Постанова

від 27.11.2018 по справі 821/482/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/482/18

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати:

- податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі ДФС) від 08 вересня 2017 року № 0002181305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 56 989,08 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 45 591,26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11 397,82 грн.

- податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2017 року № 0002191305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" на суму 4 549,11 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 3 639,29 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 909,82 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2017 року № 0002201305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 77 529,88 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 62 023,90 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 15 505,98 грн.;

- рішення № 0001171305 від 08 вересня 2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 18 958,13 грн.

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 вересня 2017 року № 0000471305 на суму 59 629,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог, на ряду з іншим, зазначалось, що перевірка ФОП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма Плюс" та КП "Системенерго" та з контрагентами-покупцями за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року проведена без з'ясування фактичних обставин, а тому її висновки є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства України. Щодо висновку відповідача про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма Плюс" та КП "Системенерго", які мають ознаки фіктивності, то позивач вважає, що використана при перевірці інформація інших платників податків - контрагентів по ланцюгу постачання не може бути підставою для додаткового збільшення позивачу грошових зобов'язань за певними видами податків та для застосування штрафних санкцій, оскільки виходячи з принципу персональної відповідальності позивач не може нести відповідальність за таких платників податків по ланцюгу постачання, а тому відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та у податковій звітності є правомірним. Позивач також вказує, що надання оцінки реальності господарської операції лише на підставі результатів опрацювання зібраної податкової інформації по спірним контрагентам-постачальникам позивача без дослідження змін майнового стану ФОП та контрагентів - покупців на предмет реального його існування не може бути єдиною підставою для такого висновку, адже товари, які були придбані у зазначених контрагентів реалізовані покупцям, внаслідок чого у позивача збільшено активи, що свідчить про наявність зв'язку між фактом придбання товару та його господарською діяльністю та спростовує суб'єктивний висновок податкового органу про " безтоварність " спірних господарських операцій.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року позовні вимоги було задоволено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ДФС подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Обставини справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що у період з 03 серпня 2017 року по 07 серпня 2017 року старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ДФС Бабич І.Л. на підставі наказу ДФС України від 26 червня 2017 року № 446, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, п пункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, пункту 2 частини І статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до наказу ДФС від 05 липня 2017 року № 552 та наказу ДФС від 20 липня 2017 року № 601 у зв'язку з проведенням службового розслідування стосовно посадової особи ДФС, яка здійснювала документальну планову перевірку ФОП (наказ ДФС від 28 лютого 2017 року №142) проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ФОП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс" (код ЄДРПОУ 39557886) та КП "Системенерго" (код ЄДРПОУ 22733890) та контрагентами - покупцями за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 р, за результатами якої складено акт перевірки від 11 серпня 2017 року № 120/21-22-13-06/2211817017 ( далі Акт перевірки ).

Згідно висновків вказаного акту перевірки ФОП були встановлені порушення:

1) пункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, п пункту 16.1.2. пункту 16.1 статті 16, пункту 44.1 статті 44, пункту 177.2, пункту 177.4, пункту 177.10 статті 177 та пункту 1.2, 1.3, 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, пункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України за перевіряємий період з 01 січня 14 року по 31 грудня 16 року через заниження суми загального чистого оподатковуваного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності платника податків (віднесення до складу витрат сум, не підтверджених відповідними первинними документами) платником в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 року занижено податок на доходи фізичних осіб у сумі 45 591,26 грн., військовий збір у сумі 3 639,29 грн.;

2) пункту 2 ч. І статті 7, ч.2 статті 9 розділу III Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (із змінами та доповненнями) що спричинило заниження суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року на 59 629,84 грн., в т.ч.: за 2015 рік занижено суму єдиного внеску на 59 629,84 грн.;

3) пункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України через включення до складу податкового кредиту, сум, не підтверджених відповідними документами та заниження податкових зобов'язань з ПДВ, занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за перевіряємий період з 01 січня 14 року по 31 грудня 16 року на суму 62 023,9 грн., в т.ч. за листопад 2015 року - 41 716,67 грн.;, за грудень 2015 року - 20 307,23 грн.

На підставі вказаних висновків відповідачем було прийняті наступні рішення, зокрема:

- податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2017 року № 0002181305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 56 989,08 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 45 591,26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11 397,82 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2017 року № 0002191305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" на суму 4 549,11 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 3 639,29 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 909,82 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2017 року № 0002201305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 77 529,88 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 62 023,90 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 15 505,98 грн.;

- рішення № 0001171305 від 08 вересня 2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 18 958,13 грн.

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08 вересня 2017 року № 0000471305 єдиного внеску в розмірі 59 629,84 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до ДФС України, яка своїм рішенням від 14 грудня 2017 року № 16740/0/99-99-11-02-02-25 скаргу ФОП щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08 вересня 2017 року № 0000471305 з єдиного внеску в розмірі 59 629,84 грн. та рішення № 0001171305 від 08 вересня 2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 18 958,13 грн. - залишила без задоволення скаргу, а листом від 28 грудня 2017 року № 17437/0/99-99-11-02-01-14 скаргу ФОП в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 08 вересня 2017 року - залишила без розгляду.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент прийняття ДФС наказу від 20 липня 2017 року № 601 службове розслідування стосовно заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДФС Дереповки В.М. не проводилось, тому суд приходить до висновку, що невиконання вимог ПК України щодо правомірності прийняття рішення про призначення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Також, суд дійшов до висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами, мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документам. Висновки податкового органу щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій та як наслідок заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а тому податкові повідомлення - рішення від 08 вересня 2017 року № 0002181305 та № 0002201305 підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України та ПК України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою проведення спірної перевірки було проведення службового розслідування стосовно посадової особи ДФС, яка здійснювала документальну планову перевірку ФОП відповідно до наказу ДФС від 28 лютого 2017 року № 142, посилаючись на підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Так, підпункт 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначає, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, 28 лютого 2017 року наказом ДФС за № 142 відповідно до плану графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2017 року наказано заступнику начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДФС Дереповку В.М. провести документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

У період з 14 березня 2017 року по 27 березня 2017 року вказана перевірка була проведена, за результатами якої складено акт від 03 квітня 2017 року № 10/21-22-13-02.

26 квітня 2017 року начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ДФС на ім'я начальника ДФС було складено доповідну записку, в якій зазначено, що в порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДФС Дереповкою В.М. не враховано податкові інформації, які мають негативний характер, стосовно контрагентів ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс" (код ЄДРПОУ 39557886) та КП "Системенерго" (код ЄДРПОУ 22733890), з якими ФОП мав відносини. При цьому, висловлена пропозиція розпочати дисциплінарне провадження відносно Дереповка В.М., та ініціювати перед ДФС України щодо проведення документальної позапланової перевірки відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України у зв'язку з неповним з'ясуванням під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час її перевірки.

28 квітня 2017 року наказом ДФС № 342 призначено проведення службового розслідування стосовно заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДФС Дереповки В.М. з 03 травня 2017 року відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 та створено дисциплінарну комісію.

26 червня 2017 року ДФС України наказом за № 446 " Про проведення перевірки" у зв'язку з проведенням службового розслідування стосовно посадової особи ДФС, яка здійснювала документальну планову перевірку ФОП відповідно до наказу ДФС від 28 лютого 2017 № 142 наказано начальнику ДФС забезпечити організацію та проведення працівниками ДФС документальної позапланової виїзної перевірки ФОП з питань правильності висновків акта документальної планової перевірки від 03 квітня 2017 №10/21-22-13-02/2211817017 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 по 31 грудня 2016 без залучення посадової особи, що проводила документальну планову перевірку такого платника податків, про що видати відповідний наказ.

26 червня 2017 року наказом ДФС № 526 "Про зупинення службового розслідування" у зв'язку із необхідністю організації та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП та на виконання наказу ДФС України від 26 червня 2017 № 446 "Про проведення перевірки", неухильного дотримання вимог Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 наказано призупинити проведення службового розслідування, призначеного наказом ДФС від 28 квітня 2017 року №342 "Про проведення службового розслідування".

Разом з тим, 05 липня 2017 року, тобто хронологічно після зупинення проведення службового розслідування, наказом ДФС № 552 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2." у зв'язку з проведенням службового розслідування стосовно посадової особи ДФС, яка здійснювала документальну планову перевірку ФОП, наказано старшому державному ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ДФС Бабич І.Л. провести документальну позапланову виїзну перевірку ФОП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс" (код ЄДРПОУ 39557886)та КП "Системенерго" (код ЄДРПОУ 22733890) та контрагентами - покупцями за період з 01 січня 2014 по 31 грудня 2016 року терміном 3 дні.

20 липня 2017 року наказом ДФС № 601 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2." у зв'язку з проведенням службового розслідування та на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, наказано старшому державному ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ДФС Бабич І.Л. провести документальну позапланову виїзну перевірку ФОП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма - Плюс" (код ЄДРПОУ 39557886)та КП "Системенерго" (код ЄДРПОУ 22733890) та контрагентами - покупцями за період з 01 січня 2014 по 31 грудня 2016 року терміном 3 дні.

