Рішення

від 03.12.2018 по справі 212/8292/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/8292/18

2/212/3169/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., справа № 212/8292/18, 2/212/3169/18, позивач ОСОБА_1, відповідач Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику ушкодженням його здоров'я,

встановив:

30 жовтня 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Гузєв І.Г., звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат (далі ПАТ КЗРК ), про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, посилаючись на те, що з ОСОБА_1, який перебував у трудових відносинах з підприємством відповідача, працюючи на посаді підземного прохідника дільниці №12 шахти Родіна 04.04.2016 близько 09-50 години, під час виконання ним своїх трудових обов'язків в районі орт-заїзду 102 осі горизонту 1390 м дільниці 12 шахти Родіна ПАТ КЗРК внаслідок нещасного випадку отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритого 3-х кісточкового перелому правої гомілки з підвивихом ступні назад. Висновком МСЕК від 30.08.2016 позивачу первинно встановлено всього 40 % втрати професійної працездатності в зв'язку з трудовим каліцтвом та третю групу інвалідності. 18.09.2018 при повторному переогляді, висновком МСЕК повторно встановлено 35 % втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом, з наступним переоглядом 10.08.2019 року. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні фізичні страждання, наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв'язків, позбавлення можливості реалізовувати свої звички та бажання, виникнення складнощів у зв'язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями, тривалий процес лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 73 640 грн., та просив стягнути з відповідача.

01 листопада 2018 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.

Представник відповідача ПАТ Криворізький залізорудний комбінат копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву отримав 15.11.2018, однак не скористався своїм правом надання відзиву на позовну заяву.

Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 23.05.2005 по 23.09.2016 працював підземним прохідником на шахті Родіна ПАТ Криворізький залізорудний комбінат . 23.09.2016 звільнений за станом здоров'я згідно п.2 ст. 44 КЗпП України ( копія трудової книжки а.с. 29-34).

09 квітня 2016 року о 09-50 годині на шахті Родіна ПАТ Криворізький залізорудний комбінат при виконанні трудових обов'язків з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, під час якого була травмована нога ОСОБА_1 (закритий 3-кісточковий перелом правої гомілки з підвивихом ступні назад), що підтверджується актом №19-71 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с.13-19) .

06 квітня 2016 року на підприємстві відповідача було складено Акт розслідування нещасного випадку, що стався 04.04.2016 о 09 - 50 год. форми Н-5, згідно висновку комісії, нещасний випадок з підземним прохідником ОСОБА_1 визнано страховим, пов'язаним з виробництвом і складено акт форми Н-1. Комісія вважає, що особою, дії або бездіяльність якої призвели до нещасного випадку є: підземний прохідних дільниці №12 шахти Родіна ПАТ КЗРК ОСОБА_1, який не подбав про особисту безпеку при пересуванні по гірничій виробці та не дотримався особливої обережності, чим порушив п.1.18.1 Інструкції з охорони праці №01 для працівників, зайнятих на підземних роботах (загальні положення, вимоги безпеки в аварійних ситуаціях) , запропоновано ОСОБА_1 притягти до відповідальності (а.с.20-26).

Згідно копії виписки з акту огляду МСЕК, доданої до довідки серії 12 ААА №003464 ОСОБА_1 30.08.2016 первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності у зв'язку із трудовим каліцтвом (нещасний випадок від 04.04.2016, акт №19-71), на період з 30.08.2016 по 01.09.2017, наступний переогляд 10.08.2017 (а.с.7).

Відповідно до довідки огляду МСЕК Серії 12 ААА № 017459 від 18.09.2018 року, ОСОБА_1 повторно встановлено 35% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 01.09.2018 по 01.09.2019 та третю групу інвалідності, наступний переогляд 10.08.2019 (а.с.9-10).

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року Кечко проти України у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року , абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, встановлення третьої групи інвалідності, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, а також встановлення вини ОСОБА_1 у настанні нещасного випадку, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 35 000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 704,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 153,237-1 КЗпП України, Законом України Про охорону праці , ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику ушкодженням його здоров'я задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат на користь держави судові витрати в розмірі 704,80 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 50042, АДРЕСА_1

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат , місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.

Рішення складено та підписано 03.12.2018 року.

Суддя: О. Н. Борис