Рішення

від 26.11.2018 по справі 1740/2302/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2018 року м. Рівне №1740/2302/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Самсонюк Я.О.,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємство фірма "Каменяр" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство фірма "Каменяр" (далі - ППФ "Каменяр", позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2018 №0114545201, №0114555201, якими застосовано штрафні санкції по орендній платі з юридичних осіб.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з договором оренди земельної ділянки від 17.08.2015 ППФ "Каменяр" є орендарем, а не платником податку на землю що регулюється спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України "Про оренду землі". Вказує на те, що відповідно до умов двостороннього договору оренди земельної ділянки, укладеним між позивачем і Клесівською селищною радою від 17.08.2015, право вимоги належить виключно орендодавцю, участь третьої сторони не передбачена. Вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача, викладені в акті камеральної перевірки, на порушення позивачем вимог пп.287.3, 288.4, 288.7 Податкового кодексу України, оскільки ППФ "Каменяр" згідно п.49 Податкового кодексу України не зобов'язаний подавати податкові декларації по орендній платі на землю, тому що за визначенням це не податок, не збір, не внесок, а отже грошове зобов'язання є не узгодженим. Наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підписані не уповноваженою особою, оскільки посаду ОСОБА_3 встановити неможливо. Крім того, на думку позивача, оскаржувані рішення є протиправними також з тих підстав, що у контролюючого органу відсутні під час проведення камеральної перевірки повноваження досліджувати питання своєчасності сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки (постанова Верховного Суду від 15.06.2018 №817/98/16). З огляду на наведене, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позовну заяву, а також відзиві на заяву про зміну підстав позову відповідно до змісту яких він заперечує проти задоволення позову. На обґрунтування таких заперечень зазначає, що плата за землю є складовою податку на майно. Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 147 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Враховуючи, що між Клесівською селищною радою Сарненського району Рівненської області та ППФ "Каменяр" укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1295 га, то позивач є платником орендної плати та зобов'язаний подавати відповідну звітну податкову декларацію з плати за землю та сплачувати самостійно визначену суму податку. Крім того, вказує на те, що позивачем фактично не заперечується факт несвоєчасної сплати орендної плати за землю . Також відповідачем заперечуються доводи позивача стосовно неможливості дослідження своєчасності сплати податків під час проведення камеральної перевірки, оскільки таке право контролюючого органу прямо передбачене пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України. Додатково зауважує, що ОСОБА_3 є уповноваженою особою відповідача на прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (а.с.37-39, 85-86).

В судовому засіданні 26.11.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 26.11.2018 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

17.08.2018 між Клесівською селищною радою, в особі селищного голови ОСОБА_4 (далі - Орендодавець) та ППФ "Каменяр" (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір; а.с.43-44, 47).

Відповідно до п.1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться в смт. Клесів, вул. Залізниична, 39А Сарненського району Рівненської області, кадастровий номер 5625455400:01:001:0203.

Згідно з п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка комунальної власності загальною площею 0,1295 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування цеху по виготовленню пам'ятників та виробів з каменю).

Пунктами 6,7 Договору визначено, що строк його дії складає 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% нормативної грошової оцінки, що становить 3472 грн. 08 коп./рік.

30.01.2017 ППФ "Каменяр" подано до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік (а.с.40-42).

20.03.2018 посадовою особою Сарненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області, відповідно до вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 та ст.86 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб за звітний податковий період 2017 рік, код платежу 5018010600 ст.40, а саме порядку нарахування самостійно визначеного грошового зобов'язання своєчасної сплати орендної плати за земельну ділянку по коду платежу 5018010600 ст.40 по Приватному підприємству Фірмі "Каменяр", код ЄДРПОУ 13735594.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки від 31.07.2018 №416/17-00-52-01/13735594, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.288.4 та п.288.7 ст.288, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгодженого грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб по податковій декларації від 30.01.2017 №1700002672 (далі - Акт перевірки; а.с.12-13).

