Рішення

від 03.12.2018 по справі 911/2055/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2018 р.           м. Київ           Справа № 911/2055/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефект Україна", 33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 1, офіс 312

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕФ СІ БЕЙКЕРІ ПРОДАКШН", 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 7/1

про стягнення 51247,49 грн. за договором поставки №05/05 від 05.05.2017

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефект Україна" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕФ СІ БЕЙКЕРІ ПРОДАКШН" про стягнення 49336,22 грн. основного боргу, 1761,23 грн. пені за період з 09.08.2018 по 14.09.2018 та 150,04 грн. 3% річних за період з 09.08.2018 по 14.09.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №05/05 від 05.05.2017 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22.10.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначив про часткову оплату заборгованості перед позивачем на суму 20366,22 грн. на підтвердження чого надав платіжні доручення №1561 від 08.10.2018 на суму 10366,22 грн. та №1563 від 12.10.2018 на суму 10000 грн.

Відповідач про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив.

31.10.2018 та 02.11.2018 позивач подав два аналогічні клопотання, в яких підтвердив оплату відповідачем основного боргу на суму 20366,22 грн., у зв'язку з чим просив суд закрити провадження у справі в цій частині.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

05.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ефект Україна” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕФ СІ БЕЙКЕРІ ПРОДАКШН" (Покупець) укладено Договір поставки №05/05 (Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язувався поставити (передати у власність) Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар – пакети поліпропіленові, виготовлені польським підприємством Р.Р.Н.U “ЕFЕКТ” в кількості та за ціною продажу, визначені у накладних на кожну партію товару

Згідно пункту 2.1. Договору оплата вартості товару здійснюється Покупцем безготівково в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: попередня оплата у розмірі 0% загальної вартості вищевказаного товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника; кінцевий розрахунок здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту отримання Покупцем товару за накладною.

Аналогічні положення також викладені в підписаній та скріпленій печатками сторін Специфікації №2 від 21.05.2018 до договору поставки №05/05 від 05.05.2017.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний отримати товар згідно до умов даного Договору та здійснити оплату вартості переданого Постачальником Покупцю товару в розмірах та порядку, визначених даним Договором.

24.05.2018 між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №05/05 від 05.05.2017, відповідно до умов якої пункт 7.1. Договору викладено в наступній редакції «Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2018. Договір автоматично (без підписання будь яких угод) кожного року продовжується на наступний календарний рік, якщо одна із сторін письмово не повідомила другу сторону про розірвання договору не менше як за 30 днів до закінчення строку дії договору».

Докази припинення договору поставки №05/05 від 05.05.2017 в матеріалах справи відсутні.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв пакети поліпропіленові на загальну суму 49336,22 грн. згідно підписаної та скріпленої печатками сторін видаткової накладної №68 від 25.06.2018.

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач обов'язку по оплаті отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 49336,22грн.

Відповідач підтверджує вищевказані обставини, проте зазначає, що під час розгляду справи в суді ним здійснено часткове погашення основної заборгованості перед позивачем на суму 20366,22грн. згідно платіжних доручень №1561 від 08.10.2018 на суму 10366,22 грн. та №1563 від 12.10.2018 на суму 10000 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зазначає, що під час розгляду справи в суді ним здійснено часткове погашення основної заборгованості перед позивачем на суму 20366,22грн, на підтвердження чого він надав платіжні доручення №1561 від 08.10.2018 на суму 10366,22 грн та №1563 від 12.10.2018 на суму 10000 грн.

Позивач в поданих 31.10.2018 та 02.11.2018 клопотаннях підтвердив оплату відповідачем основного боргу на суму 20366,22 грн, у зв'язку з чим просив суд закрити провадження у справі в цій частині.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив 20366,22 грн основного боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Беручи до уваги, що строк оплати за отриманий відповідачем товар настав, доказів його повної оплати останнім не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір у сумі 28970 грн підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за договором поставки №05/05 від 05.05.2017 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню у розмірі 28970 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині своєчасного здійснення розрахунків позивач просить стягнути із відповідача 1761,23 грн. пені за період з 09.08.2018 по 14.09.2018 від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 4.2. Договору у випадку несвоєчасного або неповного здійснення розрахунків Покупцем за отриманий товар згідно до чинного договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штрафну неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період заборгованості, від простроченої суми за кожен день існування заборгованості..

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок пені, встановив, що він виконаний арифметично вірно, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 1761,23грн пені за період з 09.08.2018 по 14.09.2018 підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 150,04 грн. 3% річних за період з 09.08.2018 по 14.09.2018.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, встановив, що він виконаний арифметично вірно, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 150,04 грн 3% річних за період з 09.08.2018 по 14.09.2018 підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 28970 грн основного боргу, 1761,23 грн пені за період з 09.08.2018 по 14.09.2018 та 150,04 грн 3% річних за період з 09.08.2018 по 14.09.2018. В іншій частині позовних вимог (20366,22 грн основного боргу, які були сплачені відповідачем після відкриття провадження у справі) провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача і частина боргу у сумі 20366,22 грн, в якій провадження у справі підлягає закриттю, була сплачена ним у процесі розгляду справи, витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 20366,22 грн основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕФ СІ БЕЙКЕРІ ПРОДАКШН" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 7/1, ідентифікаційний код 39735850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефект Україна" (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 1, офіс 312, ідентифікаційний код 37246133) 28970 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят) грн основного боргу, 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн 23 коп. пені, 150 (сто п'ятдесят) грн 04 коп. 3% річних та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 03.12.2018