Ухвала

від 28.11.2018 по справі 910/18821/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.11.2018Справа № 910/18821/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участю секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп"

про визнання дій приватного виконавця округу міста Києва незаконними

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд ресурс" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 30)

про стягнення 17 293 071, 44 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд ресурс"

про визнання недійсним договору поставки

За участю представників сторін:

від стягувача: Новаковський П.М.

від скаржника: Даценко О.І.

від приватного виконавця: Мужик Н.Т.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018, позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд ресурс" (далі - ТОВ "Нафтотрейд ресурс") задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" (далі - ТОВ "Орлан-Транс-Груп") на користь ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" основний борг в розмірі 14 418 865,65 грн, 480 296,00 грн 3% річних, 2 331 408,35 грн інфляційних втрат. В задоволенні зустрічного позову, заявленого ТОВ "Орлан-Транс-Груп", відмовлено повністю.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва 22.03.2018 видано наказ.

13.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою про визнання дій приватного виконавця округу міста Києва незаконними, відповідно до якої скаржник просив суд:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Н.В. в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок № 26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк" та на поточний рахунок № 2600901065096 відкритий Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в ПАТ "КредоБанк" і використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету;

- скасувати постанову від 28.03.2018 про арешт коштів ТОВ "Орлан-Транс-Груп" у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк", і використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням та на кошти, які використовуються для виплати допомоги від нещасних випадків на виробництві за рахунок коштів відповідного Фонду;

- скасувати постанову від 11.04.2018 про арешт коштів ТОВ "Орлан-Транс-Груп" у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк", і використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням та на кошти, які використовуються для виплати допомоги від нещасних випадків на виробництві за рахунок коштів відповідного Фонду;

- скасувати постанову від 12.04.2018 про арешт коштів боржника (Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп") у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №2600901065096 відкритий Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в ПАТ "КредоБанк" і використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням та на кошти, які використовуються для виплати допомоги від нещасних випадків на виробництві за рахунок коштів відповідного Фонду;

- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Н.В. скасувати арешт накладений на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять, на поточному рахунку №26008610014389 в AT "ПроКредит Банк" та скасувати арешт накладений на кошти Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок № 2600901065096 відкритий Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в ПАТ "КредоБанк" і використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням та на кошти, які використовуються для виплати допомоги від нещасних випадків на виробництві за рахунок коштів відповідного Фонду.

В обґрунтування скарги ТОВ "Орлан-Транс-Груп" посилався на те, що кошти, які надходять на поточні рахунки, і які арештував приватний виконавець використовуються для виплати заробітної плати працівникам, обов'язкових платежів до бюджету, утримань із заробітної плати, згідно діючого законодавства, тож арешт цих коштів порушить конституційні права працівників товариства. На підтвердження наведених обставин скаржником надано виписки по рахункам та договір обслуговування зарплатного проекту №17906 від 18.02.2013, укладений між боржником та ПАТ "Альфа-Банк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/18821/17 у задоволенні скарги ТОВ "Орлан-Транс-Груп" про визнання дій приватного виконавця округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича незаконними у справі № 910/18821/17 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/18821/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.10.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

При цьому, Верховний Суд у постанові зазначив, що із оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами попередніх інстанцій досліджувалися підстави відкриття спірних рахунків, цільове призначення операцій, не досліджувалися умови договору банківського рахунку, як відкритого в АТ "ПроКредит Банк", так і відкритого філією боржника рахунок в ПАТ "КредоБанк", не з'ясовано в повній мірі з якою метою використовується рахунок, а також статус цього рахунку та чи наявні несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів працівників підприємства-боржника.

Крім того, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки пунктам 2 спірних постанов з урахуванням вимог статті 18 та частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язку виконавця встановлювати правову природу коштів, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, та коштів на рахунках на які заборонено законом накладення арешту.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва №05-23/1942 від 01.11.2018 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №910/18821/17, за наслідками якого, визначено суддю Пукшин Л.Г. для розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2018 прийнято до розгляду скаргу та призначено розгляд скарги на 14.11.2018.

