Рішення

від 15.11.2018 по справі 684/627/18

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/627/18

2-а/684/6/2018 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року Старосинявський райсуд Хмельницької області

в складі:

головуючого-судді Завадської О.П.

при секретарі Олійник Л.М.

з участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт Стара Синява адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старосинявського ВП Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

В вересні 2018 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Старосинявського ВП Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії НК № 214238 від 14.08.2018 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КАС України та призначено стягнення у вигляді 255 грн. штрафу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 серпня 2018 року близько 11 год. він, керуючи автомобілем марки ЗАЗ 110557 д.н.з. НОМЕР_2, під'їхав до пішохідного переходу біля місцевого відділку поліції при цьому зменшуючи швидкість. Оскільки на пішохідному переході нікого не було, він продовжив рух далі. Перетинаючи перехід він помітив, як один із поліцейських від відділку йшов до нього і махнув рукою. Він зупинився, ввімкнувши сигнал аварійної зупинки, для з'ясування причини зупинки, так як був впевнений, що причиною являється особисте питання. Після чого поліцейський перейшов дорогу і пішов в невідомому напрямку. До його автомобіля підійшов інший поліцейський, без роз'яснення його прав, одразу звинуватив в порушенні правил дорожнього руху, а саме, ніби він не пропустив на пішохідному переході пішохода. На його пояснення, що ніякого пішохода на пішохідній доріжці не було, поліцейський не реагував, пішохода не вказав, а самовпевнено складав протокол. Дані обставини він за фільмував на телефон. Вважає дану постанову незаконною, винесеною з порушенням норм чинного законодавства України, та такою, що підлягає скасуванню, адже він адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП не скоював та відповідачем порушені його права, передбачені ст.268 КУпАП. Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження у справі закрити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав за обставин на їх обгрунтування, просив їх задовольнити. Вказав, що на пішохідному переході жодного пішохода не було, якому він міг створити перешкоду для руху. Через кілька хвилин його зупинив полійцейський, звинуватив у порушенні Правил дорожнього руху та склав постанову про притягнення до відповідальності. При цьому не роз'яснив йому право мати захисника та інших прав особи, що притягується до відповідальності. Зазначив, що відповідач не залучав свідків, не було пред'явлено пішохода, а також не фіксував події технічними засобами. Крім того просив поновити строк на оскарження, посилаючись на своєчасність звернення до суду з позовом, який був залишений без руху. Проте в силу життєвих обставин, так як перебував за межами району, він не зміг вчасно усунути недоліки першої позовної заяви, тому змушений був звернутися з даним позовом вдруге.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні дані, причини неявки в судове засідання не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов не надав, не висловив своєї позиції щодо власної участі у розгляді справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України суд розглянув справу без участі відповідача, належним чином повідомленого про судове засідання, у зв'язку з його неявкою без повідомлення причин неявки.

Заслухавши пояснення позивача, показання свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії НК №214238 від 14 серпня 2018 року на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.1ст.122 КУпАП у розмірі 255 грн. За вказаною постановою ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110557, державний номер НОМЕР_2, 14 серпня 2018 року о 11 год. 00 хв. по вул. Грушевського смт Стара Синява Хмельницької області, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому йшов пішохід, не зменшив швидкість і не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу, тим самим порушив вимогу п.п. 18.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні суду надала показання про те, що їхала в автомобілі позивача і була свідком безпідставного складання протоколу про адміністративного правопорушення під час перетину пішохідного переходу поряд місцевого відділку поліції в травні 2018 року, оскільки жодного пішоходу на пішохідному переході не було. При цьому вказала обставини даної події, які відповідають поясненням позивача та відеозапису.

Реалізовуючи свої повноваження, суб'єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст.9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень.

У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичний склад конкретного адміністративного правопорушення становлять суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторони правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає адміністративну відповідальність особи.

Диспозиція ч.1ст.122 КУпАП передбачає відповідальність, в т.ч. запорушення вимог дорожніх знаків. Тобто, для встановлення однієї з обовязкових ознак складу даного адміністративного правопорушення обєктивної сторони - необхідно встановити, що особа (водій) винна у порушенні вимог дорожніх знаків, що підтверджується відповідними доказами.

Відповідно до ч.1ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно статті 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Аналогічна норма передбачена п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів Українивід 10 жовтня 2001 року № 1306. Відповідно до п. 8.4. "б" Правил дорожнього руху України, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів Українивід 10 жовтня 2001року №1306 знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги. Дорожній знак п. 2.1 ПДР України означає "Дати дорогу": водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази, що свідчить про те, що водій ОСОБА_1 порушив вимогу п.п. 18.1 ПДР. Крім того, після відкриття провадження в справі відповідачем не наведено та не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту порушенням позивачем інкримінованих вимог ПДР.

Натомість показами свідка ОСОБА_2 та відеозаписом події спростовується пред'явлене обвинувачення.

Отже відповідачем та в судовому засіданні не доведено, що дії позивача містять ознаки обєктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, що свідчить про відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, а тому він не може нести юридичну відповідальність.

Крім того, при накладенні стягнення, відповідач не роз'яснив особі, що притягується до відповідальності його права, що є порушенням права на захист та підтверджується застереженням позивача на копії постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому такі дії відповідача є неправомірними.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

За правилами ч.1 та ч.2ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку на звернення до суду з оскарженням постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не надано суду доказів на спростування позовних вимог, відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП в діях позивача та доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі підлягає скасуванню, як протиправна, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.9, ч.1 ст.121, п.1 ч.1 ст.ст.247, 251, 280, 284 КУпАП, ст.ст.77, 268-272, 286 КАС України,

ухвалив:

Поновити строк на оскарження

Позов задовольнити.

Визнати дії Старосинявського ВП Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області (місце знаходження: вул. Грушевського, 50, смт. Стара Синява Хмельницька область) протиправними та скасувати постанову серії НК №214238 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 14 серпня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3.

Відповідач: Старосинявське ВП Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницької області, місце знаходження: смт Стара Синява, Грушевського, 50, Хмельницької області, код ЄДРПОУ: 08676381.

Повне рішення складено 23 листопада 2018 року.

Суддя