21 серпня 2017 року наказом ДФС за № 702 " Про поновлення службового розслідування" у зв'язку із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП та оформлення її результатів, керуючись вимогами частини 3 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (із змінами, далі - Постанова №950), наказано поновити проведення службового розслідування, призначеного наказом Головного управління ДФС у Херсонській області від 28 квітня 2017 №342 "Про проведення службового розслідування", стосовно головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ДФС Дереповки В.М.

З аналізу наведених обставин вбачається, що наказ ДФС № 601 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2." не відповідає вимогам підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки винесений в період часу, коли службове розслідування відносно головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ДФС Дереповки В.М. не проводилось (було призупинено). Натомість в наказі ДФС про проведення перевірки зазначено, що остання проводиться на підставі підпункту 78.1.12 ПК України.

Шодо скасування податкових повідомлень - рішень ДФС від 08 вересня 2017 року № 0002181305, № 0002191305, № 0002201305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування", за платежем "військовий збір", з нарахованими штрафними (фінансовими) санкціями, за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" з нарахованими штрафними (фінансовими) санкціями, рішення № 0001171305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 0000471305 єдиного внеску суд зазначає наступне.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 ПК України.

За приписами пункту 177.2 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Пунктом 177.10 статті 177 ПК України визначено, що фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Так, підтверджувальними документами щодо походження товару можуть бути будь-які документи, які встановлюють (закріплюють) право власності на товар та/або особливості його обігу (угоди, договори, товарні квитанції, товарні чеки, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, свідоцтва про право власності, гарантійні талони та ін.), з яких повною мірою випливає зміст здійсненої угоди або господарської операції.

В межах даних господарських операцій підтверджуючими документами щодо походження товару, є податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки про перерахування грошових коштів, тобто всі первинні документи, що були надані для перевірки та описані в акті перевірки від 11 серпня 2017 №120 /21-22-13-06/2211817017.

Суд зазначає, що у вказаному акті перевірки не викладено будь-яких зауважень до первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій. Не міститься посилання щодо порушення з боку позивача норм чинного законодавства України під час складання первинних документів. Дані обставини були підтверджені представником відповідача під час судового розгляду.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Отже, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Крім того, положеннями статей 185, 187 та 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3, 198.6. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Це однаковою мірою стосується як суми витрат, так і суми податкового кредиту.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність правову оцінку податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками товарів (робіт, послуг), якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, та фактично придбав товари (послуги) у цих постачальників. Одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. При цьому доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Разом з тим, акт документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП не містить вироку суду по кримінальній справі, що набрав законної сили, щодо посадових осіб спірних контрагентів позивача.

З огляду на викладене, обставини щодо реальності господарських операцій з придбання позивачем товару у вказаних контрагентів суд встановлює відповідно до обставин, викладених податковим органом в акті перевірки від 11 серпня 2017 року № 120 /21-22-13-06/2211817017 (розділ ІІ), а саме, на відповідно до переліку первинних документів, наданих ФОП до перевірки (договір купівлі-продажу, видаткові, податкові накладні, довіреності, ТТН, подорожні листи, рахунок-фактури, платіжні доручення, книга обліку доходів та витрат).

При цьому, податковим органом підтверджено факт наявність у позивача податкових накладних, виписаних на користь підприємця його контрагентами, належне оформлення яких не заперечується; здійсненими позивачем розрахунками за придбаний товар шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунки контрагентів, що підтверджено банківськими виписками; в подальшому придбаний товар відвантажений позивачем іншим контрагентам (покупцям), а саме ПАТ " ПМК № 132", ТОВ " Бериславський - Хлібзавод", про що свідчать відповідні договори купівлі-продажу, видаткові накладні, банківські виписки про здійснення оплати за поставлений позивачем товар, транспортування реалізованого товару здійснено за рахунок контрагентів - покупців позивача в межах договірних взаємовідносин, що підтверджено ТТН, подорожніми листами.

Крім того, слід зазначити, що чинне податкове законодавство не ставить умовою для включення до складу витрат та податкового кредиту суми коштів, сплачених за товар, по якому у покупця відсутні транспортні документи, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Отже, за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Отже, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів вважає, що господарські операції позивача з його контрагентами, мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документам, а тому податкові повідомлення - рішення від 08 вересня 2017 року № 0002181305, № 0002201305 підлягають скасуванню.

Також, відповідно підпунктів 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збі року

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, серед яких фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування збором є доходи резидента, визначені у пункті 163.1 статті 163 ПК України, серед яких: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Щодо єдиного внеску, то у відповідності до положень частин 1-4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Положеннями статті 9 вищевказаного Закону встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Наведені норми свідчать, що і військовий збір, і єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є похідними від податку на доходи фізичних осіб.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Потапчук В.О.