14.11.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання стягувача про витребування у боржника належним чином завірені копії договорів щодо відкриття банківського рахунку №26008610014389 в АТ ПроКредит Банк та договір щодо відкриття Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" № 2600901065096 в ПАТ Кредобанк та витребувати у ТОВ "Орлан-Транс-Груп"виписки про рух коштів з рахунками №26008610014389 в АТ Про Кредит Банк та № 2600901065096 в ПАТ Кредобанк за 2017 рік.

14.11.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання приватного виконавця про відкладення розгляду скарги у зв'язку з надання додаткових доказів, а саме, витребуваних копій договорів про відкриття банківських рахунків АТ Прокредит Банк .

14.11.2018 у судовому засіданні, суд на місці ухвалив задовольнив клопотання стягувача та витребувати відповідні докази у боржника.

21.11.2018 у судовому засіданні, суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника боржника, долучити до матеріалів скарги витребувані докази, та за клопотання представника стягувача відклав розгляд скарги на 28.11.2018, у зв'язку з ознайомленням сторін з наданими боржником документами.

28.11.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення стягувача, в яких останній зазначає, що з наданих боржником банківських виписок вбачається, що вказані рахунки є основними рахунками відповідача та не мають спеціального режиму користування. Представник стягувача звертає увагу, що за період із січня 2017 по березень 2018 за рахунком № 26008610014389 відбулось 1 557 транзакцій із зарахуванням коштів за надання послуг із автоперевезення та вказані оплати надійшли від 107 відмінних контрагентів боржника, що свідчить про те, що даний рахунок є основним рахунком відповідача та використовується ним на постійній основі.

Також, стягувач зазначає, що спірні рахунки є звичайними поточними рахунками, а перерахування грошових коштів на рахунок призначений для виплати заробітної плати, не може прирівнюватись до безпосередньої її виплати, а тому твердження боржника, що спірні рахунки використовуються для виплати заробітної плати є хибними.

Крім цього, стягувач вважає, що враховуючи розмір та регулярність доходів боржника та продовження боржником господарської діяльності, можна дійти висновку про небажання боржника виконувати рішення суду.

У судове засідання, призначене на 28.11.2018, з'явився представник боржника, який надав усні пояснення по суті скарги та підтримав скаргу на дії приватного виконавця.

Представник стягувача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги боржника та надав усні пояснення, з врахуванням письмових заперечень.

Представник приватного виконавця у судовому засіданні надав усні пояснення та заперечив щодо задоволення скарги боржника на дії приватного виконавця.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представників учасників, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп", виходячи з наступного.

В обґрунтування поданої скарги, боржник зазначає, що приватним виконавцем винесено постанови № 56069689 від 28.03.2018 р., від 11.04.2018 р., від 12.04.2018 р. про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках у банках. Боржник звертає увагу, що рахунок №26008610014389 в ПАТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" та рахунок № 2600901065096 в ПАТ КРЕДОБАНК є соціальним, а кошти, які надходять на зазначені поточні рахунки, використовуються для виплати заробітної плати працівникам, а також обов'язкових платежів до бюджету, утримань із заробітної плати, згідно діючого законодавства, а сума виплачена за іншим призначенням є незначною та не може бути підставою для обмеження конституційних прав працівників та не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих та інших документів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2017 видано наказ № 910/18821/17 від 22.03.2018.

05.04.2018 за заявою стягувача постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Н.В. відкрито виконавче провадження ВП №56069689 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/18821/17 та постановлено стягнути з ТОВ "Орлан-Транс-Груп" на користь ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" основний борг в розмірі 14 418 865,65 грн., 480 296,00 грн. 3% річних, 2 331 408,35 грн. інфляційних втрат та 240 000,00 грн. судового збору; зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1 747 057,00 грн.

28.03.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н.В. прийнято постанову №56069689 від 28.03.2018, якою приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: ПАТ "Альфа банк", ПАТ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "Кредобанк", АТ "ПроКредитБанк", ПАТ "Ідея Банк", ПАТ "Банк Восток", ПАТ "Сбербанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль" та всіх інших відкритих у всіх банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ТОВ "Орлан-Транс-Груп" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 19 217 627,00 грн.

