Постанова

від 30.11.2018 по справі 820/1235/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2018 року

Київ

справа №820/1235/18

адміністративне провадження №К/9901/56959/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 (суддя - Спірідонов М.О.)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді - Лях О.П., Старосуд М.І.)

у справі № 820/1235/18

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій від 04.10.2017.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючий орган під час проведеної перевірки діяльності позивача дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства при організації обліку результатів підприємницької діяльності та при визначенні податкових зобов'язань за наслідками цієї діяльності.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 04.10.2017 № 0005211315, № 0005221315, № 0005231315, №0005241315, № 0005251315 та рішення про застосування штрафних санкцій №0005261315 від 04.10.2017.

Не погодившись з судовими рішеннями, ГУ ДФС у Харківській області звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу просить залишити без задоволення.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 відповідачем складено акт від 07.09.2017.

В акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про виявлення наступних порушень:

- п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 30 180 грн.;

- п. 164.1 ст. 164, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності на суму 1 769 766,48 грн.;

- ч. 2 п. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8 , п. 2 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 172 144,07 грн.;

- пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму військового збору 141 571,45 грн.;

- п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності за 2016 рік;

- п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в частині заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 2.1 податкових декларацій Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою: експортні операції протягом 2016 року на загальну суму 13 169,00 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ - 115 023,28 грн;

пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.6 п. 20.1, ст. 20, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України в частині надання не в повному обсязі первинних документів (підтверджуючих витратну частину), що використовувалися в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконання вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

- п. 44.1 ст. 44, пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України в частині відсутності ведення належного обліку доходів та витрат за встановленою формою протягом 2015-2016 роки.

На цій підставі ГУ ДФС у Харківській області 04.10.2017 прийняло податкові повідомлення - рішення:

- № 0005221315, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2 654 649,72 грн.;

- № 0005231315, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 176 964,31 грн.;

- № 0005241315, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 37725 грн.;

- № 0005251315 про застосування штрафних санкцій у сумі 510 грн.;

- № 0005211315 про застосування штрафу у сумі 9680,99 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Крім того 04.10.2017 ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення № 0005261315 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальну суму 25503,26 грн. та вимогу № 0000741315 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальну суму 172 144,07 грн.

Свої дії щодо прийняття податкових повідомлень-рішень контролюючий орган обґрунтовує тим, що позивачем неналежним чином ведеться облік доходів та витрат, отже показники податкової звітності ФОП ОСОБА_2. сформовано на підставі даних, які не підтверджені належними документами. Відтак позивачем не підтверджено обґрунтованість визначених ним витрат цукру на виготовлення готової продукції та обґрунтованість включення до складу витрат вартості будівельних матеріалів на поточний ремонт орендованих приміщень.

Спірні правовідносини регламентувались положеннями Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

Здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми права, що регламентують спірні правовідносини, зокрема, положення статей 14, 44, 138, 139, 177, 198, 201 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ГУ ДФС у Харківській області щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні спростовано під час розгляду справи.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до пункту 177.10 статті Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

В акті перевірки та у своїх запереченнях під час розгляду справи в суді відповідач послався на те, що позивач продовжує вести Книгу обліку доходів і витрат з 2010 року, в той час як наказом № 481 від 16.09.2013 Міністерства доходів і зборів України затверджено нову форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення.

Проте, в порушення приписів частини 2 статті 77 КАС України, відповідач не надав належних доказів на підтвердження своїх висновків про безпідставне визначення позивачем розміру податкових зобов'язань за наслідками його господарської діяльності, оскільки формальна невідповідність Книги обліку доходів і витрат, що ведеться позивачем, вимогам наказу № 481 Міністерства доходів і зборів України, сама по собі не свідчить про відсутність у ФОП ОСОБА_2. документів бухгалтерського обліку, які дають можливість встановити правильність визначення ним своїх податкових зобов'язань.

Висновки податкового органу з цього приводу ґрунтуються на припущеннях, в той час як на підставі аналізу всіх доказів у справі суди дійшли вірного висновку про те, що документи бухгалтерської звітності ФОП ОСОБА_2. підтверджують відповідність вимогам статті 177 Податкового Кодексу України врахування позивачем розміру його витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, при визначенні об'єкту оподаткування.

Касаційна скарга ГУ ДФС у Харківській області не спростовує правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова