Рішення

від 15.11.2018 по справі 911/2500/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2018 р. м. Київ Справа № 911/2500/17

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., при секретарі судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Бориспільської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Бориспіль", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі-Рітейл", про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 05.01.2016 вих. № 12-34-20;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №226 від 13.09.2018;

від третьої особи: не прибув.

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Бориспільської міської ради Київської області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Бориспіль" (далі - відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 01.03.2012, укладеного між Бориспільською міською радою Київської області та ТОВ "ЕКО-Бориспіль" на земельну ділянку площею 0,8821 га під торгово-сервісним центром по вул. Київський Шлях, 2/14 у м. Борисполі, кадастровий номер 3210500000:07:002:0048, на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені попереднім договором оренди землі від 01.03.2012.

Ухвалою від 21.08.2017 Господарський суд Київської області порушив провадження у справі та прийняв позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначив на 21.09.2017.

У судовому засіданні 21.09.2017 суд оголосив перерву до 19.10.2017.

19.10.2017 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 19.10.2017 Господарський суд Київської області продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та в судовому засіданні оголосив перерву до 26.10.2017.

У судовому засіданні 26.10.2017 суд оголосив перерву до 06.11.2017.

Ухвалою від 06.11.2017 Господарський суд Київської області зупинив провадження у справі №911/2500/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/3079/17.

Ухвалою від 11.06.2018 Господарський суд Київської області поновив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначив на 19.07.2018.

Ухвалою від 19.07.2018 Господарський суд Київської області продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 11.09.2018.

03.08.2018 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 02.08.2018 (вх. №15151/18) про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі-Рітейл" співвідповідачем у справі. Вказане клопотання було відхилено судом протокольною ухвалою від 11.09.2018.

Водночас іншою ухвалою від 11.09.2018 Господарський суд Київської області залучив Товариство з обмеженою відповідальністю "Максі-Рітейл" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підготовче засідання відклав на 04.10.2018.

Ухвалою від 04.10.2018 Господарський суд Київської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.10.2018.

Ухвалою від 25.10.2018 Господарський суд Київської області оголосив в судовому засіданні перерву до 15.11.2018.

Після перерви представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та запереченнях на відзив відповідача від 06.10.2017 та від 09.08.2018.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву від 20.09.2017 вих. № 20/09/17-1юр. та від 12.07.2018 вих. № 12/07/18-1юр.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки ухвала Господарського суду Київської області від 25.10.2018 була надіслана третій особі на юридичну адресу, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, господарський суд вважає, що третю особу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні остання не скористалася.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріали справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Бориспіль" на підставі свідоцтва про право власності від 25.08.2009, виданого Бориспільською міською радою, володіло торгівельно-сервісним центром, розташованим у Київській області в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 2/14.

Водночас, як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 12680454, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:07:002:0048, що знаходилася під вищевказаним торгівельно-сервісним центром є Бориспільська міської ради Київської області.

01.03.2012 між Бориспільською міською радою Київської області як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Бориспіль" як орендарем було укладено договір оренди землі (далі - договір), за яким орендодавець надав, а орендар прийняв під торгівельно-сервісний центр у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,8821 га у місті Бориспіль Київської області, що по вул. Київський шлях, 2/14, передану йому на підставі рішень Бориспільської міської ради № 8510-69-V від 07.09.2010 та № 1106-14- VІ від 25.08.2011. Кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:07:002:0048.

За пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що договір укладено на 5 років. Також сторони погодили, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. В цьому випадку орендар повинен до закінчення терміну дії цього договору, але не пізніше ніж за 30 днів до його закінчення звернутись до орендодавця із письмовою заявою про поновлення терміну дії договору. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленостей щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендарів на укладення договору оренди землі припиняється.

Договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у місті Борисполі Київської області 15.06.2012, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 321050004000191.

Додатковими договорами від 18.06.2012 та від 13.03.2013 до договору оренди від 01.03.2012, сторони внесли зміни в. п. 4.1 договору щодо порядку сплати оренди.

З урахуванням п. 3.1 договору та його державної реєстрації, термін дії вищевказаного договору оренди землі закінчився 14.06.2017.

У зв'язку з закінченням строку дії договору, орендар звернувся до орендодавця з листом від 15.05.2017 вих. № 050-17, в якому повідомив про відсутність у нього наміру поновлювати договір оренди землі від 01.03.2012, просив орендодавця підписати акт приймання-передачі повернення земельної ділянки з орендного користування та примірник акту повернути орендарю на поштову адресу.

Орендодавець листом від 25.05.2017 вих. № 12-31-2082 відповів орендарю, що оскільки він фактично продовжує користуватися земельною ділянкою, то йому пропонується поновити договір оренди землі від 01.03.2012 на новий строк.

