Рішення

від 15.11.2018 по справі 911/2228/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2018 р. м. Київ Справа № 911/2228/18

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., при секретарі судового засідання Брунько А.І., розглянув у спрощеному позовному провадженні матеріали справи за позовом Фермерського господарства "Аделаїда" відокремлена садиба до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євір" про стягнення 55912,50 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Динюк І.Р. - довіреність від 01.08.2018;

від відповідача: не прибув.

Фермерське господарство "Аделаїда" відокремлена садиба (далі - позивач) подало до суду позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євір" (далі - відповідач) 55912,50 грн, з яких 53250,00 грн попередньої оплати за непоставлений товар та 2662,50 грн пені.

Ухвалою від 16.10.2018 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 15.11.2018.

29.10.2018 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 23.10.2018 (вх. №30980/18), в якому останній просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі № 911/2228/18, що призначене на 15.11.2018, у режимі відеоконференції.

Ухвалою від 02.11.2018 господарський суд задовольнив клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

При цьому щодо неприбуття в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги таке.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1004533668, станом на час розгляду справи в суді Фермерське господарство "Аделаїда" відокремлена садиба зареєстроване за адресою: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Червоний шлях, будинок 16.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі її місцезнаходження.

За ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялися ухвали Господарського суду Київської області від 16.10.2018 та від 02.11.2018, відповідає адресі, вказаній у витязі з ЄДР.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Враховуючи, що ухвали суду були надіслані відповідачу за належною адресою, однак повернуті підприємством зв'язку з відміткою про невручення, зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні до суду не надходило, при цьому надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріали справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євір" (продавець) та Фермерським господарством "Аделаїда" відокремлена садиба (покупець) було укладено договір № 23.08.17 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець у порядку і на умовах, передбачених даним договором, зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (далі - товар), асортимент, кількість, ціна та умови розрахунку за яку визначаються сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.4 договору підставою для здійснення платежу покупцем є рахунок-фактура від продавця.

Згідно з п. 3.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється вантажним автомобільним транспортом у строки та на умовах, які передбачені у специфікації до договору.

У відповідності до п. 5.1 договору, факт поставки продавцем товару покупцеві сторони фіксують шляхом складання відповідної видаткової накладної, у якій зазначають асортимент, кількість та вартість товару, що передається покупцю.

За п. 10.1 договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі наявності) і діє до 31.12.2017.

На виконання умов договору 23.08.2017 між сторонами було підписано додаток № 1 (специфікацію № 1) до договору № 23.08.17, за умовами якої сторони погодили поставку продавцем товару - контейнери картопляні (1200х1200х1600), кількістю 2000 шт, ціною за одиницю товару (без ПДВ) 750,00 грн. Всього на суму 1500000,00 грн.

Сторони домовилися, що умовами поставки є відвантаження товару на фуру по 200 шт за один раз по датам - 01.09.2017, 08.09.2017, 15.09.2017, 22.09.2017, 29.09.2017, 06.10.2017, 13.10.2017, 20.10.2017, 27.10.2017, 03.11.2017.

Розрахунки за товар проводяться шляхом 50% передплати на одну фуру, повна оплата протягом 3-х днів (банківських) після отримання.

Приписами ч. 1 ст. 693 ЦК України унормовано, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою виконання взятих на себе зобов'язань, на підставі виставленого продавцем рахунку на оплату № 23.08.17 від 23.08.2017 щодо здійснення попередньої оплати за першу партію товару у кількості 200 шт контейнерів картопляних на суму 150000,00 грн, покупець перерахував на рахунок продавця двома оплатами 75000,00 грн (23.08.2017 - 40000,00 грн та 30.08.2017 - 35000,00 грн), доказом чого є платіжні доручення №№ 32 та 1939.

Відповідно до ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Оскільки сторони в специфікації № 1 погодили, що дата здачі першої партії товару/завантаження машини має бути проведена не пізніше 01.09.2017 після передоплати за товар в розмірі 50%, суд констатує обов'язок продавця здійснити поставку товару, обумовленого договором № 23.08.17 від 23.08.2017, у строк по 01.09.2017 включно.

За ч. 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки продавець всупереч умовам договору до 01.09.2017 свої зобов'язання щодо поставки товару на суму вказану у рахунку на оплату № 23.08.17 від 23.08.2017 не виконав, покупцем було направлено продавцю претензію від 20.09.2017 вих. № 117 про необхідність повернення на поточний рахунок покупця передоплати за товар.

Продавець у відповідь на претензію 22.10.2017 лише частково поставив покупцю товар у кількості 29 шт із оплачених 200 шт, заборгувавши покупцю вартість недопоставленого товару на суму 53250,00 грн (75000,00 - 21750,00 (29х750)).

07.03.2018 покупцем було повторно направлено продавцю претензію про повернення передоплати за товар.

Продавець відповіді на претензію покупця не надав, сплачені грошові кошти йому не повернув.

Таким чином, станом на час звернення покупця до суду, у продавця існує обов'язок по поверненню покупцю суми попередньої оплати за товар у розмірі 53250,00 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Аналогічні положення містять і в ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи обов'язок відповідача в силу статей 525 - 527, 629 ЦК України, статті 193 ГК України щодо особистого та належного виконання зобов'язання, передбаченого умовами договору, господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог покупця щодо стягнення з продавця 53250,00 грн попередньої оплати за оплачений, однак не поставлений товар.

У зв'язку з порушенням продавцем умов договору в частині прострочення строку поставки товару, покупцем було нараховано продавцю штрафні санкції у вигляді пені від вартості недопоставленого товару

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами пп. 7.2.1 п. 7.2 договору сторони погодили, що за порушення строку поставки товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від вартості простроченого до поставки товару, за кожен день прострочення (загальна сума пені не може перевищувати 5% вартості товару, простроченого до поставки покупцю).

За ч. 3 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Право учасників господарських правовідносин встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов'язання визначено ч. 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст. 627 ЦК України, за якою коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З розрахунку покупця вбачається, що останній в порушення ч. 6 статті 232 ГК України нарахував до стягнення з продавця подвійну облікову ставку пені за період з 02.09.2017 по 03.10.2018 на суму боргу у 53250,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що допущення вказаних недоліків при розрахунку пені не вплинули на правомірність вимог покупця про стягнення з продавця її суми у розмірі 2662,50 грн, оскільки сторони у договорі обмежили право на її стягнення 5% розміром від загальної суми вартості товару, поставка якого була прострочена продавцем у граничні строки в межах яких у продавця існував обов'язок здійснити своє зобов'язання по поставці товару на адресу покупця згідно з погодженого між сторонами графіку поставки.

Оскільки 5% від 53200,00 грн складає 2662,50 грн, а розмір пені, правомірно розрахований судом за період з 02.09.2017 по 01.03.2018, становить 7347,01 грн, отже позовні вимоги в частині стягнення з продавця 2662,50 грн пені суд вважає правомірними, такими, що не суперечать нормами чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами договору.

Відповідно до статей 74 та 77 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів повернення попередньої оплати та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав, товар позивачу на суму заборгованості недопоставив.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 55912,50грн, з яких: 53250,00 грн попередньої оплати за товар та 2662,50 грн пені.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євір" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Червоний шлях, будинок 16, код ЄДРПОУ 38508653) на користь Фермерського господарства "Аделаїда" відокремлена садиба (75635, Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. Дорожна, буд. 1А Садиба "АДЕЛАЇДА", код ЄДРПОУ 14136795): 53250 (п'ятдесят три тисячі двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок попередньої оплати за товар, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 50 копійок пені та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Повне рішення складено: 03.12.2018

Суддя В.М. Антонова