Рішення

від 04.12.2018 по справі 912/2684/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 рокуСправа № 912/2684/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/2684/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Решотки Сергія Павловича, АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітвел Плюс", 28021, Кіровоградська обл., Олександрівський район, с. Войнівка, вул. Мічуріна, 38

про стягнення 306 542,04 грн.

Представники сторін участі у судовому засіданні не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Решотки Сергія Павловича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітвел Плюс" про стягнення суми основного зобов'язання у розмірі 179 367,60 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 383,94 грн., 36% річних у розмірі 55 373,00 грн., пеню у розмірі 50 861,76 грн., штраф у розмірі 12 555,74 грн., з покладенням судових витрат на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 425 від 27.10.16 в частині своєчасної та повної оплати товару.

Ухвалою від 12.10.18 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11:00 год 08.11.18.

У підготовчому засіданні 08.11.18 сторони правом на участь своїх представників не скористались.

Позивач засобами електронного цифрового зв'язку без електронного цифрового підпису направив суду клопотання від 08.11.18 про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач правом на участь свого представника у підготовчому засіданні не скористався, відзиву на позов у встановлений судом строк не подав, хоча, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримав ухвалу про відкриття провадження у даній справі ще 18.10.18.

Господарський суд, враховуючи відсутність нерозглянутих заяв (клопотань) сторін, ухвалою від 08.11.18 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12:00 год 04.12.18.

У судовому засіданні 04.12.18 сторони участі своїх представників не забезпечили, хоча є належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявними в матеріалах справи.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач жодних заяв, клопотань, пояснень до матеріалів справи не подав. Стаття 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

За приписами ст. 241 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача, відносно якого судом вжито достатніх заходів про сповіщення щодо судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.16 між Фізичною особою-підприємцем Решоткою Сергієм Павловичем ( далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мітвел Плюс" (далі - відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 425, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку і строки, встановлені Договором або податковими домовленостями, передати у власність Покупця товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній прийняти Товар і сплатити його вартість на умовах, визначених у даному Договорі або додатках до нього.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.4 Договору, Предметом поставки за дим договором можуть бути (але не виключно): паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ): дизельне паливо, бензин марок А-92, А-95, оливи, мастила тощо. Номенклатура товару, що поставляється, його кількість, ціна обумовлюються сторонами або в цьому договорі та додатках до нього, або в специфікаціях, або у видаткових накладних, які прирівнюються сторонами до специфікації в розумінні вимог Господарського кодексу України. Загальна вартість договору складається із загальної вартості поставленого товару в період дії Договору.

Розділом 2 Договору визначено умови та порядок поставки Товару Зокрема, пунктами 2.1-2.2 визначено, що поставка товару здійснюється партіями на підставі письмових або усних замовлень Покупця, узгоджених з Постачальником. Постачальник здійснює поставку товару на умовах: СРТ - склад покупця, EXW - склад Постачальника (відповідно до ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Пунктом 2.5 Договору погоджено, що право власності на товар і ризик випадкового його ушкодження (псування) переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання видаткової накладної на товари ( товаротранспортної накладної або акту прийому-передачі). Дата одержання товару покупцем зазначається у видатковій накладній (товаротранспортній накладній або акті прийому-передачі).

Пунктами 3.1 - 3.3 Договору визначено, що вартість товару встановлюється в Національній валюті України. Покупець здійснює оплату у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% попередньої оплати за товар. За домовленістю Постачальник має право поставити товар з оплатою його вартості Покупцем на поточний рахунок Постачальника у строк, що не перевищує двох календарних днів з моменту отримання товару (підписання видаткової накладної на товар або товарно-транспортної накладної. Умови поставки та строки оплати конкретної партії товару можуть бути окремо узгоджені укладеним сторонами додатком до цього Договору. При цьому такі змінені умови будуть діяти лише на оплату товару в рамках цієї додаткової домовленості.