Разом з тим, 08.06.2017 Бориспільська міська рада Київської області прийняла рішення № 1943-26-VII , яким поновила договір оренди землі від 01.03.2012, укладений між міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-Бориспіль", на земельну ділянку площею 0,8821 га (кадастровий номер 3210500000:07:002:0048) під торгівельно-сервісним центром по вул. Київський Шлях, 2/14 у м. Бориспіль, з річною орендною платою 12% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, до 15.06.2022; зобов'язала Відділ землекористування виконавчого комітету міської ради повідомити про прийняте рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО-Бориспіль", а Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО-Бориспіль" у встановлений законом термін укласти додатковий договір до договору оренди землі від 01.03.2012, зареєструвати додатковий договір до договору оренди землі відповідно до вимог чинного законодавства та один примірник додаткового договору до договору оренди землі від 01.03.2012 і документ, що підтверджує його державну реєстрацію, надати до відділу землекористування виконавчого комітету міської ради у 10-денний термін з моменту реєстрації права оренди.

У відповідь на лист орендодавця від 25.05.2017 вих. № 12-31-2082, орендар направив до міської ради листа від 29.06.2017 вих. № 29/06-1, яким повторно повідомив про небажання поновлювати договір оренди землі від 01.03.2012 та про необхідність повернути йому підписаний радою акт приймання-передачі повернення земельної ділянки з оренди.

Мотивуючи свою відмову в підписанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, орендар наголошує на тому, що з моменту припинення дії вищевказаного договору, у нього виникло зобов'язання з оплати не орендної плати, а податку на землю за площу під будівлею, який він належним чином і сплачує, тому користування землею під належним йому на праві власності нерухомим майном, яке на цій землі знаходиться, у нього є платним, звідси доводи орендодавця, який наголошує на тому, що орендар безоплатно користується земельною ділянкою комунальної власності, останній вважає безпідставними.

Натомість орендодавець просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 01.03.2012 на підставі прийнятого рішення Бориспільської міської ради Київської області від 08.06.2017 №1943-26-7 "Про поновлення договору оренди землі від 01.03.2012, укладеного між міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-Бориспіль", на земельну ділянку площею 0.8821 га (3210500000:07:002:0048) під торгово-сервісним центром по вул. Київський Шлях, 2/14 у м. Бориспіль", з посиланням на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Заявлений у даній справі позов про поновлення договору оренди землі від 01.03.2012, мотивований тим, що відповідач безпідставно відмовився у підписанні вказаної додаткової угоди, що мало наслідком порушення прав орендодавця як власника земельної ділянки, на якій розташоване майно орендаря.

При вирішенні спору в даній справі суд враховує, що за ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України передбачено, що земельні відносини є цивільними, а Кодекс - основним актом цивільного законодавства, тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин у відповідній частині (абз. 2 п. 3.3 рішення КСУ 10 грудня 2009 року № 31-рп/2009 у справі № 1-46/2009 (справа про переважне право наймача на придбання військового майна).

У силу приписів ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України унормовано, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Відтак, до відносин оренди земельної ділянки як специфічного виду майна підлягають пріоритетному застосуванню норми Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Так, порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений ст. ст. 124 - 126 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 4 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, посвідчується договором оренди землі (ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Порядок укладення договору оренди землі встановлюється ст. 16 Закону України "Про оренду землі" у відповідності до якої, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про оренду землі" встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Водночас механізм продовження договору оренди землі на новий строк чітко визначений статтею ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

В той же час, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Такої ж правової позиції щодо юридичних підстав, достатніх для застосування до правовідносин з приводу переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі за ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", дотримується і ОСОБА_3 Верховного Суду у своїй постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що орендар після закінчення строку дії договору оренди від 01.03.2012 продовжив користуватися виділеною йому земельною ділянкою і орендодавець письмово не заперечив проти такого користування.

Більш того, Бориспільська міська рада прийняла рішення від 08.06.2017 №1943-26-7 "Про поновлення договору оренди землі від 01.03.2012, укладеного між міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-Бориспіль", на земельну ділянку площею 0.8821 га (3210500000:07:002:0048) під торгово-сервісним центром по вул. Київський Шлях, 2/14 у м. Бориспіль", правомірність якого була предметом судового розгляду у справі № 911/3079/17, за результатами розгляду якої суд виніс рішення, де в мотивувальній частині підтвердив, що після спливу строку на який був укладений договір оренди землі від 01.03.2012, продовживши користування земельною ділянкою, яка була предметом договору оренди та на якій розмішений належний Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКО-Бориспіль" торгівельно-сервісний центр, останнє мало врегульовувати правовідносини щодо користування вказаною земельною ділянкою надалі з її орендодавцем чи власником.

Натомість суд вказує, що поновлення строку дії договору оренди землі за ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", на яку посилається позивач як на підставу заявленого позову, не передбачає обов'язковою умовою до застосування вищевказаної норми права наявність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності), про що безпосередньо вказано в змісті самої статті Закону.

Водночас серед обов'язкових юридичних фактів, наявність яких дає підстави для звернення особи до суду з позовом в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", є:

1) належне виконання орендарем своїх обов'язків за договором оренди;

2) здійснене орендарем до закінчення строку дії договору повідомлення орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

3) до листа-повідомлення орендар має додати проект додаткової угоди,

4) орендар має продовжувати користуватись виділеною земельною ділянкою;

5) відсутність письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні орендарю договору оренди.