11.04.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н.В. прийнято постанову про арешт коштів боржника № 56069689, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в АТ "ПроКредит Банк" та всіх інших відкритих у всіх банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 19 217 627,00 грн. Пунктом 2 зазначеної постанови визначено, що арешт не поширюється на кошти, що знаходяться на рахунках, стягнення на які заборонено законом, зокрема на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

12.04.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н.В. прийнято постанову про арешт коштів боржника № 56069689, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках відкритих в ПАТ "КредоБанк" (МФО 325365), ПАТ "Банк Восток" (МФО 307123) та всіх інших відкритих у всіх банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать відокремленому підрозділу боржника: Львівська філія ТОВ "Орлан-Транс-Груп", м. Львів, вул. Пластова, буд. 4, код ЄДРПОУ 33550545 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 19 217 627,00 грн.

Не погоджуючись із постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н.В. від 28.03.2018, 11.04.2018 та 12.04.2018 винесені у виконавчому провадженні №56069689 про арешт коштів, боржник, у визначений Законом України Про виконавче провадження строк, звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н.В., які полягають у винесенні постанов про накладення арешту на кошти боржника.

В обґрунтування скарги, боржник посилається на те, що приватним виконавцем накладено арешт на кошти боржника у межах виконавчого провадження №56069689, що знаходяться на всіх його рахунках у банківських установах, у тому числі на кошти, які використовуються для виплат заробітної плати, виплати податків та зборів, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності та витратами, зумовленими похованням та на кошти, які використовуються для виплати допомоги від нещасних випадків на виробництві.

На підставі чого, скаржник просить суд: визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Н.В. в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", скасувати постанови приватного викоанвця від 28.03.2018, 11.04.2018 та 12.04.2018 про арешт коштів ТОВ "Орлан-Транс-Груп" у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти, які надходять на поточні рахунки №26008610014389, №2600901065096, зобов'язати приватного виконавця скасувати арешт накладений на кошти ТОВ Орлан-Транс-Груп .

Положенням частини 2 статті 19 Конституції України визначено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Стаття 327 Господарського кодексу України вказує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Крім того, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У відповідності до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Частинами 1 та 2 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження , під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

У відповідності до ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Положенням ч.1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно із положенням ч.ч. 1-3, 10 статті 56 Закону України Про виконавче провадження вбачається, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Так, у виконавчому провадженні ВП №56069689 приватним виконавцем винесено постанову від 28.03.2018 про арешт коштів ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк", постанову від 11.04.2018 про арешт коштів ТОВ "Орлан-Транс-Груп" у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк", постанову від 12.04.2018 про арешт коштів боржника (Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп") у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №2600901065096 відкритий Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в ПАТ "КредоБанк".

Як вбачається із п. 2 постанови приватного виконавця від 11.04.2018 №56069689, арешт не поширюється на кошти, що знаходяться на рахунках, стягнення на які заборонено законом, зокрема на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України Про теплопостачання , статті 15 Закону України Про електроенергетику , та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до положень статті 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, дії приватного виконавця, щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 11.04.2018 та зазначення у пункті 2 вказаної постанови застереження щодо коштів на рахунках, на які заборонено законом накладення арешту. були здійснені на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Також, судом взято до уваги, що відповідно до п. 1 постанови приватного виконавця Павлюк Н.В. від 28.03.2018, п. 1 постанови приватного виконавця від 11.04.2018 та п. 1 постанови приватного виконавця від 12.04.2018 про арешт коштів боржника № 56069689, на підставі ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих банківських рахунках (які зазначені в оскаржуваних постановах), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом , та належать боржнику ТОВ "Орлан-Транс-Груп" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 19 217 627,00 грн.

Так, відповідно до ст. 43 Конституції України кожному гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Звертаючись до положень, які закріплені в частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01.07.1949, ратифікованої Україною 04.08.1961, вбачається, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".