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивач 17.08.2018 звернувся до контролюючого органу з письмовими запереченнями, в яких зазначив, що ППФ "Каменяр" є орендарем, а не платником податку на землю, що регулюється спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України "Про оренду землі". Вказав на те, що відповідно до умов двостороннього договору оренди земельної ділянки, укладеним між позивачем і Клесівською селищною Радою від 17.08.2015, право вимоги належить виключно орендодавцю, участь третьої сторони не передбачена. Вважав безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача, викладені в акті камеральної перевірки, на порушення позивачем вимог пп.287.3, 288.4, 288.7 Податкового кодексу України, оскільки ППФ "Каменяр" згідно п.49 Податкового кодексу України не зобов'язаний подавати податкові декларації по орендній платі на землю, тому що за визначенням це не податок, не збір, не внесок, а тому грошове зобов'язання є не узгодженим. З огляду на вказане, позивач зазначив, що вважає Акт перевірки і дії Сарненського управління ДФС неправомірними (а.с.14-15).

На підставі Акта перевірки 20.08.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0114545201 та №0114555201, якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання на 32, 31, 31 календарних днів сплати по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 256,11 грн. (а.с.9).

Також, на підставі Акта перевірки 20.08.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0114555201, якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання на 29, 29, 28, 28, 8, 3, 3, 1, 1 календарних днів сплати по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 302,56 грн. (а.с.10).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності з п.56.11 ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають і проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 75.1.1. ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного декларування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного гостру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 265 ПК України передбачено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 269 ПК України визначено, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Приписами ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 ПК України.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.1 та п.287.3 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 17.08.2015 між Клесівською селищною радою Сарненського району Рівненської області (Орендодавець) та Приватним підприємством Фірмою "Каменяр" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.

Отже, враховуючи, що позивач є користувачем земельної ділянки комунальної власності, він зобов'язаний сплачувати плату за землю, а саме орендну плату за земельну ділянку комунальної власності, розмір та умови внесення якої встановлені у договорі оренди земельної ділянки.

Суд не бере до уваги твердження позивача про неузгодженість суми грошового зобов'язання, оскільки з огляду на положення п. 54.1 ст. 54 ПК України та наявні у матеріалах справи докази, самостійно визначене платником податків у податковій декларації грошове зобов'язання є узгодженим та підлягає сплаті у встановлені законодавством строки.

Статтею 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Однак, судом встановлено, що позивачем у встановлений строк орендну плату за земельну ділянку за 2018 рік не сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків позивача (а.с.48-64).

Водночас, суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що у контролюючого органу відсутні повноваження на дослідження питань своєчасності сплати податків під час проведення камеральної перевірки, оскільки, такі перебувають поза межами даної перевірки.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 40 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII від 21.12.2016 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим наступного змісту: "Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних формаційних базах".

Щодо постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №817/98/16, то суд звертає увагу сторін, що правова позиція, яка відображена у такому рішенні, стосується правовідносин, які склалися до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII від 21.12.2016.

Отже, станом на час проведення камеральної перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач був уповноважений досліджувати питання своєчасності сплати узгодженої суми орендної плати за земельну ділянку.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.137-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України уповноважена особа контролюючого органу - посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 16 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 30.11.2017 №1993, керуючись абз. 2 п. 20.4 ст. 20, пп. 14.1.137-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України, керівником Головного управління ДФС у Рівненській області уповноважено на право підпису для виконання певних функцій начальника Сарненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області ОСОБА_3, у тому числі в частині права винесення податкових повідомлень-рішень (юридичним особам) за формою "Ш" про визначення штрафних (фінансових) санкцій за результатами камеральних перевірок, передбачених ст. 126 Податкового кодексу України (а.с.89).

Враховуючи вищевказане, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті уповноваженою особою відповідача, а тому доводи позивача про зворотне судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у Рівненській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, застосовано до Приватного підприємства Фірми "Каменяр" суму штрафних санкцій за порушення строків сплати суми узгодженого грошового зобов'язання з орендної плати за землю.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в порядку статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства фірми "Каменяр" (вул. Карла Маркса, буд. 40, с. Віта-Поштова, Києво-Святошинський район, Київська область,08170, код ЄДРПОУ 13735594 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, код ЄДРПОУ 38714300) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2018 №0114545201, №0114555201, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 грудня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.