі ст. 692 ЦК України вимагати від Покупця оплати товару та 3% від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами Постачальника з моменту переходу прав власності на несвоєчасно оплачений товар (п.6.3. Договору).

Відповідно до п.8.2. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2017р., але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

На виконання Договору Позивачем поставлено Відповідачеві товар на загальну суму 41 880,00 грн., що підтверджується копією видаткової накладної Позивача № 68777 від 24.11.17р. та довіреності Відповідача № 5/17 від 23.11.17р. на ім'я Дмитрука А.О.

За даними Позивача, згідно з п. 4.3. Договору Відповідач повинен був оплатити товар у строк до 08.12.17р. Відповідач зобов'язання виконав частково, сплативши за поставлений Позивачем товар 12 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку Позивача. У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору в частині повної та своєчасної оплати, станом на 14.06.18р. за Відповідачем обліковується борг у розмірі 29 880,00 грн. за одержаний ним товар.

З посиланням на п.6.2. Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню у розмірі 5 184,10 грн. за період прострочки з 09.12.17р. по 14.06.18р. за кожним періодом окремо, а також штраф у розмірі 4 482,00 грн.

На підставі п.6.3. Договору Позивачем нараховані 3% за користування чужими грошовими коштами у розмірі 896,40 грн.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3 % річних - 461,71 грн. та збитки від інфляції - 1 617,32 грн. за період з 09.12.17р. по 14.06.18р. за кожним періодом окремо.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 ГК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Перевіривши доводи Позивача, суд визнає їх обґрунтованими.

Так, Позивач, на виконання умов Договору, поставив Відповідачеві Товар на загальну суму 41 880,00 грн., що підтверджується видатковою накладною Позивача № 68777 від 24.11.17р., підписаною від імені Відповідача Дмитруком А.О. та довіреністю Відповідача № 5/17 від 23.11.17р. на ім'я Дмитрука А.О. Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за Договором виконав частково, сплативши Позивачеві 12 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи (випискою з рахунку Позивача) та не спростовано Відповідачем.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає обґрунтованими вимоги про стягнення 29 880,00 грн. - основного боргу, 5 184,10 - пені, 1 617,11 грн. - індексу інфляції, 4 482,00 грн. - 15% штрафу від суми боргу, 896,40 грн. - 3% за користування грошовими коштами.

Нараховані Позивачем 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Однак, сторонами у спірному Договорі розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами, що підлягають стягненню у разі порушення грошового зобов'язання покупцем визначено у п.6.3. Договору, які прийняті судом.

Подвійне стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами законодавством України не передбачено, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 461,71 грн. задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення належать 29 880,00 грн. - основного боргу, 5 184,10 - пені, 1 617,11 грн. - індексу інфляції, 4 482,00 грн. - 15% штрафу від суми боргу, 896,40 грн. - 3% за користування грошовими коштами, решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-ТРАНС" про стягнення заборгованості у розмірі 42 521,32 грн. за Договором поставки на умовах відстрочення платежу № 1113/17/50 від 24.04.17р. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-ТРАНС, 50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 158В, кім. 2 (код ЄДРПОУ 40918470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД", 49106, м. Дніпро, вул. Камська, буд. 64 (код ЄДРПОУ 31497076) 29 880,00 грн. - основного боргу, 5 184,10 - пені, 1 617,11 грн . - індексу інфляції, 4 482,00 грн. - 15% штрафу від суми боргу, 896,40 - 3% за користування грошовими коштами, 1 742,88 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.12.2018

Суддя С.Г.Юзіков