Положенням статті 24 Закону України Про оплату праці визначено, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, суд приймає до уваги доводи боржника щодо обґрунтування неможливості накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплат заробітної плати та коштів соціального страхування, та зазначає, що дійсно державою грановано захист прав громадян на своєчасне одержання винагороди за працю та недопустимість залежності виплат заробітної плати працівникам від здійснення інших платежів.

Проте, судом досліджено матеріали справи та надані виписки з особистих рахунків боржника №26008610014389, № 2600901065096, та договори на підставі яких відкриті такі рахунки й встановлено наступне.

Порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття визначаються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492.

Так, відповідно до вищезазначеної Інструкції № 492, п.п. 6.7, 6.9 визначено право клієнта - юридичної особи для здійснення деяких видів виплат, зокрема, заробітної плати, відкрити поточні рахунки фізичним особам, уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб. У разі не укладення такого договору використовується звичайний поточний рахунок юридичної особи. Для здійснення виплат заробітної плати з будь-якого рахунку юридичної особи фізичній особі банк відкриває спеціальний рахунок.

Статтею 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , визначений порядок фінансування Фондом соціального страхування України страхувальників. Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону (ч. 2 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ).

Згідно роз'яснень НБУ у листі від 14.12.2010 р. № 25-111/2972-22535 Щодо відкриття страхувальникам - роботодавцям окремих поточних рахунків у відповідності до Закону банк відкриває страхувальнику - роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання (План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений Постановою НБУ від 17.06.2004 року № 280).

Отже, із пояснень ТОВ Орлан-Транс-Груп вбачається, що банківські рахунки №26008610014389, № 2600901065096 відкриті та використовуються виключно для виплат заробітної плати працівникам, обов'язкових платежів до бюджету, утримань із заробітної плати, а інші суми, які виплачені за іншим призначенням є незначні та не можуть бути підставою для обмеження прав працівників.

Так, як вбачається з матеріалів справи та відповідно до інформації з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид економічної діяльності ТОВ Орлан-Транс-Груп є код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до виписок з банківських рахунків №26008610014389, № 2600901065096 в період з січня 2017 по березень 2018 року відбувались транзакції із перерахунку коштів за надання боржником послуг із автоперевезення. Так, у виписці з рахунку №26008610014389 наявна інформація щодо транзакцій з призначенням платежу: оплати за транспортні послуги , оплата автоперевезення , оплата за авто послуги , а також у виписці з рахунку № 2600901065096 інформацію щодо транзакцій з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне згідно договору поставки нафтопродуктів , оплата за транспортні послуги , за транспортні експедит. послуги , оплата за дизпаливо згідно договору та інші.

Крім того, із призначення платежів, зазначених у спірних банківських рахунках боржника, є такі як: оплата за воду , оплата за інформаційні послуги , оплата за оренду абонентської скриньки , оплата адміністративних штрафів , оплата за вивіз сміття , оплата за зв'язок , оплата за запасні частини , оплата за рекламні послуги . оплата юридичні послуги , оплата судового збору , оплата за ремонт , оплата за страхування , оплат за послуг технічного обслуговування принтеру , оплата за охорону , оплата за папір , оплата за оренду , оплату за батарейки, оплата за канцелярські товари , оплата за переклад , оплата за оформлення документів , оплата за лист алюмінію , оплата за аудиторські послуги , оплата за хімічні та миючі засоби , оплата за передплату газети та інші.

Отже, банківські рахунки №26008610014389, № 2600901065096 не мають спеціального режиму для заробітних та соціальних виплат працівникам, а є основними рахунками та використовуються боржником на постійній основі для здійснення господарської діяльності, що також підтверджується договорами про відкриття таких рахунків. Крім того, вказаними виписками з банківських рахунків підтверджується про зарахування сум від контрагентів за послуги надані боржником, що свідчить про регулярність доходу ТОВ Орлан-Транс-Груп та відсутність дій щодо виконання рішення суду з оплати боргу стягувачу.

