Рішення

від 29.11.2018 по справі 917/1328/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2018 Справа № 917/1328/18

м.Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Полтава", вул.Харківське Шосе, 2, м.Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК" Євро-Оіл", вул.Кагамлика, 35-В, м.Полтава, 36002

про стягнення 43 827,21грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЛА Полтава" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК" Євро-Оіл" про стягнення 43 827,21грн., з них: 38 517,99грн. - сума основного боргу за Договором поставки №1109П від 11.09.2017, 163,00грн. - 3% річних, 2884,45грн. - 50% річних, 487,90грн. - інфляційні нарахування, 1773,87грн. - пені, нарахованих за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №1109П від 11.09.2017р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.10.2018 року відкрито провадження у справі № 917/1328/18, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Проведення засідання призначено на 29.11.2018.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника у судове засідання не забезпечив.

Ухвала суду від 30.10.2018 про відкриття провадження у справі, яка надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позові: вул.Кагамлика, 35-В, м.Полтава, 36002, повернулися до суду з відміткою поштового відділення - адресат вибув.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК" Євро-Оіл" зареєстроване за адресою: вул.Кагамлика, 35-В, м.Полтава, 36002 На дату цього судового засідання ці дані не змінилися.

Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали суду вважаються врученими відповідачу.

Отже, відповідач належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

11 вересня 2017 року між ТОВ "ТЛА Полтава" (постачальник, позивач) та ТОВ "ТПК" Євро-Оіл" (покупець, відповідач) було укладено Договір поставки товару №1109 П (договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язується протягом дії Договору поставляти покупцю товар окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які с невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Відповідно до п.5.1. Договору Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом 3 календарних днів з моменту отримання цієї партії за накладною.

Так, позивачем було поставлено відповідачу товар згідно наступних накладних:

№TZ-H8086-004 від 27 березня 2018 року на суму 5 490,00 грн.

№TZ-H8088-018 від 29 березня 2018 року на суму 19 464,00 грн.

№TZ-H8093-014 від 03 квітня 2018 року на суму 13 600,00 грн.

16 травня 2018 року, 18 червня 2018 року, та 23 червня 2018 року позивачем було надіслано відповідачу Вимоги про оплачу згідно наданих послуг.

01 липня 2018 року між ТОВ "ТЛА Полтава" та ТОВ "ТПК" Євро-Оіл" було укладено Додаткову угоду №1 про реструктуризацію заборгованості до Договору поставки товару №1109П від 11.09.2017 (Додаткова угода).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди, сторони погодили, що сума заборгованості, що не сплачена становить 38 517,99грн.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди сторони взаємно домовилися, що реструктуризація заборгованості здійснюється на 3 (три) місяці.

Відповідно до п.4. Додаткової угоди, сторони погодили, що відповідач зобов'язується виплатити у повному обсязі заборгованість у розмірі 38 517 (тридцять вісім тисяч п'ятсот сімнадцять грн.) 99 коп. шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунка на поточний рахунок позивача рівними частинами, а саме:

• 12 839 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять дев 'ять) грн.33 коп. - до 01.08.2018р.

• 12 839 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять дев 'ять) грн. 33 коп. - до 01.09.2018р.

• 12 839(дванадцять тисяч вісімсот тридцять дев 'ять) грн. 33 коп. - до 01.10.2018р.

Позивач у позові зазначає, що жодних оплат відповідачем не здійснено.

Таким чином, сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем становить 38 517, 99грн.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення своїх зобов'язань за Договором заборгованість за отриманий товар в сумі 38517,99грн. відповідачем не сплачена.

Отже, позовні вимоги про стягнення 38517,99грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 10.2. Договору у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує останньому суму борту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення виконання відповідного грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 10.3 Договору при простроченні платежу менше одного календарного місяця Покупець за вимогою постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням 3% річних та при простроченні платежу більше одного місяця постачальник має право додатково стягнути з покупця 50 процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені у розмірі 1773,87грн., інфляційних втрат у розмірі 487,90грн., 3% річних у розмірі 163,00грн. та 50% річних у розмірі 2884,45грн. встановив, що позовні вимоги розраховані з урахуванням умов Договору та норм чинного законодавства та правомірно заявлені до стягнення.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК" Євро-Оіл" (вул.Кагамлика, 35-В, м.Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 41163268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Полтава" (вул.Харківське Шосе, 2, м.Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 39170737) - 38517,99 грн. - суму основного боргу, 163,00 грн. - 3% річних, 2884,45грн. - 50% річних, 487,90грн. - інфляційні нарахування, 1773,87грн. - пені, 1762,00грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Паламарчук В.В.