Рішення

від 29.11.2018 по справі 910/13843/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2018Справа № 910/13843/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/13843/18

за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Громадської організації "Школа баскетболу"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 522 954,66 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Цимбаліст В.В., довіреність № 06215/1/03-42 від 04.01.2018р.;

від відповідача: Самандрула А.Я., довіреність б/н від 25.08.2018р.;

від третьої особи: Цимбаліст В.В., довіреність № 062/02/07-9347 від 25.10.2018р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Школа баскетболу" про:

- розірвання договору від 11.12.2017р. № 2567 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладений між Громадською організацією Школа баскетболу , Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація ;

- про виселення Громадської організації Школа баскетболу з нежилого будинку загальною площею 500,70 кв. м, в т.ч. підвал - 28,20 кв. м, 1 поверх - 234,00 кв. м, 2 поверх - 238,50 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 17-19 літер Б.

- стягнення з Громадської організації Школа баскетболу на користь КП Київжитлоспецексплуатація заборгованість з орендної плати в сумі 459 233,46 грн., заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, в сумі 34 934,01 грн., пеню в сумі 26 626,24 грн., 3% річних в сумі 2 160,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Громадською організацією "Школа баскетболу" було порушено зобов'язання щодо належного виконання умов Договору № 2567 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.12.2017р. в частині здійснення сплати орендних платежів, а також компенсації витрат за користування земельною ділянкою, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 494 167,47 грн., за прострочення сплати якої додатково нараховані 26 626,24 грн. пені та 2160,95 грн. - 3% річних.

Крім того, у зв'язку з істотним порушенням умов договору оренди відповідачем щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів, позивач просить розірвати договір № 2567 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.12.2017р. та виселити відповідача з нежилого будинку загальною площею 500,70 кв.м, в т.ч. підвал -28.20 кв. м, 1 поверх -234,00 кв. м, 2 поверх - 238,50 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 17-19, літер Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018р. відкрито провадження у справі № 910/13843/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін у судове засідання. Судове засідання призначено у справі на 15.11.2018р. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

01.11.2018р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких остання підтримує позовні вимоги позивача.

Присутній у судовому засіданні 15.11.2018р. представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів по справі, які підтвердять факт звільнення відповідачем спірного приміщення після відкриття провадження у справі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2018р. відкладено розгляд справи № 910/13843/18 у судовому засіданні на 29.11.2018р.

28.11.2018р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 440 486,24 грн., заборгованість з компенсації витрат за користування земельною у сумі 33 462,07 грн., 26 626,24 грн. пені та 2 160,95 грн. 3% річних

Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на те, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну заяву комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", у зв'язку з чим має місце нова ціна позову.

29.11.2018р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині розірвання договору від 11.12.2017р. № 2567 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та виселення відповідача з орендованого приміщення.

Присутній у судовому засіданні 29.11.2018р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням клопотань про зменшення позовних вимог та про припинення провадження у справі, з посиланням на правові підстави та докази, зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про звільнення ним орендованого приміщення, у зв'язку із чим просить суд закрити провадження у справі в частині виселення його з орендованого приміщення; в частині наявності заборгованості перед позивачем - представник відповідача в цій частині позовні вимоги не оспорив.

Представник третьої особи підтримав позицію позивача.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.11.2018р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2017р. між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (балансоутримувач) та Громадською організацією "Школа баскетболу" (орендар) укладено договір № 2567 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого орендодавець на підставі рішення конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від "13" листопада 2017 р. № 44 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок № 17-19 літер Б, для розміщення громадської організації.

Відповідно до п. 2.1 договору, об'єктом оренди є нежитловий будинок, загальною площею: 500,70 (п'ятсот цілих сім десятих) кв.м, в т.ч. підвал - 28,20 (двадцять вісім цілих дві десяті) кв.м, 1 поверх - 234,00 (двісті тридцять чотири цілих) кв.м, 2 поверх - 238,50 (двісті тридцять вісім цілих п'ять десятих) кв.м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Згідно з п. п. 3.1 та 3.2 договору, орендна плата визначена за результатами конкурсу, затвердженим протоколом засідання конкурсної комісії від 13.11.2017 і становить без ПДВ: 179 грн. 75 коп. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку листопад 2017 року: 90 000 грн. 00 коп. дев'яносто тисяч грн. 00 коп.