Всупереч вищевказаному у матеріалах справи відсутні повідомлення орендаря про його намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, що виключає можливість пролонгації договору оренду землі від 01.03.2012 шляхом укладення додаткової угоди до нього в судовому порядку за ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Суд вказує, що правовий механізм поновлення договору оренди землі, передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі", в тому числі її частиною шостою, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та, в даному випадку, не є ефективним способом захисту порушених прав орендодавця, оскільки спрямований, насамперед, на захист прав орендаря щодо забезпечення його переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

За відсутності бажання орендаря на поновлення договору оренди землі, яке за умовами усіх частин статті 33 Закону України "Про оренду землі" має виражатися в активній формі шляхом направлення до орендодавця в установлені строки листа-повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, до якого в якості додатку має бути додано проект додаткової угоди, орендодавець не має право вимагати від орендаря поновлення дії договору оренди землі з посиланням на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в примусовому порядку, оскільки пролонгація дії договору є правом, а не обов'язком орендаря.

Водночас, суд враховує, що оскільки між сторонами виник спір з приводу володіння та користування земельною ділянкою, яка належить орендодавцю, і орендар має щодо неї майновий інтерес, зважаючи що на цій земельній ділянці розташоване належне йому нерухоме майно (торгівельно-сервісний центр), та орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і таке право користування землею пов'язане з переходом прав на будівлю, що на ній розташована, то станом на час виникнення спірних правовідносин Цивільний кодекс України у статті 381 закріплював принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, що вказує про існуючий фактичний та юридичний зв'язок земельної ділянки та розташованої на ній належної орендарю на праві власності будівлі.

Оскільки будь-яке переміщення зазначеної будівлі є неможливим без її знецінення (знищення) і зміни її призначення, то правовий механізм переходу прав на землю, який пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду законодавцем було визначено у статті 120 Земельного кодексу України, а за змістом статті 125 цього Кодексу встановлювався обов'язок щодо оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове права на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що за встановлення факту володіння особою на праві власності майном, яке розташоване на земельній ділянці, яка їй не належить, остання зобов'язана оформити правовстановлюючі документи, які дозволять володіти чи користуватися землею, оскільки інакше таке користування буде вважатись безпідставним та може потягнути для особи негативні наслідки.

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (правові висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).

Припинення дії договору оренду землі, укладеного на певний строк, також є підставою, яка змушує орендаря до повторного оформлення з орендодавцем документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності майном (укладення нового договору оренди землі), або ж до поновлення дії старого договору оренди землі з використанням правового механізму, передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином суд погоджується із доводами орендодавця, викладеними у позовній заяві, з посиланням на недопустимість користування орендарем спірною земельною ділянкою без належним чином оформлених договірних відносин, однак стверджує, що, у даному випадку, враховуючи заперечення орендаря щодо поновлення дії договору оренди землі від 01.03.2012, належним способом захисту порушеного права орендодавця було б врегулювання відносин шляхом укладення з орендарем нового договору оренди землі.

Також при вирішенні спору суд враховує, що станом на момент прийняття рішення у даній справі, нерухоме майно - торгівельно-сервісний центр, розташований у Київській області в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 2/14, належний орендарю на підставі свідоцтва Бориспільської міської ради про право власності від 25.08.2009, наразі знаходиться у володінні іншої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі-Рітейл", яка утворилася шляхом виділу з майна орендаря внаслідок проведеної у товаристві реорганізації, та майно якій було передано орендарем на підставі розподільчого балансу від 28.02.2018 за актом приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань від 30.03.2018, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №120853754 від 17.04.2018.

Відтак орендар уже не є користувачем спірної земельної ділянки, оскільки право користування нею, в силу приписів ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України), перейшло до нового власника нежитлової будівлі (торгівельно-сервісного центру, розташованого у Київській області в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 2/14), точніше до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі-Рітейл". Саме у нього наразі існує обов'язок оформити з орендодавцем речове права на спірну земельну ділянку, розташовану під належною йому будівлею, та зареєструвати його у встановленому законом порядку.

За встановлених судом в процесі розгляду справи обставин, суд вважає відсутніми підстави для задоволення позову, предметом якого є спонукання до укладення додаткової угоди до договору оренди землі з метою продовження строку його дії з особою, яка наразі вже не є власником майна, в якого в силу закону існує обов'язок оформити з орендодавцем правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою, розташованою під будівлею.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Бориспільської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Бориспіль" про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 01.03.2012, укладеного між Бориспільською міською радою Київської області та ТОВ "ЕКО-Бориспіль" на земельну ділянку площею 0,8821 га під торгово-сервісним центром по вул. Київський Шлях, 2/14 у м. Борисполі, кадастровий номер 3210500000:07:002:0048, на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені попереднім договором оренди землі від 01.03.2012, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Повне рішення складено: 04.12.2018.

Суддя В.М. Антонова