Рішення

від 27.11.2018 по справі 480/1750/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1750/18

Провадження № 2/480/819/18

З АО ЧН Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Терентьєва Г.В.

при секретарі Куртась К.В.,

розглянувши 28 листопада 2018 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського районного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в :

17.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського районного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про зняття арешту з нерухомого майна, земельної ділянки розташованої за адресою: Миколаївська область Миколаївський район, Безводненська сільська рада площею 1,5 га, що належить на праві особистої приватної власності.

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.12.2014р. (справа № 480/2505/14) за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради до нього було призначено стягнути з нього на користь Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради сплаченої тимчасової допомоги у розмірі 5188 грн. 80 коп.

На виконання вказаного рішення було відкрито виконавче провадження № 47081966 яке перебувало на виконанні у Миколаївському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Оскільки ним рішення суду у встановлений державним виконавцем строк для самостійного виконання не було виконано, для забезпечення виконання вимог вищевказаного виконавчого документа державним виконавцем було накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно, яке належало йому- боржнику.

Відповідно до звіту про здійснення відрахування та виплати виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 №4/5135 від 22.09.2018р. за період з 01.01.2018ор. по 31.03.2018р. із його заробітної плати було загалом утримано 5 813,56грн. -з яких 5 188,8 сума звернення стягнення за виконавчим листом решта виконавчий збір.

Таким чином, ним, рішення виконано, а підстава накладена арешту відпала.

Тому він змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явився, надавши письмову заяву про підтримання позову, в якій клопотала про розгляд справи за її відсутності проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач в судове засідання не з`явився без поважних причин. Про час і місце розгляду справи повідомлений завчасно і належним чином. Відзив на позов не подав. У зв`язку з тим, що наявних матеріалів про права та взаємовідносини сторін достатньо для розгляду позову, судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наданих доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, постановою серія та номер: 47081966 від 26.01.2016 року ВДВС Миколаївського районного управління юстиції накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .

Згідно наданихвідомостей ВП спецрозділ від06.09.2018р.виконавче провадження за № 47081966 щодо боржника ОСОБА_1 закінчено згідно п.10 ч.І ст. 49 у зв`язку із його виконанням.

Відповідно звіту ІНФОРМАЦІЯ_2 про здійснення відрахування та виплати від 22 серпня 2018 року з ОСОБА_1 утримана сума 5813,56 грн.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічна норма також міститься у ч. 1 ст. 321 ЦК України, відповідно до якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власностіє правоособи наріч (майно),яке воназдійснює відповіднодо законуза своєюволею,незалежно відволі іншихосіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсуд.

Ст. 391 ЦК України, вказує, що власник майнамає правовимагати усуненняперешкод уздійсненні нимправа користуваннята розпоряджаннясвоїм майном.

Відповідно з ст. 1 Першого ПротоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що позивач позбавлений можливості розпорядитися належним йому майном, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У відповідності до ч.5ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Таким чином, суд вважає позов про зняття арешту з нерухомого майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 19, 81, 89, 258,259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 задовольнити.

Зняти арешт накладений на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції від 26.01.2016р. обтяження за № 47081966, на нерухоме майно, земельну ділянку розташовану за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, Безводненська сільська рада, кадастровий № 4824280200:04:000:0132, площею 1,5га, що належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 на підставі наказу: 14-13147/14-17-СГ, виданого 25.09.2017р. Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи. Позивач маєправо оскаржитизаочне рішенняв загальномупорядку,встановленому ЦПКУкраїни,тобто безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя Г. В. Терентьєв

28.11.2018