Крім орендної плати орендар сплачує: компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за листопад 2017 р. складає: 5 070 грн. 01 коп. п'ять тисяч сімдесят грн. 01 коп. на місяць.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Пунктами 3.5-3.7 договору встановлено, що додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підриємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Згідно п. 6.2. договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплаченої орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за Кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У випадку примусового стягнення орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі витрати, пов'язані з таким стягненням.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою заборгованість за нею становить загалом не менше ніж один місяць, орендар Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні втрати по заборгованості та 3 відсотки річних від простроченої суми заборгованості.

У п. 9.1 договору зазначено, що він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 11 грудня 2017 року та до підписання акту приймання-передавання приміщення в процесі приватизації переможцем аукціону, але не більше ніж до 09.12.2020р.

Відповідно до акту прийому-передачі нерухомого майна від 02.01.2018р., орендодавець та балансоутримувач передали, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення за договором оренди № 2567 від 11.12.2017р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором № 2567 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.12.2017р., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 440 486,24 грн. та з компенсації витрат за користування земельною у сумі 33 462,07 грн., за прострочення сплати якої додатково нараховані 26 626,24 грн. пені та 2 160,95 грн. - 3% річних.

Також, внаслідок невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати орендних платежів, позивач просить суд розірвати договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 2567 від 11.12.2017р. та виселити Громадської організації "Школа баскетболу" з орендованого приміщення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

За ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи, а саме підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств актом прийому-передачі нерухомого майна від 02.01.2018р., підтверджено, що позивач на виконання умов договору передав відповідачу в орендне користування нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), загальною площею 500,70 кв.м, розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок № 17-19 літер Б.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" закріплено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі (далі -Закон).

Статтею 29 Закону, передбачена відповідальність сторін за невиконання зобов'язань за договором оренди, відповідно до законодавчих актів України.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін, на який укладається договір оренди та орендна плата з урахуванням індексації є істотними умовами договору оренди.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати платежів, передбачених договором оренди виконав неналежним чином, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість з орендної плати у сумі 440 486,24 грн., а також з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 33 462,07 грн.

Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене та умови договору, строк оплати орендних платежів та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 440 486,24 грн. боргу зі сплати орендної плати та 33 462,07 грн. боргу з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання зі сплати орендних платежів та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язання за договором зі сплати орендних платежів та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, позивачами заявлено до стягнення з останнього 26 626,24 грн. пені.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на доведеність факту порушенням відповідачем умов договору № 2567 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.12.2017р., існують підстави для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 6.2. договору.

Враховуючи викладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, визнав його обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення 26 626,24 пені підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку із простроченням сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 160,95 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно нараховані 3% річних.

Враховуючи викладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних, визнав його обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення 2 160,95 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором № 2567 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.12.2017р. належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у сумі 440 486,24 грн., заборгованості з компенсації витрат за користування земельною у сумі 33 462,07 грн., 26 626,24 грн. пені та 2 160,95 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню повністю.

Також, судом встановлено, зо 26.10.2018р. відповідач звільнив об'єкт оренди та передав його по акту приймання-передачі орендодавцю та підприємству-балансоутримувачу.

У зв'язку із викладеним, позивач подав суду клопотання про закриття провадження у справі в частині розірвання договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 2567 від 11.12.2017р. та виселення Громадської організації "Школа баскетболу" з орендованого приміщення.

З викладеного вбачається, що сторони досягли згоди щодо розірвання договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 2567 від 11.12.2017р.

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Надані докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про розірвання договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 2567 від 11.12.2017р. та виселення Громадської організації "Школа баскетболу" з орендованого приміщення, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою закриття провадження у справі в цій частині.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 231 (п. 2), 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині розірвання договору від 11.12.2017р. № 2567 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладеного між Громадською організацією Школа баскетболу , Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація , та в частині виселення Громадської організації Школа баскетболу з нежилого будинку загальною площею 500,70 кв. м, в т.ч. підвал - 28,20 кв. м, 1 поверх - 234,00 кв. м, 2 поверх - 238,50 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 17-19 літер Б.

3. Стягнути з Громадської організації "Школа баскетболу" (02096, м. Київ, вулиця Привокзальна, будинок 14А, офіс 1, ідентифікаційний код 26312406) на користь комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А, ідентифікаційний код 03366500) заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 440 486 грн. 24 коп., заборгованість з компенсації витрат за користування земельною ділянкою у сумі 33 462 грн. 07 коп., пеню в сумі 26 626 грн. 24 коп., 3% річних в сумі 2 160 грн. 95 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 11 065 грн. 03 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.12.2018р.

Суддя А.І. Привалов