Рішення

від 29.09.2009 по справі 2-1655/2009

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                    Справа № 2-1655/2009 року

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                                 Іменем України

29 вересня 2009 року                                                                   Лубенський міськрайонний суд

                                                                                                  Полтавської області

В складі: головуючого судді – Чабаненка В.О.

                при секретарі – Шрейтер С.О.

розглянувши на попередньому розгляді в залі суду в місті Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

                                                               В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свій позов тим, що 19.02.1994 року у відділі РАЦС Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області вони зареєстрували з Відповідачем шлюб.

Від шлюбу мають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2..

Сімейне життя з Відповідачем не склалося по причині постійних непорозумінь та сварок, які негативно впливають на дітей.

Шлюбні відносини вони не підтримують  тривалий час, проживають окремо з січня 2009 року.

Вона втратила до Відповідача почуття любові та поваги, вважає, що їх шлюб носить лише формальний характер і збереження його є недоцільним, тому прохає суд задовольнити її позов, розірвати між нею та Відповідачем шлюб.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, прохала їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

    Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 19.02.1994 року у відділі РАЦС Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області (а.с.6).

Від шлюбу мають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7)

Сторони припинили сімейні стосунки через постійні сварки, шлюбні відносини сторони не підтримують тривалий час, проживають окремо.

Сторони миритись не бажають, наполягають на розірванні шлюбу.

При розірванні шлюбу, суд вважає, що судові витрати необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України , ст.ст.10, 15, 60 , 212, 213, 214 ЦПК України, суд –

                                                         В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 19.02.1994 року у відділі РАЦС Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис №51 між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, дошлюбне прізвище Борісова – розірвати.

    При розірванні шлюбу стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 17 гривень. Відповідачку ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий                                                                                В.О.Чабаненко