В пункті 8.1 Договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2017 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар Дизельне паливо Євро на загальну суму 1 474 038,72 грн., що підтверджується наступними доказами:

- видаткова накладна № 249 від 04.07.17 на загальну суму 696 131,28 грн.;

- видаткова накладна № 676 від 16.11.17 на загальну суму 266883,12 грн.;

- видаткова накладна № 933 від 22.11.17 на загальну суму 268 220,88 грн.;

- видаткова накладна № 1067 від 25.11.17 на загальну суму 242 803,44 грн.

- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 19 від 04.07.17;

- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 26 від 16.11.17;

- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 24 від 25.11.17;

- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 34 від 22.11.17;

- двома довіреністями № 39 від 16.11.17 на ім'я ОСОБА_3 на отримання 4220 л та 30670 л відповідно.

Відповідач свої зобов'язання за договором в частині своєчасного та повного розрахунку не виконав, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

При розгляді спору господарський суд виходить з наступного.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується поставка відповідачеві товару на загальну суму 1 474 038,72 грн. Вказана сума оплачена відповідачем частково загалом у розмірі 1294671,12 грн., а саме:

- платіжним дорученням № 234 від 08.06.17 на суму 694 671,12 грн.;

- платіжним дорученням № 342 від 15.11.17 на суму 600 000,00 грн.;

Враховуючи п. п. 3.2, 3.3 Договору строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність за останнім заборгованості у сумі 179 367,60 грн.

Доказів перерахування цієї суми ФОП Решотка С.П. відповідачем господарському суду не подано. Також відповідачем не заперечується факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.

Оскільки, сторонами не надано до матеріалів справи доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару в сумі 179 367,60 грн. у строки визначені Договором поставки, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 179 367,60 грн. боргу, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення також 50 861,76 грн пені та штраф у сумі 12 555,74 грн.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст.549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно змісту статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Сторонами в пункті 6.1 Договору погоджено, що у випадку прострочення оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення більш ніж на 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від простроченої суми. При цьому, відповідно до п. 6.7 Сторони домовилиь збільшити строк позовної давності по вимогам про стягнення пені та інших штрафних санкцій до трьох років з дня прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення до повного погашення заборгованості.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару, наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 6.1 Договору поставки неустойки.

Господарський суд перевірив розрахунок пені наданий позивачем, а також розрахунок 7% штрафу та дійшов висновку, що останнім правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 50 861,76 грн. за період з 27.11.17 по 05.10.18 та штраф у розмірі 7% у сумі 12 555,74 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 36 % річних у розмірі 55373,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником, зокрема, процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов'язання.

У пункті 6.3. договору поставки сторони погодили, що, відповідно до статті 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний спатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача сума 36% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період прострочення з 27.11.17 по 05.10.18, складає 55373,00 грн.

Також відповідач просить стягнути на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 6.3 Договору інфляційні втрати у сумі 8383,94 грн. за період з грудня 2017 по серпень 2018 включно. Вказана сума, за розрахунком господарського суду, також заявлена до стягнення правомірно.

Врахувавши наведені правові норми, перевіривши правильність розрахунків заявленої до стягнення суми, суд встановив правильність розрахунків, здійснених позивачем, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача, інфляційні втрати у розмірі 8 383,94 грн., 36% річних у розмірі 55 373,00 грн., пеню у розмірі 50 861,76 грн., штраф у розмірі 12 555,74 грн.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітвел Плюс" (28021, Кіровоградська обл., Олександрівський район, с. Войнівка, вул. Мічуріна, буд. 38, і.к. 40215697) на користь Фізичної особи-підприємця Решотки Сергія Павловича (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість у розмірі 179 367,60 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 383,94 грн., 36% річних у розмірі 55 373,00 грн., пеню у розмірі 50 861,76 грн., штраф у розмірі 12 555,74 грн., а також судовий збір в сумі 4 598,13 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачеві (АДРЕСА_1) та відповідачеві (28021, Кіровоградська обл., Олександрівський район, с. Войнівка, вул. Мічуріна, 38).

Повне рішення складено 04.12.2018.

Суддя Т. В. Макаренко