Рішення

від 29.11.2018 по справі 906/977/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/977/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Ціка В.Г. - довіреність від 25.07.2018;

від відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд" (м. Житомир)

до Фізичної особи - підприємця Мирончука Миколи Миколайовича (с. Ушомир

Коростенський район Житомирська область)

про стягнення 80 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно Буд" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Мирончука Миколи Миколайовича про стягнення 80000,00грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору №2 купівлі-продажу товарів від 15.12.2017 щодо своєчасної поставки товару.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, правом участі у судовому засіданні 29.11.2018 не скористався. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали від 09.11.2018, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу.

Відзиву, будь - яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними процесуальними правами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст.165, ч. 2 ст.79 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2017 між Фізичною особою - підприємцем Мирончуком Миколою Миколайовичем (продавець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно Буд" (покупець/позивач) укладено договір №2 купівлі-продажу товарів (а.с.10-11), за умовами якого продавець, в разі наявності необхідної кількості товару, зобов'язується за заявками покупця поставити та передати цей товар, а покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату такого товару на умовах визначених у цьому договорі (п.1 договору).

Найменування товару: пиломатеріал сухий (сосна 1-2 сорт), розміри 42/45*95/3980мм (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 договору датою отримання товару покупцем вважається дата, вказана у видаткових накладних на товар, що відпускається.

За умовами п.2.1 продавець зобов'язаний провести оплату на розрахунковий рахунок продавця за товар, що постачається, на підставі рахунку-фактури, а продавець зобов'язується поставити такий товар у кількості та асортименті, згідно заявок покупця, надісланих продавцю у будь-якій формі.

Асортимент лісопродукції хвойних порід - 240 куб.м. (п.3.1 договору).

Загальна сума за цим договором орієнтовно складає 2 000 000,00 грн. без ПДВ (п.3.1 договору).

Ціна визначається в гривні еквівалентної 155,00 дол. США за 1 куб.м. по курсу міжбанку України на момент погрузки партії лісопродукції (п.3.2 договору).

Згідно п.4.1 договору покупець здійснює 100% оплату усієї вартості замовленого товару на підставі отриманого від продавця рахунку, протягом 5 (п'яти) днів на розрахунковий рахунок або в касу продавця.

Продавець надає рахунок протягом 5-ти банківських днів після отримання заявки на товар від покупця (п.4.2 договору).

Вид розрахунків: безготівковий, якщо інше не буде обумовлено між сторонами. Ціна на товар договірна та зазначена у протоколі погодження ціни (п.4.3 договору).

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту фактичного отримання товару останнім (п.5.1 договору).

Доставка товару здійснюється на умовах EXW (п.5.2 договору).

Договір набирає чинності з дня його підпису і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п.6.1 договору).

На виконання укладеного між ТОВ "Техно Буд" та ФОП Мирончук М.М. договору купівлі-продажу товарів №2 від 15.12.2017 та підставі рахунків-фактур №5 від 15.12.2017 і №6 від 27.12.2017 позивач перерахував останньому 80000,00грн. в рахунок попередньої оплати за поставку товару, що підтверджується платіжними дорученнями №42 від 18.12.2017 та №62 від 28.12.2017.

Проте, доказів передачі товару за договором на суму попередньої оплати суду не надано.

16.10.2018 позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення суми попередньої оплати в семиденний термін (а.с.17), яка залишилась без відповіді та задоволення.

Неповернення відповідачем коштів стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 даної норми передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтями 662, 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Стаття 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права слідує, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання стосовно своєчасної передачі товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Вибір поведінки є правом покупця.

Згідно ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Системний аналіз письмових доказів у справі свідчить про наявність домовленості між сторонами про поставку товару відповідачем та їх оплату позивачем.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо здійснення попередньої оплати за товар в розмірі 80000,00грн.

Докази того, що відповідач передав позивачу товар в матеріалах справи відсутні. Також в матеріалах справи відсутні докази щодо повернення позивачу коштів (попередньої оплати) за непоставлений товар в розмірі 80000,00 грн.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи.

За умовами частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на те, що відповідачем позовні вимоги не спростовано, доказів належного виконання зобов'язання щодо передачі товару чи повернення коштів не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Мирончука Миколи Миколайовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд" (10001, м.Житомир, вул. Івана Сльоти, 49, оф.205, код ЄДРПОУ 41266538):

- 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 коп. - попередньої оплати;

- 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.12.18

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)