Рішення

від 03.12.2018 по справі 910/12406/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 03.12.2018Справа №  910/12406/18 За позовом Управління поліції охорони в м. Києві  вул. Студентська, 9, м. Київ, 04050 до    Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест"  проспект Відрадний, 95, м. Київ, 03061 про стягнення 1 863,36 грн Суддя Усатенко І.В. Без виклику учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Управління поліції охорони м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест" про стягнення 1863,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 1173-Доб/2014/Сол від 19.09.2014 зобов'язання по оплаті наданих послуг, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1 731, 21 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку. Крім того за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню на суму 132,15 грн. Ухвалою суду від 24.09.2018 відкрито провадження у справі № 910/12406/18, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву. Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.09.2018 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03061, м. Київ, пр-т Відрадний, 95. Станом на дату розгляду справи ухвала суду від 24.09.2018 була направлена відповідачу за адресою місцезнаходження та не була вручена під час доставки, про що вказано у довідці форми 20: "за закінченням встановленого строку зберігання". Докази направлення поштового відправлення відповідачу № 0103047864970 за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з довідкою пошти наявні в матеріалах справи. Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/12406/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, - ВСТАНОВИВ: Матеріалами справи підтверджено, що 19.09.2014 між Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України м. Києві (далі - УДСО), як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарен-Інвест», як замовником укладено договір № 1173-Д об/2014/Сол. на надання послуг охорони майна (далі - договір). Відповідно до Угоди про заміну сторони в договорі починаючи з 01.12.2015 права та обов'язки за договором перейшли від УДСО до Управління поліції охорони в м. Києві - позивача. За умовами п. 2.1. договору позивач прийняв на себе зобов'язання здійснювати охорону майна та обслуговування сигналізації на об'єкті відповідача. Додатками до договору є інструкція з користування сигналізацією, протоколи погодження договірної ціни, дислокації розташованого об'єкта на якому надаються послуги, розрахунки вартості спостереження. Свої договірні зобов'язання позивач виконував в повному обсязі, у відповідності до умов укладеного договору. Відповідно до п. 3.1. договору Розрахунок вартості послуг виконавця за договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до договору). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток 2 до договору). Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата послуг здійснюється відповідачем щомісячно в порядку передоплати до 10-го числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Проте, відповідач свої зобов'язання, в частині своєчасної та повної оплати за надані йому послуги, належним чином не виконав, в результаті чого у нього перед позивачем, за розрахунком останнього, виникла заборгованість за травень-червень 2018 року в сумі 1 731,21 грн, а саме: за травень 2018 року в сумі - 925,18 грн; за червень 20018 року в сумі - 779, 03 грн. У зв'язку з не виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати, 11.06.2018 позивачем було направлено відповідачу претензію № 412/43/29/20/01-2018, в якій позивач вимагав погашення заборгованості. Відповідно до п. 3.7. договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати та повернути по одному примірнику виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягів послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення. Позивачем надано акти виконаних робіт за травень-червень 2018 року відповідачу, які останній не повернув, тому листом від 03.09.2018 № 2366/43/29/05/03- 2018 акти виконаних робіт за травень-червень 2018 року, були направлені відповідачу повторно. Згідно наданих суду копій актів № СВ1-006155 від 31.05.2018 та № СВ1-007601 від 30.06.2018, в травні позивачем відповідачу надані послуги вартістю 952, 18 грн, а в червні – 916, 18 грн. Оскільки акти виконаних робіт не повернуті позивачу та відповідачем не надано обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 3.7 договору, то послуги вважаються надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а Акт приймання наданих послуг за травень-червень 2018 року таким, що підписані сторонами (п. 3.8. договору). Умовами п. 6.2.1 договору передбачена відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату послуг у виді пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Доказів сплати відповідачем заборгованості за договором в розмірі 1  731, 21 грн. та/або в будь – якому іншому розмірі матеріали справи не містять. Предметом позову у справі є матеріально – правові вимоги позивача про стягнення з відповідача 1  731, 21 грн. основного боргу та 132, 15 грн. пені за період прострочення з 10.05.2018 по 10.09.2018. Договір укладений між сторонами є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі – ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору надав відповідачу в травні та червні 2018 року послуги з охорони на загальну суму 1  868, 36 грн (916, 18 + 952, 18 = 1  868, 36), що підтверджується матеріалами справи. Позивачем розмір заборгованості позивача за вказаний період визначений в іншому розмірі, а саме в розмірі 1  731, 21 грн, з яких заборгованість за послуги надані в травні 2018 року - 925, 18 грн та заборгованість за послуги надані в червні 2018 року – 779, 03 грн. Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку з огляду на відомості, які містяться в акті звірки взаємних розрахунків з 01.01.2018 по 31.08.2018 позивачем в липні 2018 року нараховано було відповідачу «– 137,15» грн, що призвело до зменшення суми боргу за надані відповідачу в червні 2018 року послуги з охорони до суми – 779, 03 грн. Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано. В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 1  731, 21 грн (розмір визначений позивачем) відповідачем суду не надано. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 1  731, 21 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати наданих послуг, у відповідності до п. 3.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 1  731, 21 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом. Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В п. 6.2.1. договору сторонами було погоджено сплату замовником виконавцю пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати за договором. Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків оплати визначених п. 3.2 договору,  відповідно є підстави для стягнення з відповідача пені за період прострочення визначений позивачем з 10.05.2018 по 10.09.2018. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 6.2.1. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач здійснив вказаний розрахунок виходячи із суми основної заборгованості в розмірі 1  731, 21 грн (952, 18 + 779, 03), і що вказаний розрахунок здійснений позивачем не правильно. За розрахунком суду, зробленого за допомогою системи ЛІГА, за період прострочення з 10.05.2018 по 10.09.2018 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за порушення грошового зобов'язання в розмірі 180, 50 грн, більшому ніж розраховано позивачем. Проте, враховуючи що суд при вирішенні справи не може виходити за межі позовних вимог, суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені в розмірі визначеному позивачем, а саме: 132, 15 грн. Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони.   Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідачем не надано суду доказів належного та повного виконання зобов'язань за договором, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості. З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Управління поліції охорони в м. Києві про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест" заборгованості за договором у загальному розмірі 1  863, 36 грн. Відповідно до статті 123 ГПК України,  судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно витрати по оплаті судового збору покладаються судом на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені судом повністю. На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест" (03061, м. Київ, пр-т Відрадний, буд. 95; ідентифікаційний код: 37356672) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 9; ідентифікаційний код: 40109147) 1  731 (одна тисяча сімсот тридцять одну) грн 21 коп. основної заборгованості, 132 (сто тридцять дві) грн 15 коп. пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Після набранням рішенням законної сили видати відповідний наказ. Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).                          Суддя                                                                                І.В.Усатенко