Ухвала

від 29.11.2018 по справі 916/3095/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3095/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області за вх.№2-5861/18 від 19.11.2018р.

у справі №916/3095/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до відповідачів: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО";

2.Фермерське господарство "КАЛИНОВА ЛЕВАДА"

про стягнення 466,01 грн., -

за участю представників:

від позивача (скаржник): не з'явився

від відповідача -1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від органу ДВС: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.02.2018р. стягнуто солідарно з ФГ "КАЛИНОВА ЛЕВАДА" та ТОВ "СОВАГРО" на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" штраф у розмірі 1586,60 грн., індекс інфляції у розмірі 2411,63 грн., 3% річних у розмірі 1060,29 грн., пеню у розмірі 6417,53 грн. та судовий збір у розмірі 1599,83 грн.

13.03.2018р. господарським судом Одеської області видані відповідні накази на виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2018р. у справі №916/3095/17.

19.11.2018р. за вх.№2-5861/18 господарським судом одержано скаргу на бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. по справі №916/3095/17.

Ухвалою від 20.11.2017р. скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" за вх.№2-5861/18 від 19.11.2018р. призначено до розгляду у судовому засіданні.

29.11.2018р. за вх.№24791/18 господарським судом одержано заперечення на скаргу ТОВ Компанія Ніко-Тайс на бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, згідно з якими орган ДВС вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з посиланням при цьому на те, що ДВС отриманий витяг з Єдиного державного реєстру МВС України, згідно з яким за боржником автотранспортні засоби не зареєстровані; отриманий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з яким за боржником ФГ Калинова Левада нерухоме майно не зареєстроване; здійснений виїзд за місцем реєстрації боржника та встановлено, що за даною адресою боржник відсутній, земельні ділянки не обробляються та будь-якого майна не виявлено, про що складено акт державного виконавця;встановлено відсутність доходів у боржника від ведення господарської діяльності. Також ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Скаржник про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна телефонограма від 20.11.2018р., але у судове засідання не з'явився, що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Полтавський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна телефонограма від 20.11.2018р., але у судове засідання не з'явився, що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідачі про дату, час і місце судового засідання щодо розгляду скарги повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні відмітки суду на зворотній стороні ухвали від 20.11.2018р. про відправлення цієї ухвали відповідачам, але у судове засідання не з'явились, що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Розглянувши скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги, з наступних мотивів.

Як встановлено господарським судом, заступником начальника Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження з виконання наказу у справі №916/3095/17, виданого 12.03.2018р., про що винесено відповідну постанову від 12.04.2018р. ВП №56144142.

Ухвалою від 08.08.2018р. визнано за період з 12.04.2018р. по 14.07.2018р. неправомірною бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження". Зобов'язано державного виконавця або іншу посадову особу Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області усунути допущене порушення (поновити порушене право) заявника шляхом дотримання строків у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17, із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17. Зобов'язано державного виконавця або іншу посадову особу Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області внести усі документи, які стосуються виконавчого провадження №56144142 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17 до Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Під час розгляду даної скарги, яка стосується бездіяльності органу ДВС у період з 15.07.2018р. по 14.11.2018р., орган ДВС посилається на вчинення ним певного переліку виконавчих дій, без зазначення при цьому дати їх вчинення, зокрема: отримання витягу з Єдиного державного реєстру МВС України, згідно з яким за боржником автотранспортні засоби не зареєстровані; отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з яким за боржником ФГ Калинова Левада нерухоме майно не зареєстроване; здійснення виїзду за місцем реєстрації боржника та встановлення, що за даною адресою боржник відсутній, земельні ділянки не обробляються та будь-якого майна не виявлено, про що складено акт державного виконавця.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, жодних доказів на підтвердження вище викладених обставин органом ДВС до суду не надано.

Водночас у матеріалах справи наявна Інформація про виконавче провадження 14.11.2018р. ВП №56144142, яка також жодних відомостей про вчинення виконавчих дій після 15.07.2018р. не містить.

Згідно з п.2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. №2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016р. за №1126/29256, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до п.п.2,3 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Згідно з положеннями п.п.1,2 розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних. З метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Отже, державним виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені у Інформації про виконавче провадження, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.

До того ж, господарським судом враховано, що відповідно до положень ч.2 ст.74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Між тим, державним виконавцем не надано до суду жодних доказів на підтвердження вчинення ним всіх необхідних передбачених Законом України "Про виконавче провадження" виконавчих дій у період з 15.07.2018р. по 14.11.2018р., що в свою чергу надає можливість суду визнати обставину невчинення державним виконавцем таких дій встановленою.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно з ч.1, п.3 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

У ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну ; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника , опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника , зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника , рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Згідно з п.п.11,12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012р. №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов'язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Відповідно до ч.ч.2,8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника .

Між тим, господарським судом встановлено, що у встановлений ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не здійснено жодних дій щодо виявлення рахунків боржника та виявлення нерухомого та рухомого майна боржника.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "ОСОБА_2 проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).

Господарський суд вважає, що встановлена судом бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17 за період з 15.07.2018р. по 14.11.2018р. порушує права стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги та задоволення скарги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та зобов'язання державного виконавця усунути допущене порушення.

Посилання органу ДВС на винесення 29.11.2018р. постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, господарським судом не приймаються до уваги, з огляду на те, що у відповідній скарзі періодом бездіяльності органу ДВС є період з 15.07.2018р. по 14.11.2018р. В свою чергу винесення постанови про повернення виконавчого документу після оскаржуваного періоду, вже під час розгляду скарги в суді не свідчить про необґрунтованість скарги.

Щодо вимог скарги про зобов'язання державного виконавця або іншу посадову особу Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області внести усі документи, які стосуються виконавчого провадження №56144142 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17 до Автоматизованої системи виконавчого провадження , господарський суд також задовольняє скаргу в цій частині з огляду на таке.

Згідно з п.2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. №2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016р. за №1126/29256, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до п.п.2,3 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень . До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Згідно з положеннями п.п.1,2 розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних. З метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Отже, державним виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження.

Відповідно до ст.344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Скаржником заявлено до стягнення з органу ДВС судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 1620 грн.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем (скаржник) надано до суду договір №17-09-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17.09.2018р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" та адвокатом ОСОБА_3, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3888 від 29.10.2009р., акт прийому-передачі документів від 17.09.2018р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.11.2018р., квитанції №0.0.1184336287.1 від 14.11.2018р. на суму 1620 грн.

За таких обставин, господарський суд вважає, що сплачені позивачем адвокату ОСОБА_3 1620 грн. в якості оплати витрат на правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом скарги та на підставі ст.344 ГПК України покладаються на Полтавський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Керуючись ст.ст. 234, 340, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задовольнити.

2.Визнати за період з 15.07.2018р. по 14.11.2018р. неправомірною бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".

3.Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області усунути допущене порушення (поновити порушене право) заявника шляхом дотримання строків у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17, із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17.

4.Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області внести усі документи, які стосуються виконавчого провадження №56144142 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17 до Автоматизованої системи виконавчого провадження.

5.Стягнути з Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (36023, м. Полтава, пров. Стешенка, буд. 6, код ЄДРПОУ 34962946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) витрати на правничу допомогу у розмірі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн.

Повну ухвалу складено 04.12.2018р.

Ухвала набирає чинності 29.11.2018р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Г.Є. Смелянець