Крім зазначеного, суд звертає увагу, що з виписки з АТ "ПроКредит Банк" відносно рахунку №26008610014389 за період з січня 2017 року по лютий 2018 року, вбачається здійснення перерахування заробітної плати працівникам боржника на рахунок, відкритий в ПАТ "Альфа-Банк" на підставі договору обслуговування зарплатного проекту (зарплатний модуль "eSalary") № 17906 від 18.02.2013.

Судом досліджено договір № 17906 про обслуговування зарплатного проекту (зарплатний модуль "eSalary") від 18.02.2013, укладений між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ Орлан-Транс-Груп та встановлено, що у п. 4.3. зазначено, що клієнт перераховує загальну суму заробітної плати згідно відомості сум заробітної плати для подальшого зарахування на КР співробітників за реквізитами: отримувач: ПАТ Альфа-Банк , рахунок № 2924701, ЄДРОПУ 2349714, банк отримувач: ПАТ Альфа-банк , МФО 300346, призначення платежу: заробітна плата та інші виплати співробітникам за ___ за договором № 17906 від 18.02.2013 . Отже, зазначене свідчить про наявність у боржника спеціального рахунку для виплат співробітникам у ПАТ Альфа Банк на підставі договору № 17906 від 18.02.2013.

Також, суд вважає за доцільне звернути увагу щодо пояснень приватного виконавця, наданих при первісному розгляді скарги від 04.05.2018, в яких зазначається, що приватним виконавцем зроблено запит АТ ПРОКРЕДИТ БАНК від 28.03.2018 щодо розповсюдження арешту коштів на рахунку № 26008610014389 на кошти фонду оплати праці. В подальшому, банк надав відповідь на звернення приватного виконавця вих. № 1-2/18/1681 від 11.04.2018, копія якого міститься в матеріалах, що кошти а рахунку № 26008610014389 ТОВ "Орлан-Транс-Груп" не підпадають під жодну з категорій зазначених в ч. 2 ст. 48, ч. 3 ст. 52 ЗУ Про виконавче провадження та у постанові приватного виконавця від 28.03.2018 передбачено порядок виконання арешту коштів на рахунках боржника, зокрема, арешт не розповсюджується на кошти, які спрямовуються для виплати заробітної плати працівникам та оплати податків і зборів. Банк виконає законні вимоги виконавця встановленому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що постанова приватного виконавця Павлюк Н.В. від 28.03.2018 про арешт коштів ТОВ "Орлан-Транс-Груп" у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк", постанова приватного виконавця Павлюк Н.В. від 11.04.2018 про арешт коштів ТОВ "Орлан-Транс-Груп" у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №26008610014389 в АТ "ПроКредит Банк" та постанову приватного виконавця Павлюк Н.В від 12.04.2018 про арешт коштів боржника (Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп") у виконавчому провадженні ВП №56069689 в частині накладення арешту на кошти Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп", які надходять на поточний рахунок №2600901065096 відкритий Львівською філією ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в ПАТ "КредоБанк" винесені на підставі статті 56 Закону України Про виконавче провадження та з метою забезпечення реального виконання рішення суду.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Отже, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України, а також враховуючи про відсутність належних доказів щодо встановлення спеціального режиму користування рахунків №26008610014389, № 2600901065096 для виплат заробітної плати працівникам, обов'язкових платежів до бюджету, утримань із заробітної плати, суд відхиляє твердження скаржника щодо порушення вимог Закону України Про виконавче провадження приватним виконавцем при винесенні постанов про арешт коштів боржника.

Крім того, суд звертає увагу статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 2 та 3 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус судді визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Стаття 326 Господарського кодексу України вказує, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказано, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 р. у справі №5-рп/2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Європейський суду з прав людини у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Таким чином, виконання судового рішення не повинно залежати від дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження, що може призвести до порушення прав стягувача на стягнення заборгованості.

У відповідності до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що боржник не довів порушення приватним виконавцем Павлюк Н.В. вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для задоволення вимоги викладених у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" на дії приватного виконавця.

Керуючись ст.ст. 234, 339 - 342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" про визнання дій приватного виконавця округу міста Києва Павлюк Н.В. незаконними відмовити.

Ухвала набирає законної сили 28.11.2018 та ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 03.12.2018.

Суддя Л.Г. Пукшин